Восени минулого року одеський губернатор Міхеїл Саакашвілі заявив, що Одеський припортовий завод (ОПЗ) контролюється колишнім народним депутатом Миколою Мартиненком і в листопаді 2015 р. уклав невигідний контракт на поставку газу з невідомою австрійською компанією Antra. Це завдало (або могло завдати) збитку державі в розмірі 90 млн дол. Одеська обласна прокуратура провела на ОПЗ обшуки і звернулася до прокуратури Австрії з низкою запитань щодо компанії та її власників.
Однак розвитку ці заяви й розслідування не мали. Національне антикорупційне бюро України прийняло до розгляду заяву Саакашвілі, однак донині нічого певного не повідомило.
Після критики з боку Саакашвілі один з акціонерів цієї компанії, громадянин Австрії Ойген Хінрікс Шрамм, провів у Києві прес-конференцію, під час якої спростував усі обвинувачення губернатора. Але в медійній сфері з подачі Саакашвілі Antra була міцно пов'язана з Мартиненком.
Уже цього року, в липні, НАБУ активізувалося і заарештувало заступника НАК "Нафтогаз України" Сергія Перелому і першого заступника директора ОПЗ Миколу Щурикова, підозрюючи їх у тому, що контракти заводу на постачання газу афілійованою з Ігорем Коломойським компанією "Енергоальянс" було укладено на невигідних для держави умовах. Обвинувачення будується на тому, що обидва чиновники розтратили бюджетні кошти, купивши газ за завищеною ціною.
Цього тижня голова Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назар Холодницький, коментуючи хід розслідування цієї справи і той факт, що Перелому і Щурикова відпустили під домашній арешт, заявив, що не має доказів зв'язку Мартиненка, а також соратника президента і народного депутата Ігоря Кононенка з ОПЗ, хоча про це відкрито заявляють багато політиків, і достойних, переконливих спростувань цих заяв дотепер не було. Холодницький вважає, що Перелома і Щуриков є не головними, але ключовими фігурантами справи.
DT.UA розпитало Хінрікса Шрамма, який знову прибув до Києва, про контракт компанії Antra з ОПЗ, а також про газовий ринок України, його перспективи й особливості роботи на ньому.
- Торік ваша компанія опинилася в центрі скандалу в Україні, але про вас особисто нічого не відомо. Не могли б ви розповісти, хто ви і як опинилися на газовому ринку України?
- Я громадянин Австрії, народився і живу у Відні. Професійний газовий трейдер. Кар'єру розпочинав в одній з аудиторських компаній "великої четвірки", потім працював у європейських газових компаніях. Antra - це мій приватний бізнес.
- Однак, за повідомленнями ЗМІ, ви володієте лише 10% цієї компанії.
- Це так, бо компанія існувала до мене, але в іншому вигляді. Я став її співвласником. Довго шукав партнерів. Через деякий час познайомився з по-європейськи орієнтованими українцями, які хотіли працювати з Європою і теж шукали партнерів. Це був двосторонній рух: українці хотіли працювати з ЄС, а я хотів працювати зі Східною Європою, оскільки бачив перспективу на цьому ринку. Все просто: Україні потрібен газ з Європи, його хтось має купувати і доставляти. Це перспективний бізнес.
- Хто ці люди з України, з якими ви володієте Antra?
- 90% Antra належить швейцарській Universal Exports Holding AG. Основний власник - українець, теж професійний газовий трейдер, менеджер, який старанно шукав вхід на ринок ЄС. Але, не маючи досвіду і репутації в Європі, це зробити складно. У мене є і те, й інше. Так наші інтереси збіглися. Серед цих людей немає нікого, хто був би пов'язаний з українськими олігархами, чиновниками або партіями. У європейському бізнесі чиста репутація має величезне значення, інакше нам просто не продаватимуть газ на європейських біржах.
- Чому ви вважаєте український ринок перспективним?
- Тому що з'явилася можливість створити газового імпортера. Ключовими були два фактори. Перший - зросла потреба України в європейському газі замість російського, а другий - лібералізація українського газового ринку. Зовсім недавно, завдяки тому, що Україна змушена була підключитися до європейського ринку і працювати в режимі реверсу, а також завдяки певному тиску з боку ЄС, у вас відкрилося вікно можливостей для нових гравців.
- Ви вважаєте, що в Україні вже відбулася лібералізація?
- На папері.
- Ви маєте на увазі нове законодавство?
