Верховна Рада в другому читанні та в цілому в середу, 4 грудня, проголосувала за законопроєкт №2233 про внесення змін до Закону "Про ринок електричної енергії". Голоси "за" віддали 274 народні депутати, 233 з яких представляють пропрезидентську фракцію.
Народні обранці зосередилися на так званій поправці Геруса, у результаті прийняття якої ще при першому читанні названого законопроєкту в українську об'єднану енергосистему (ОЕС) хлинула російська електроенергія. Причому, як пояснювали під час засідання, необхідність в імпорті електроенергії до моменту другого читання законопроєкту №2233 практично зникла. Тому з чистою совістю депутати прийняли чергову поправку, яка забороняє двосторонні імпортні контракти без дозволу на це регулювальних органів.
Автор дозвільної поправки, голова парламентського комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Андрій Герус переконував, що в ній нині немає потреби. Але енергосистеми України та РФ, як і раніше, з'єднані…
Основні моменти законодавчо затверджених поправок.
Заборона двосторонніх контрактів на імпорт електроенергії (з РФ). Як уже сказано, згідно з документом забороняється, зокрема, продаж і/або поставки електроенергії, імпортованої з Російської Федерації, за двосторонніми договорами та на внутрішньодобовому ринку.
Та родзинка полягає в тому, що водночас депутати залишили за Кабінетом міністрів право… скасовувати заборону. Тимчасово, у разі необхідності. І визначати строк поновлення дії заборони на імпорт. Правда, елегантно? Тільки аж ніяк не ринково. Це по суті "ручне" регулювання імпорту, та й експорту заразом.
І тут цікавий момент: як бути з Бурштинським енергоостровом, який тоненьким струмочком пов'язує частину енергосистеми України з Європою? І контролює цей зв'язок компанія Ріната Ахметова. Енергоострів так і залишать у руках Ахметова? Чомусь депутати про це не особливо кричали…
Пропускна здатність і повноваження регулятора. Це ще одна родзинка зазначеного закону. Електроенергія не може безконтрольно експортуватися та імпортуватися. Для цього бажаючі мають викупити в оператора енергосистеми (тобто в "Укренерго") заплановані потужності. Простіше кажучи, якщо тобі не вистачає для забезпечення контрактів, скажімо, 10 кВт електроенергії, ти зобов'язаний її закупити на… аукціоні, де пальму першості тримає найдорожча "зелена" енергетика. "Енергоатому" з його копійчаною енергією відвели максимум 15-відсоткову частку на вільному ринку, решту він, як і гідрогенерація, зобов'язаний поставляти для забезпечення потреб насамперед населення.
Однак "зелених" не зачепили, вочевидь, рука не піднялася: як платили їм навіть за необов'язково необхідну електроенергію, так і платитимуть. За рахунок тих самих "Енергоатому" і "Укргідроенерго".
Депутати уповноважили регулятора (до нього ще повернемося) до кінця грудня 2020-го обмежувати доступну пропускну здатність, що розподіляється на добових і місячних аукціонах, у частині міждержавних зв'язків між Україною та державами, які не є сторонами Енергетичного співтовариства. Тобто з колишніми республіками Союзу?
Згідно з рішенням парламентаріїв регулятор - Національна комісія, яка здійснює державне регулювання в сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), - тепер також має право анулювати результати річного аукціону, на якому розподілено пропускну здатність на 2020 р. у частині міждержавних зв'язків між Україною та державами, які не є сторонами Енергетичного співтовариства. У такому разі мають бути відшкодовані кошти, сплачені за розподілену пропускну здатність.
Тепер докладніше про регулятора. Поклавши настільки важливі повноваження на регулятора, парламентарії не забули, що згідно з рішенням Конституційного суду по суті Нацкомісія, яка здійснює держрегулювання в сферах енергетики та комунальних послуг, є незаконною. Тому 5 грудня Верховна Рада схвалила в першому читанні законопроєкт №2490-1, спрямований на приведення діяльності регулятора у відповідність із вимогами Конституції України. Хоча на ринку кажуть, що все це знадобилося, щоб у регуляторі були "свої" люди. Це рішення підтримали 262 народні обранці.
