Україна нарощує фінансові вимоги до російського "Газпрому", але при цьому на крайній випадок готова впровадити план національного порятунку, якщо раптом при мінус 20 газу не вистачить.
29 грудня 2015 р. нацрегулятор - Національна комісія, що здійснює держрегулювання в сферах енергетики й комунальних послуг, - прийняв рішення щодо кардинального підвищення тарифів на транспортування природного газу територією України. Правда, з відстрочкою вступу в дію цього рішення до 1 квітня. Мовляв, тепер нехай усі компанії та "Газпром" платять по повній. 22 січня голова Антимонопольного комітету повідомив, що прийнято рішення оштрафувати "Газпром" на 85 млрд грн за зловживання монопольним становищем на ринку транзиту газу України.
Усе це, слід думати, піде в скарбничку претензій "Нафтогазу" до "Газпрому" в Стокгольмському арбітражі. Але наскільки це вплине на арбітрів, побачимо. У НАКу очікують рішення, зрозуміло, на свою користь, уже цього року. Хоча виглядає це як відповідь "Газпрому", який, своєю чергою, також поповнює й збільшує суму претензій до НАКу. Тільки за не викуплений у третьому кварталі минулого року газ "Газпром" виставив рахунок "Нафтогазу" на 2,549 млрд дол., посилаючись на пункт контракту від 2009 р. "бери або плати". В "Газпрому" немає таких жорстких юридичних зобов'язань, як принцип "транспортуй або плати".
Юридична пікіровка - річ складна й тривала. А от мінус 20, а то й мінус 30 за Цельсієм можуть настати в будь-який момент. Та й за таких відносин, як тепер в України з РФ і "Газпромом", очікувати можна найнеприємніших сюрпризів. Адже на початку січня 2009 р. "Газпром" уже випробовував на міцність європейську взаємодопомогу та можливості української ГТС. То що йому тепер завадить перекрити газові вентилі в найлютіший мороз?
Зрозуміло, часи змінилися, в ЄС після тієї ситуації зробили належні висновки. Та й втрачати європейський ринок газу, що й так серйозно всох, росіянам ні до чого. А на Україні можуть спробувати відігратися за ту ж незгоду ЄС на "Північний потік-2", за "Південний потік" і "Турецький потік", що не відбулися. Та й взагалі, за "русский мир", що похитнувся.
Чи витримаємо ми таке можливе випробовування і як довго? Недаремно ж наступного тижня в рамках програми підтримки енергетичної безпеки України "великою сімкою" у Київ прибуде десант із представників Євросоюзу, Канади й США для своєрідних спільних навчань на випадок так званої газової війни. Чи цей показово-превентивний захід задумали саме для "Газпрому"? Ну щоб у росіян за звичкою не тягнулася рука до газового вентиля.
Так чи інакше, а хочеться бути впевненими, що цієї зими льодовиковий період в Україні не настане. Але що частіше представники української влади говорять, що з газом у нас усе гаразд, то менше їм віриш. DT.UA самостійно вирішило "проінспектувати" тих, хто доставляє нам газ, - диспетчерське управління "Укртрансгазу". Там напевно знають про всі газові потоки й запаси.
Нагадаю, нині "Нафтогаз" не закуповує газу в російської компанії. І загалом-то не має наміру, що підтвердив у Давосі й глава цієї компанії Андрій Коболєв. Але обережно натякнув, що коли доведеться, що ж, купуватимемо і в "Газпрому". Поки ж обходимося газом, що видобувається в Україні, імпортованим із держав ЄС, а також запасами підземних сховищ газу (ПСГ).
До слова, у 2015 р. багаторічні зусилля газотранспортників, які протоптали реверсну доріжку в сусідні країни ЄС, нарешті дали вагомі плоди. За даними "Нафтогазу", торік із держав ЄС через Польщу, Словаччину і з Угорщини та Норвегії (хоча й зовсім небагато) було імпортовано понад 10 млрд кубометрів газу, тоді як від "Газпрому" - лише 6,1 млрд. Хоча слід зауважити, що й попередня зима над нами зглянулася.
Цього року ЄБРР надав "Нафтогазу" кредит 1,7 млрд дол. для закупівлі газу на західних пунктах входу в ГТС України, тобто в державах і в компаній ЄС. Тому якщо Україна вирішить закуповувати газ у "Газпрому", платити доведеться своїми грішми.
Нині, як запевняють диспетчери "Укртрансгазу", ситуація відносно спокійна. У ПСГ є 12 млрд кубометрів газу, з яких скромно беруть близько 90 млн кубометрів на добу. Власний добовий видобуток газу в Україні ("Укргазвидобування" і "Укрнафта") перебуває на рівні 50-55 млн кубометрів. До того ж приватні видобувні компанії виробляють близько 0,9 млн кубометрів із 1 січня й по Водохрещення, їхня частка становила 220,5 млн кубометрів. "Нафтогаз" збільшив в останні дні імпорт газу зі Словаччини з 33 до 37 млн кубометрів на добу. До того ж трохи НАК імпортує з Угорщини. Хоча звідти, як і з Польщі, імпорт поки що припинено - дорого.
Отже, добове споживання становить приблизно 150-160 млн кубометрів газу. Раніше, говорять фахівці, що пережили й морозний січень 2009-го, за такої погоди добове споживання перевищувало 290 млн. А в люті морози зашкалювало й за 460 млн кубометрів на добу. Ощадливіше почали ставитися до газу. Хоча, ніде правди діти, значна частка падіння споживання газу зумовлена тим, що, за даними за 2015 р., на 13,4% скоротилося промислове виробництво в країні. Загалом, не від хорошого життя заощаджуємо.
На запитання, скільки протримаємося, якщо в лютому, коли запасів у ПСГ стане значно менше, різко й надовго похолодає, відповідь була такою: за температури мінус 20 щодоби знадобиться додатково 20 млн кубометрів газу, за мінус 30 - 30 млн. Це мінімум.
А якщо така температура протримається до березня й просто технічно неможливо буде докупити газ, то на цей випадок є затверджений урядом План національних дій (постанова КМУ №687, прийнята в листопаді 2015 р.).
План цей містить три рівні, скажімо так, кризовості. Й залежно від складності ситуації поетапно, за погодженням із держадміністраціями відключатиметься поставка газу різним категоріям населення.
Загалом, коли почитаєш такий деталізований план, стає незатишно і якось навіть від нього самого холодно. Але, запевняють газотранспортники, План національних дій буде застосовано лише в крайньому випадку, особливо його найбільш відчутні для населення етапи. За їхніми словами, з 2009 р. таких надзвичайних заходів ніколи не вживали.
Залишається сподіватися, що й цього року такий план не знадобиться.