Україна - найбідніша країна в Європі. І нехай вас не вводять в оману суцільні "мерседеси" і "порше" на вулицях Києва.
Енергетична бідність
Водночас влада здійснює політику імплементації в Україні європейського рівня цін, хоча в Європі рівень життя в рази вищий. Адже кажуть, що для німця благо, для українця - смерть.
Нещодавні дослідження доступності для населення природного газу й бензину в Європі показали, що вони найменш доступні в Україні, навіть менше, ніж у Молдові.
До речі, у Молдови прогнозується темп зростання ВВП удвічі вищий, ніж в України. Може, Молдові й удасться вийти з крайньої бідності. А от щодо України - поки що сумнівно. Адже надолігархізована економіка ніколи цього не дозволить.
В Україні у 2017 р. сукупна чиста вартість активів трьох найбагатших українських олігархів перевищувала 6% ВВП країни. І це лише трьох, а їх більше. У дослідженні Світового банку сказано: "Це майже вдвічі більше, ніж у Росії, і втричі більше, ніж у Польщі. Це обмежило доступ до економічних можливостей, здатних повністю розкрити потенціал людського капіталу. Дуже складно проводити реформи, коли є такі потужні групи впливу. Без реформ Україні знадобиться 50 років, щоб наздогнати рівень Польщі".
Джерело для корупції
Теплотворність - це джерело для корупції. Від СРСР Україна успадкувала анахронічну систему обліку природного газу в об'ємних одиницях. Уже давно весь світ, окрім пострадянського, перейшов на енергетичні одиниці. Але не ми.
Покажемо значення теплотворності на прикладі німецького хабу NCG, який був нормативно визначений в Україні в системі регулювання ціноутворення на газ.
Коли експерти газової галузі України вказують у своїх економічних дослідженнях ціну на якомусь європейському газовому ринку, включаючи німецьку газову торговельну зону NCG, при перетвореннях з енергетичних одиниць в об'ємні використовується величина теплотворності газу, який наша країна імпортує з Європи реверсом, щоб забезпечити порівнянність цін NCG з цінами імпорту України, оцінивши еквівалент європейських цін в українському стандарті.
Насправді на NCG немає єдиної ціни за об'ємну одиницю. Середньозважені денні, місячні та інші ціни, публіковані організатором торгів, виражені тільки за одиницю енергії. У торговельну зону NCG надходить низькокалорійний газ з Нідерландів, висококалорійний з Норвегії та РФ.
Купуючи газ на NCG, покупець платить єдину ціну за одиницю енергії, а отримані за контрактом обсяги в кубічних метрах можуть сильно різнитися. Крім того, ціна за кубометр відрізняється для обсягу, вимірюваного за європейським стандартом (при 15°С) і за радянсько-українським (при 20°С). У другому випадку (нашому) ціна 1000 кубометрів має бути нижчою. Однак сьогодні ми цього не обговорюватимемо.
Для наочності покажемо різницю цін на NCG залежно від теплотворності. На рис. 1 наведено порівняння цін на хабі NCG для газу з теплотворністю 9100 ккал/куб. м, яка використовується при визначенні ціни за обсяг, і газу із середньою українською теплотворністю.
Різниця між ціною, яку використовують в Україні як довідкову для NCG, і ціною для газу із середньою теплотворністю для українських споживачів чимала - у середньому
30 дол./тис. куб. м. Інакше кажучи, реальна ціна імпортного газу для України в перерахунку на 1000 кубометрів має в середньому бути на 30 дол. меншою, ніж середня ціна такого самого обсягу газу на хабі NCG.
Самостійно перевірити калорійність газу споживач не може
Споживач не може самотужки перевірити якість споживаного газу, щоб виставити претензії постачальникові. Побутових приладів перевірки калорійності газу у світі не виробляють.
Дотепер в Україні якість природного газу для населення регламентується ще радянським ГОСТ 5542-87, згідно з яким калорійність має бути не меншою за 7600 ккал/куб. м. І перевіряти цей показник, згідно з тим самим стандартом, необхідно щомісяця. Оскільки самостійно перевірити калорійність газу споживач ніяк не може, у постачальника може виникнути спокуса накрутити йому обсяг.
У Європі усвідомлюють спокусу манкірування теплотворністю, беруть до уваги властиві людині слабкості й відточили перевірку теплотворності до досконалості.
Відповідно до нормативної бази ЄС вимірювання теплотворності має проводитися щодня, як це, наприклад, робить словацький ГТО Eustream. Причому в ЄС вимірюють не тільки вищу теплоту згоряння, а й інші найважливіші характеристики якості газу.
