27 вересня ц.р. міністр із питань житлово-комунального господарства України Олександр Попов під час круглого столу з участю представників МінЖКГ, Асоціації міст України та громад, Мінекономіки, Мінфіну, МінАПК, Центру муніципального менеджменту «Хабітат» і журналістів презентував варіант документа «Нові підходи до реалізації загальнодержавної стратегії реформування житлово-комунального господарства України: здешевлення кредитних ресурсів». По суті, йшлося про фінансову підтримку підприємств житлово-комунальної галузі через механізм здешевлення коротко- і середньострокових кредитів.
Примітно, що варіант здешевлення кредитів винесено МінЖКГ на публічне обговорення за участі всіх співпричетних і зацікавлених сторін. За словами міністра О.Попова, цей проект покладено в основу однієї з 15 програм, що становлять пакет заходів, потрібних для комплексної реалізації загальнодержавної програми реформування житлово-комунального господарства. Але оскільки необхідний для дії всіх запропонованих механізмів закон так і не ухвалено складом народних депутатів п’ятого скликання, є сенс продовжити його обговорення. Хоча той факт, що розроблений і затверджений Кабміном 22 серпня 2007 року законопроект не набув чинності, ставить під сумнів можливість задіяти запропоновані механізми здешевлення кредитів, призначених для реформування ЖКГ, уже наступного року.
У результаті міністр змушений констатувати, що держбюджет-2008 було проголосовано на засіданні Кабміну без урахування запропонованих профільним міністерством витрат на фінансування програми реформування ЖКГ. Тобто на сьогодні зрозуміло, зазначив О.Попов, що
«2008-го ми отримаємо такий само ресурс, що й цього року, — 4 млрд. грн.». Утім, міністр сподівається, що до кінця року цю проблему (із ухваленням відповідного закону і внесенням змін до бюджету-2008) ще можна буде розв’язати, і МінЖКГ отримає можливість надавати кредити на проекти в житлово-комунальному господарстві під 1—8% залежно від окупності конкретного проекту. Сьогодні ж ставки комерційних банків за кредитами в кращому разі становлять 10—11% річних, що автоматично звужує обсяг кредитних ресурсів.
Усього ж, за станом на сьогодні, МінЖКГ реально матиме 2008 року такі суми для здійснення програми реформування ЖКГ. Як уже було сказано вище, 3 млрд. грн. бюджетних коштів міністерство отримає з держбюджету і ще один мільярд гривень буде спрямовано через програми Міністерства регіональної політики та будівництва. 200 млн. грн. МінЖКГ одержить на відпрацювання механізмів здешевлення кредитів комерційних банків під проекти в житлово-комунальній галузі. Ще 200 млн. грн. надійдуть через Нацагентство з енергозбереження — під проекти заміщення газу іншими видами палива. А також два кредити Світового банку — 700 млн. і 1,5 млрд. грн. (відповідно 140 млн. і 300 млн. дол.).
Крім того, Олександр Попов сподівається на участь в управлінні об’єктами ЖКГ приватних компаній, які, за попередніми розрахунками, за умови стабільності зможуть щороку залучати в галузь до 500 млн. дол. приватних інвестицій. Утім, міністр наголосив, що реформи в галузі значною мірою залежать від політичної стабільності в країні.
Цього року стався прецедент. «Нарешті у нас з’явилася проблема — як використати кошти, виділені Світовим банком і ЄБРР», — каже О.Попов. Представник Центру муніципального менеджменту «Хабітат» Олександр Затолокін повідомив, що, за даними Рахункової палати, залишок невикористаних коштів Світового банку та ЄБРР за 2006 рік становить 1,146 млрд. дол. Це пов’язано з тим, що, по-перше, ці міжнародні інституції надають пільгові кредити тільки під держга-рантії. По-друге, надання кредитів гальмується через відсутність кваліфікованого менеджменту супроводу проектів на місцях. Словом, фахівці з реформування ЖКГ у масштабах країни і конкретного села чи міста — серйозна проблема. Це теж позначається на дорожнечі кредитів, бо несе додатковий ризик для кредитора.
У проекті здешевлення кредитів для житлово-комунального господарства профільне міністерство відвело серйозну роль місцевим бюджетам. Однак на сьогодні вони практично не готові повноцінно брати участь у подібних програмах. З огляду на чимало причин. Як зазначив у зв’язку з цим представник Асоціації міст України та громад Юрій Ганущак, структура необхідних коштів, що виділяються на реформу ЖКГ і здешевлення кредитів, може перерозподілятися не за рахунок державного, а за рахунок місцевих бюджетів, які дуже чітко контролюватимуть реформу, оскільки вкладуть свої, а не спільні (державні) кошти. Але для цього, вважає він, необхідно вводити плату за землю, котра й поповнить місцеві бюджети. За найскромнішими підрахунками, запровадження такого податку дасть змогу утричі збільшити надходження до місцевих бюджетів. На жаль, каже Ю.Ганущак, розраховувати на запровадження податку на нерухомість в Україні в найближчі роки не доводиться. Хоча всі цивілізовані країни за рахунок цього податку можуть забезпечити собі і якісні, і доступні послуги ЖКГ.
Що стосується безпосередніх обсягів залучення кредитів, то залежно від умов кредитування (і від політичної стабільності або нестабільності) МінЖКГ має намір щороку залучати через спеціально створену для цього фінансову структуру (яку — сьогодні це теж обговорюється) до 100 млрд. грн. інвестицій у період із 2008 по 2011 роки під максимум 8% річних.
Зрозуміло, поки це теоретичні розрахунки. Але і з ними ми докладніше познайомимо читачів «ДТ» у наступних номерах. Щоб ви чіткіше уявляли, як, хто і на яких умовах має намір брати участь у дієвій реформі житлово-комунального господарства.