"Виїзний Валдай" 13 квітня в Берліні за участі голови "Газпрому" Олексія Міллера, міністра енергетики РФ Олександра Новака та інших енергетичних глашатаїв Кремля став оголошенням холодної енергетичної війни Росії проти Заходу. Її перші ознаки проявилися раніше. В Україні.
Ядерні претензії
16 березня президент і генеральний директор Westinghouse Electric Company Денні Родерік на запитання про можливі поставки обладнання і технологій для модернізації українських АЕС у рамках "постфукусімських заходів" відповів, що компанія має значний досвід з поліпшення ефективності існуючих реакторів. "Такі роботи можуть відкласти необхідність будівництва нових енергоблоків і станцій. Для проведення таких робіт потрібні відносно невеликі витрати, але вони дадуть змогу збільшити продуктивність станцій на 8–10%", - констатував він. Можна зазначити, що в умовах України такий апгрейд буде рівнозначним будівництву ще одного енергоблоку ВВЕР потужністю 1 ГВт.
25 березня департамент інформації та друку МЗС Росії вибухнув спеціальним коментарем, у якому серед іншого стверджувалося: "…питання безпечної експлуатації АЕС, очевидно, не є пріоритетними для "Вестінгауз". Це підтверджує заява Д.Родеріка про готовність компанії провести на енергоблоках України якісь заходи щодо підвищення їхньої потужності на 10%. Звертаємо увагу, що реалізація подібних планів без узгодження з генеральним конструктором реакторної установки - російським конструкторським бюро "Гідропрес" - рівносильна проведенню небезпечного експерименту. Відомий випадок неузгодженого застосування обладнання французької компанії "Фраматом" у реакторному відділенні АЕС російського дизайну "Пакш" (Угорщина), що призвело в 2003 р. до радіаційної аварії".
Показово, що ні ДК "Росатом", ні ДКБ "Гідропрес" ніяк офіційно не відреагували на висловлювання глави Westinghouse. Можливо, тому, що питаннями вдосконалення роботи атомних енергоблоків, включаючи реактори, підвищенням їхньої енерговіддачі займаються всі виробники і ядерні наукові центри. Американці в цьому сенсі не виняток.
Наведу думку головного інженера найбільшої в Росії Балаковської АЕС Валерія Бессонова, висловлену ним 30 листопада 2012 р. на громадських слуханнях за матеріалами обґрунтування ліцензії підвищення потужності 3-го блоку: "…це загальносвітова тенденція, а "піонерами" у реалізації програми стали атомні станції США - перший дозвіл на її реалізацію було отримано 1998 г… Для енергоблоків російського проекту першими цю програму стали реалізовувати у Фінляндії на АЕС "Ловіза", де експлуатуються ВВЕР-440. Там практично відразу взялися за їхню модернізацію і довели потужність до 109%".
Загалом ідеться про можливі вдосконалення в енергоблоці АЕС, включаючи реактор, парову турбіну та інше обладнання. Якщо говорити про паливну складову, то в тій же Росії Національний дослідний ядерний університет "МІФІ" та Курчатовський інститут завершили 2012 р. перший етап експериментів із новим матеріалом - композитом SiC-SiC. Він призначений для паливних оболонок. Повідомлялося, що з його допомогою ККД усіх російських АЕС планують підняти з максимальних зараз 35% спочатку до 44, а в перспективі - до 50%. Але це в перспективі.
Нині ж "Паспортом програми інноваційного розвитку і технологічної модернізації Держкорпорації "Росатом" на період до 2020 р. (у цивільній частині)" передбачено спеціальну програму "підвищення вироблення електроенергії на діючих блоках (підвищення потужності, КВВМ (коефіцієнта використання встановленої потужності. - М.Г.) і ККД". Основні зусилля спрямовано на збільшення теплової потужності енергоблоків.
