Напередодні призначеної зустрічі Президента України Леоніда Кучми з виконавчим директором і главою ради директорів британської компанії British Petroleum (ВР) Джоном Брауном ТОВ «Торговий дім ТНК-Україна» анонсував прес-конференцію за участю, крім їхніх представників, віце-президента вище названої британської групи. Журналістів мали намір втаємничити в «особливості» меморандуму про інвестиції в український паливно-енергетичний комплекс, підписаний між Кабміном і об’єднаною компанією «ТНК-ВР»...
Однак увечері того ж дня (11 червня) всі бажаючі могли почути, що одна з принципових ідей «Тюменской нефтяной компании» (ТНК) — використовувати український нафтопровід Одеса—Броди не в західному, а в реверсивному південному напрямку не знайшла підтримки не лише в оператора української нафтотранспортної системи ВАТ «Укртранснафта», а й у глави Української держави. Л.Кучма точно висловився в тому сенсі, що поки не буде вирішено завдання використання нафтопроводу Одеса—Броди для транспортування нафти з Каспійського регіону, говорити про реверсивне його використання в Україні не мають наміру. І навіть неймовірна кампанія в ЗМІ на підтримку цього варіанта, і навіть «співучасть» компанії зі світовим ім’ям і іміджем — ВР — «танкістам» не допомогли. Принаймні поки.
Нагадаю, що в попередньому випуску «ДТ» повідомляло своїм читачам про недавно підписаний протокол між російськими «Транснефтью», ТНК та українськими компаніями, який передбачає можливість транспортування російської нафти по системі Одеса—Броди в напрямку порту Південний на чорноморському узбережжі. У середу росіянам чітко дали зрозуміти, що ту ж російську нафту можна спокійно транспортувати до Чорного моря системою «Придніпровських магістральних нафтопроводів». Тим більше, що після будівництва росіянами нафтопроводу (Суходольна—Родіоновське), який обходить Україну, ця частина вітчизняної нафтотранспортної системи опинилися ніби осторонь так званого великого нафтового транзиту.
Що ж стосується British Petroleum, то Президент України наголосив на зацікавленості України в активізації діяльності цієї компанії на території Батьківщини. Пам’ятаємо, останні більш-менш предметні переговори з ВР українська сторона проводила років зо три тому.
«Хотіли б бачити вас не раз на рік, а частіше», — сказав Л.Кучма. Український Президент зазначив, що радий зустрітися з керівником BP, назвавши цю зустріч «гарною прикметою не лише для компанії в Україні, а й для України з Великобританією».
Не задля красного слівця, схоже, Л.Кучма сказав про «хорошу прикмету» для України та Великобританії. Тижнем раніше українська делегація в ході 10-ї щорічної міжнародної конференції «Нафта та газ Каспію» (Баку, 3—6 червня 2003 року) провела консультації з операційною компанією ВР в Азербайджані. Як відомо, у 21-му міжнародному контракті, що були в 90-ті роки укладені в Азербайджані, саме ВР грає першу скрипку. На сьогодні через різні причини реальну віддачу дає лише один, щоправда, найбільший контракт, який по суті є парафією тієї ж ВР.
І ще кілька нюансів. Минулої зими компанії, що видобувають чи лише транспортують нафту з регіону Каспійського моря, зазнали неймовірних збитків. Відомий КТК відправляв нафту в основному через російський порт Новоросійськ, де, як відомо, часто штормить. Танкери простоювали в морі, що обходилося нафтотрейдерам, які їх фрахтували, дуже недешево. До того ж легка каспійська нафта в процесі транспортування через російську трубопровідну систему змішувалася з нафтою інших сортів, що однозначно позначалося на якості експортованої нафтосировини. Таким чином, запевняють деякі нафтотрейдери, вони втрачали до 40 доларів на кожній тонні нафти. Не завжди своєчасно відвантажували нафту і через грузинський нафтотермінал. Тим більше, що до нього доводиться доставляти нафту залізничним транспортом. Доходило до того, що в черзі на перевалювання нафти простоювало по 3000 цистерн. А далі всі танкери потрапляли в «шийку» протоки Дарданелл біля Туреччини. Знову простої, штрафи, неустойки. А потім ще неблизький шлях навколо материка, щоб потрапити в Європу...
«ДТ» стільки розповідало своїм читачам про перспективи різних нафтотранспортних маршрутів, що, напевно, немає рації ще раз про це розповідати. Що ж стосується двох принципових варіантів, уточнимо останні події. Нафтопровід Баку—Джейхан, на який робили ставку Азербайджан і працюючі там іноземні компанії, а також співпричетні уряди дуже впливових держав, що називається, пройшов точку ухвалення рішення. І рано чи пізно він буде побудований. А доти єдиним реально вже існуючим нафтопроводом, альтернативним транспортуванню нафти через Дарданелли, є українська ділянка Євро-Азіатського нафтотранспортного коридору — нафтопровід Одеса—Броди. І хоча той же Азербайджан пріоритетною завжди вважав магістраль Баку—Джейхан, нещодавно один із лідерів правлячої партії цієї держави, син президента країни Гейдара Алієва офіційно заявив у пресі, що Азербайджан вважає за можливе використовувати саме український нафтомаршрут. На тлі підтримки проекту Одеса—Броди (а в перспективі — Гданськ) із боку США, Єврокомісії та Польщі зацікавленість Азербайджану тим більше примітна. Зрозуміло, це не означає, що вже завтра або днями в порт Південний надійде каспійська нафта. Проте, схоже, що і проект Одеса—Броди близький до ухвалення рішення щодо напрямку його використання.
Виступаючи на вищезгаданій міжнародній конференції заступник начальника управління стратегії розвитку ЄАНТК «Укртранснафти» Ігор Рубан подав дуже вичерпну інформацію про проект Одеса—Броди—Гданськ і про саму компанію «Укртранснафта», зазначаючи при цьому: нафтопровід Одеса—Броди — перший і єдиний маршрут, що забезпечує обхід проток Босфор і Дарданелли, і що цей нафтопровід і морський нафтовий термінал Південний створювалися як складові частини Євро-Азіатського нафтотранспортного коридору.
Україна розглядає цей проект як один із найбільш реальних кроків на шляху інтеграції в загальноєвропейський ринок нафти і важливий крок на шляху диверсифікації джерел енергопостачання нашої країни.
Відповідно до розробленої концепції бізнес-плану, процес комерціалізації проекту передбачає три етапи, про що ми докладно розповімо у наступних випусках «ДТ».
Представники «Укртранснафти» зазначили в ході міжнародної конференції, що концепція бізнес-плану розроблялася на основі досліджень ринку і підтверджує можливість отримання економічного ефекту від використання проекту вже на першому етапі його реалізації.
А те, що останнім часом занадто вже активно стали критикувати і проект ЄАНТК, і його українську ділянку, і особливо «Укртранснафту», — зайве підтвердження тому, що все це і нафтотранспортна компанія наближаються до мети. І чим вона ближча, тим агресивнішими є опоненти і конкуренти. Якщо хочете, таким є алгоритм поведінки учасників будь-якого бізнесу. І не тільки бізнесу.