29 вересня 2015 р. НАК "Нафтогаз України" нарешті розмістила на своєму сайті перший у сучасній історії компанії річний звіт про свою діяльність за 2014 р. у форматі, близькому до міжнародних форматів аналогічних компаній, які видобувають нафту та газ і реалізують вуглеводні.
Поява такого звіту стала однією з віх в історії бізнесу в Україні - відповіддю на запит громадськості на прозорість функціонування державних компаній. Правда, хотілося б, аби цей документ з'явився раніше, у будь-якому разі, до підвищення тарифів на газ для населення. Це зняло б багато запитань. Проте можна говорити про нього, як про досягнення керівництва НАКу, бо насправді це не формальний документ.
Звіт, у якому багато інфографіки, дуже яскравий і барвистий, автори постаралися дати прості пояснення досить складним речам, що є безумовною перевагою звіту. В принципі, його зміст досить близький до змісту звітів європейських лідерів ринку газу й нафти, про що DT.UA писало раніше. І хоча назви розділів різняться від тих, які використовують лідери цієї галузі, але суть багато в чому близька. Правда, немає інформації/звіту про запаси вуглеводнів, хоча в кількох місцях зазначається, що оцінку запасів виконано; немає розділу із статистики, але він, очевидно, компенсується оглядом діяльності, в якому багато графіків, таблиць і діаграм.
Хотілося б також зазначити такі моменти.
1. Цікавий прийом застосували автори звіту, коли кожен розділ починається вступним словом одного з членів правління. У такий спосіб вони не знімають із себе відповідальності за результат роботи компанії. Тим більше, що йдеться про дуже серйозну компанію, одну з найбільших і найважливіших на сьогодні в Україні. Тому важливі й цінності, й відповідальність, і турбота про співробітників, і екологія - все, як у європейських компаній.
2. Багато уваги у звіті приділено стратегії розвитку компанії. Тут і диверсифікація як постачальників, так і поставок, і відносини з "Газпромом" і РФ, і інтеграція з ринком газу ЄС, і приблизна оцінка інвестицій у видобуток газу в сумі 5–6 млрд дол. у наступні п'ять років. Правда, хотілося, щоб автори приділили цьому питанню трохи більше уваги та показали перспективу розвитку власного видобутку в Україні, яка дала б змогу зовсім відмовитися від імпорту газу. Також наведено оцінку обсягу ринку енергозбереження в сумі 10–15 млрд дол. у наступні п'ять років, про що хотілося б довідатися докладніше, як і про те, наскільки реалізація цього ринку допоможе скоротити споживання газу в Україні.
3. У документі йдеться про боротьбу з корупцією та про те, що НАК співпрацює з правоохоронними органами у частині справ, пов'язаних з управлінням компанією попереднім керівництвом. Правда, хотілося б почути конкретніші результати кроків щодо боротьби з корупцією - чи покарано корупціонерів, як іде розслідування справ, пов'язаних із попереднім керівництвом? Чи повернула ГПУ документацію? Втім, це, скоріше, запитання до ГПУ.
4. Питанням ринкової ціни на газ приділено у звіті багато уваги. Дивує тут те, що ціна на газ для теплокомуненерго (ТКЕ), яка становить 2994 грн/тис. кубометрів, менша за пільгову ціну в 3600 грн/тис. кубометрів, не кажучи вже про повну ціну 7199 грн/тис. кубометрів. Звичайно, тарифи встановлює не НАК, а НКРЕКП, але незрозуміло, чому користувачі газу мають платити за нього реальну ціну, а ті, хто користується тепловою енергією, споживають цей газ за ціною, нижчою від пільгової? Якщо йдеться про економічно обґрунтовану ціну, яку одержують як середньозважену ціну між ціною на газ власного видобутку й ціною на імпортований для цих потреб газ, то чому міським жителям багатоповерхових будинків надається така знижка? Нижче буде показано, які збитки виникли в НАКу саме через ТКЕ, але ж споживають газ напряму жителі невеликих селищ міського типу й сіл, тобто найменш забезпечені верстви населення. Чому ж цим споживачам доводиться купувати газ за найвищою ціною? І чи не тому НАК не може вийти на беззбитковий рівень, бо ці збитки виникають через ТКЕ, тоді як за прямими споживачами газу в НАКу прогнозується прибуток? Саме час уряду й Міненерговугільпрому зайнятися прозорістю роботи ТКЕ.
5. У звіті розкрито структуру корпоративного управління компанією та наведено сумарну заробітну плату в розмірі 6,2 млн грн до відрахувань і податків. Але щоб зняти всі запитання, має сенс навести дані щодо кожного члена правління окремо.
6. У частині, що стосується ринку газу, зі здивуванням довідуємося, що Україна посідає третє місце за запасами газу в Європі. Якщо в нас такі запаси, чому б не вкласти кошти в їхній видобуток і не скоротити імпорту?
