Єдину в Західному регіоні збагачувальну фабрику, без роботи якої вугілля Львівсько-Волинського басейну непридатне для ТЕС, спочатку незаконно було приватизовано. Пізніше "зусиллями" зокрема й луганських власників - доведено до зубожіння.
Сьогодні фабрика через стан технологічного обладнання не може збагатити обсяги видобутого на шахтах Львівсько-Волинського басейну вугілля, тому гальмує нарощування видобутку. На складах підприємств уже накопичилися тисячі тонн нереалізованого рядового вугілля.
Через наслідки "господарювання" приватних акціонерів збагачувальної фабрики держава доволі пізно, однак нарешті подала позов до суду з вимогою повернути їй майновий комплекс "Центральна збагачувальна фабрика "Червоноградська".
Тож яких матеріальних збитків завдано державі незаконною приватизацією? У якому стані на сьогодні перебуває збагачувальна фабрика? Та хто "господарює" на "Червоноградській"?
У 2000 р. збагачувальну фабрику вилучили із структури Львівсько-Волинського басейну, що порушило єдиний технологічний цикл видобутку, збагачення і поставки вугілля споживачам. Держава передала її в оренду ЗАТ "Львівсистеменерго". У 2008 р. було реалізовано схему незаконної приватизації.
"З ініціативи орендаря проведено аудит. Виявлено 10 100 597 т тонких відходів вуглезбагачення, що утворилися на збагачувальній фабриці до її реорганізації, отже, є власністю держави. Експерт оцінив вартість однієї тонни у 0,029 грн. Натомість відповідно до звіту незалежної експертної організації тонна коштує 31,01 грн. Згідно з довідкою КРУ, вартість відходів вуглезбагачення, які включені до статутного фонду як частка держави, занижено на 312,926 млн грн. Таким чином державу позбавлено контрольного пакета акцій", –– коротко інформує Галина Кіра, начальник відділу представництва інтересів громадян і держави в судах прокуратури Львівської області.
У створеному ВАТ "Львівська вугільна компанія" регіональному відділенню Фонду держмайна у Львівській області належало 37,58% акцій статутного фонду, решта - ЗАТ "Львівсистеменерго".
"На цих підставах прокуратура Львівської області 10 липня подала позов до Господарського суду з вимогою повернути державі майновий комплекс "Центральна збагачувальна фабрика "Червоноградська", - каже Олег Соболь, заступник прокурора Львівської області.
Рішення доволі запізніле, проте дуже доцільне. Адже приватні акціонери, володіючи в сукупності контрольним пакетом акцій, по суті визначають економічну, інноваційно-інвестиційну, техніко-виробничу, соціальну політику акціонерного товариства. Їхнє ж "господарювання" призводить до руйнації фабрики.
Спочатку розкажемо, кому належить контрольний пакет акцій, а потім проаналізуємо наслідки керівництва.
У 2010 р. власниками недержавної частки в статутному капіталі ВАТ стали юридичні особи: ТОВ "ІФОРАС" (23%), ТОВ "Вантажно-транспортне управління" (22,7%), ТОВ "Гірничозбагачувальна фабрика "Індустрія" (16,7%). У 2012 р. остання передала свій пакет ТОВ "АСП Трейд Груп". Всі юридичні особи з Луганська… Така собі командна власність.
Ще у 2005 р. серед засновників ТОВ "Гірничозбагачувальна фабрика "Індустрія" був Юрій Солод - чоловік нардепа Наталії Королевської, зазначається на порталі "Наші гроші". Згодом фірму було перереєстровано на Олександра Плювака. Про нього згадувалося в повідомленні від прес-служби ВО "Батьківщина" за 2009 р. У новині йшлося про те, що представляла команду Н.Королевська, керівник Луганського обласного штабу кандидата в президенти Ю.Тимошенко. До цієї команди увійшов, звісно, і О.Плювако.
Щодо інших юридичних осіб. Керівником ТОВ "ІФОРАС" у каталозі підприємств "Бізнес-Гід" згадано Олексія Серединського. Він же зазначений і в постанові ЦВК №1913 "Про реєстрацію уповноважених осіб Партії Наталії Королевської "Україна-Вперед!" в одномандатних виборчих округах". Фігурує особа і в постанові ЦВК №217 "Про зміни в складі окружних виборчих комісій територіальних виборчих округів з виборів президента України для організації та проведення повторного голосування 7.02.2010 р." від кандидата на пост президента України Ю.Тимошенко.
