Юрій Бойко (у центрі) під час переговорів з представниками West LB |
Минулого тижня «Нафтогаз України» на переговорах у Лондоні узгодив із німецьким банком West LB параметри нової, розширеної, кредитної угоди обсягом 45 млн. доларів. Узгоджений українською компанією річний кредит відзначається безпрецедентно низькою відсотковою ставкою — 4,8% річних. Під такі відсотки гроші в Україні не позичав ще ніхто.
Переговори «Нафтогазу» і West LB проходили у святковій атмосфері, оскільки представники обох компаній були запрошені в Лондон для вручення їм нагороди європейських банкірів. Попередня кредитна угода між НАК і West LB була визнана однією з найбільш значимих фінансових операцій минулого року.
Кореспонденту «Дзеркала тижня» вдалося отримати ексклюзивне інтерв’ю глави НАК Юрія Бойка, присвячене політиці «Нафтогазу України» на ринку зовнішніх запозичень, яке ми й пропонуємо увазі читачів.
— Юрію Анатолійовичу, отримувати нагороди завжди приємно. Але що титул «кредит року» означає для «Нафтогазу України»?
— Нашій компанії не властиве самозамилування. Якщо я не помиляюся, то цього року нас відзначили лише в рейтингу ТОП-100, але ж ми справді найбільша компанія країни, як за валовим доходом, так і за прибутковістю, — від цього не втечеш.
Те, що журнал (The Trade Finance Magazine. — Авт.) назвав наш торішній кредит серед найважливіших угод року, стало несподіванкою. Як за обсягом угоди — 30 млн. доларів, так і за періодом погашення — один рік, торішній кредит важко назвати революційним для західного фінансового ринку.
Проте він демонструє зростання привабливості України на Заході. West LB надав нам кредит без урядових гарантій, просто під експортний контракт. І це не одиничний випадок. Сьогодні ми маємо вже напевно дюжину аналогічних пропозицій західних банків.
Тому «кредит року» — це для нас індикатор того, що ми на правильному шляху. А церемонія нагородження — можливість, по-перше, сприяти зміцненню репутації України в західних фінансових колах — адже ми єдині представляли нашу країну на церемонії. А по-друге, це майданчик для наведення контактів із новими західними партнерами. Зокрема наша делегація провела попередні переговори з американським Ексімбанком та корпорацією «ШевронТексако».
— Чи погашено перший кредит, і чим, власне, він заслужив звання «кредиту року»?
— 30-мільйонний кредит в основному погашено, до вересня нам залишилося сплатити менш як 4 млн. доларів. Ми чітко дотримуємося графіка платежів, і найкращим свідченням цього стало надання West LB нового кредиту обсягом уже 45 млн. доларів.
Що стосується значення кредиту для західного ринку, то слід визнати, що West LB фактично відкрив для нього «Нафтогаз України». Адже «Нафтогаз» — це компанія, 100% акцій якої належать уряду і поки що не котируються на ринку. Немає на ринку і облігацій компанії. Відповідно, логічне запитання: якщо немає рейтингових індикаторів, то під яку ставку кредитувати таку компанію? Потрібен був прецедент. І West LB його створив.
Створення прецеденту прямого західного запозичення і було нашим завданням у тій угоді. З кредиту West LB компанія почала писати свою кредитну історію. І, звісно, принциповим питанням була відсоткова ставка. Адже від неї відштовхуватимуться всі наступні кредитори, вирішуючи, під який відсоток пропонувати нам фінансування. Тому ми надали як заставу за кредитом шестиразове забезпечення. Завдяки цьому відсоткова ставка склала Libor + 4,25%, що дуже непогано навіть для позичальника з багаторічною кредитною історією.
— Розкажіть, будь ласка, про умови нового кредиту та мету його залучення.
— Новий кредит ми ще не отримали. 26 червня з West LB узгоджено так званий Terms Sheet — план дій, що є безвідкличним документом і визначає умови нової кредитної угоди. Зараз відбувається оформлення. За нашими з West LB розрахунками, кошти можуть бути надані до кінця липня.
Що стосується параметрів кредиту, то термін не змінився — один рік; обсяг фінансування, як я вже сказав, розширено до 45 млн. доларів; відсоткова ставка знижена до Libor + 3,6%. Мета залучення кредиту — розширення експортних можливостей компанії.
— Йдеться про модернізацію устаткування чи закупівлю газу?
