UA / RU
Підтримати ZN.ua

Ціна вже не головне

Згідно з останніми розрахунками, у лютому податки на бензин досягли 40% у ціні, в дизпаливі - 30%. За співвідношенням податків на паливо до зарплат і ВВП Україна тепер із великим відривом утримує горде лідерство в Європі. Хоча торік ми теж не пасли задніх, очолюючи цей рейтинг разом із країнами Східної Європи.

Автор: Сергій Куюн

Якщо тиждень тому ми впевнено говорили про ціну 25 грн за літр бензину, то на момент написання матеріалу в деяких мережах на цінниках уже з'явилася цифра 30. Паралельно позначився ще один малоприємний рух - в окремих роздрібних операторів паливо зникло з вільного продажу. Процес поки що не масовий, але доволі знаковий. Відбулося це після того, як у гру знову втрутився Нацбанк, який поставив невидимий шлагбаум на шляху нових поставок нафтопродуктів по імпорту, який забезпечує вітчизняний ринок на 85%. Одна з найстійкіших галузей захиталася, змусивши згадати стару істину, що гірше за високі ціни може бути тільки дефіцит.

Небачені досі ціни стали наслідком такого ж дивовижного курсу валют, який досягнув 38 грн за долар. Враховуючи, що валютні складові у вигляді закупівельної ціни й податків формують ціну бензину на рівні 0,9 дол. за літр, нескладно порахувати, що справа йде до 34 грн/л. Але це було не все. 23 лютого Нацбанк запровадив обмеження на передоплату за імпортними контрактами у сумі 50 тис. дол. (більшу суму вимагають тепер погоджувати з регулятором), а при оплаті на суму понад 500 тис. дол. став обов'язковим банківський акредитив (гарантія).

Невідомо, як там в імпортерів шоколаду, алкоголю, модного одягу й інших украй важливих товарів, але на 50 тис. дол. імпортер нафтопродуктів може купити менше двох цистерн бензину (близько 100 т). Водночас добові продажі великих мереж АЗС вимірюються тисячами тонн нафтопродуктів. Здавалося б, бери акредитив у банку й плати. Тільки от уся біда в тому, що гарантії українських банків не годяться навіть для єдиного застосування - папір дуже жорсткий. Такі реалії країни з переддефолтним рейтингом.

Добив імпортерів Національний банк 24 лютого, закривши міжбанківський ринок до 27 лютого. Правда, вже до кінця дня це своє рішення регулятор відкликав, але решта залишилися. Розуміючи, що швидко заплатити за нові поставки не вийде, трейдери почали обмежувати продажі, а ціни одержали нову підтримку.

Своєчасні рішення

Вибрати більш невідповідний час для такого "замісу" на паливному ринку складно. Трейдери готуються до посівної, планується сезонне збільшення поставок. Так, у поля не завтра, але фундамент безпроблемного забезпечення закладається сьогодні, укладаються контракти на березень. При цьому слід зазначити, що сіють у березні не лише в Україні, тому за ресурс треба поборотися. Як це робити, якщо не можеш гарантувати проплату, питання.

На екстреному засіданні Асоціації нафтотрейдерів України, яке відбулося 24 лютого, прийняли звернення до НБУ з пропозицією вивести контракти на імпорт нафтопродуктів з-під дії адмінобмежень регулятора як товарів критичного імпорту.

"У випадку з імпортерами нафтопродуктів підозри Нацбанку з приводу виведення валюти з країни позбавлені підстав, оскільки контрактування відбувається за відкритими міжнародними котируваннями, а адекватність контрактів і цін перевіряється уповноваженими банками, фіскальною службою України в особі митниці. Завищення закупівельних цін позбавлене сенсу, оскільки це автоматично призводить до збільшення суми ПДВ, що сплачується на митниці авансом", - заявив президент асоціації Леонід Косянчук.

"Ситуація з НБУ неприємна, але вона вирішиться в будь-якому разі, якщо В.Гонтарева сама не хоче тягти плуг у полі або штовхати танк", - говорить один із трейдерів. Однак не все так весело: дії Нацбанку вже завдали величезних збитків постачальникам, які не змогли виконати свої контрактні зобов'язання перед зарубіжними контрагентами. Якщо ситуація затягнеться, піде банкрутство компаній через претензії із боку як зарубіжних партнерів, так і споживачів, що проплатили товар і не зможуть одержати його вчасно.

