UA / RU
Підтримати ZN.ua

"Чорноморнафтогаз"… Повернути вкрадене!

У Криму істерика. З початком енергоблокади з шельфового Одеського родовища терміново, під конвоєм поцупили дві вже двічі вкрадені "вишки Бойка". У цілковитій відповідності з обстановкою нагнітання психозу самопроголошена влада Криму виявила ворогів і… сховала вишки від них: "У зв'язку з підвищеною терористичною загрозою було вирішено перемістити вишки… до берегів Криму".

Автор: Сергій Уманський

У Криму істерика. З початком енергоблокади з шельфового Одеського родовища терміново, під конвоєм поцупили дві вже двічі вкрадені "вишки Бойка". У цілковитій відповідності з обстановкою нагнітання психозу самопроголошена влада Криму виявила ворогів і… сховала вишки від них: "У зв'язку з підвищеною терористичною загрозою було вирішено перемістити вишки… до берегів Криму".

Оскільки у "духовноскрепній" та її околицях ворогами нині наказано вважати не лише українців, а й турків, кримська влада вибухнула несамовитим описом інциденту.

24 листопада під час транспортування СПСУ В-312 "на шляху проходження каравану суден з об'єктом, що буксирується, з'явилося невстановлене торговельне судно під турецьким прапором.

Діючи з порушенням міжнародних правил попередження зіткнення суден у морі й загальноприйнятих норм морського судноплавства, турецьке судно не поступилося шляхом каравану, що йшов перехресним курсом, і спробувало зупинитися на шляху його проходження, чим свідомо створило аварійну ситуацію.

У радіообмін із суднами супроводу капітан турецького судна не вступав, не відповідаючи на виклики. На одній із двох бурових установок на шляху руху з'явився турецький танкер, він діяв із порушенням морських інструкцій про те, що судно має поступатися рухом каравану… Сторожовий катер Прикордонної служби ФСБ Росії та ракетний катер Чорноморського флоту примусили судно під прапором Турецької Республіки змінити курс".

Заради справедливості зазначимо, що на відміну від сімферопольських оповідачів російські прикордонники до турецького судна претензій не мали, заявивши, що інциденту не було взагалі. "Після виходу на зв'язок турецьке судно за рекомендацією корабля ЧФ і з метою забезпечення безпеки мореплавання змінило свій курс і безпечно розійшлося з караваном. Дистанція розходження становила понад дві морські милі. Спроб зупинити і будь-яким чином перешкодити діям з буксирування бурової установки турецьке судно не робило", - зазначили в Прикордонслужбі.

Зате 15 грудня до бурової платформи "Таврида" (теж, до слова, краденої), яку буксирували на Одеське родовище, підійшов український прикордонний корабель, командир якого зажадав надати інформацію про склад екіпажу й мету перебування бурової установки в цьому районі. Відповіді, щоправда, він не одержав. А трохи пізніше в район підійшов російський сторожовий корабель "Аметист" Прикордонслужби ФСБ.

Український корабель направився на об'єкти "Чорноморнафтогазу", які розташовані на Голицинському газоконденсатному родовищі, здійснив там відеозйомку.

Росіяни направили туди сторожовий корабель, який виявив поруч зі СПСУ два військові кораблі ВМС України.

Якщо чесно, добре, що вперше з моменту окупації Криму наші моряки все-таки вдалися до хоч якихось дій. Тільки запізно: такі ж дії в березні 2014 р., скоріш за все, привели б до того, що й Одеське, і Безіменне родовища разом із вишками залишилися б у нас…

Та добре хоч панічний страх від вигляду Андріївського прапора, як у вовків на прапорці на полюванні, в командування Одеської бази та його київського керівництва починає минати.

Треба чітко розуміти: з минулого року Російська Федерація для України вже не потенційний, а реальний противник, який веде проти нас бойові дії. Зокрема й на морі (згадаймо Азовське море з палаючими патрульними катерами).