ТОВ "АСП Трейд Груп" згідно з "Бізнес-Гідом" очолює Сергій Артюхов. Він також згадується в поданні щодо включення представників до складу ОВК від партії "Україна-Вперед!" (пізніше замінений).
ТОВ "Вантажно-транспортне управління" зареєстроване за тією ж адресою, що й ТОВ "ІФОРАС" (вул. Комісара Санюка, 64в), згідно зі звітом ВАТ "Річна інформація емітента цінних паперів за 2014 р.".
Дані у цьому документі також доводять, що акціонери пов'язані між собою. Приміром, голова ревізійної комісії С.Осипчук є представником ТОВ "Вантажно-транспортне управління". Раніше вона обіймала посаду у ТОВ "Гірничозбагачувальна фабрика "Індустрія".
Голова наглядової ради Н.Чікаєва є уповноваженою особою акціонера ТОВ "АСП Трейд Груп". До цього також працювала в "Індустрії".
Член ревізійної комісії Т.Літвінова є уповноваженою від ТОВ "ІФОРАС". Попереднє місце роботи - ТОВ "Трейд-Груп-Мар", керівником якого згідно з "Бізнес-Гідом" є засновник акціонера-юридичної особи "Вантажно-транспортне управління" В.Ільїчов.
Тож які результати "господарювання" зазначених вище власників?
"Сьогодні з чотирьох ліній збагачення працює лише одна. В нас конвеєрне господарство в занепаді. Стрічки, можна сказати, лежать на підлозі. Через незадовільний стан сушильного відділення споживачі висувають до нас претензії. Востаннє акціонери збагачувальної фабрики вкладали кошти у модернізацію ще у 2010 р. Зараз ми можемо збагачувати 150 тис. т вугілля на місяць", - каже Наталія Чудак, заступник гендиректора ПАТ "Львівська вугільна компанія".
Тобто через стан технологічного обладнання фабрика має можливість переробити на рік лише 1,8 млн т вугілля. Для порівняння: прийнята виробнича потужність підприємства становить 9,6 млн т на рік.
Унаслідок цього на складах шахт Львівсько-Волинського басейну, за інформацією ДП "Львіввугілля", залишаються нереалізованими до 100 тис. т вугілля. Адже без переробки на збагачувальній фабриці високозольне вугілля (40–45%) непридатне для ТЕС.
Також фабрика є збитковою. Для її нормального функціонування, за словами Наталії Чудак, потрібно переробляти щонайменше 300 тис. т рядового вугілля на місяць, тобто вдвічі більше. "Однак про модернізацію не може бути й мови, тому що маємо велику заборгованість по зарплаті та до бюджету. До того ж, коли власник не має прибутку від роботи підприємства, то він незацікавлений у здійсненні модернізаційних заходів", - каже заступник гендиректора.
Щодо зобов'язань емітента станом на 1 липня 2015 р. ситуація така: прострочена заборгованість перед Пенсійним фондом -
7796,2 тис. грн, прострочена заборгованість перед бюджетом -
30647,8 тис., заборгованість по зарплаті - 14689,9 тис. грн.
До речі, на підприємстві працюють понад 800 робітників (ще п'ять років тому було близько 1200). Вони отримали лише частину зарплати ще за січень, тож регулярно перекривають трасу через неможливість прогодувати сім'ї. Доволі часто просять зустрічі з акціонерами, проте безрезультатно.
Аби зрозуміти, як зростає заборгованість товариства, наведемо дані найдавнішого звіту, оприлюдненого на сайті "Львівської вугільної компанії". Станом на 1 липня 2012 р. прострочена заборгованість перед Пенсійним фондом становила 664,2 тис. грн (майже у 12 разів менше, ніж сьогодні), прострочена заборгованість перед бюджетом - 1701,8 тис. грн (у 18 разів менше).
Щоправда, частина заборгованості спричинена і проблемами вугільної галузі загалом. Були у діяльності фабрики й періоди, коли ДП "Львіввугілля" і ДП "Волиньвугілля" завантажували "Львівську вугільну компанію" рядовим вугіллям навіть менше, ніж вона здатна переробити, невчасно розраховувалися за продукцію.
Як можна побачити, на сьогодні модернізація збагачувальної фабрики та розв'язання соціальних проблем недержавними акціонерами не плануються. Стан підприємства лише гальмує нарощування видобутку вугілля шахтами Львівсько-Волинського басейну. У тому разі, якщо сьогоднішні власники продовжать "господарювати", Західний регіон ризикує залишитися без єдиної збагачувальної фабрики.
Тож сподіваємося на справедливе рішення суду щодо повернення державі майнового комплексу "Центральна збагачувальна фабрика "Червоноградська".