Кого годує акциз?

Основну увагу учасників ринку нафтопродуктів, як і раніше, зосереджено на цінах. Споживання падає, на вулицях стало помітно вільніше, на заправках гуляє вітер. Динаміка очевидна: якщо в грудні 2014 р. падіння роздрібних продажів бензину становило 25%, то в січні - уже 34%. Але ж ціни були нижчі за 20 грн/л. Не викликає сумнівів, що в лютому ми побачимо новий рекорд.

Виходів із ситуації стільки, скільки й причин зльоту цін, - два. Перший - одночасно зрозумілий і такий, що важко реалізувати: приборкати девальвацію. Другий вихід не менш складний, але хоча б повністю реалістичний. Мова про податки. Згідно з останніми розрахунками, у лютому податки на бензин досягли 40% у ціні, в дизпаливі - 30%. За співвідношенням податків на паливо до зарплат і ВВП Україна тепер із великим відривом утримує горде лідерство в Європі. Хоча торік ми теж не пасли задніх, очолюючи цей рейтинг разом із країнами Східної Європи.

Однак питання навіть не в ставці податків, вони можуть бути високими, й вони вищі за українські у кілька разів у країнах ЄС. Але проблема в тому, що там вони працюють на благо суспільства, йдуть на ремонт і будівництво доріг, на розвиток муніципального транспорту. У нас же вони, як і скрізь, стимулюють зростання цін, але в результаті дедалі більше йдуть у кишені кустарних виробників і контрабандистів. Раніше ми вже констатували (див. DT.UA №6 від 21 лютого 2015 р., "Бензин: кому за 25?"), що у 2014 р. кустарне виробництво стало другим за розміром джерелом наповнення ринку бензином після Білорусі. Вже впевнено можна говорити, що з урахуванням падіння легальних поставок цього року "бодяга" буде найбільшим джерелом бензину на ринку, і дуже ймовірно, що її частка досягне 50%.

Іншими словами, надії уряду на одержання вагомих надходжень із палива марні. Для того, щоб було інакше, треба почати збирати податки. З погляду ситуації з паливним акцизом, відсторонення від виконання обов'язків верхівки фіскальної служби України виглядає абсолютно виправданим. Виняток становить хіба що куратор митниці Анатолій Макаренко, до якого, принаймні по паливній частині, практично немає запитань. Ба більше, є підстави вважати, що саме за безкомпромісну позицію щодо розмитнення нафтопродуктів Курченка й викачки дизпалива з нафтопродуктопроводу "Прикарпатзахідтрансу" йому нині плетуть постоли люди, яких пов'язують із "Народним фронтом", і від найбільшого нафтового олігарха. В Одесі, за чутками, дуже незадоволені митницею, яка не дозволяє оформляти нафтопродукти за заниженими цінами для зменшення ПДВ. От і придумали "горіхи"…

Однак обстановка зі збиранням паливного акцизу всередині країни не витримує жодної критики. Весь ринок бачить, хто, куди й скільки, впритул не бачить цього тільки ДФСУ. На згаданому екстреному засіданні Асоціації нафтотрейдерів прийнято рішення розробити детальні пропозиції з реформування системи адміністрування акцизного збору, яка базуватиметься на європейській практиці. Зокрема, вона передбачає створення на НПЗ акцизних і митних постів, електронної акцизної товарно-транспортної накладної, ліцензування торгівлі підакцизними товарами, запровадження кримінальної відповідальності за незаконне транспортування підакцизних товарів.

Така реформа потребує часу, тоді як рішення потрібні вже сьогодні. Такими рішеннями має стати фіксація акцизу в гривні за курсом 21,7 грн/дол., на який орієнтується уряд. Також украй непродуманим виявився 5-відсотковий податок з обороту підакцизних товарів, зокрема й палива. Основний результат - бити мимо каси знову стало мегавигідно. Таким чином, у ціну цей податок закладено, але знову йде повз бюджет. Значно ефективніше було б оподаткувати АЗС - вона ж нікуди не подінеться.

Тому Кабмін може й далі багатіти думкою про великі бюджетні надходження з нафтопродуктів, а може, не чекаючи заздалегідь очевидного провального результату, починати діяти вже тепер.