UA / RU
Підтримати ZN.ua

Іспанська Socoin розпочала розробку ТЕО українського LNG-термінала

Президент Socoin Аркадіо Гут’єрес Запіко та голова Коорди­на­цій­ної ради «Національного проекту LNG-термінал» Віта­лій Дем’янюк в ексклюзивному інтерв’ю DT.UA розповіли про свої враження від спільної роботи над проектом ТЕО майбутнього LNG-термінала.

Автор: Алла Єрьоменко

До будівництва безпосередньо термінала для приймання скрапленого газу (LNG-термінала) в Україні ще далеко. Та й рішення про LNG-термінал залежить не від іспанської компанії Socoin, яка нині готує техніко-економічне обгрунтування для його зведення, а від рішучості української влади та комплексу заходів, що їх доведеться виконати, аби LNG-термінал і завод з регазифікації скрапленого газу таки з’явилися. Однак саме Socoin готує підгрунтя для зваженого вибору місця розташування майбутнього термінала та мусить розрахувати і запропонувати найприйнятніші варіанти технічного і технологічного вирішення цього серйозного завдання.

Тому п’ять провідних фахівців на чолі з президентом компанії Socoin Ар­ка­діо Гут’є­рес Запіко (Arcadio Gutier­rez Zapico) та представники ДП «Націо­наль­­ний проект LNG-термінал» наприкінці жовтня провели так звані польові дослідження. Це необхідно для розробки техніко-економічного обгрунту­ван­ня (ТЕО) будівництва LNG-термінала (зокрема, заводу з регазифікації скрапленого газу) в Україні. Перш ніж відбути до Іспанії для ретельного аналі­зу всієї отриманої інформації, президент Socoin Аркадіо Гут’єрес Запіко та голова Коорди­на­цій­ної ради «Національного проекту LNG-термінал» Віта­лій Дем’янюк в ексклюзивному інтерв’ю DT.UA розповіли про свої враження і очікування від спільної роботи над проектом ТЕО майбутнього LNG-термінала.

- Пане Аркадіо, ви з колегами, а також представники замовника на розробку ТЕО майбутнього LNG-тер­мі­нала щой­но відвідали місця, де, як я розумію, планують збудувати термінал. За­бі­гаючи наперед, хочу дізнатися, чи визначилися ви вже з місцем розташування термінала?

- Ви надто поспішаєте. До того ж визначатиметься саме замовник. Ми ж спочатку обчислимо вартість найприйнятніших варіантів розташування термінала, заводу з регазифікації та всієї необхідної інфраструктури. Адже український замовник повинен мати чітке уявлення, скільки такий об’єкт може коштувати залежно від конкретного місця та умов. Власне, в цьому і полягає наше головне завдання. Ви, напевно, знаєте, що Іспанія тримає першість у світі з будівництва таких терміналів. Перший LNG-термінал було побудовано 1970 року, останній добудовуємо зараз. То ж нам є що запропонувати Україні.

- Що вам підказує ваш досвід стосовно оглянутих ділянок та їхніх перспектив для розташування термінала?

Аркадіо Гутєрес Запіко. - Ми подивилися два запропоновані майданчики - портопункт «Очаків» (Миколаїв­ська область) і морський торговельний порт «Південний» (Одеська обл.), а також відвідали державне підприємство «Дельта лоцман». Один з цих майданчиків в районі м.Оча­кова - можна сказати, інфраструктурно незаймана земля. Другий - поблизу порту «Південний» - уже працює та має повністю розбудовану портову та транспортну інфраструктуру, там також розташоване дуже важливе для цього регіону виробництво. Фундамен­тальна відмінність цих майданчиків у тому, що один з них розвинений, а другий майже не розвинений. Ми отримали відповіді на всі наші численні запитання. Тепер нам потрібно все це ретельно проаналізувати і розрахувати економіку всіх варіантів цього проекту.

