Поки українське суспільство та нібито влада також вишукують крихти на обмундирування армії та фінансування АТО, державний бюджет країни усе ще продовжує жити в режимі "16 січня". Того пам'ятного дня пропрезидентська більшість у режимі ручного голосування не лише підтримала пакет тоталітарних законів, а й "не моргнувши" ухвалила закон про державний бюджет на 2014 р., на колінах зверстаний головою бюджетного комітету Євгеном Геллером і віце-спікером Ігорем Калєтніком. Бюджет, в основу якого було закладено інтереси Сім'ї, а також найзавзятіших адептів режиму Януковича.
Уже п'ять місяців, як Віктор Федорович і всі його младореформатори та младоолігархи спішно ретирувалися в "Великоросію", а державний бюджет продовжує працювати на інтереси згаданих "біженців", а також багатьох політиків, кримінальних авторитетів і бізнесменів, які словом і ділом допомагають терористам на Сході воювати проти своєї ж країни. Не буде великим перебільшенням сказати, що вся ця антиукраїнська кампанія значною мірою профінансована прямо з державного бюджету країни.
Як вимиваються гроші державного бюджету, розповімо на прикладі одного тендера. Державне підприємство "Луганськвугілля" одержало "рядок у держбюджеті" на реконструкцію обладнання однієї із шахт. Підтримка гірників - справа свята, тож війна - не війна, а тендери на проведення цих робіт, як кажуть, must go on. ДП "Луганськвугілля" 19 травня 2014 р. розмістило оголошення про проведення такого тендера. Ішлося про ремонт і технічне обслуговування машин та обладнання спеціального призначення, і в результаті на відкриті торги подали заявки кілька учасників. Для зручності подамо їх пропозиції у вигляді порівняльної таблиці. Слід пояснити, що за кожним із лотів надаються послуги або поставляється продукція однакового обсягу та якості.
Тепер про найцікавіше. Організатори тендера відразу відмовляють ТОВ "Завод по ремонту гірничошахтного обладнання "Супутник" з досить формальної причини: біля найменування послуг були зазначені номери лотів 1, 2, 3, 4 замість 11, 12, 13, 14. Менеджери "Супутника" помилки виявили практично відразу та навздогін відправили листа з поясненнями, але суворі хлопці з тендерного комітету ДП "Луганськвугілля" виявилися непохитними.
Здавалося б, нічого страшного, тому що лідером цих тендерних перегонів виявляється ТОВ "Краснолуцький машинобудівний завод", його пропозиція - найдешевша. Саме пропозицію виробників із Красного Луча визнано найбільш економічно вигідною, і вони стають переможцями. Але...
Сталося "непередбачуване": краснолучани відкинули акцепт організаторів тендера та відмовилися від підписання договору про надання послуг. А відповідно до чинного законодавства України, переможцем конкурсу стає власник наступної - найбільш економічно обґрунтованої пропозиції, у нашому випадку - "Компанія "Ампір". Бідні організатори тендера в шоці, у них немає іншого вибору, як тільки підписати договір на проведення робіт з "Ампіром". У результаті перемагає структура, яка зробила найдорожчу пропозицію. Далі ще веселіше. На топ-менеджерів "Супутника" виходять колеги з "Ампіру" з досить несподіваною пропозицією: ви там брали участь у тендері, отже, працюйте через нас, ми готові брати за вашими цінами... І це зрозуміло, тому що "Супутник" - відомий гравець на цьому ринку й може самостійно закрити всі обсяги по тендеру.
Виходить, що "Ампір" - компанія, яка заробляє на рівному місці майже 40 млн грн (а саме стільки становить різниця між її пропозицією в 91,3 млн грн та 51,2 млн грн від "Супутника). Ми пошукали інформацію, і виявилося, що структура, яка виграла тендер на 90 млн грн, розташовується в одному з віддалених спальних районів Києва, причому - у приватній квартирі. Статутний фонд - 18,5 тис. грн. Жодної іншої інформації про цього "успішного гравця" ринку знайти не вдалося.
Багато учасників ринку стверджують, що ми маємо справу з типовою схемою тендерної махінації. Уже відійшли в небуття часи, коли відразу вигравала компанія з найбільшою пропозицією. Новий алгоритм відмивання державних грошей полягає в тому, що спочатку відтинаються реальні учасники конкурсу, а вже потім починаються гойдалки між "своїми".
Наївні бізнесмени із "Супутника", сподіваючись, що часи змінилися, подали скаргу в Антимонопольний комітет України, аби скасувати результати конкурсу. АМКУ автоматично заблокував подальші дії тендерного комітету "Лугансьвугілля", але меткі керівники держпідприємства придумали нову лазівку на цей випадок. 9 липня вони відправили в Мінекономрозвитку та торгівлі листа, в якому розповіли про те, що в країні відбувається АТО, і на цій підставі попросили про можливість придбати обладнання та послуги без проведення конкурсних торгів.
Залишилося тільки уточнити, хто з можновладців стоїть за цією схемою. Але якщо чесно, можна й не уточнювати марно, оскільки в Луганську тільки одна людина де-факто контролює все місто. Це Олександр Єфремов, який вдало виміняв свою безмежну лояльність до Віктора Януковичу на економічні преференції в регіоні, якщо це можна так назвати. За нашими даними, саме Олександр Сергійович виконує диригентську партію в цьому тендері, як і в багатьох інших. Він от уже кілька місяців як в опозиції, і вже тричі відрікся від "хрещеного батька", але при цьому продовжує заробляти на грошах українського народу. І це при тому, що багато з людей указують на Єфремова, як на одного з організаторів "ЛНР".
Так, відомий луганський блогер, а до Майдану - високопоставлений співробітник Луганської податкової Сергій Іванов розповідає, що "Єфремов зробив "ЛНР" можливою та доклав фінансові зусилля". "Він створив систему "смотрящих" різних рівнів, і ватажок "ЛНР" Валерій Болотов ще до створення "республіки" був у Єфремова "смотрящим" за копанками. Всі копанки області "відлистували" Єфремову бабло за те, що уможливлював саме їхнє існування", - каже Іванов. Він також додає, що Єфремов придушував усі ініціативи, спрямовані на демаркацію та делімітацію кордону в Луганській області, бо контрабанда теж була його годівницею, і прозора структура на кордоні йому була невигідна. А тому й інтерв'ю екс-податківця та екс-співробітника прокуратури називається досить показово: "Єфремов дотепер на волі через недбалість правоохоронних органів". Завіса.
Залишається запитати: чим займається в країні Генеральна прокуратура України, інші правоохоронні органи?
Чому вони не відстежують багатомільйонних афер, які відбуваються навколо державного бюджету?
Скільки часу необхідно уряду, щоб відтяти від народних грошей ненажерливих соратників попереднього президента країни?
Саме через бездіяльність структур влади сьогодні Україна усім миром збирає по 5 грн на озброєння армії, а пан Єфремов на одному тендері "знімає"
40 млн грн. і добре почувається при правлінні "київської хунти". За мінімальними підрахунками, цього року з держбюджету "хунта" профінансує Сім'ю та "найближчих родичів" мінімум на
11 млрд грн. Реальної ж цифри не може сказати ніхто.
Чи потрібні нам "зайві" 11 млрд грн?