Незначні коливання цін на бензин у межах 15—20 копійок за літр уже давно не викликають ажіотажу серед автолюбителів. Самостійно прогнозувати їх так само безглуздо: напружена ситуація на Близькому Сході, обвал на біржі чи, навпаки, стабільна біржа — все так чи інакше може призвести до підвищення цін на бензин.
Початок літа традиційно пов’язується зі зростанням попиту на дизельне паливо і як наслідок — зростання його дефіциту. Разом із дизельним паливом зростає попит і на інші види паливно-мастильних матеріалів.
Не викликає здивування й той факт, що кілька минулих тижнів із шести нафтопереробних заводів (НПЗ) України на ринку функціонували усього два — Кременчуцький і Лисичанський. Одночасне закриття в Україні на ремонт кількох заводів, схоже, стає традицією. А експортна орієнтація НПЗ, які продовжували роботу, не дозволяла їм повною мірою задовольнити попит на внутрішньому ринку.
І хоча події на світових біржах поки істотно не впливають на український ринок, нестабільність навколо Ірану та Нігерії на зовнішньому ринку може призвести до подальшого зростання цін на нафту і як наслідок до продовження експортних відвантажень із Кременчуцького й Лисичанського НПЗ.
Гострий дефіцит дизельного палива на всьому українському ринку може стати реальністю вже незабаром. Дисбаланс запасів палива дуже помітний, особливо враховуючи, що в останні тижні попит на внутрішньому ринку на дизельне паливо зріс майже в чотири рази. І хоча на Новоград-Волинському терміналі дизельне паливо було в достатній кількості, ціна його на початку місяця зросла з 3950—3980 до 4010 грн. за тонну.
Кременчуцький НПЗ відповідав взаємністю не всім бажаючим, віддаючи перевагу передусім державним установам, яким дизельне паливо вкрай потрібне. Однак дизельне паливо на умовах самовивезення ще можна було придбати по 4100 грн. за тонну.
Шебелинський газопереробний завод (ГПЗ) практично не брав участі в торгівлі дизпаливом, а Дрогобицький НПЗ оголосив свої ціни в середині минулого тижня на рівні 4200 грн. за тонну, тому особливого інтересу для трейдерів їхня пропозиція не становила. Перевага віддавалася російському дизпаливу, ціна на яке до кінця минулого тижня на Новоград-Волинському терміналі зросла до 4030—4050 грн. за тонну.
Вплинули на нестабільність і чутки про ремонтні роботи на Лисичанському і Кременчуцькому НПЗ. Крім того, майже вдвічі знизилися обсяги виробництва бензину. Не кажучи вже про експорт дизельного палива з Кременчуцького НПЗ і недостатні обсяги та якість дизпалива Шебелинського ГПЗ, що породило підозри про проблеми і на цьому підприємстві.
У результаті до початку минулого тижня підвищилися ціни на дизпаливо великих трейдерів. Але в цілому ціни поки залишаються на колишньому рівні, Лисичанський завод пропонував дизпаливо по 4180 грн. за тонну, а ціна на високооктановий бензин марки А-95 становила 4690 грн. за тонну.
Надвірнянський НПЗ відновив роботу, однак у мінімальних обсягах. Щодобові поставки нафти не перевищували 3,5—4 тис. тонн, а цього не досить для початку ритмічної роботи.
Нестачі низькооктанових марок бензину спочатку також не відчувалося, проте на Шебелинському ГПЗ почалися певні негаразди. Керівництво підприємства в очікуванні кадрових змін нафтогазового політичного олімпу почало відсівати заявки нафтотрейдерів. І практично половина торговців втратили доступ до шебелинського ресурсу.
До того ж Кременчуцький і Лисичанський НПЗ не встигали задовольняти попит на низькооктановий бензин, що дало привід трейдерам, які залишилися біля шебелинського «крана», підняти ціни. Однак навряд чи варто побоюватися стрімкого зростання цін. Та й повторення ситуації майже десятирічної давнини, коли бензину не було ніде, і навіть за гроші, навряд чи можливе.
Ситуація з високооктановими марками бензину поки залишається стабільною. Певні проблеми з відвантаженням бензину марки
А-95 були на Шебелинському ГПЗ, Кременчуцький і Лисичанський заводи цей бензин відвантажували. Та й запаси цього виду палива на місцевих нафтобазах стримували будь-який рух на ринку. До того ж були поставки румунського бензину зі ст. Вадул-Сирет за ціною 4650 грн. за тонну в обсягах, які навіть перевищують потреби ринку.
Відпускний сезон і гарна погода багаторазово збільшують кількість і тривалість автомобільних поїздок, що призведе до збільшення збуту палива на АЗС, зростання реалізації палива з заводів. А це, безумовно, сприятиме зростанню цін і на високооктанові марки бензину, хоча, можливо, і незначному.
Робити точний прогноз про рівень цін, на жаль, важко, бо дуже багато залежить від зовнішніх чинників. Однак на тлі сформованої ситуації можна прогнозувати зростання попиту й надалі і, відповідно, дефіцит дизпалива і низькооктанових марок бензину.