— Кошти можуть бути спрямовані на будь-які операції, пов’язані з експортом, оскільки фінансування є передекспортним. Забезпечення по ньому — експортний контракт компанії на поставки газу в Центральну Європу.
— Юрію Анатолійовичу, за минулий рік оборот «Нафтогазу України» склав близько 6 млрд. доларів. Навіщо НАКу такі кредити, адже 30 чи навіть 45 млн. доларів для такої компанії — це крапля в морі?
— Почасти ви маєте рацію, сума західного кредитування поки що не особливо позначається на фінансовому становищі компанії. Але є кілька причин, з яких ми це робимо. По-перше, завдяки західним кредитним ставкам, що втричі нижчі за українські, ми знижуємо витрати компанії на кредитування. Навіть невеликі за обсягом кредити вигідніші нам, аніж українські із середньою ставкою 10—15% річних.
По-друге, і це головне, ми почали писати кредитну історію компанії. Цей шлях пройшли наші російські колеги, які досить легко залучають із західних ринків по 300—500 млн. доларів за одне запозичення. Але, щоб досягти такого рівня довіри, їм треба було створити власні кредитні історії, отримати кредитні рейтинги, встановити особисті й ділові контакти із західними банкірами.
Цей самий шлях сьогодні проходимо ми. Залучення двох кредитів West LB, а також кредит російського Газпромбанку на 200 млн. доларів дозволяють нам претендувати на високий міжнародний кредитний рейтинг. У Лондоні West LB спеціально організував для нас презентацію своїх можливостей із випуску єврооблігацій, що стане для нас якісно новим етапом в історії кредитування на Заході. А сьогодні наше головне завдання — збільшувати і пролонгувати кредитування.
— Коли буде випущено єврооблігації?
— Ми плануємо випустити ці папери до березня наступного року, але ця дата має орієнтовний характер. Надто багато залежить від кон’юнктури ринку, планів із розміщення інших емітентів, термінів присвоєння нам міжнародного кредитного рейтингу, внутрішньої готовності проекту, під який ми маємо намір здійснити позику.
Зараз ми добираємо консультантів із випуску єврооблігацій серед західних інвестиційних банків. Є ряд дуже серйозних претендентів зі світовим досвідом і репутацією, з якими ми виробляємо загальне бачення обсягу, періоду й умов розміщення.
Паралельно готується заявка в рейтингові агентства Moody’s і Standard & Poor’s з присвоєння «Нафтогазу України» міжнародного кредитного рейтингу. Отримання рейтингу відкриє нам шлях до підготовки випуску євробондів.
— Ви сказали, що випускаєте облігації під конкретний проект. А можна дізнатися, який?
— Лівійський. Як вам відомо, у лютому ми відкрили в Тріполі представництво і впритул наблизилися до початку робіт у нафтовидобувному секторі цієї держави. Триває спільне з лівійськими фахівцями пророблення ліцензійних ділянок, які можуть бути передані нам для дорозвідки й подальшого освоєння.
Паралельно відбувається юридичне пророблення. Але для реальної роботи, коли проект перейде у практичну фазу, нам знадобляться гроші. Передусім це обумовлено тим, що до роботи в країні допускається лише бурове чи нафтопромислове устаткування, сертифіковане за стандартами API (Американський інститут нафти. — Авт.).
Устаткування, на якому сьогодні працює «Нафтогаз», вироблене в Україні або Росії і такої сертифікації не проходило. Це диктує нам необхідність імпортувати чи взяти в лізинг високопродуктивне західне устаткування, до того ж адаптоване до кліматичних умов пустелі.
Для роботи на ньому, щоб навчити українських фахівців, нам як мінімум знадобиться залучення західного персоналу. Мабуть, ми зробимо це, запросивши підрядником одну зі спеціалізованих західних компаній — переговори вже ведуться. Але на все це будуть потрібні гроші, причому гроші чималі. Їх і залучимо через євробонди.
— Який обсяг емісії євробондів заплановано, і як він співвідноситься із загальною вартістю лівійського проекту?
— Конкретна вартість лівійського проекту поки що не визначена. Але порядок ми оцінюємо у 300 млн. доларів. Ці кошти дозволять розпочати швидке освоєння запасів, а відповідно і швидку окупність проекту. Ми розраховуємо повернути вкладені кошти за три роки. Ось ці параметри і визначають наші наміри щодо євробондів.