Погіршення фінансово-економічної ситуації для учасників й експертів ринку нафтопродуктів, що відбувається останнім часом у всіх на очах, не дивує. Просто на прикладі цієї галузі видно, як держава втрачає мільярди податків чи то через недбалість, чи то через корупцію. Більша частка ринку нафтопродуктів, яка перебуває в усіх цивілізованих країнах під посиленим контролем, в Україні опинилася в тіні. Своєю чергою, солідна частина тіньового ринку припадає на фальсифікат, який найчастіше називають просто бодягою. Проблема не тільки в тому, що уряду зазвичай наплювати на додаткові витрати водіїв на ремонт машин, а також на здоров’я громадян, які вдихають продукти згоряння цих сурогатів. Чиновники в цьому випадку втратили почуття самозбереження: адже недобір податків і, як наслідок, бюджетні проблеми загрожують передусім їхньому власному становищу.
Восени 2012-го було проведено кілька рейдів з вивчення якості нафтопродуктів на автозаправних станціях (АЗС). Найбільш кричущими виявилися результати дослідження бензину на так званих немережевих АЗС, яке провів автомобільний громадський рух Autovisio разом із «Консалтинговою групою А-95». Згідно з отриманими даними, в середньому 80% проб якості нафтопродуктів не відповідали продаваним маркам. Так, у Донецьку було забраковано 70% зразків, у Харкові - 80%. Рекордну кількість порушень виявлено в Криму та Києві - дев’ять проб із десяти мали відхилення від чинних стандартів.
Гадаєте, бензиновий фальсифікат живе десь у гаражах на периферії? Помиляєтеся! Один із трьох антирекордів було встановлено в Соломенському районі м. Києва. Цей зразок палива мав відхилення за сімома параметрами з десяти, які перевірялися. У ньому вміст бензолу - вкрай отруйної речовини, використовуваної фальсифікаторами для підвищення октанового числа, перевищив вимоги сучасних стандартів майже в 30 разів!
Харків - український «центр бодяги» всіх часів - не поступився лідерством і цього разу. На одній із головних артерій міста - проспекті Академіка Павлова виявлено паливо, частка бензолу в якому перевищувала гранично допустиму дозу в 55 разів! Ще більш вражаючим у цьому ж зразку було перевищення за сіркою - в 80 разів (!), тобто вміст сірки становив 3,9%. За всіма шістьма параметрами, в яких було зафіксовано відхилення, цей зразок показав абсолютні антирекорди серед усіх зроблених під час дослідження 50 відборів проб. Примітно, що цей зразок продавали під вивіскою «А-95 Євро».
«Бронзу» в першості на найгірше паливо поділили між собою Донецьк і Крим, де було виявлено зразки з відхиленням за шістьма параметрами із десяти. Зокрема, у Криму на трасі Харків-Сімферополь поставлено рекорд із сумарного вмісту в бензині кисню - вище в 8,5 разу, що зумовлено більш як десятикратним перевищенням вмісту в паливі метанолу. До слова, при виробництві бензинів на нафтопереробних заводах метанол, як і ізопропиловий спирт, що часто зустрічається в українській бодязі, вже давно не використовується.
Погану славу метанол здобув після серії трагічних випадків, пов’язаних із його використанням у так званих незамерзайках - очисниках скла автомобіля в зимовий період. Отруйні пари метанолу призводили до непритомності водіїв і в результаті до летальних наслідків (ними ж закінчується вживання метилового спирту перорально, за аналогією з етиловим). І хоча використання метанолу в омивачах суворо заборонено, втрачати пильність при виборі цих речовин не варто - ліпше уникати їх придбання в місцях, які не викликають довіри.
Проведене громадськими активістами дослідження розкрило одну цікаву тенденцію в еволюції кустарного виробництва бензину. За словами керівника Autovisio Віталія Чеховського, в 68% перевірених бензинів виявлено завищений вміст спиртів, а в окремих регіонах ця цифра доходить до 80%. До останнього часу основне місце належало згаданим бензолу й метанолу, які починають поступатися лідерством компонентам на основі біоетанолу. І річ не тільки в зростаючих обсягах випуску біоетанолу, а й у тому, що бензол із метанолом невдовзі стануть дорогим і заморочливим задоволенням.