Віталій Демянюк. - Наша поїздка підтвердила, що з попереднім вибором усіх чотирьох ділянок ми не помилилися. По­тенційно на кожній з них можна будувати термінал. На одних ділянках це можливо в рамках вписування в портову інфраструктуру, що безумовно є, з одного боку, позитивом, а з іншого - потребуватиме від нас більш детальної роботи та аналізу рівня завантаженості портів, графіка роботи портових служб, графіка проходу суден.

На інших майданчиках немає проблематики, пов’яза­ної із вписуванням у діючий порт. Там більше можливостей для комплексного аналізу та роботи зі створення практично нових портів в Україні. Однак це потребуватиме консолідованих зусиль від нас як Агент­ства з національних проектів, від держави та, можливо, від комерційних партнерів, які поряд з терміналом розвиватимуть інші портові бізнеси, наприклад обробку вантажів сільськогосподарського призначення, перевантаження вугілля тощо.

Кожен із цих майданчиків було детально оглянуто, і ми очікуємо через місяць детального звіту-аналізу по кожному з них, коли ми зможемо попрацювати над завершенням нашого ТЕО в деталях. А до 31 січня 2012 року, через 112 діб після підписання угоди, іспанський підрядник зобов’язався розробити ТЕО будівництва LNG-термінала, в якому будуть зазначені місце та орієнтовна вартість будівництва.

- Чи не замало 112 днів для такої кропіткої роботи? На якості це не позначиться?

А.Г.З. - ТЕО з макроекономічними параметрами за цей час зробити можна. Єдина відмінність порівняно з іншими тендерами - нам дали дуже стислі строки. Треба дуже швидко працювати. Прак­тика показує, що сам тендер часто усклад­­нюється якимись обставинами. Нас тут також здивували швидкість реакції та серйозність підходу. В країнах Євро­пи довше думають і витрачають більше часу. Поки що всіх запланованих строків дотримуємося. І наше партнерство з українськими замовниками викликає велике задоволення.

- Вас не лякала на першому етапі тендера перспектива роботи в незнайомій для вас краї­ні, якою на той час була Ук­раїна? Тим більше що досвід компанії Fenоsa в енергетиці України виявився зовсім не позитивним, на відміну, приміром, від управління енергоактивами в Молдові…

А.Г.З. - Ніякого страху не було. Камінням нас ніхто не закидає (сміється). Ми працюємо в країнах набагато складніших, ніж Україна, яка має достойні відносини з Європою та, зокрема, з Іспанією. Я вважаю, що це дуже достойна і гарна країна. Що­правда, Віталій Дем’янюк нас налякав, що до квітня тут іде сніг (сміється).

- Чи дуже відрізняються порівняно з іншими схожими тендерами, які виграла Socoin, умови українського конкурсу на розробку ТЕО будівництва LNG-термінала?

А.Г.З. - Ні, умови тендера досить стандартні. Як кажуть в Іспанії, це не те, що будувати арку якогось собору (така робота дуже філігранна). Потрібен порт, причал, де судна швартуватимуться, кілька танкерів та ємності (ми їх називаємо танками) для зберігання скрапленого газу, які є складовою заводу з регазифікації скрапленого газу.

- Чи не стане український LNG-термінал таким же довгобудом, як відомий собор у Барселоні, котрий не можуть добудувати вже друге століття після смерті архітектора Гауді?

А.Г.З. - Ні! (сміється) Термінал не буде таким довгобудом, як згадана вами «Саграда фамілія». Звичайно, є і будуть труднощі і складнощі, як і всюди. Можу сказати, що за останні 10-12 років в Іспанії ми брали участь у будівництві чотирьох терміналів такого ж типу, який пропонуємо побудувати в Ук­раїні, і ще три термінали модернізували.

В.Д. - Щойно Аркадіо Гут’єрес Запіко підтвердив реалістичність проекту LNG-термінала. Тут немає нічого такого, чого б ця компанія і ми не могли технологічно вирішити.