- Звичайно. Газовий ринок Європи діє на основі Третього енергетичного пакета ЄС, принцип якого полягає у скороченні монополій і розвитку конкуренції. Коли для України необхідність реверсу стала особливо гострою, Європейський Союз поставив умову лібералізувати ваш ринок - прийняти європейські правила й ухвалити Закон "Про ринок природного газу". Цей закон був підписаний президентом у квітні
2015 р. і набрав чинності в жовтні.
Ми побачили перспективу його імплементації і зрозуміли, що він запрацює. Тому й заявили про себе у професійних колах, тобто в середовищі українських газових трейдерів і великих споживачів. Ми маємо унікальну пропозицію.
- Так кажуть майже всі. У чому її
унікальність?
- У тому, що ми імпортери європейського газу, які працюють у ЄС, і можемо поставляти газ в Україну, оскільки купуємо його на європейських біржах напряму. Для цього нам не потрібно утримувати величезний штат співробітників. Тобто наші операційні витрати невисокі, і все це в комплексі дає нам можливість пропонувати найнижчу ціну.
- Відомо, що в австрійської прокуратури за запитом українських колег виникли запитання до вас. Вас запрошували на бесіду?
- Мені довелося відвідати австрійську прокуратуру, і це було вперше в моєму житті. Жодних обвинувачень не висували. Це була проста процедура перевірки за запитом прокуратури іншої країни - України. Перевірили. Більше мене не запрошували. Я легально продаю газ в іншій країні, і це важко назвати злочином, погодьтеся. Нещодавно наша компанія сама звернулася до антикорупційних органів Австрії з проханням перевірити нас, і за офіційним висновком до Antra немає претензій, оскільки немає ні порушень, ні кримінальних справ, нічого.
- Поясніть, як маловідома компанія, нехай і з Європи, могла отримати такий привабливий контракт із найбільшим хімічним підприємством України?
- Хіба ми повинні бути відомими? У вас щойно відбулася лібералізація, тому почали з'являтися нові компанії, які надають Україні свої пропозиції. Відомих компаній на такому ринку в принципі небагато, не рахуючи великих світових, таких як Gas de France, наприклад. Але ви ж самі хотіли зробити ринок вільним, хіба ні? Чи не в цьому сенс змін, що відбуваються? Тому після того ми почали працювати на українському ринку, ми поінформували професійне співтовариство про себе і про свою пропозицію, про те, що ми - це європейська компанія з центральним офісом у Відні, ми зареєстровані на європейських біржах, де в нас хороша репутація.
- Припустимо, це так. Який обсяг поставок газу в Україну йде через вашу компанію?
- З листопада по квітень ми продали в Україні близько 400 млн кубометрів газу. Це небагато: обсяг ринку газу в Україні величезний і оцінюється в 30 млрд кубометрів. Нині поставки скоротилися через літній сезон.
- ОПЗ не був єдиним вашим покупцем на той період, правда ж?
- Так, наші покупці - це різні компанії, не тільки ОПЗ.
- То як саме ви домовилися з ОПЗ?
- На ОПЗ газ поставляли не тільки ми. Але для нас це була дуже цікава пропозиція: ОПЗ є найбільшим промисловим споживачем газу в Україні, і отримати такий контракт дуже престижно. Тому ми запропонували найкращі умови з усіх можливих.
На той момент в ОПЗ був дефіцит коштів, існували обмеження на купівлю валюти для закупівлі газу в Європі, підприємство практично не працювало. Тому з боку ОПЗ однією з умов поставок був толінговий контракт, тобто за свій газ ми отримували продукцію, а не валюту. Зізнаюся, це не найкращі умови для нас як для постачальника, але ми погодилися брати плату продукцією - це теж частина нашого бізнесу. І, понад те, ми компенсували заводу витрати на транспортування.
Зараз, підбивши підсумки нашої діяльності, я можу сказати, що рентабельність цієї угоди була невисокою. Треба віддати належне менеджерам ОПЗ - вони вміють торгуватися. А після цього контракту нам почали надходити пропозиції й від інших великих підприємств, уже недержавного сектора. Саме в цьому й полягала, як ви висловилися, привабливість цього контракту.
- Вам допомагав Мартиненко? Якщо він впливає на ОПЗ, то без нього навряд чи щось вийшло б.
- Ні. І я з ним не знайомий. Але мені вже пояснили, хто це.
- Саакашвілі сказав, що збиток від цього контракту становить 90 млн дол.
- Він також казав і про 93 млн, при цьому одного разу сказав, що йдеться про збитки за рік. Але річ у тому, що в 2015 р. ми поставляли газ на ОПЗ лише два місяці. Я теж думав, звідки взялися ці 90 млн, але за всієї поваги до цієї безперечно видатної людини нескладно порахувати, що сума реальних поставок за толінгом становила близько 6–
7 млн дол. Як можна з 7 вкрасти 90?