Навіщо квапитися з регулятором? Не кажучи вже про інші аспекти (наприклад, установлення цін на транспортування тому самому "Газпрому" і співгромадянам), достатньо зазначити, що саме НКРЕКП повинна спочатку затвердити законність операторів транспортування газу та електроенергії. Зі свого боку, обидва претенденти в максимально стислий термін підготували необхідні документи для сертифікації регулятором і Енергетичним співтовариством. І тепер лише чекають, коли ж НКРЕКП дасть добро, а за нею - і Секретаріат Енергетичного співтовариства. Сподіваюся, вони встигнуть у строк, попри нещодавню масштабну ротацію в Нацкомісії (або завдяки їй?).
Та повернімося до основних аспектів законопроєкту №2233.
Гранична нижня ціна. У прийнятому 4 грудня документі зазначено, що від дня початку функціонування ринку на добу наперед і до 31 грудня 2019-го включно гранична нижня межа обов'язкового продажу електроенергії виробниками на цьому ринку не може бути меншою за 10% їхнього місячного обсягу продажів електроенергії відповідно до правил ринку. От як грамотно: спочатку все обмежили, а тепер ще й зобов'язали. Це по-нашому, по-ринковому…
При цьому з 1 січня 2020-го до 31 грудня 2025-го включно гранична нижня межа обов'язкового місячного обсягу продажів електроенергії виробниками та імпортерами на ринку на добу наперед не може бути меншою за 15% їхнього місячного обсягу продажів електроенергії відповідно до правил ринку. Чим не ринок на найближчі п'ять років?
Граничні ціни. У разі істотного коливання цін на ринку на добу наперед, внутрішньодобовому та балансуючому ринках і відповідно до методики, визначеної регулятором, НКРЕКП має право встановлювати граничні ціни на ринку на добу наперед, внутрішньодобовому та балансуючому ринках для кожної торговельної зони з відповідним обґрунтуванням.
Рівень граничних цін має мінімально впливати на формування вільної ціни. Граничні ціни встановлюються регулятором після консультацій з Антимонопольним комітетом України. На думку ідеологів законопроєкту, це також має стримати зростання цін на електроенергію для населення.
Представляючи законопроєкт, Андрій Герус пояснив необхідність своєї поправки поліпшенням конкуренції на електроенергетичному ринку країни, що може привести до зниження ціни на електроенергію для промислових споживачів.
Звідки ж візьметься "вільна" мінімальна ціна (треба розуміти, ринкова ціна), якщо про неї з усіх боків так піклуються? Та ще й нарізно? І що в підсумку отримає населення?..
На парламентському засіданні неодноразово звучало, що комітет, очолюваний Андрієм Герусом, "приймає рішення купкою наближених депутатів, а голоси решти не враховуються". У принципі, у ПЕКівському (і не тільки) комітеті Верховної Ради практично завжди так було, отже, не треба дивуватися. Інша річ, що потрібно вчитися відстоювати свою точку зору. Наприклад, як Герус, - призначати засідання комітету в останню хвилину, не вказуючи місця зустрічі.
З передісторії. Верховна Рада України 18 вересня схвалила поправку народного депутата Андрія Геруса до Закону України "Про ринок електричної енергії", дозволивши купувати за двосторонніми договорами електроенергію в країн, які не є членами Європейського Енергетичного співтовариства. Як стверджував автор поправки Герус, імпорт мав здійснюватися з Білорусі. Однак із 1 жовтня розпочався імпорт електроенергії з Росії, який у листопаді зріс утричі порівняно з жовтнем і зайняв 15% українського ринку. У результаті зупиняються українські ТЕС і шахти.
До речі, про ТЕС і вугілля. Андрій Герус повідомив під час обговорення до другого читання законопроєкту №2233, що проблема з вугіллям марки "А" (антрацитний) справді існує, і багато ТЕС і ТЕЦ змушені використовувати альтернативне паливо, тобто в основному природний газ. За словами Геруса, переговори про поставки вугілля марки "А" і газу ведуться, але це непросте політичне питання, тому що обидва ці енергоносії в основному російського походження.
Однак відносно регулювання внутрішніх цін на електричну енергію законопроєкт №2233 уже все визначив.