У представництві Єврокомісії в Україні, у Кабміні й «Укртранснафті» перспективним проектом доставки каспійської нафти до Європи називають нафтопровід Одеса—Броди. У Бродах також збираються побудувати новий нафтопереробний завод. Роки через три-чотири. А наразі нафтопровід Одеса—Броди використовується в реверсному напрямку та транспортує російську нафту до порту «Південний» на чорноморському узбережжі України. Ефективність цього нафтотранзитного маршруту його прихильники та противники оцінюють по-різному.
При цьому очевидно, що проект Одеса—Броди розглядається в різних площинах. Приміром, Мінпаливенерго України (за інформацією «Інтерфакс-Україна») зазначає: транспортування нафти територією України трубопровідним транспортом у січні-вересні 2005 року скоротилося на 11,6% (4 млн. 749 тис. тонн) порівняно з аналогічним періодом минулого року — до 36 млн. 156 тис. тонн (див. табл. 1). Транзит нафти до Словаччини, Угорщини та Чехії за дев’ять місяців зменшився на 1,4% (330 тис. тонн) — до 23 млн. 739 тис. тонн; обсяг прокачування для потреб внутрішніх споживачів на 26,2% (4 млн. 419 тис. тонн) — до 12 млн. 417 тис. тонн.
Транспортування нафти системою «Магістральні нафтопроводи «Дружба» в січні-вересні 2005 року зросло на 18,1% (2 млн. 739 тис. тонн) — до 17 млн. 842 тис. тонн, у тому числі транзит збільшився на 27% (3 млн. 557 тис. тонн) — до 16 млн. 723 тис. тонн.
Транспортування нафти системою «Придніпровські магістральні нафтопроводи» скоротилося на 29% (7 млн. 488 тис. тонн) — до 18 млн. 314 тис. тонн, у тому числі транзит зменшився на 35,7% (3 млн. 887 тис. тонн) — до 7 млн. 16 тис. тонн.
Оператором системи магістральних нафтопроводів України є ВАТ «Укртранснафта», до складу якого входять дві філії — «Магістральні нафтопроводи «Дружба» та «Придніпровські магістральні нафтопроводи».
Нафтопроводи системи «Дружба» переважно використовуються для транспортування російської нафти до країн Центральної Європи та на нафтопереробні заводи (НПЗ), розташовані на заході країни. Придніпровські магістральні нафтопроводи використовуються для транспортування нафти з Росії і Казахстану на НПЗ, розташовані на сході України, а також для транспортування на експорт через ВАТ «Ексімнафтопродукт» і морський нафтотермінал (МНТ) «Південний».
У Мінпаливенерго не виділяють, як-то кажуть, окремим рядком проект Одеса—Броди (його реверсне завантаження). Проте з даних табл. 1 про обсяги прокачування нафти системою Придніпровських магістральних нафтопроводів випливає, що саме в напрямку порту «Південний» транзит нафти зменшився на 3,89 млн. тонн порівняно з аналогічним періодом 2004 року (січень–вересень).
Чи говорить це про неефективність реверсу нафтопроводу Одеса—Броди? Або про те, що компанія — оператор цього напрямку — ТНК-ВР — не справляється з узятими на себе зобов’язаннями максимально завантажити напрямок на «Південний»?
Ці запитання ми поставили безпосередньо оператору реверсного напрямку нафтотранзиту компанії «ТНК-ВР Україна».
Абстрагуючись від політичного аспекту питання, компанія-оператор надала «ДТ» дані про обсяги транспортування нафти на «Південний» (див. табл. 2). І ці цифри говорять ось про що. Від початку роботи нафтопроводу Одеса—Броди (29 вересня 2004 року) й до кінця вересня 2005-го цим маршрутом російські нафтокомпанії експортували 5,5 млн. тонн нафти, у тому числі ресурсів ТНК — 1221,1 тис. тонн (22,2%). Зокрема, у першому півріччі 2005 року через МНТ «Південний» експортовано 2781 тис. тонн російської нафти. Ще 1677 тис. тонн нафти експортовано в третьому кварталі поточного року.
Що ж стосується безпосередньо частки компанії «ТНК-ВР Україна» в завантаженні реверсного напрямку роботи нафтопроводу Одеса—Броди та перевалки нафти через МНТ «Південний» у порту Південний, то за чотири останні місяці 2004 року вона забезпечила перевалку 255,4 тис. тонн нафти (24,34% від загального обсягу перевалки). За три квартали 2005-го «ТНК-ВР Україна» експортувала 965,7 тис. тонн нафти (21,7% від загального обсягу перевалки).
Фактично щокварталу обсяг транзиту й експорту російської нафти через МНТ «Південний» збільшувався, каже президент ТОВ «ТНК-ВР Україна» Олександр Городецький. Що ж стосується червня-вересня, то, на думку О.Городецького, спрацювали три чинники: світова тенденція подорожчання нафти та зростання попиту на нафтосировину; профіцит нафтоекспортних потужностей російського АТ «Транснефть»; податкова політика уряду РФ, у результаті якої нафтовим компаніям Росії було вигідно поставляти нафту на російські НПЗ і потім експортувати нафтопродукти.
Стосовно попиту на нафту в світі, то читачі «ДТ» про нього поінформовані. А ось із приводу нафтоекспортних маршрутів варто зауважити, що російська БТС (Балтійська трубопровідна система) набирає обертів. На кінець року її пропускна здатність досягне 56 млн. тонн нафти. І вже в першому кварталі 2006-го потужність БТС буде доведено до 60 млн. тонн.
Крім того, констатує О.Городецький, у порту «Південний» нафтоекспортери змушені платити занадто багато. Приміром, більше, ніж в Одесі або тим паче в російських нафтоекспортних портах. І цей чинник грає не на користь нафтомаршруту на «Південний». До того ж у російських нафтових компаній сьогодні є вибір нафтомаршрутів, чого не було ще півтора-два роки тому. Про скорочення експорту нафти через Україну з липня 2005 року О.Городецький висловився однозначно: це «заслуга» нафтокомпанії Казахстану «КазМунайГаз». Саме тієї компанії, на яку розраховувала «Укртранснафта» в сенсі транзиту каспійської нафти Казахстану в Європу через територію України. Можливо, це не остаточне рішення казахстанської нафтової компанії, наразі ж реалії засвідчують інше — казахстанської нафти в українських нафтових системах помітно поменшало. Можливо тому, що президент Казахстану Назарбаєв у Петербурзі святкував день народження Володимира Путіна, президента РФ?..
