У перший робочий день 2011 року, 10 січня, стало відомо, що ще 22 грудня 2010-го Вищий адміністративний суд залишив у силі рішення судів нижчих інстанцій, якими українсько-польському спільному підприємству «Тайстра» і всім його дочірнім підприємствам були надані права на безподатковий імпорт. Рішення суду оскарженню не підлягає.
Торік поява безподаткового імпортера - компанії «Лівела» (дочірня структура «Тайстри») стала однією із ключових подій на паливному ринку України. З початку її роботи в серпні 2010-го й до листопада через цю полтавську фірму «пройшло» близько 80% імпорту нафтопродуктів, що становило майже 30% усього ринку нафтопродуктів. За зазначений період «Лівела» «оформила» понад 1 млн. тонн бензину та дизпалива, а також близько півмільйона тонн нафти. За підрахунками Антимонопольного комітету, бюджет України недоотримав 3 млрд. грн.
Однак наприкінці листопада 2010-го, немов за командою, «Лівела» зупинилася. Потім стало відомо про доручення Віктора Януковича Антимонопольному комітету розібратися. Спливла на поверхню і митниця, яка в кращих традиціях подякувала президенту за припинення цього беззаконня. Усе як за дитячим класиком Чуковським: «Саблю вынимает, и ему на всем скаку голову срубает…» Здавалося, от і казочці кінець.
Хепі-енду не сталося. Головне питання, над яким сьогодні ламають голову учасники ринку нафтопродуктів: «Рішення суду - підстраховка від претензій за колишніми «подвигами» чи початок нового етапу роботи «Лівели»?» Більшість думок зводиться до того, що судове рішення такого рівня в нашій країні є серйозною інвестицією. А гроші, як відомо, потрібно повертати. Іншими словами, ринок сперечається вже тільки про дату поновлення безподаткових поставок. За наявними даними, «пільговики» уже провели переговори з власниками нафтопереробних заводів, пропонуючи «оптимізувати» ПДВ на імпортну нафту. Тим часом послуга з «очистки» від акцизного збору, кажуть, у прейскуранті поки що не значиться.
Власники НПЗ, до речі, у цій ситуації є головною постраждалою стороною. Як раніше повідомляло «Дзеркало тижня», у жовтні 2010 року під натиском безподаткового імпорту та контрабанди через південні порти був змушений зупинитися Одеський НПЗ «Лукойла». Переробку нафти на Лисичанському НПЗ компанією ТНК-ВР було знижено до мінімуму (й різко збільшено після листопадової зупинки «Лівели»). Вихід із ситуації позначив третій ключовий представник української нафтопереробки - «Укртатнафта», контрольована групою «Приват»: поставки імпортної нафти на підприємство пішли через «Лівелу». У листопаді була відпрацьована й схема з «обезакцизювання» бензину шляхом псевдоекспорту: «кременчуцький» бензин відправлявся на експорт у морському порту, але, не залишаючи акваторії порту, повертався в режимі «імпорт». Зрозуміло, через «Лівелу».
Поява судового рішення та нових очікувань безподаткового ввезення нафтопродуктів в Україну, мабуть, має серйозні передумови. Якщо простіше - обіцяє великі гроші.
По-перше, із 1 січня 2011 року в Україні на 40% підвищено акцизний збір - із 132 до 182 євро/т для бензинів і в середньому з 65 до 90 євро/т для ДП. Оскільки пільговик одержав право не платити акцизу, його збільшення буде лише приємним бонусом у розмірі 50 євро/т (плюс додатковий бонус у 10 євро/т у вигляді ПДВ на акциз). З трохи меншим, але все одно завидним результатом відбуваються операції з дизпаливом. Але й на цьому «подарунки» не закінчуються: з 1 січня вперше буде оподатковуватися акцизом зріджений газ. Це іще 40 євро/т.
По-друге, тривають дебати про запровадження мита на імпорт нафтопродуктів. Розміри можливого мита збурюють уяву: 130 євро/т для бензину, 80 євро/т - ДП і 40 євро/т - пропан-бутану. Якщо цю норму буде прийнято, мито автоматично стане «здобиччю» пільговика, адже він одержав гарантії збереження режиму оподаткування зразка 1992 року. Тоді, як відомо, у незалежній Україні не було ні ПДВ, ні акцизу, не кажучи вже про мита. Розмір можливої оптимізації (а це три перелічені податки) може становити 620 дол. на тонні бензину і 400 дол. - на тонні дизпалива.
Набагато менша премія торік загнала в оптимізаційну діру майже весь паливний імпорт, а різко зрослі ставки за описаного розкладу взагалі не залишать йому шансів потрапити в Україну іншим шляхом. Рік такої «роботи», і на «зекономлені» кошти можна буде купити все, що на цьому ринку взагалі є, - і заводи, і заправки. Тим паче що коштуватимуть вони недорого.