7. Завершує документ аналіз фінансової звітності та звіт незалежного аудитора, який за результатами аудиту фінансової звітності 2014-го висловлює умовно-позитивну думку: за винятком деяких питань, консолідована фінансова звітність відображає достовірно фінансовий стан групи. Які ж винятки наводить аудитор? Це й відсутність переоцінки основних засобів (проведена 2015 р.), і відсутність оцінки запасів (також проведена пізніше), і втрата контролю над активами в Криму (втрата "Чорноморнафтогазу"), і відсутність аудиторів при проведенні інвентаризації на початку року, й різна облікова політика асоційованих підприємств (керівництво НАКу намагається це виправити), і відсутність документів за деякими статтями витрат у зв'язку з тим, що ці документи було вилучено, відсутність документів по деяких доходах за 2013 р.
8. Попри великий обсяг інформації, все ще залишилися запитання за дужками звіту. Наприклад, нам увесь час говорять, що збитки НАКу пов'язані зі збитковою торгівлею газом. Загальні збитки зросли з
18 млрд грн 2013-го до 88,4 млрд грн 2014-го. При цьому виручка від продажу газу становила 53,3 млрд грн, з яких 5,34 млрд - це виручка від ТКЕ, а збитки від ТКЕ - 19,3 млрд. Виручка від продажу газу населенню становить 7,39 млрд грн, а збитки від цієї діяльності - 8 млрд. Таким чином, збитки від пільгового продажу газу становлять 27,3 млрд грн, і в звіті сказано, що на ці збитки припадає 21% від усіх збитків, а левову частку становлять курсові різниці (39,2 млрд грн), 22% - збитки від втрати Криму. От звідки узялися збитки у розмірі 88,4 млрд грн, і це добре видно у звіті. Але тоді не будемо говорити, що в усьому винуваті низькі тарифи.
9. Довгострокові кредити НАКу становлять 26,2 млрд грн, короткострокові - 34,82 млрд. Сумарний розмір кредитів зріс ненабагато порівняно з 2013 р. - з 59,5 млрд грн до 61,0 млрд. Залежно від номіналу кредиту відсоткова ставка коливається від 9% (у дол.) до 12 (у євро) і 15% (у грн). Сумарна виплата за відсотками у 2014 р. становила 7,9 млрд грн. Сума, порівнянна зі збитками від продажу газу населенню. При цьому обслуговування кредитів з'їдає 23% коштів компанії. Ці кредити фактично є боргами перед урядом України й, очевидно, їх погашатимуть з продажу газу, зокрема й населенню, а подальший дефіцит знову покриватимуть за рахунок залучення ОВДП, переданих до статутного фонду компанії. При цьому відсотки за кредитами є доходами Нацбанку, і чи означає це, що населення оплачує не тільки "зовнішню" ціну газу, а й також ці відсотки за кредитами? Хотілося б зрозуміти принципи формування відсоткових ставок за кредитами, адже жодного "ринкового" механізму їх формування немає, а потреба їх залучати пов'язана з величезними дебіторськими заборгованостями перед НАКом, і зовсім не населення. Також хотілося б зрозуміти, як ці борги "присутні" у тарифах і як НАК збирається погашати ці борги в майбутньому, з яких коштів?
10. На жаль, у звіті не наведено даних про собівартість одиниці газу, який видобуває "Укргазвидобування", ніяк не обґрунтовано ціну на газ цієї держкомпанії, яка бере участь у розрахунках середньозваженої ціни на газ для споживачів. Є сенс розкрити цю інформацію. І тепер виникло запитання про собівартість газу, який видобуває "Укргазвидобування". Якщо від реалізації газу дохід становив 4,815 млрд грн, а збиток - 4,696 млрд грн, то його собівартість - 9,511 млрд грн. Розділивши її на 13,9 млрд кубометрів газу, видобутого держкомпанією, одержуємо собівартість 684 грн/тис. кубометрів. Такою була собівартість газу "Укргазвидобування" у 2014 р.? У прогнозі на 2015 р. собівартість/закупівельну ціну на газ прийняли в сумі 1590 грн/тис. кубометрів. Хотілося б побачити обґрунтування цієї ціни/собівартості й зрозуміти причини такого істотного її зростання - адже для цього й складаються річний звіт і прогноз.
11. Тривожно виглядає обсяг транспортування газу РФ, який упав із 86,1 млрд кубометрів у 2013 р. до 62,2 млрд 2014-го. Адже транспортування є стабільним джерелом доходу і також можливим джерелом погашення кредитів і збитків. Хотілося б розуміти, які подальші перспективи транспортування газу та які ризики пов'язано зі зменшенням цих обсягів.
Насамкінець зауважу, що обсяг інформації в річному звіті "Нафтогазу" за 2014 р. досить великий, і, сподіваюся, його ще довго аналізуватиме громадськість.