Юрій Немченко |
Буквально днями маленький такий ювілей у скромній такій компанії — ЗАТ «Торгово-енергетичної компанії «ІТЕРА Україна». П’ять років роботи на вітчизняному ринку газу начебто б і невеликий термін. Та за цей час ринок газу України, а разом із ним усі компанії, яких заслужено і не заслужено називали й дотепер називають газотрейдерами, зазнав стільки різноманітних змін, що нам здається дуже доречною публікація в цьому випуску «ДТ» розмови з людиною, яка сьогодні очолює компанію «ІТЕРА Україна» й практично все своє свідоме життя присвятила роботі в газових компаніях, причому не лише в Україні, — Юрієм НЕМЧЕНКОМ.
— Юрію Миколайовичу, ви були свідком і безпосереднім учасником того, як формувався ринок газу й разом із ним працювала компанія, президентом якої ви тепер є. А з чого все розпочиналося і хто була та перша компанія, що зайнялася цим бізнесом?
— Продаж комерційного газу розпочинався не з компанії «ІТЕРА Україна», а з того, що після отримання Україною незалежності перед «Укргазпромом» (тепер він входить до системи НАКу «Нафтогаз України») було поставлене завдання здійснювати прямі закупівлі природного газу в Росії і Туркменістані. Та газової квоти, яка виділялася Україні, все одно було недостатньо. У Росії в цей час, 1992 року, організували біржу з продажу природного газу «Російський газ». По суті біржа давала можливість придбати додаткові обсяги газу. І ось брокерська компанія цієї біржі вийшла на пряме постачання газу крупним українським підприємствам-газоспоживачам. Основними серед них були «Стірол», металургійний комбінат імені Ілліча, Сєверодонецький «Азот», Одеський припортовий завод і деякі інші. Для доставки газу територією України, крім того, були укладені договори з «Укргазпромом» про надання послуг з транспортування цього першого комерційного газу.
Після цього вже кілька компаній зайнялися цим бізнесом, і лише потім на ринок газу прийшла корпорація Itera, яка реалізовувала газ українським споживачам, у тому числі через компанії Itera Energy і «ІТЕРА Україна».
— А як складаються відносини ТЕК «ІТЕРА Україна» з московською, так би мовити, прародичкою — міжнародною групою компаній ITERA? Це тим паче цікаво довідатися, оскільки донедавна ви працювали у московському офісі міжнародної групи ITERA?
— Усе нормально. І хоча за кілька останніх років і сталося скорочення обсягів постачань газу на український ринок групою ITERA (з 23 млрд. до 10 млрд. кубометрів), вона, як і раніше, залишається найбільшою компанією на ринку газу. Сьогодні вона продає українським споживачам 1,2 млрд. кубометрів газу на місяць. Це велика компанія і менше просто не може собі дозволити. На українському ринку досить інших компаній, які працюють за невеликими контрактами.
— Юрію Миколайовичу, якщо говорити про очолювану вами компанію «ІТЕРА Україна», яка її частка і роль на ринку газу України? І потім, при обмеженні газопостачань, як це відбувається нині, чи вигідно компанії працювати на ринку?
— Сьогодні ми постачаємо українським споживачам 20 млн. кубометрів газу на місяць. З 1998 року ми почали працювати за прямими контрактами з газоспоживачами. Постачали ми його в Україну навіть тоді, коли на ринку з’явилися десятки так званих газотрейдерів і штучно були занижені ціни. Ми намагалися тримати розумний рівень цін. І корпорація, а тепер це міжнародна група компаній ITERA, нам це дозволяла робити. А коли на ринку почала діяти інша система, для корпорації запровадили ліміт газопостачань, що, природно, вплинуло і на обсяги постачань газу нашою компанією.
Однак при 5-відсотковому річному прибутку, як це заведено в цивілізованому світі, сьогодні для нашої, досить великої компанії, то не найгірша ситуація. Крім того, ми, наприклад, за договором з українською стороною, зараз поставляємо електроенергію в Молдову в рахунок погашення заборгованості українських енергогенеруючих компаній перед «ІТЕРОЮ Україна».
— Чи маєте ви намір і надалі брати участь у програмі постачань електроенергії в Молдову, з урахуванням того, що і РАТ «ЄЕС Росії» претендує на цей ласий шматочок?
— Поки що в нас діє стара програма, відповідно до якої в такий спосіб українські генеруючі компанії погашатимуть борги перед нами протягом ще трьох місяців. Далі ми ведемо переговори з РАТ «ЄЕС Росії» про спільне постачання електроенергії в Молдову.
— Це лише НАК «Нафтогаз України» скаржиться на борги газоспоживачів чи у вашої компанії ті самі проблеми? Адже багато хто просто переконаний, що це біда тільки держкомпаній і комерційні фірми їх не мають…
— Це все вигадки. У нас теж є боржники, а ситуація погіршується ще й через те, що ми постачали до 2 млрд. кубометрів газу на рік на адресу українських державних енергокомпаній, які дотепер не можуть із нами розрахуватися. Загалом борги українських газоспоживачів перевищують 100 млн. доларів.