Принагідно слід зауважити, що приклад з "Пакш" узагалі притягнуто за вуха. Дійсно, інцидент на другому блоці угорської АЕС "Пакш" мав місце у квітні 2003 р. і класифікований третім рівнем за восьмирівневою Міжнародною шкалою ядерних подій (INES) - серйозний інцидент, що супроводжується "зневажливо малим викидом". Але він відбувся поза реактором, оскільки той було зупинено на плановий ремонт, і здійснювані на ньому роботи ніяк не були пов'язані з тематикою підвищення ККД. (Інцидент був пов'язаний з розгерметизацією частини паливних касет, поміщених у басейн витримки в герметичний бак розробки Framatome ANP для ВВЕР.)
На ряді АЕС, побудованих у світі за радянськими проектами, виконано комплекси робіт з підвищення теплової потужності енергоблоків. Окрім АЕС "Ловіза" у Фінляндії, на АЕС "Пакш" в Угорщині - до рівня 108%, на АЕС "Богуніце" у Словаччині - до рівня 104%, на АЕС "Моховце" у тій же Словаччині - до рівня 107%. До речі, 1 квітня Київ відвідала делегація "дочки" "Росатома" компанії "ТВЕЛ". На переговорах обговорювалися питання підвищення теплової потужності АЕС України.
Усе це свідчить про те, що за окриком російського МЗС вочевидь приховане щось іще, окрім написаного в коментарі департаменту преси й інформації.
Газові гримаси
18 березня очільник "Газпрому" на аудієнції у прем'єра Росії зазначив, що 31 березня закінчується дія "зимового пакета" для України і, відповідно, знижки на газ у 100 дол. на тисячі кубометрів. Прем'єр РФ відреагував у тому дусі, що, мовляв, "періодично якісь вигуки лунають на українському боці з приводу того, що давайте ціни переглядати... Очевидно, що "Газпром" має повністю базуватися на діючих угодах, ніякої іншої юридичної можливості працювати в "Газпрому" не існує". Тобто знижки може й не бути.
Однак Росія змушена знижувати ціну на газ. І не тільки для України, оскільки чітко спадна динаміка нафтових цін позначилася якраз у третьому кварталі 2014 р. - дев'ять місяців тому. Тож уже 8 квітня голова "Газпрому" О.Міллер на аудієнції у В.Путіна рапортував, що з 1 квітня для України діє нова ціна російського газу. "З урахуванням знижки, наданої урядом Росії за рахунок зниження експортного мита, ціна становить 247,18 дол. за
1 тис. кубометрів", - констатував він. Мовляв, враховуючи складну ситуацію в українській економіці, "Газпром" пішов назустріч "Нафтогазу України" і не буде в цей період виставляти штрафи за невиконання умови "бери або плати" за контрактом 2009 р.
Далі пішов стандартний пропагандистсько-"благодійний" набір від Путіна: "Давайте будемо виходити з того, щоб наші партнери відчували деяку впевненість у наших намірах, зберігайте нормальні, ділові відносини. І, безумовно, - ми ніколи цього не робили, щоб у них була впевненість, що ми не будемо цього робити в майбутньому, - не будемо використовувати наші економічні зв'язки як якийсь важіль при вирішенні інших питань, які з економікою не пов'язані".
Залишимо лукавство в стилі "ми ніколи цього не робили" без розгляду, тому що це не потребує коментарів. Солодкі фрази кремлівського газократа не повинні вводити в оману. По-перше, ціна 247,18 дол./тис. кубометрів не є еквівалентом ціни "для Януковича" на початку 2014 р. Згідно з прогнозом Мінекономрозвитку РФ, середня ціна поставок газу в країни Європи в
2015 р. становитиме 222 дол./тис. кубометрів, що на 35% нижче порівняно з цінами 2014-го. По-друге, якщо подивитися на ціни на європейському споті, то вони вже зараз нижчі за цю ціну, про що свідчать порівняльні дані Центру східноєвропейського газового аналізу (США).
