По ринку нафтопродуктів цього року було завдано нищівного удару - зростання цін унаслідок девальвації гривні осадило продаж бензину на 25%. Фінансове становище трейдерів також незавидне, особливо тих, хто ще рік-два тому активно залучав валютні кредити для розвитку. Словом, ситуація 2008–2009 рр. повторюється. З однією відмінністю - поки що ніхто не "впав", тоді як попередня криза швидко прибрала три великі мережі АЗС. Але є цього року і певний позитив. Насамперед ідеться про вирівнювання конкурентної ситуації після припинення діяльності групи СЄПЕК, що міцно тримала ринок 2012-го і особливо 2013 р. Тому сьогодні ринок нафтопродуктів перебуває в незвичному для себе стані - за відсутності колишньої схеми. Але святе місце порожнім не буває, тіньовий сегмент є і чималий, він просто еволюціонує.
На вітчизняному ринку нафтопродуктів сконцентровано найбільшу кількість гравців, хоч би що там говорили в Антимонопольному комітеті. Десять зовнішніх і внутрішніх джерел поставок нафтопродуктів, десятки оптових постачальників і сотні власників АЗС - який ще сегмент енергетики може похвалитися такою щільністю "населення"? Ринок природного газу? Електроенергії? Вугілля? Третій рік країна освоює реверс газу з Європи, у муках народжується диверсифікація поставок вугілля, у той час як ринок нафтопродуктів уже практично три роки живе без російської нафти і завозить менш як 10% від потреби з Росії. Якщо ці поставки припиняться, ніхто цього не відчує.
Полювання на акциз
Однак це не означає, що паливний ринок живе без проблем. Історія його розвитку нерозривно пов'язана зі схемами. Візьму на себе сміливість заявити, що саме схеми і всюдисуща українська корупція зробили найвагоміший внесок у формування цього ринку, дивовижним чином перетворивши його на дуже живучий організм, що звик до найбільш неймовірних поз. Рейдерське захоплення групою "Приват" найбільшого в країні НПЗ "Укртатнафта" у 2007 р. поставило хрест на розвитку цього підприємства, визначивши модель постачання ринку імпортним паливом. Підсилила цю тенденцію "Лівела", безподатковий імпортер нафтопродуктів, який у 2010 р. "убив" слабкий Одеський НПЗ. На початку 2012-го зупинився Лисичанський НПЗ, який дедалі гостріше почав відчувати подих контрабанди через Феодосійську нафтобазу спочатку у виконанні "Клюши-Злого", а потім під керівництвом "сім'ї", що значно розширила і вдосконалила механізм безподаткових поставок нафтопродуктів.
Під час галузевої конференції Petroleum Ukraine 2014, що відбулася у Києві в середині листопада, "Консалтингова група А-95" озвучила результати своїх досліджень, згідно з якими у піковому 2013 р. повз бюджет пройшло щонайменше 2,36 млн т нафтопродуктів, або майже 25% від усього споживання. При цьому левова частка припала на бензин, акцизний збір на який був учетверо вищий, ніж на дизпаливо. (У цьому й причина особливої популярності бензину у контрабандистів і кустарних виробників, тому що премія за "труди" значно вища.) У грошах минулого року це 8,3 млрд грн акцизного збору і ПДВ, або більш як 1 млрд дол. Основний внесок у такий результат зробила контрабанда, яка, за оцінками "А-95", становила 1,8 млн т (див. рис. 1).
Цього року ситуація радикально змінилася. Починаючи з березня дані митниці повністю збігаються з фізично імпортованими обсягами нафтопродуктів. Сьогодні в складі Фіскальної служби реанімують Енергетичну митницю, яку у відомих цілях було ліквідовано "режимом" у 2011 р. "Її (Енергетичну митницю. - С.К.) не просто ліквідували, звільнили всіх співробітників, щоб не було зайвих очей і вух", - розповів на конференції глава Енергомитниці Олександр Конєв, який уже очолював цей підрозділ до 2010 р. (О.Конєв разом зі своїм заступником Тарасом Шепітьком та нинішнім очільником митниці Анатолієм Макаренком у 2010 р. потрапили під кримінальне переслідування за розмитнення за розпорядженням уряду природного газу Дмитра Фірташа, про що тоді розповідало DT.UA). На цей час формуються митні пости Енергомитниці, які, за словами Конєва, одержать максимальні повноваження. По-перше, для посилення контролю над переміщенням вантажів. По-друге, для прискорення їх проходження.
...а він є!
Як показують дослідження " Консалтингової групи А-95", незважаючи на поліпшення ситуації на митниці, тіньовий сегмент на ринку нафтопродуктів цього року перевищить 1 млн т. Це, у свою чергу, означає, що повз бюджет знову пройде близько 5 млрд грн акцизу і ПДВ.
На ринку тим часом змінився і вектор ухилення від податків. Якщо раніше переважала контрабанда, то тепер - фальсифікат. Кустарне виробництво палива квітне буйним цвітом, оскільки ціни на легальний продукт ростуть під тиском девальвації та збільшення податків. Наприклад, у зв'язку з підвищенням у квітні цього року акцизу на дизпаливо вдвічі - до 98 євро/т, а також у силу різкого зростання курсу євро у "бодяжників" з'являється серйозний стимул для початку активного "виробництва" ДП. Якщо торік підробка дизпалива принесла б 600 грн на тонні тільки за рахунок "зекономленого" акцизу і ПДВ на нього, то цього року йдеться мінімум про 2400 грн на кожній тонні.
