В Олександрії, що на Кіровоградщині, побудують сонячну електростанцію і перший у нашій країні завод, який випускатиме сонячні панелі нового покоління. Цією ідеєю загорівся український винахідник, викладач Кіровоградської Малої академії наук учнівської молоді (МАН) Сергій Камінський. Нині над реалізацією проекту працює група вітчизняних учених, серед яких викладачі й учні МАН. Зокрема, науковці створили підприємство "Чисті енергетичні технології", що займатиметься будівництвом і заводу з виготовлення сонячних батарей, і електростанції.
Панелями нового покоління винахідники назвали свою розробку тому, що під час їхнього виробництва не використовується енергія з будь-яких спалюваних джерел. "У процесі виготовлення кремнієвих панелей, які на сьогодні є найпопулярнішими, задіяні токсичні матеріали, до того ж їх не так просто утилізувати. На виробництво таких батарей витрачається багато енергії, яка продукується завдяки вугіллю. Тому це таке доволі сумнівне екологічне рішення - спалювати вугілля для того, щоб зробити начебто екологічно чисті сонячні батареї", - пояснив Сергій Камінський.
Учені розробили кілька різновидів панелей. Один із них - полімерна плівка, інший - на склі, візуально схожий на кремнієву батарею. Також розглядають такий варіант, як фарба, нанесена на поверхню. При цьому, за задумкою винахідників, фарба не лише продукуватиме електричну енергію як сонячна батарея, а ще й буде теплоізолятором для будинків (що в Україні наразі є нагальною проблемою). Крім того, планується, що фарба акумулюватиме енергію. Нині всі ці різновиди панелей тестуються в одному з профільних інститутів. Після тестування дослідники побачать, яка з технологій є найкращою і яку можна запускати у виробництво. Сергій Камінський припускає, що такі дослідження закінчаться вже у квітні.
Для того, щоб батарея виробила 1 кВт енергії, потрібно приблизно15–19 м2 її площі. За підрахунками розробників, улітку з одного такого квадратного метра можна отримати близько 50–60 Вт енергії. Єдине, чим поступаються створені панелі кремнієвим, це ККД. Наразі він становить приблизно 5%. Однак уже цього року винахідники планують перетнути межу в 10%. Запевняють: підстави для цього є. Щодо вартості, то ціна розробленої панелі нижча від ціни імпортних у 4–7 разів.
Науковці стверджують, їхня батарея прослужить 15 років. Однак, якщо через деякий час замінити електроліт, то панель працюватиме ще 5–10 років.
Щодо сонячної електростанції, то поки не буде створене виробництво сонячних батарей, про її запуск говорити рано. Однак на сьогодні вирішуються організаційні питання, пов'язані з підготовкою виробництва, сертифікацією тощо.
Слід зазначити, що винахідники всі роботи виконують самотужки, не залучаючи інвесторів, хоча отримують чимало пропозицій."Ми призупинили переговорний процес з інвесторами до того моменту, як запустимо першу дослідну електростанцію власного виробництва десь на
10 кВт. Ця електростанція працюватиме в реальному режимі, можна буде будь-кому на неї подивитися, ознайомитися з її параметрами, роботою і вже тоді приймати рішення про інвестування", - наголосив Камінський.
Безумовно, цікавим є запитання: а що робити, коли сонця немає? Пан Сергій пояснив, що навіть удень, коли є хмари, продуктивність панелей знижується. Тому необхідно створити централізований розподіл електричної енергії в державі. Наприклад, удень працюють сонячні батареї, а вночі енергія береться із загальних електромереж.
Наступний крок у дослідженнях учених - отримання енергії з атмосфери. "Ви, мабуть, чули про МАНівця Самуїла Кругляка, який посів третє місце на Олімпіаді геніїв у США торік?.. Хлопець з нашою допомогою створив установку, що дає змогу добувати електроенергію з атмосфери завдяки штучній іонізованій хмарі", - зазначив Камінський.
За словами винахідника, поєднання енергії сонячної батареї й атмосферної установки - це хороше технічне рішення. Якщо на небі хмари, працює атмосферна електростанція, а як вийшло сонце, включається сонячна. У цьому разі справді можна отримати автономність і незалежність енергоспоживання.
Уже цієї весни планується випустити першу партію сонячних панелей, а до масового виробництва, як сподіваються дослідники, діло дійде восени.