У запалі політичних баталій якось непомітно для вітчизняних ЗМІ пройшла заява Рахункової палати про фінансове становище НАК «Нафтогаз України». Втім, складнощі пташиної мови бухгалтерського обліку навряд чи можуть зрівнятися з рішеннями Конституційного суду стосовно дати проведення виборів чи пригодами українського міністра в Німеччині. Водночас, за даними «ДТ», висновки українських аудиторів досить серйозно сколихнули західних інвесторів і банкірів, які мають фінансовий інтерес в українському нафтогазовому монополісті.
Більшість опитаних «ДТ» експертів наголосили на традиційності висновків аудиторів Рахункової палати (РП): об’єкт перевірки фінансово неспроможний, і фінал уже близько. Водночас політологи не виключають, що «Нафтогаз» укотре став заручником політичних баталій між Кабміном і секретаріатом президента, де переможців, за українською народною традицією, уже не тільки не судять, а й не засуджують. НАК вважає, що оцінні судження Рахункової палати надумані, маніпулюють бухгалтерськими даними і завдають шкоди інтересам компанії та держави. Втім, західні інвестори, з якими встигло поспілкуватися «ДТ», дотримуються протилежної точки зору. Аби спробувати розібратися в цій ситуації, «ДТ» звернулося за роз’ясненнями до Юрія КОЛБУШКІНА, заступника голови правління НАК «Нафтогаз України», відповідального за фінансово-економічний блок.
— Юрію Петровичу, ви курируєте всю фінансово-економічну діяльність НАК «Нафтогаз України». Чому ваша компанія офіційно заявила про маніпулятивність заяви Рахункової палати?
— Діяльність НАК «Нафтогаз України» досить складна з фінансової точки зору. Невтаємниченому розібратися в ній непросто. Аудитори Рахункової палати впродовж місяця намагалися проаналізувати три досить неоднозначні періоди 2006—2008 років. По суті, НАК тільки з квітня 2008 року знову почала повноцінно функціонувати на ринку. І проводити паралелі всіх трьох років, на мою думку, не зовсім коректно. Певне, до кінця не розібралися.
— В які числа і за який період діяльності НАК «Нафтогаз України» Рахункова палата проводила останній аудит? Ви особисто бачили звіт аудиторів?
— Перевірку проводили впродовж лютого 2009 року за період 2006—2007 років і дев’ять місяців 2008-го.
Востаннє аудитори з Рахункової палати приходили до НАК у 2006 році, а метою їхнього візиту була перевірка взаємовідносин НАК «Нафтогаз України» із «РосУкрЕнерго». Після цього жодних прохань від цієї організації до компанії до останньої перевірки не надходило. Що виглядає дуже дивно.
Я ознайомився із повним звітом Рахункової палати, висновками та рекомендаціями. У нас є свої зауваження до них.
— За результатами аудиту Рахункова палата України заявила, що у фінансовому плані Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» на 2009 рік закладено дефіцит у розмірі 6,1 млрд. грн. Чи справді цей дефіцит був запрограмований, якщо врахувати, як вважає РП, що дотації передбачені тільки в обсязі 1,6 млрд. грн.?
— Справді, у Законі України «Про державний бюджет на 2009 рік» передбачено дотацію в розмірі 1,6 млрд. грн. Водночас, виходячи з фактичного обсягу отриманого і спожитого імпортного газу, у фінансовому плані компанії на 2009 рік, затвердженому Кабінетом міністрів, передбачено компенсацію різниці в тарифах між ціною отриманого та реалізованого імпортного газу в сумі 7,7 млрд. грн.
Формально Рахункова палата може заявити про те, що до Держбюджету не внесено зміни щодо компенсації «Нафтогазу», оскільки антикризові законопроекти Кабміну не були проголосовані Верховною Радою. Проте є постанова уряду від 11 березня поточного року про компенсацію НАК «Нафтогаз України» фінансових коштів, яких бракує.
— Чи справді фінплан «Нафтогазу» був затверджений без балансу газу України на 2009 рік?
— Баланс газу України на 2009 рік був переданий у Кабінет міністрів одразу ж після затвердження фінплану НАКу. Така послідовність передбачена процедурою підготовки та подання цього документа. Можу тільки сказати, що, відповідно до наших розрахунків, обсяг імпортного газу в поточному році має становити 33 млрд. кубометрів, а внутрішній видобуток — 20,6 млрд. кубометрів.
— Як ви вважаєте, які підстави є в Рахункової палати заявляти, що «фінансово-господарська діяльність «Нафтогазу» має закритий і непрозорий характер, а інформація про фінансове становище держхолдингу та його зовнішньоекономічні зв’язки суперечлива»?
