Нове життя найкраще починати з понеділка. І на газовому ринку почалося нове життя. Як уже повідомляло «ДТ», відтепер практично весь газ, що видобувається в країні, буде реалізовуватися або самим НАКом, або групою компаній «Ітера». Саму схему було досить докладно описано у минулих випусках.
Коротко нагадаю її суть. Відтепер усі підприємства, що одержують на місяць понад 100 тис. кубометрів газу, мають укладати прямі договори або з дочірньою компанією НАКу домом «Газ Україна», або (як велика поблажка) з облгазом. При цьому базова ціна для постачання газу буде єдиною — 331 грн. Тобто, якщо підприємство одержує на місяць газу більше, аніж на 33 тис. грн., про словосполучення «газ і трейдер» йому краще забути...
Невеликий виняток зробили для «Ітери», та й вона має реалізовувати газ за ціною не нижче від НАКівської. Тим самим «Нафтогаз» сподівається покласти край демпінгу газу на ринку і забезпечити повну його оплату.
Ринок по-новому виглядає так — НАК бере на себе реалізацію всього газу власного видобутку (приблизно 18 млрд. кубів), усього транзитного (26 млрд. кубів). Трохи складніше з туркменським газом. Із 34 млрд. кубометрів, призначених для постачання цього року, 14 млрд. належать «Ітері», котра сама його і реалізовуватиме.
Якщо не рахувати скромний видобуток спільних підприємств, ринок поділено між НАКом — 80%, і «Ітерою» — 20%. Років зо два тому схожий переділ ринку між тими ж компаніями вже планувався, але йшлося про паритет. Тепер же «Ітера» однозначно молодший партнер.
Одночасно НАК різко посилить контроль за діяльністю облгазів. У тому числі і приватизованих. У ролі пряника для них використовуватимуть дозвіл самостійно забезпечувати газом підприємства з обсягом споживання до 5 млн. кубометрів на місяць. Як м’яко зауважили в НАКу, «у деяких випадках». У ролі батога — погроза забрати трубу, добре, що вона державна. Після чого облгаз автоматично перетворюється на конторку зі стільцями. Навряд чи хто цього захоче. Взагалі ж усі поставки газу в областях здійснюватимуть лише за прямими договорами між облгазами і кінцевими споживачами.
Аби уникнути війни за підприємство, більшість промгігантів розписали вже знайомий список (шахматку). Відповідно до неї, «Ітера» і далі працюватиме з донецькими підприємствами за програмою «штрипс—труба—газ» («Азовсталь», ММК ім. Ілліча, ХТЗ). Вона ж продовжить поставки на «Стирол» і МГЗ. Постачання сєверодонецького ДВО «Азот» НАК і «Ітера» поділили навпіл. А от черкаський «Азот» відійде вже НАКу, як і Одеський припортовий завод, «Криворіжсталь», «Запоріжсталь» й інші.
Природно, що всі ці зміни навряд чи викличуть бурхливу радість у більшості трейдерів, котрі залишаються не при справах. За розрахунками НАКу, особливо постраждають інтереси 23 найбільших. Чимало з них прямо або опосередковано створювалися за участі акціонерів найбільших підприємств. Тож шуму очікується багато. Тим більше що НАК чітко заявила: оплата буде 100% грошима. До весни до 20% розрахунків здійснювалося за взаємозаліком через ПДВ, між НАКом та металургійними і хімічними підприємствами. Така схема була дозволена січневою постановою Кабміну №1270. Проте зараз це віконце вже закрилося, і відчиняти його далі НАК не збирається. Його взаємини з податковою і так досить загострені. Зовсім недавно ДПАУ заарештувала близько 400 млн. кубометрів газу, причому половину вже продала на аукціоні. «Нафтогаз» має намір оспорити ці результати. І робити в таких умовах знижки для тих, хто бажає подемпінгувати на його газі, наміру не має. Хоча в компанії досить чітко розуміють масштаб прийдешнього опору.
Однак хочеш не хочеш, а наводити лад доведеться. Хоча б для того, щоб не допустити зриву по туркменській програмі. За перші п’ять місяців звідти було отримано газу на 700 млн. доларів. Зворотний товарний потік склав поки близько 200 млн. дол. І хоча тримісячний розрив між поставками дозволений контрактом, ситуація не дуже весела. На додаток знову виникають проблеми з оподаткуванням. Поставки носять товарний характер, а значить нараховується ПДВ. Зараз НАК розраховує на прийняття закону про те, що поставки по міждержавних угодах бартерними не будуть вважатися. Це допоможе трохи послабити гостроту проблеми з оподаткуванням.
А взагалі життя НАКу стає дедалі цікавішим. Цього року «Нафтогаз України» вперше у своїй історії зіштовхнувся з реальним, а не паперовим поняттям «профіцит газу». За очікуваного споживання в 70,7 млрд. кубометрів, ресурси складають 78 млрд. І з цим газом щось доведеться робити. Поки що його закачують у «підземки». А потім? Вже постає питання про вихід із ним на європейські ринки. Нинішнього року безмитна квота на експорт газу дуже скромна, близько півмільярда, у майбутньому вона буде подвоєна. А далі обсяги зростатимуть. Природно, усе це за умови, що вдасться витримати курс на повні розрахунки.