Крім того, ви, напевно, знаєте, що ITERA є оператором постачань туркменського газу на адресу НАКу «Нафтогаз України». І коли скорочуються постачання туркменського газу в Україну, ми змушені користуватися запасом резервних сховищ.
(Для довідки: за минулу зиму з українських «підземок» було використано 15 млрд. кубометрів резервного газу, у тому числі близько 2 млрд. «ітерівського».)
— Юрію Миколайовичу, кількість компаній, які працювали на цьому ринку торік, приміром, важко полічити. Могли б ви назвати компанії-партнери, із якими ви нормально співробітничаєте, що цивілізовано працюють на цьому ринку? Як нині ви могли б охарактеризувати ситуацію?
— Насправді, спочатку, 1998 року, коли були низькі ціни, з’явилося чимало компаній, які вирішили, що можна заробити швидко й багато. Виникли ланцюжки з 4—5 посередників, поки до споживача дійде газ. Коли ситуація змінилася, почалися «розбірки», від яких багато хто постраждав. Залишилося 5—6 компаній. Потім став діяти інший принцип, а далі взагалі кожний — хто на що здатний.
Крім того, користуючись у тому числі й технічною плутаниною, директори багатьох підприємств одночасно нібито укладали кілька контрактів на постачання газу, влаштовуючи в результаті щось схоже на тендер між постачальниками газу. Що врешті-решт призводило до цілковитого розбалансування системи обліку газу, який їм постачався. Та газ — дороге задоволення, за яке треба платити.
Якщо ж говорити про сьогоднішню ситуацію на ринку газу, то очевидна інша крайність — усе йде до монополізації цього ринку «Нафтогазом України».
— Наскільки сьогодні актуальна колись оголошена ідея організації газової біржі у контексті реорганізації ринку?
— Біржа потрібна там і тоді, коли є надлишок і є сенс торгуватися. За нинішнього дефіциту енергоресурсів в Україні поява біржі — нонсенс. І взагалі, про що можна говорити, коли газ, отриманий за російськими, туркменськими і узбецьких договорами, миттєво розходиться й у нас немає можливості навіть створити резерв.
— Нині існує практика — у рахунок боргів брати акції, які дозволяють контролювати будь-які підприємства-боржники. Чи практикують це у вашій компанії?
— Хотів би підкреслити, що в нас немає майнових прав. Та інколи ми просто вимушені приймати в оплату боргів векселі та інші цінні папери наших боржників. Проте, контролюючи таким чином кілька десятків подібних підприємств, ми намагаємося передати їх власникам, для яких це є основним бізнесом.
— Свого часу в інтерв’ю «ДТ» представник міжнародної групи компаній ITERA Валерій Отчерцов казав, що група не має наміру брати участь у процесі приватизації українських підприємств. А «ІТЕРА Україна»?
— Поки що ні.
— Я знаю, що ваша компанія брала участь у багатьох державних програмах; у принципі в інших державах компанії аж б’ються за такі контракти. Що не скажеш про Україну. Тож чи вважаєте ви за доцільне, щоб очолювана вами компанія брала участь у держпрограмах?
— Справді, ми брали й беремо участь у багатьох програмах, але не можу сказати, що дуже від цього виграли. У цій царині важко працювати, оскільки немає наступності, ніхто не відповідає за раніше ухвалені рішення. І, як правило, спільне виконання таких програм обертається боргами.
— Яким ви бачите вихід із ситуації?
— Як президент комерційної компанії вважаю, що не маю права давати поради держструктурам. Однак як фахівець, котрий чимало років пропрацював у газовій галузі, вважаю неправильним, що за всіх несумлінних споживачів газу, тим паче імпортного, відповідає, у тому числі й за міжнародними зобов’язаннями, держава і НАК «Нафтогаз України». Адже ситуація на ринку власності змінилася, і, на мою думку, держава не може дозволяти таку безвідповідальність.
— «ДТ» відомо про нещодавну чергову зустріч Президента України Леоніда Кучми з президентом групи компаній ITERA Ігорем Макаровим. Розумію, що питання трохи не за адресою, але цікаво було б знати вашу думку про доцільність таких контактів між керівниками держав і комерційними структурами?
— Добре, що Президент України при всій його зайнятості знаходить час і вникає в проблеми енергетики і ринку газу зокрема; що глава держави предметно цікавиться базовими підприємствами економіки України. Та, на мою думку, виникає некоректна ситуація, коли Президент вимушений займатися питаннями, які повинні вирішуватися на рівні міністерств та відомств. Проте, на жаль, для вирішення проблем погашення боргів державних підприємств доводиться привертати увагу Президента країни. А загалом, Президент може використовувати будь-які форми отримання інформації в економіці й у країні в цілому, щоб володіти реальною ситуацією і, у тому числі, зустрічатися з керівниками комерційних структур. І ми пишаємося тим, що можемо бути корисними в цьому плані.