- Що найбільшою мірою впливає на вибір типу LNG-термінала?

А.Г.З. - Кілька принципових чинників. Зокрема, треба знати, з якими обсягами газу ви хочете, плануєте працювати. Якщо це буде 10 млрд. кубометрів щороку з поетапним введенням потужностей, то треба передбачити місце для розширення ємностей для зберігання газу. Потрібно взяти до уваги тип танкерів (увесь світ сьогодні використовує танкери на 150 тис. тонн), передбачити, щоб порт міг приймати такі судна і мав причал з 15-метровими глибинами. Необхідно також передбачити можливості розширення порту. Потім - сам завод з регазифікації скрапленого газу. Має також значення наявність і від­даленість від газотранспортної інфраструктури (скільки доведеться прокладати кілометрів газопроводу, щоб з’єднати термінал з діючою газотранспортною системою). Все це впливає на вартість проекту.

В Іспанії (і не тільки там) нині розширюють потужності діючих терміналів і збільшують кількість ємностей для зберігання газу (кількість танків). Там, де було два танки, тепер ставлять чотири. І все це варто передбачити.

- Який процес під час будів­ництва LNG-термінала є найбільш трудомістким і три­валим?

А.Г.З. - Власне, це встановлення згаданих уже танків. 32-36 місяців триває будівництво одного танка. Причому все одно, будуєте ви один чи сто, все одно знадобиться до 36 місяців. Танки - це великі ємності, закріплені на сталевому каркасі. І виробників такої продукції у світі - десь три-чотири компанії (в Японії, США).

В.Д. - Уже під час розробки ТЕО ми працюємо над тим, що стосується обладнання та певних інженерних рішень. Усе це буде використовуватися під час будівництва термінала. І сьогодні у нас є прохання до наших іспанських колег, щоб при розробці ТЕО проекту вони врахували якнайширший спектр передових технологій, які ми можемо застосувати.

- Чи можете ви навести приклад збудованого вашою компанією LNG-термінала, який є подібним до майбутнього україн­ського?

А.Г.З. - Можу не тільки назвати. Ми навіть плануємо його показати найближчим часом українським замовникам. Це LNG-термінал у Валенсії (див. фото. - А.Є.).

В.Д. - Команда фахівців, які працюють разом з іспанськими колегами над проектом ТЕО будівництва термінала, отримала запрошення від компанії Socoin відвідати Іспанію. У рамках роуд-шоу, яке розпочалося
31 жовтня, ми плануємо також побувати в Мадриді і представити там національні проекти. І обов’яз­ково відвідаємо той термінал у Валенсії, про який сказав пан Аркадіо і куди він нас люб’язно запросив для ознайомлення з технологією та функціонуванням LNG-термінала. Для нас дуже важливо вивчити досвід будівництва та експлуатації, ознайомитися з операційними та контрактними моделями функціонування цього підприємства, а також з формуванням економічно обгрунтованої моделі для таких об’єктів. Я сподіваюся, що ми разом шукатимемо фахівців поза межами України та запрошуватимемо їх сюди, будемо створювати спільні консорціуми. Фахівці з-за меж України приїдуть, щоб працювати тут, а люди з України поїдуть навчатися в Європу.

Державне підприємство «Національний проект LNG-тер­мінал» засноване у грудні 2010 року.

Відкритий тендер на розробку ТЕО проекту будівництва LNG-термінала ДП «Національний проект LNG-термінал» оголосило 6 липня 2011 року. Основними критеріями оцінки пропозицій було заявлено: ціну, якість виконання (виконання аналогічних договорів, наявність фахівців відповідної кваліфікації), термін виконання робіт.

