"Переваги для довкілля, переваги для бюджету, переваги для людей", - такий лейтмотив Європейського тижня сталої енергетики, що втретє був проведений в Україні. Тішить, що цього разу низка заходів, ініційованих Європейським Союзом, - семінари, виставки, флеш-моби, майстер-класи, автопробіги на екологічно чистому паливі - відбулися не лише у столиці, а й в обласних центрах: Одесі, Полтаві, Вінниці, Івано-Франківську, Кіровограді, Чернігові, Харкові, Луганську, Миколаєві, Житомирі, а також у невеликих містах: Яремчі, Ржищеві, Стрию, Голій Пристані. У рамках Європейського тижня сталої енергетики за участі представників міжнародних фінансових і донорських організацій, міністерств, міських голів, керівників підприємств комунальної теплоенергетики відбувся семінар "Як відкрити доступ до потенціалу енергоефективності українських муніципалітетів". Місцем його проведення не випадково було обрано Житомир, адже цей обласний центр є одним із лідерів у реалізації енергоефективних проектів.
Міжнародне енергетичне агентство неодноразово посилало українській владі та суб'єктам господарювання тривожні сигнали: енергоємність у різних галузях України утричі-вп'ятеро вища, ніж у країнах ЄЄ. Причину закладено у радянському минулому, коли постачання субсидованою, дешевою енергією не створювало мотивації для її економії. Крім того, за останнє десятиліття в Україні значно зросли ціни на найбільш використовуване паливо - природний газ. Наприклад, ціна на газ для населення з 2003-го по 2013 р. збільшилася мінімум учетверо - з 175 до 725,4–
2685,6 грн за тисячу кубометрів. А вартість блакитного палива для підприємств комунальної теплоенергетики зросла ще стрімкіше - у вісім разів: з 157,5 (із нульовою ставкою ПДВ) до 1309 грн за тисячу кубометрів (із ПДВ). Підвищувалася й вартість електроенергії. Динаміка подорожчання газу та електроенергії вже сама по собі переконлива: потрібні масштабні заходи з енергозбереження, насамперед у бюджетних галузях міст, де споживання енергоресурсів особливо значне.
А українським містам гостро бракує коштів на модернізацію комунальної інфраструктури. Не може їм відчутно допомогти державний бюджет. Тому провідні фінансові організації - Світовий банк, Європейський банк реконструкції та розвитку, Північна екологічна фінансова корпорація (НЕФКО), Європейський інвестиційний банк, фонд E5P, шведський інвестиційний фонд SIDA вже не перший рік кредитують низку проектів з енергозбереження. Зокрема, проекти з утеплення будинків, реконструкції та модернізації централізованого теплопостачання, систем водопостачання, переробки побутових відходів. Кредитні та грантові кошти залучаються в ті сектори, де реально скоротити споживання природного газу та електроенергії, досягнути зменшення втрат води і тепла в мережах, мінімізувати викиди вуглекислого газу.
Так, нині затверджено проекти модернізації систем опалення в Житомирі, Тернополі, Львові, Рівному, підвищення ефективності систем водопостачання та водовідведення в Миколаєві.
Однак процедура погодження у Мінфіні місцевих (навіть не державних!) гарантій для виконання кредитних зобов'язань вельми ускладнена, триває місяцями. Так, КП "Тернопільміськтеплокомуненерго" вже вісім місяців не може отримати погодження місцевої гарантії в головній фінансовій установі держави.
Варто прислухатися до думки менеджера міжнародного Фонду E5P (Фонд Східноєвропейського партнерства з енергоефективності та екології) Андерса Лунда, який переконує: "Ми почули проблеми всіх українських міст, з якими вони зіткнулися, щоб отримати грантову та кредитну підтримку проектів з біоенергетики та скорочення викидів вуглекислого газу. Маємо співпрацювати з Міністерством фінансів України і виробити спільно з ним законодавчу базу, яка спростить найпроблемішну процедуру - отримання місцевих гарантій для залучення кредитів, чого вимагають банки".
Позиції учасників семінару збіглися в тому, що законодавча та нормативна база в Україні, на жаль, не стимулює місцеві громади економити енергоресурси. "Коли місто використало їх менше, то на наступний рік йому доводять менші ліміти споживання. При цьому не враховуються зимові погодні умови, - висловив своє здивування міський голова Житомира Володимир Дебой. - Тому потрібні зміни на рівні законів. Крім того, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, мала б вирішити, як перевести зекономлені видатки на енергоносії в інвестиційну складову".
Попри труднощі, місцеві громади таки отримують від міжнародних організацій кредити та гранти для реалізації проектів з енергозбереження. Торік житомирська міська влада залучила на утеплення одного з дитсадків і модернізацію вуличного освітлення сумарно 2,8 млн грн кредитних ресурсів НЕФКО. Переваги ремонту дошкільного закладу невдовзі дадуться взнаки, адже поліпшено тепловий режим приміщень, зросте термін експлуатації об'єкта (теплоізоляція здатна захистити його від впливу несприятливих зовнішніх чинників). А економічний ефект утеплення дитсадка фахівці оцінюють на рівні 225 тис. грн в опалювальний сезон. У центральній частині міста проведено реконструкцію вуличного освітлення. Лампи розжарювання було замінено на світлодіодні, які споживають у кілька разів менше електроенергії, та додатково встановлено нові енергоощадні світильники. Це допоможе зекономити на рік до 35% коштів, призначених на оплату вуличного освітлення. Повернути кредит місто планує у стислий термін - за чотири роки.
Недавно Житомир став одним із учасників програми енергоефективності "ДемоУкраїна". На умовах співфінансування у вигляді кредиту НЕФКО, гранту Фонду E5P і власних коштів КП "Житомиртеплокомуненерго" заплановано створити в місті енергоефективний житловий квартал. За підтримки згаданих міжнародних організацій у місті буде реалізовано ще один схожий проект - утеплення 19 бюджетних закладів (шкіл, дитсадків, лікарні) загальною вартістю 4,5 млн євро. Ці заходи стануть орієнтирами для всіх міст України.
Міжнародні організації готові надавати кредитні та грантові ресурси для фінансування енергоощадних технологій і проектів. Було б лише палке бажання міської влади залучати ці кошти. І Європейський тиждень сталої енергетики - добра нагода підказати муніципалітетам, як активізувати цей процес, а уряду та Верховній Раді - як усунути перешкоди.