По-третє, експерти Сколково рекомендували "Газпрому" перейти в ціновий коридор 225–265 дол./тис. кубометрів ще 2013 р. для того, щоб взяти більшу частку ринку, який він уже тоді втрачав через політику цінової ескалації та використання газу як політичного й економічного важеля тиску. Тепер ця рекомендація "Газпромом" сприйнята, але, як кажуть, "пізно пити боржомі". "Газпром" втрачає на зовнішніх ринках і частку, і виручку. За даними Bloomberg, європейські країни у 2014 р. скоротили споживання газу на 9%, споживання ЄС знижується четвертий рік поспіль.
Приклад України також свідчить багато про що. Словами Путіна: "…рівень відборів Україною нашого газу надзвичайно низький… Наприклад, торік рівень поставок становив трохи більше 14 млрд кубометрів газу... При рівні "бери або плати" - 41,6 млрд. Звичайно, ця різниця є дуже значною". Висновок від володаря Кремля звучить і зовсім милостиво: "Зважаючи на складне становище в українській економіці, треба піти партнерам назустріч".
Проте це всього лише "лисячий хід" Кремля. "Виїзний Валдай" у Берліні продемонстрував "оскал гієни".
Газо-ядерний "синтез"
Отже, що ж реально стоїть за "ядерними окриками", "газовими солодощами" з Москви і валдайсько-берлінськими страшилками? У згадуваному вище інтерв'ю очільника Westinghouse є фраза про те, що заходи з підвищення ефективності роботи енергоблоків "дозволять знизити необхідність в імпорті російського природного газу". Напевно це не залишилося непоміченим у Москві. Звичайно, можливий обсяг незакупленого газу, ймовірно, не такий вражаючий - приблизно до 2 млрд кубометрів на рік, але тенденція, однак! Тим більше подвійний удар - і "Росатом" втрачає шанс на будівлю енергоблоку в Україні, і закупівлі в "Газпрому" блакитного палива знизяться. У геополітично збуджених кремлівських мізках Westinghouse з 70-відсотковою часткою власності японської Toshiba - все одно "інструмент" Вашингтона, що б'є одразу по двох іграшках Путіна - "Газпрому" і "Росатому".
"Газпром", як відомо, найулюбленіша іграшка Путіна, інтерактивна, не те що "Росатом". В умовах високих цін на газ і низьких температур узимку ця компанія є незамінною енергетичною зброєю швидкого впливу, чого не скажеш про "Росатом".
За умов низьких цін на газ і теплої зими "Газпром" - зброя малоефективна чи взагалі неефективна. Щоправда, на певні категорії європолітиків і євробюрократів газова зброя Путіна все одно діє безвідмовно.
Нині Кремль запустив для "Газпрому" програму, яку умовно можна назвати "ваш ласкавий і ніжний звір". Він готовий іти на досить істотні знижки в ціні газу клієнтам у Європі (насамперед німецьким, австрійським, угорським), тому що втрачає виручку. Тож його м'яка позиція стосовно України - свідчення краху багаторічної путінської стратегії використання газу в режимі "більше, ніж товар". Також "Газпром" недоотримав майже 6 млрд дол. виручки через путінську директиву обмеження поставок газу європейським клієнтам, щоб його не перепродували "Нафтогазу" за реверсом. Вони його все одно поставляли, тому вийшов пшик, який обійшовся "Газпрому" у кругленьку суму.
Тому зараз "Газпрому" будь-що потрібна грошова ін'єкція. Китайці 50-мільярдного авансу поки що не дають, викручуючи руки кремлівському газократу щодо ціни на газ; європейці продовжують скорочувати споживання; Україна торік обходилася півроку без російського газу через улаштовану Кремлем газову блокаду. Тепер логіка Кремля проста - треба побільше продати. Важливо, щоб у ЄС та Україні знову стали кричати: "Російський газ - найдешевший" і підсіли на нього.