Раніше авторові вже доводилося писати про те, що нинішнього року відзначено активний імпорт авіаційного палива компанією "БРСМ-Нафта", яка не має стосунку до бізнесу із заправки літаків. Для довідки: за основними властивостями реактивне паливо багато в чому схоже з дизельним, але акциз на нього вп'ятеро менший, ніж на ДП. Далі, як казав Віктор Федорович, додумайте самі.
Та все ж таки тіньовий сегмент наповнюється переважно бензином. За наявності необхідних даних знайти проблемні точки нескладно. По-перше, пересування сировини і компонентів для випуску нафтопродуктів можна відстежити по залізниці, адже чимало таких вантажів прибуває на станції, де нафтопереробних заводів немає й близько. По-друге, при більшому масиві даних можна відстежити продавців таких нафтопродуктів. Наприклад, згадана вище "БРСМ-Нафта" за дев'ять місяців 2014 р. закупила близько 80 тис. т бензину, тоді як реалізувала через свою мережу близько 140 тис. т бензину та альтернативного палива (аналог бензину з октановим числом 95). Крім того, компанія закуповувала переважно бензин А-92, а на колонках "роздає" три марки бензину з октаном 95. Відповідь, мабуть, у тому, що разом із товарними нафтопродуктами на нафтобази БРСМ рікою тече сировина та октанопідвищуючі присадки, які та імпортує на цілком законних підставах.
А от щодо найбільшої національної мережі АЗС групи "Приват" ("Укрнафта", "Авіаз", ANP та ін.) таких простих відповідей поки що немає. Як показують дослідження, при реалізації через свої заправки за дев'ять місяців 2014 р. близько 700 тис. т бензинів видима ресурсна база групи становила лише 455 тис. т (до розрахунків узято виробництво на підконтрольній "Привату" "Укртатнафті" та імпорт групи). Де найбільший оператор бере третину своїх бензинових продажів, поки що залишається загадкою. При цьому необхідно зазначити, що аналогічний аналіз щодо дизельного палива показує абсолютний збіг наявної у розпорядженні "Привату" ресурсної бази і реалізації: при поставці 465 тис. т дизпалива в роздріб оціночно було реалізовано 450 тис. т.
Під час конференції Petroleum Ukraine глава Державної фіскальної служби України Ігор Білоус заявив, що відомство тримає на контролі питання тіньового ринку нафтопродуктів. Основна увага - випуску альтернативних спиртовмісних палив. "Ми проводимо перевірки за цим сегментом ринку. За ними виставляються багатомільйонні штрафи. Це найпроблемніший сегмент ринку", - заявив І.Білоус. Він, зокрема, навів приклад, коли напередодні підвищення акцизу на спиртовмісні палива влітку цього року один з операторів задекларував випуск і продаж 400 тис. т альтернативного палива, хоча за дев'ять місяців 2014 р. у країні було вироблено та реалізовано лише 120 тис. т цього палива. (Очевидно, що це зроблено для подальшої безакцизної реалізації цих палив зі "старих запасів", вироблених, мовляв, ще до початку оподаткування цієї групи товарів.)
Цікава деталь: за даними І.Білоуса, за перші два місяці з початку дії норми про впровадження акцизу на спиртовмісні бензини було зібрано 14 млн грн акцизу. При цьому в залі конференції знайшлися виробники, які сплатили з цієї суми понад 13 млн грн. Це київська "КЛО" (10,6 млн грн) і полтавська "Надія" (близько 3 млн грн). Скільки в такому разі заплатили "БРСМ-Нафта" і "Приват", найбільші продавці і виробники альтернативних палив у країні? Чи вони продавали з тих "старих запасів"?
Чи треба говорити, що "тінь" прицільно б'є по легальних поставщиках? Ключовою вважає проблему контрабанди і фальсифікату в Україні найбільший постачальник білоруських нафтопродуктів у країну компанія "БНК-Україна". У зв'язку з масовою контрабандою у 2013 р. поставки з Білорусі знизилися, тоді як зросли поставки через Феодосійську нафтобазу - один з найбільш витратних і логістично незручних напрямків поставок в Україну. Цього року все повертається на круги свої, але проблему фальсифікату і низької якості палива на ринку добросовісні постачальники відчувають дуже добре, заявив під час конференції один із топ-менеджерів "БНК-Україна" Сергій Короленко.
У присутності очільника фіскальної служби учасники конференції діагностували основну проблему служби - відсутність належної системи моніторингу та аналізу ринку нафтопродуктів з метою кращого адміністрування акцизного збору. "Це завдання необхідно вирішувати якнайшвидше, тому що ми всі розуміємо, що держава підвищуватиме податки на паливо й далі", - заявив віце-президент концерну "Галнафтогаз" Юрій Кучабський.
Учасники й експерти ринку нафтопродуктів вважають, що для мінімізації тіньового ринку необхідно: запровадити ліцензування обороту сировини і компонентів, використовуваних при виробництві нафтопродуктів, обмеживши коло операторів власниками НПЗ; зробити на НПЗ зони податкового контролю, обладнавши їх "акцизними" лічильниками; посилити контроль над випуском альтернативних палив і реанімувати систему контролю якості нафтопродуктів на АЗС.
Є завдання і для митниці, тому що тривожні сигнали про розвантаження невеликих, але частих барж у периферійних портах Ізмаїла, Кілії, Рені та Очакова надходять із завидною регулярністю.