- Якщо не було збитку, тоді в чому вигода ОПЗ?
- Про це краще запитати менеджмент заводу, але, наскільки я знаю, нас обрали завдяки невисокій ціні. З нашими цінами завод міг отримати прибуток. З іншими, думаю, контракт був би збитковий або менш вигідний.
- За рахунок чого ви змогли покрити видатки на транспортування?
- В Україні газотранспортні шляхи статичні і мають одну ціну за транспортування в будь-який час доби й будь-якої пори року, а газ обліковується раз на місяць, що створює умови для маніпуляцій.
У Європі облік ведеться в електронному вигляді, у режимі реального часу, з розрахунком за добу. І якщо впродовж кількох годин якась труба виявляється вільною, транспортування нею можна купити за невелику ціну. Це те саме що акції європейських авіакомпаній, коли в останню хвилину перед вильотом квиток на літак можна придбати за 3 євро замість 50 або 100.
От ми і є тією компанією, яка вишукує на європейському газовому ринку такі пропозиції і доставляє дешевий газ в Україну. Тобто ми - газовий лоу-кост. Це моє бачення шляху розвитку нашої компанії, це наша стратегія. І транспортування ми оплачуємо не тільки для ОПЗ, а й для всіх наших покупців.
У листопаді минулого року "Нафтогаз" продавав газ майже по 275 дол. за тисячу кубометрів, ми - по 250 дол. У грудні ціна НАК становила 263 дол., Antra - 247. Тобто ми завжди даємо меншу ціну покупцям, долаючи при цьому різні перешкоди.
- Які саме?
- Наприклад фінансові гарантії. Це платіж, який стягує з постачальників газу українська газова система. Ми, переміщаючи через кордон наш товар (газ), поміщаємо його в українську газову систему, після чого відразу ж на кордоні трейдери його купують у нас і продають своїм клієнтам. І чомусь українська сторона вимагає від трейдерів дати ще 20% від обсягу в заставу. Це обґрунтовується тим, що коли раптом кінцевий споживач використає газу більше, ніж купив, то цей газ має бути взятий з системи, і хтось повинен за це відповісти. Але юридично за це має відповідати постачальник кінцевому споживачу, а не трейдер, оскільки він не є суб'єктом відповідальності. (Фінансові гарантії постачальників газу закріплено в Кодексі газотранспортної системи України, який затверджено постановою НКРЕ у вересні 2015 р. на підставі Закону "Про ринок природного газу". - Ред.)
- Але ж це - застава, вона повертається.
- Вона повертається через 45 днів. Понад те, НКРЕ має намір не тільки залишити фінгарантії в силі, а й підняти їх до 60%. Якщо це станеться, ми не зможемо працювати на українському ринку.
- Ці відсотки стягуються грошима чи газом?
- Газ або гроші. Тобто фактично вони хочуть 45 днів користуватися нашим газом. Це однаково, що від імпортера автомобілів вимагати кожну п'яту машину, щоб чиновники на них безплатно каталися півтора місяця. Чого, питається? Це мають робити безпосередні постачальники споживачам.
Antra планувала працювати як великий оптовий постачальник на кордоні, і в цьому її конкурентна перевага і її майбутнє.
- Інші імпортери теж підуть з ринку?
- Є монополіст - "Нафтогаз", який закуповує величезні обсяги і на ліквідації якого наполягає ЄС. Наскільки я знаю, це питання практично вирішене: компанія не може водночас видобувати, зберігати, транспортувати, імпортувати і продавати газ, тому її буде розділено. А такі як ми - це перші паростки конкурентного газового ринку, які з першого дня борються за життя, і не факт, що виживуть у таких умовах. А виживуть тільки великі компанії, але вони захочуть підняти ціни, не сумнівайтеся.
- Що сталося з Antra після припинення поставок?
- Ми продовжили продавати газ ринку, причому обсяги поставок були набагато більші, ніж на ОПЗ.
- Ви стежите за тим, що відбувається навколо ОПЗ зараз? Маю на увазі арешти заступника голови "Нафтогазу" й одного з керівників ОПЗ?
- Стежу, але не більше, бо я не можу і не маю права втручатися у справи українського уряду. Моя компанія чесно поставила газ, з нами розрахувалися, нас перевірили - тож усе гаразд. Шкода, що не відбулася приватизація ОПЗ, можливо, приватний власник був би набагато ефективніший, але це справа України, що робити з заводом.