Паралельно запускається програма, яку умовно можна назвати "загін ЄС у газовий світ по-путінськи". Розрахунок простий. З 450 млрд кубометрів щорічного газоспоживання ЄС 150 млрд - газ із РФ, тобто третина. Вважається, що якщо ЄС відчує реальну загрозу залишитися без третини газу, особливо взимку, то Європа піде на будь-які поступки Росії, аби лише зберегти тепловий комфорт у некомфортний час. У тому числі буде готова здати Україну в обмін на газ. І от у Берліні на "виїзному Валдаї" глава "Газпрому" О.Міллер малював європейцям похмурі перспективи - дорогий газ, нестабільна транзитна Україна, перекидання газових потоків від норовливої Європи на Далекий Схід і т.ін.
Утім, він не був оригінальним. Важливо подивитися на те, що робить Росія за лаштунками та що надає Кремлю впевненості в продавленні Європи.
Насамперед це вплив на Єврокомісію зі спускання на гальмах розслідування зловживань "Газпрому" на ринку країн ЄС. Створення групи країн - лобістів "Турецького потоку" у Європі (Греція, Угорщина, Австрія, Македонія, Сербія). Нова вимога до Єврокомісії надати виняток із Третього енергопакета для "Північного потоку". Дії зі встановлення контролю або зриву проектів розвитку газовидобутку в Азербайджані, зі зриву проекту Транскаспійського газопроводу для перекидання туркменського газу на ринок ЄС.
Відносно України запускається сценарій зриву реверсних поставок газу за "шаблоном Януковича" 2013 р. Фраза Путіна на зустрічі з Міллером говорить сама за себе: "Що ж до знижок, то їх потрібно використовувати таким чином, щоб ціна для України була порівнянна з регіональними цінами, маю на увазі сусідні з Україною країни".
Під штучним приводом гаданої дешевизни імпорту газу з Росії залишки газо-кремлівського лобі в Україні та фаворити-олігархи нової влади намагатимуться впливати на уряд і "Нафтогаз", щоб той припинив закупівлі за реверсом. А далі, після відмови європейських партнерів мати справу з "Нафтогазом", знову виникне безальтернативність "Газпрому" з іншим рівнем цін.
Директива Путіна Міллеру міститься в стенограмі зустрічі: "...орієнтуйтеся на те, щоб дотримуватися та суворо виконувати всі вимоги контракту 2009 р., безумовно". Таким чином, "солодощі" від Росії є лише наживкою в капкані на майбутню зиму.
Ну а ядерні окрики російського МЗС слід розцінювати як те, що пропозиція Westinghouse є цілком обґрунтованою, тим паче, що для галузевого середовища в Україні питання підвищення ефективності використання енергоблоків, підвищення ККД не нові. Просто для енерговитратної моделі економіки вони не були такими актуальними, актуальним був валовий підхід. Наприклад, побудувати більше енергоблоків. Енергоефективний підхід передбачає альтернативну модель - більший ефект меншими витратами, використовуючи максимально ефективно те, що є.
Звичайно, при цьому критерії безпеки та надійності домінуючі. Зрозуміло, що при виведенні реактора на роботу на потужність, яка перевищує проектну, зростуть внутрішньореакторні навантаження. Закладені при проектуванні резерви технічних параметрів природно скорочуються при експлуатації, тому підвищені режими реактора неминуче ведуть до підвищення ризиків.
Російські галузеві експерти вказують на те, що на практиці при проектуванні реактора завжди планувався надлишковий запас міцності. Для реакторів ВВЕР-1000 - мінімум на 20% зі збереженням усіх необхідних умов і функцій безпеки. Це було пов'язано з очікуванням потенційного підвищення крихкості металоконструкцій. Але практична експлуатація реакторів упродовж десятиліть показала, що будь-якої відчутної тенденції до підвищення крихкості немає. Це, на думку російських учених, дасть можливість на практиці безболісно збільшити теплову потужність реактора. Очевидно, що все це стане предметом скрупульозного аналізу не тільки з боку генеруючої компанії, а й регулятора.