ЄС пропонує таке "визначення якості в пунктах мережі:
- параметри якості газу вимірюються хроматографами, встановленими в ГТС;
- публікований добовий показник якості становить середню величину за 24 години;
- після закінчення кожного газового дня ліцензований ГТО присвоює пунктам входу й виходу код хроматографа, що відповідає газопотоку попереднього дня. У разі відсутності даних вимірювання хроматографом має бути призначений замінний хроматограф для відповідного пункту входу/виходу. У разі відсутності хроматографа для заміни необхідно використовувати лабораторні дані вимірів...".
У Франції в цей час здійснюється робота з удосконалення вимірювання якості газу. Розроблено еталонний газовий калориметр (reference gas calorimeter) для вимірювання вищої теплоти згоряння з точністю 0,05%.
Світовий ринок газових вимірів, який раніше відставав від електроенергетики, нині динамічно розвивається. Щорічні інвестиції становлять 5,1 млрд дол. і, як очікується, досягнуть у 2020 р. рівня 5,6 млрд. Драйвером зростання виступають смарт-прилади в Європі, особливо у Франції, Італії, Нідерландах і Великій Британії.
Теплотворність і ціна на газ
Теплотворність "гуляє" по Україні в досить широкому діапазоні навіть згідно з офіційними даними "Укртрансгазу". Хоча скарги споживачів свідчать іноді про значно гіршу теплотворність у ряді регіонів України.
Дані "Укртрансгазу" показують, що теплотворність газу по областях України змінюється в діапазоні від 8172 до 8254 ккал/куб. м. Водночас ціни реалізації газу "Нафтогазом" за регульованим і нерегульованим тарифами фіксовані в гривнях за тисячу кубометрів для всієї України як єдина ціна, незалежно від області.
Згідно з даними "Укртрансгазу", Чернівецька область платить за газ з вищою теплотою згоряння 8164 ккал/куб. м, а Харківська - за газ з теплотворністю 8254 ккал/куб. м. Але в Чернівцях газ значно гірший, і ціна має бути нижчою.
Ціну "Нафтогазу" для промисловості (з ПДВ, без попередньої оплати) визначено в лютому 2019 р. у розмірі 11459 грн/тис. куб. м. Якщо цю ціну платять у Харкові, то в Чернівцях мають платити 11334 грн, або на 125 грн/тис. куб. м менше. При обсягах споживання підприємств промисловості ця різниця досягає солідних величин. При споживанні 10 млн кубометрів вона становить 1,25 млн грн.
Для населення ефект не такий значний, бо обсяги споживання нижчі й ціни менші. В Україні ціна на газ для населення з 1 травня, якщо відбудеться заплановане підвищення, становитиме 9850 грн/тис.куб. м (коефіцієнт дорівнює 0,8), а з 1 січня 2020 р. - приблизно 12330 грн.
Відповідні результати розрахунків наведено в таблиці. У перерахунку на тисячу кубометрів різниця становить близько 100 грн, - начебто не так уже й багато. Втім, ціна споживання населенням України газу для приготування їжі не така критична. А от витрати на оплату опалення й гарячої води!
Якщо ж виходити зі споживання домогосподарством узимку на опалення 90–2400 кубометрів газу, то в Чернівецькій області навіть за даними "Укртрансгазу" переплата за опалювальний сезон з 1 січня 2020-го становитиме до 250 грн. Для пенсіонерів ця сума може бути відчутною.
Не зовсім зрозуміло, звідки така низька теплотворність. Якість природного газу, який Україна одержувала по імпорту з РФ, визначена пунктом 2.5 Контракту КП від
19 січня 2009 р. Документом обумовлено нижчу теплоту згоряння в діапазоні 7800–8250 ккал/куб. м, тобто 9,1–9,6 квт∙год/куб. м.
Приймаючи те, що Україна надалі одержує той самий російський газ, але тепер за реверсом, незрозуміло, чому середня теплотворність (див. рис. 2) перебуває на рівні нижчої теплоти згоряння, а не середньої?
Таким чином, на нашу думку, єдина ціна газу в Україні для населення або промисловості, визначена в гривнях за 1000 кубометрів незалежно від регіону, - не адекватна реальній корисності газу й не має права на життя.
Паритет ціни
Виникає також запитання, що та-ке паритет ціни, якого вимагають з 1 січня 2020 р.