— Цілком відповідально хочу заявити, що НАК «Нафтогаз України» сьогодні є найбільш прозорою та відкритою державною компанією в країні. Ще з 2004 року «Нафтогаз» щороку проходить бухгалтерський аудит за міжнародними стандартами, що його проводить компанія Ernst&Young, а звіти розміщаються на офіційному сайті компанії і з ними можуть ознайомитися всі охочі. Крім цього, діяльність держкомпанії постійно перевіряють аудитори урядових і парламентських контролюючих органів. Тому казати про її «закритість і непрозорість» не доводиться.
Наприклад, яка ще з державних корпорацій так детально розкриває дані про рух товару (газу), оплату його розмитнення, рух фінансових коштів, про фінансовий план, розрахунки з бюджетом і т.ін. Не кажучи вже про зміст зовнішньоекономічних контрактів, які, на мій превеликий жаль, регулярно розкриваються в Інтернеті.
А якщо комусь захотілося зробити дешевий PR, який завдає безпосередньої шкоди державі, та одержати сумнівні дивіденди від цього, то нехай це залишиться на його совісті. Історія все розставить по своїх місцях.
— Аудитори стверджують, що «платоспроможність компанії залежить від зовнішніх фінансових джерел», а фінансова стабільність, рентабельність і темпи економічного зростання НАК є досить низькими. Чи справді «в останні роки фінансово-господарська політика НАК грунтувалася на залученні кредитів», як констатують у РП?
— Давайте для відповіді на це запитання звернемося до світового досвіду ведення бізнесу. Всі відомі великі холдингові компанії зі світовим ім’ям працюють за рахунок залучення кредитів. НАК «Нафтогаз України» — не виняток. Брак обігових коштів, зумовлений невчасними та на низькому рівні розрахунками за газ, та ще помножений на різницю в ціні купівлі імпортного газу та його реалізації окремим категоріям споживачів усередині країни, змушує компанію вдаватися до таких кроків.
При цьому в звіті Рахункової палати зазначено, що стабільність і прибутковість діяльності компанії залежить від цін і тарифів, які затверджуються НКРЕ на окремі види діяльності, від додаткових зовнішніх джерел фінансування, пріоритетності діяльності на ринку збуту природного газу. При цьому збереження рентабельності та недопущення збитковості діяльності «Нафтогазу» потребує істотного збільшення цін і тарифів, що обов’язково призведе до різкого погіршення матеріального становища більшої частини населення України. А оскільки ми соціально орієнтована держкомпанія, нам доводиться вдаватися до настільки серйозних фінансових запозичень.
— Чи справді на сьогодні заборгованість НАКу за кредитами перевищує 35 млрд. грн.? Крім того, Рахункова палата оцінює потреби НАК «Нафтогаз України» у коштах на 2009 рік для погашення кредитів за договорами, термін дії яких закінчується цього року, і відсотків за цими кредитами майже в 17,5 млрд. грн. Це так? Де НАК візьме на це кошти? Знову братиме кредити? Чи є інші варіанти?
— Будь-які взаємовідносини компанії з кредиторами — це свята святих і є комерційною таємницею. Про це ми вже офіційно заявили. У нас достатньо резервів для того, щоб виконати всі свої зобов’язання перед іноземними інвесторами і кредиторами.
— Аудитори також зазначають, що газові контракти укладали в більшості випадків без достатнього економічного обгрунтування, а діяльність на газовому ринку України таких посередницьких структур, як RosUkrEnergo AG і ЗАТ «УкрГаз-Енерго» (УГЕ), призвела до переплати вітчизняними споживачами за спожитий тільки в 2007 році газ близько 2,3 млрд. грн. При цьому поточна заборгованість RosUkrEnergo на початок 2009 року перед «Нафтогазом» становила 170,6 млн. дол. і дотепер не погашена. Що ви можете сказати з цього приводу?
— Давайте виходити з того, що з 2006 року постійно змінювалася схема поставок газу як в Україну, так і внутрішнім споживачам. На початку 2006-го постачальником було RosUkrEnergo, а в квітні того самого року й до 2008 року — «УкрГаз-Енерго». При цьому найбільш платоспроможний сегмент — промисловість — перебував під контролем «УкрГаз-Енерго», а НАК була змушена поставляти газ менш привабливим секторам — теплокомуненерго і населенню.
Не треба забувати й про цінову політику. Як правильно зазначено в звіті Рахункової палати, ціна отриманого від «УкрГаз-Енерго» газу наприкінці 2006 року становила для «Нафтогазу» 108 дол. за тисячу кубометрів, що на 13 дол. перевищує заявлену РУЕ ціну. У 2007 році НАК одержувала газ від УГЕ по 139,01 дол. при заявленій ціні 130 дол. за тисячу кубометрів.
У 2008 році ситуація кардинально змінилася. Ми поступово вийшли з замкнутого кола посередників, повернули поставки газу промисловості, прямі контракти з «Газпромом». Та неможливо за такий короткий період розв’язати ті проблеми, що накопичувалися роками. Ми працюємо.
Від редакції. Ми запрошуємо і Рахункову палату України обгрунтувати свої заяви щодо НАК «Нафтогаз України».