Термін виконання ТЕО національного проекту «LNG-термінал - морський термінал з приймання зрідженого природного газу», обумовлений спочатку, - 120 днів з моменту підписання відповідного договору з переможцем тендера. 16 вересня іспанську компанію Socoin Ingenieria y Construccion Industria оголошено переможцем тендера на розробку ТЕО «Національного проекту LNG-термінал». 10 жовтня з нею укладено відповідну угоду. Запропо­но­вана Socoin вартість роботи - 285 тис. євро.

Як потенційні місця розташування термінала українська сторона запропонувала п’ять майданчиків: наземний LNG-термінал - майданчик поблизу Одеського припортового заводу в районі порту «Південний» (Одеська область), наземний LNG-термінал - майданчик біля нафтового термінала ВАТ «Укртранснафта» в районі порту «Південний»; наземний LNG-термінал - в районі м. Очаків (Миколаївська обл.); наземний LNG-термінал - у береговій зоні Березанського лиману (Миколаївська обл.); офшорний LNG-термінал - у районі м.Одеса (у відкритому морі).

Запланована потужність комплексу - 10 млрд. кубометрів на рік (перша черга - 5 млрд. кубометрів). Побудувати першу чергу LNG-термінала українська сторона планує до 2014 року.

SOCOIN Ingenieria у Construcciоn Industrial, S.L.U. (раніше - SOLUZIONA Ingenieria) - компанія, що займається проектуванням і будівництвом об’єктів «під ключ» у галузі енергетики. Входить до GAS NATURAL FENOSA Group (виробництво, передача та розподіл електроенергії).

GAS NATURAL FENOSA Group - провідна міжнародна енергетична група, яка працює у галузях виробництва енергії (понад 17 ГВт загальної встановленої потужності з використанням різних технологій), розподілу і продажу енергії та газу (понад 20 млн. споживачів), а також виконує операції зі зрідженим природним газом (друге місце у світі за обсягами, щороку оперує 30 млрд. кубометрів). Активи групи оцінюються в більш як 38 млрд. євро, середньорічний продаж перевищує 20 млрд. євро (дані за 2009 рік). Група присутня у 23 краї­нах, персонал - 20 тис. висококваліфікованих працівників.

Socoin почала працювати в 1989 році як проектувальна дочірня компанія UNION FENOSA Group зі спеціалізацією в енергетичному секторі. Основним активом компанії є надзвичайний досвід із розробки, проектування, будівництва й експлуатації всіх видів установок, наприклад для виробництва, передачі і розподілу електроенергії та природного газу в Іспанії та інших країнах. Сьогодні Socoin є дочірньою компанією в галузі проектування та відповідає за розробку й технології всієї групи GAS NATURAL FENOSA Group.

Socoin присутня в Америці, Європі, Африці та Азіатсько-Тихоокеанському регіоні через свої постійні афілійовані офіси в Мексиці, Панамі, Гватемалі, Венесуелі, Коста-Риці, Пуерто-Рико, Єгипті, а також завдяки виконанню проектів. Компанія має підтримку афілійованих компаній GAS NATURAL FENOSA Group у країнах згаданих континентів.

Клієнтський портфель Socoin включає провідні енергетичні компанії на ринках, а також міністерства енергетики, водних і гірських ресурсів багатьох країн. Компанія працювала з більшістю міжнародних фінансових установ та агентств з розвитку, наприклад зі структурами Європейського Союзу, Європейською комісією, Євро­пейським інвестиційним банком, Світовим банком, Міжамери­кан­ським банком розвитку та FOMIN, Африканським банком розвитку, Азіатським банком розвитку та Європейським банком реконструкції та розвитку.

Socoin швидко розширює свою присутність на міжнародному ринку. За останні роки компанія працювала над проектами (самостійно або в консорціумах) у Болгарії, Україні, Росії, Сербії, Венесуелі, Домініканській Республіці, Коста-Риці, Еквадорі, Колумбії, Кенії, Марокко, на Філіппінах та ін.

Компанія виконала дев’ять аналогічних українському договорів (чотири договори з розробки ТЕО LNG-проектів і п’ять договорів з консультації та управління).