У цих подіях є ще один важливий аспект - доля згаданих родовищ. Нагадаю, вони розташовані за 100 км від одеського узбережжя й за 150 км - від кримського. Що це не українська економічна зона, не ризикують стверджувати навіть росіяни, невиразно говорячи про "нейтральні води з невизначеним міжнародно-правовим статусом". І от із цього моменту - докладніше.

За оцінкою "Нафтогазу", він втратив у Криму й на шельфі 15 родовищ нафти і газу, три перспективні площі покладів нафти і газу, Глібовське підземне газосховище, понад 1200 км магістральних газопроводів, 43 газорозподільні станції, а також багато інших об'єктів виробничої інфраструктури. Втрати на морі оцінено в 29 одиниць плавзасобів, чотири плавучі бурові установки, серед яких дві сучасні високотехнологічні - "Петро Годованець" і "Незалежність". Втрачено можливість розробляти родовища, запаси яких становлять близько 50 млрд кубометрів газу, 3,5 млн т нафти та 1 млн т газоконденсату. За даними, підтвердженими міжнародними аудиторами, збитки "Нафтогазу" від припиненої діяльності в Криму тільки за 2014 р. становлять 13,8 млрд грн. Крім того, підтверджена аудиторами вартість втрачених у Криму активів дорівнює 15,7 млрд грн.

Зауважимо, що НАКу знадобилося майже два роки, щоб зробити таку заяву, та й оцінку втрат у трохи більше мільярда доларів дуже занижено. Один тільки газ коштує на порядок більше.

Крім того, вище перелічено далеко не все анексоване майно України та її суб'єктів господарської діяльності. Сподіватимемося, що повний список у позовній вимозі надасть Мін'юст України до кінця 2015 р. І врахує, що фактично не тільки порти в АРК опинилися в розпорядженні РФ, а ще й суднобудівні/судноремонтні потужності підприємств Керчі та Севастополя. Яка їхня належність?

Є ще один нюанс. У Москві вважають, що із захопленням Криму дуже змінилися кордони економічних зон у Чорному морі. Поки що РФ публічно не дуже просуває це питання (їй і так вистачає скандалів). Але при плануванні будівництва "Турецького потоку" на його схемі фігурував саме такий розподіл Чорного моря.

В одній із російських оцінок наводяться розрахунки: "Тепер Україна поділяється на два басейни та втрачає приблизно 70% того, що в неї було. РФ, після приєднання Криму, одержує не просто приблизно рівну з Туреччиною виключну зону (до 40% Чорноморського басейну), а ще й фактичний контроль над Чорним морем, бо її зона розташована в географічному центрі".

У Москві вже заявляли, що "розмежування морських просторів Чорного й Азовського морів здійснюється на основі міжнародних договорів РФ, норм і принципів міжнародного права".

Як росіяни таке право уявляють, деталізовано в інтерв'ю одного з членів Ради федерації Росії: "Неврегульованість кордонів і правових питань може стати для держави причиною прямих і непрямих економічних збитків. Враховуючи ситуацію, що склалася з Україною, нині визначення кордонів може мати односторонній характер".

Причому цю чудову "юридичну" ідею вже, було, підтримали на виїзному засіданні оборонного комітету Радфеду в Криму. Але поки що чекають.

Українська позиція щодо дій Росії досить чітка - грабіж. Якщо прямим текстом, "Міністерство закордонних справ… розцінює зміну російською стороною розташування в Чорному морі двох самопідіймальних бурових установок В-312 і В-319, а також нафтовидобувної платформи "Таврида", які є власністю України, як новий епізод широкомасштабного грабежу майна й природних ресурсів, який здійснюється державою-агресором під час окупації частини суверенної території України - Автономної Республіки Крим і м. Севастополь".

Сказано жорстко й правильно. Але одними заявами ділу допомогти важко. Знадобиться багато зусиль і пошук союзників для того, щоб змінити ситуацію. Це важко, але не безнадійно. Зрештою, не лише нам не подобається "фактичний контроль над Чорним морем" країни, що мріє повернути світ в епоху розквіту колоніалізму.