І дозвольте на закінчення розмови, як то кажуть, скористатися нагодою і привітати всіх співробітників компанії «ІТЕРА Україна» та її постійних ділових партнерів із першим п’ятирічним ювілеєм, побажати всім успіхів і впевненості у майбутньому.
Закрите акціонерне товариство «Торгово-енергетична компанія «ІТЕРА Україна» — один з великих газових трейдерів України — створено в серпні 1996 року. Входить до міжнародної групи компаній ІТЕRА, що об’єднує понад 130 дочірніх структур, які працюють на ринках Америки, Європи і СНД — більш ніж у 24 країнах світу.
Пріоритетний напрям діяльності ТЕК «ІТЕРА Україна» — реалізація природного газу. За п’ять років своєї роботи компанія реалізувала близько 25 млрд. кубометрів газу, поставленого з Туркменістану і Росії, і забезпечила «блакитним паливом» майже чотирьох тисяч підприємств — споживачів в Україні.
У інтересах створення ефективного механізму взаєморозрахунків за газ, розвитку інтеграційних зв’язків і кооперації підприємств України та Росії, компанія брала активну участь у реалізації низки взаємовигідних програм з кредитування підприємств газом, забезпечення сільського господарства мінеральними добривами, постачання продукції українського походження до інших країн світу. Зокрема в 1996—1998 роках — у програмі із забезпечення сільського господарства мінеральними добривами. Сільгосппідприємствам України було поставлено цієї продукції на 40 млн. гривень. У 1999—2000 роках за заявками газовидобувних і газотранспортуючих організацій Росії та Туркменістану компанія забезпечила постачання товарної продукції на суму близько 100 млн. доларів.
На початок 2000 року в Україні склалася критична ситуація з енергоносіями, зокрема з постачанням природного газу енергогенеруючим компаніям. З огляду на це, керівництво МГК ІТЕRА, за домовленістю з урядом України, забезпечило в січні-березні 2000 року постачання понад 1 млрд. кубометрів природного газу через ТЕК «ІТЕРА Україна» 14 тепловим електростанціям. Це дало змогу забезпечити в зимовий період їхню безперебійну роботу і стабільне постачання електроенергії промисловим підприємствам, для потреб населення.
З листопада 2000 року уряд Республіки Молдова визначив компанію оператором з експорту електроенергії з України в Молдову. Наразі за поставлений енергогенеруючим компаніям Мінпаливенерго України природний газ ТЕК «ІТЕРА Україна» щомісяця отримує 100 млн. кВт.ч електроенергії, яку постачає Молдові.
Компанія має надійні партнерські зв’язки з багатьма підприємствами металургійної, хімічної, машинобудівної, целюлозно-паперової, енергетичної й інших галузей економіки України.
Маючи п’ятилітній досвід роботи, «ІТЕРА Україна» шукає нових форм своєї діяльності, активно співпрацює з державними і комерційними структурами з питань надійного забезпечення підприємств природним газом.
Рік у рік розширюється мережа послуг компанії із забезпечення транспортних перевезень і митного оформлення вантажів, розвитку і впровадження нових телекомунікаційних, інформаційних і комп’ютерних технологій, створення робочих місць на підприємствах України.
Взаємовигідні умови розрахунків — головне кредо в роботі компанії. Впроваджені нею фінансові і товарні схеми оплати енергоресурсів, що постачаються Україні, враховують інтереси вітчизняних споживачів газу, сприяють ефективній реалізації їхньої власної продукції на внутрішньому і зовнішньому ринках. Завдяки цьому зараз повністю завершено розрахунки за туркменський природний газ, поставлений в Україну МГК у 1996—1997 рр. Отриманий від ІТЕRА 1998 року російський газ також повністю оплачено. Компанія не має бюджетної заборгованості.
За підсумками роботи 2000 року компанія нагороджена Знаком зразковості та подякою Держподаткової адміністрації за вагомий внесок у забезпечення своєчасного надходження коштів до бюджету і участь у вирішенні соціальних питань Києва.
«ІТЕРА Україна» проводить активну спонсорську і доброчинну діяльність на підтримку низки дитячих, навчальних, спортивних, ветеранських, релігійних та інших громадських організацій.
Зараз підприємства міжнародної групи компаній ІТЕRА разом з ВАТ «Газпром», а також самостійно, активно освоюють ряд газових і газоконденсатних родовищ на території Ямало-Ненецького автономного округу. І тут «ІТЕРА Україна» виступає як одна з ланок у забезпеченні постачання в ці регіони необхідних матеріальних ресурсів з України.
За підсумками фінансової діяльності 1997—1999 років, компанія ввійшла в рейтинг найкращих підприємств України, складений «Українською інвестиційною газетою».