До речі, у Росії відповідно до корпоративної програми "Росенергоатому" на 12 енергоблоках АЕС виконуються заходи з підвищення теплової потужності: на чотирьох ВВЕР-1000 Балаковської, двох Ростовської та чотирьох Калінінської - на 4%, на двох енергоблоках ВВЕР-440/В-213 Кольської - на 7%. До речі, дослідно-промислова експлуатація енергоблоку №3 Балаковської АЕС на рівні потужності 104% від номінальної розпочалася з серпня 2010 р.
На IX міжнародній науково-технічній конференції "Безпека, ефективність та економіка атомної енергетики", яка відбулася в Москві в травні 2014 р., зазначалося, що з десяти енергоблоків ВВЕР-1000 уже дев'ять переведено на підвищений рівень потужності 104% від номіналу.
Могли б подібні роботи виконуватися в Україні "Росатомом" на реакторах ВВЕР? Гіпотетично могли б. Гіпотетично, тому що зацікавленість російської сторони завжди полягала в нав'язуванні Україні дорожчих проектів спорудження додаткових енергоблоків. А в газовій сфері - "вдути" побільше газу "Нафтогазу". Агресія Росії проти України ліквідувала цю навіть гіпотетичну можливість для "Росатому".
Російські держкорпорації хоча й мають головного менеджера в Кремлі, проте це не є гарантією їхнього мирного співіснування. Між ними триває досить жорстка боротьба за преференції та ринок. Атомники незадоволені привілейованим становищем "Газпрому". Газовики - тим, що "Росенергоатом", реалізуючи проекти підвищення теплової потужності енергоблоків АЕС, відбирає частину ринку в тепловиків, що призводить до газозбереження та зменшення закупівлі газу в "Газпрому".
Тому заява з надр російського МЗС продиктована турботою не тільки про "Росатом", а й про зменшення перспектив інтерактивної іграшки Путіна - "Газпрому". Усі держкорпорації перед Кремлем рівні, але є більш рівні. Майже за Оруеллом. У корпоративному середовищі в Росії знають, що найбільш рівний - "Газпром", потім "Роснефть", а вже потім "Росатом".
У Росії існує німий протест у середовищі менеджменту великих держкорпорацій проти політики Кремля, яка призводить до обмеження їхньої бізнес-діяльності на зовнішніх ринках, особливо якщо йдеться про довгострокові проекти. Як в'їдливо зауважили російські галузеві журналісти, "атомну станцію не можна збудувати за два-три місяці силами "ввічливих будівельників" або інженерів-"відпускників". Потрібний довгостроковий горизонт планування та реалізації таких проектів, як будівництво ядерних енергоблоків за кордоном. В умовах, коли довіра до Росії зусиллями Кремля та "Газпрому" рухається до нульової позначки, багато традиційних партнерів РФ стали шукати та знаходити альтернативу - і за газом, і за ядерною енергією. Незабаром і нафтою займуться. Попри все це, Москва продовжує використовувати енергоресурси як енергетичну зброю. А в гібридній війні Росії проти України вони є її компонентом.
Як показує досвід останніх трьох років у газовому секторі, цілком можливо, доцільно та економічно обґрунтовано знизити закупівлі газу в Росії. Окрики з Москви є індикатором того, що в ядерній сфері теж є такі можливості, і їх треба використовувати. І в жодному разі не припиняти імпорту газу за реверсом. Так можна мінімізувати вплив енергетичного компонента гібридної війни. І ще слід пам'ятати, що гроші, заплачені агресору, потім повернуться в Україну у вигляді путінських "гумконвоїв" з начинкою, яка стріляє та вбиває.