Ціну на природний газ в Україні розраховували, виходячи з котирувань на німецькому хабі NCG або на віртуальному торговельному пункті (ВТП) Словаччини. Там ціна котирується в євро за МВт∙год енергії. Потім євро переводили в долари (і потім у гривні), а енергію - в об'ємні одиниці, множачи на вищу теплоту згоряння в 10,5–10,7 кВт∙год/куб. м. Одержували "паритетну ціну" за висококалорійний газ із вищою теплотою згоряння 10,6 кВт∙год/куб. м, а продавали газ із середньою теплотою згоряння 9,5 кВт∙год/куб. м. Звісно, його ціна мала бути суттєво нижчою!
Причому такий підхід стосується не лише промисловості. Тепер і для населення ціна визначається, виходячи з ціни для промисловості, за формулою:
Ц = (Цбаз хКд),
де Цбаз - середня арифметична ціна продажу/поставки природного газу НАК "Нафтогаз України" для промислових споживачів за умови попередньої оплати до періоду поставки газу, що діяла з 1 липня 2018-го по 30 вересня 2018 р. (8981 грн за 1000 кубометрів згідно з прейскурантом на природний газ з ресурсів "Нафтогазу"); Кд - коефіцієнт дисконту, що дорівнює 0,6943, - для розрахунків ціни природного газу з 1 листопада 2018 р.; 0,8 - для розрахунків ціни природного газу з
1 травня 2019 р. (Газ зараз дешевшає, і Кабінет міністрів дозволив "Нафтогазу" продавати газ населенню за нижчою ціною. Але що буде в новому опалювальному сезоні?)
Як бачимо, ніяких поправок на теплотворність. Але, можливо, вони були раніше? Та ні!
Постанова Кабінету міністрів України від 22 березня 2017 р. №187 не містить такої поправки. Більш того, у документі визначено, що ціна газу формувалася на основі середнього значення його ціни за розрахунковий період на німецькому газовому хабі (NCG), а теплотворність (коефіцієнт КGCV) визначається "згідно з інформацією, наведеною на офіційному сайті оператора газотранспортної системи Словаччини компанії Eustream, a. s. А на зазначеному сайті наведено вищу теплоту згоряння GCV, яка на 1 кВт∙год/куб. м вища від зазначеної на рис. 2 середньої теплоти в Україні.
Тож замість адекватної ціни, яка мала бути для української теплотворності, закладено вищу ціну з вищою європейською теплотворністю.
Остання цінова доповідь Єврокомісії містить дані за третій квартал 2018 р. і стверджує, що роздрібні ціни на газ для домогосподарств були в Європі стабільними. А в Україні ціна на газ для населення, що підвищується нинішніми темпами, з 1 травня може впритул наблизитися до цін Румунії та Угорщини, а потім і перевищить ціну наших сусідів.
Вище було показано можливу значну переплату промисловістю за газ залежно від теплотворності. Тепер подивимося на проблему з іншого боку, повертаючись до "еталонного українського хабу" NCG.
Порівняємо ціни на NCG і ціни для промисловості в Україні, перерахувавши євро й гривні в долари згідно з курсом Європейського центрального банку і Національного банку України (див. рис. 3). Із ціни, пропонованої "Нафтогазом", віднімемо ПДВ, вихідний тариф з Будінце, вхідний в українську ГТС, а також витрати за існуючими тарифами на транспорт і розподіл. Використовуємо в перетвореннях середню теплотворність, усереднивши дані "Укртрансгазу".
Виходячи з того, що газ, як правило, закуповується на ВТП у Словаччині, і ціна на цьому майданчику в основному на 6–8 дол. за 1000 кубометрів вища, ніж на NCG, одержуємо, що реальне перевищення ціни "Нафтогазу" для промисловості за розглянутий період порівняно з ціною на NCG (окрім березня 2018 р.) становило від 15 дол. за 1000 кубометрів (у серпні 2018-го) до 100 дол. (у листопаді 2018-го). Різниця чимала. Значною мірою це пов'язано з різною калорійністю.
Проаналізуємо, як це впливає на опалення.
Нинішня схема така, що змушує постачальників тепла для опалення будинків знаходити шляхи підвищення ціни для споживачів тепла, які одержують газ залежно від показань їхніх лічильників, тобто в гривнях за гігакалорію або гігаджоуль (див. рис. 4).
Можливо, звідси й виникають завищені рахунки за опалення?
Що робити?
1. Необхідно привести ціноутворення у відповідність із реальною тепловою віддачею.
2. Втім, питання теплотворності настільки різноманітне, що потребує серйозного науково-технічного дослідження із залученням іноземних експертів (щоб "відбивати" тиск зацікавлених суб'єктів ринку), а також забезпечення доступу до відповідної інформації "Нафтогазу" та інших учасників української газової галузі.