З'явився очікуваний фаворит - ТОВ "Укрдонінвест" (співвласник - нинішній куратор галузі Віталій Кропачов). І білоруський Полоцький нафтобітумний завод. І це все...
З огляду на знаковість цієї приватизації, яка багато років відкладається і давно фігурує як маяк для МВФ, результат, м'яко кажучи, не надихає. У принципі й раніше список не блищав - чотири українські ТОВки (включаючи приватівське ПрАТ "Укрнафтобуріння", яке приєдналося трохи пізніше), грузинський вугільний трейдер ив як вишенька на торті - білоруські асфальтники.
Зусилля інвестрадника - польського Ernst&Young, найнятого аж за три мільйони доларів, особливого ефекту не дали. Втім, як ми вже зазначали, трудився він, не надто напружуючись. Коли на початку жовтня агентство Bloomberg, один із двох ключових маркерів фінансової інформації, переплутав "Центренерго" і "Черкасиобленерго", ця інформація спокійно висіла на сайті майже два місяці. Не викликаючи навіть прохань виправити помилку, всім було начхати. Хоча на критику реагують - після нашої публікації її вже немає в стрічці Bloomberg. Так що гроші за свою печатку в Ernst&Young вимагатимуть й одержать. Відпрацювали ж.
Видатні підсумки нинішньої стадії добре демонструє брак коментарів приватизаторів і уряду щодо цього етапу. За іронією долі, він якраз іде під тринадцятим номером.
Один з основних варіантів - це списати все на воєнний стан. Його запровадили в регіонах, де розташовані дві з трьох електростанцій компанії, включаючи ключову Вуглегірську ТЕС, яка дає понад половину виробітку. Нібито це напружило міжнародних інвесторів, хоча їхніх черг і раніше не спостерігалося.
Один із тих, хто раніше довго претендував на цю генерацію, Андрій Фаворов ("ЕРУ-Трейдинг"), пояснюючи, чому не бере участі його компанія, в інтерв'ю "Економічній правді" сказав: "...публікувати за місяць умови тендера й дати місяць, щоб підняти 200 з гаком мільйонів доларів в Україні перед виборами, з воєнним станом, - це нереально. Ми спробували, попитали людей, з якими раніше працювали, з приводу фінансування, але вони інвестували хто в Нігерію, хто ще кудись, хтось узагалі на вугілля вже не дивиться. Тобто ті козирі й напрацювання, які в нас були, ми не змогли "склеїти".
До речі, навряд чи вони витратили на такі консультації три мільйони доларів.
Очікувана ж сутичка між Віталієм Кропачовим і випущеним під заставу з німецької в'язниці Дмитром Крючковим усе-таки відбулася. Але в трохи іншій формі - епістолярній. Крючков розмістив на низці ресурсів свого листа до ЗМІ, Генпрокуратури, СБУ та МВС (саме в такій послідовності).
Заяву складено чітко в стилі "двічі помножити на два дорівнює дев'ять, з яких сім украла "злочинна влада". Проте є й цікаві цифри. Д.Крючков підтвердив, що сконцентрував 1,12 млрд грн боргів "Центренерго". Недаремно ж виймалися ресурси з "Запоріжжяобленерго", та й не тільки з нього. Для ЗМІ приготували ще одного "смаколика": в листі прямо вказується, що Кропачов працює в інтересах Ігоря Кононенка.
Забавно, але якби в спічі Крючкова було менше відвертого перекручування цифр (на різних його сторінках можна побачити взаємовиключні твердження), він був би точно сильнішим. Цілком можливо, це зроблено свідомо.
Українській владі ненав'язливо нагадують, що Дмитро Васильович багато знає і багато чого може розповісти щодо ситуації 2015–2016 років. Зокрема хто, як і за скільки закривав очі на тодішні його "витівки" в держкомпаніях. І набагато більш аргументовано. Так, у нинішньому документі зі знанням справи описується розклад, хто й що контролює і як помічники пана Кононенка одержували посади в компанії та ФДМ. Тоді його самого відносили до славного племені "кураторів".
Втрачати Крючкову у разі висилки з Німеччини в Україну буде нічого, тож він воліє побути там в "онищенківському" статусі "борця з режимом". Він уже цілком досягнув мети - на Грушевського всі явно в легкому шоку.
Один зі співрозмовників розповів: "Поки що все виглядає так, що на аукціоні буде два учасники - Кропачов і білоруси (а це явно підставний гравець). І на 99% можна припустити, що виграє Кропачов. А така ситуація заганяє Гройсмана в глухий кут. Це гігантська пляма на репутації прем'єра.
Якщо він не скасує аукціону на такому негативному тлі, значить, згоден із тим, що Кропачов купує підприємство у тому числі за відкатані в держави гроші на цьому ж підприємстві. Якщо Гройсман скасує аукціон, значить, він ліг під Кононенка й дозволяє його "смотрящому" (застаріле після перемоги Революції гідності слово. - Ред.) пиляти підприємство далі.
І там, і там удар по репутації".
Узагалі один із невеликих плюсиків листа - привернення уваги до проблеми.
Цифра "14 мільярдів гривень, украдених на вугіллі" явно фантастична, але запитання: "А яка правильна?", залишається.
Нагадаємо, що у 2017 р. найвигіднішим бізнесом "Центренерго" був саме... простій блоків. За нього (вимушений простій) компанії Енергоринку заплатили 2,4 млрд грн. І, знизивши за рік виробництво електроенергії в півтора рази, "Центренерго" у п'ять разів збільшило чистий прибуток (до 1,9 млрд грн). Цього року блоки працюють більше, і прибуток... одразу лавиноподібно впав. Але це вже інше питання.
А поки, якщо конкурсу не скасують, він відбудеться за участі пана Кропачова і його спаринг-партнера з асфальтового бізнесу. До речі, дата конкурсу теж хороша - знову тринадцяте. Дякувати, хоч не п'ятниця.