У листопаді парламент зробив затребувані «бодяжниками» речовини підакцизними. Тепер бензол і метанол обкладаються за ставкою 250 й 400 євро/тонна відповідно. У пояснювальній записці до законопроекту зазначалося, що запровадження акцизу на ці компоненти призведе до скорочення бензинового фальсифікату на ринку, бо до останнього часу тільки близько 20% бензолу, що випускається в країні, йшло за призначенням, тобто на нафтохімію.
Однак, як з’ясовується, мотиви цього процесу були трохи іншими, хоча в результаті справді можуть ускладнити життя паливним нелегалам. За наявними даними, запровадження акцизу знадобилося для ліквідації «бодяжників» як конкурентів у боротьбі за бензол. Ті за рахунок хорошої економіки свого нехитрого ремесла роздувають ціни на цей узагалі-то недорогий компонент. Така ціна, своєю чергою, б’є по кволій економіці старих хімпідприємств. Тепер закон звільнить таких покупців від акцизу, що загалом справедливо. А щоб життя малиною не здавалося, виробникам бензолу по суті закрили експорт, точніше, запровадили ліцензування цієї діяльності. Відповідну ліцензію, зазначимо, видаватимуть в Міненерговугільпромі.
У виробників бензолу віднині один вихід - іти на уклін до власників нафтохімічних заводів. До слова, один із таких заводів, у Рубіжному Луганської області, небайдужий керівникові енергетичного відомства...
Гроші не потрібні
Нехай і трохи побічний, але ефект від «бензольної» діяльності Міненерговугільпрому мають відчути і ринок, і споживач. Навряд чи фальсифікатори повністю відмовляться від бензолу, але працювати з підакцизним товаром, що подорожчав, стане важче та менш вигідно. Зрозуміло й те, що ніхто не викине білого прапору, відмовившись від свого промислу й перекинувшись на плетіння шкарпеток або вирощування городньої розсади. Відсутність контролю з боку держави, а в низці випадків і допомога держорганів у реалізації фальсифікату та контрабанди не дозволять залишити цю дохідну справу.
На початку грудня почастішали повідомлення про те, що відбувається у Харкові. Міські та обласні магістралі знову облюбували продавці «російського бензину». Як пише «Рабочая газета», на ґрунті огидної якості вже мали місце сутички між водіями та продавцями невідомого товару, пропонованого прямо перед легальними АЗС. «Міліція дивиться на торгівлю з рук бензином крізь пальці, як, утім, і прокуратура», - пише газета. Працівників міліції харківські активісти навіть документально зафіксували під час заправки в цих чи то бодяжників, чи то контрабандистів. Логічно припустити, що останні досягнули успіху не без «кришування» першими. Практика поширена, є й особистий досвід. У 2010 році на розголос виняткових параметрів палива, відібраного для аналізу на одній із донецьких АЗС, реакція прийшла з... київського УБЕЗ. Тільки цікавилися правоохоронці не тим, як за законом покарати бодяжників, а питаннями сатисфакції збитків шановним донецьким підприємцям...
Уряду, що їздить по всьому світу з простягненою рукою, не під силу мобілізувати потрібні суми акцизного збору й ПДВ на підконтрольній території. До проведення Євро-2012 із приводу повноти збирання «паливних» акцизів періодично здіймав галас Борис Колесніков, бо за рахунок податків із палива переважно формувався фонд мегабудівництва. А тепер, схоже, нікому до цього немає діла. У податковій, наприклад, відстежують баланси ринку (поставки), але до їх зіставлення зі споживанням нафтопродуктів справа чомусь не доходить. Точніше, порівняння йде тільки з роздрібними продажами. Наприклад, за даними одного підзвітного Мінфіну відомства, у січні-серпні 2012 року на ринок було поставлено 2,258 млн. тонн бензину. Через АЗС, показує відомство, продано 2,188 млн. тонн.
Однак проблема в тому, що роздріб - це не весь ринок, до того ж у балансі «сидять» запаси. За даними Держстату, за зазначений період загальне споживання бензину в Україні становило 2,784 млн. тонн. Таким чином, країна спожила на півмільйона тонн більше, ніж закупила... Ця різниця - 21% - мінімальна оцінка тіньового ринку бензину 2012 року.
Найцікавіше, що боротьба з бодягою не потребує великих грошей і є не тільки корисною, а й украй вигідною справою. За оцінками «Консалтингової групи А-95», для перевірки якості палива на кожній українській АЗС хоча б двічі на рік потрібно максимум 150 млн. грн. Тоді як ефект буде на рівні 2,15 млрд. грн. (із ПДВ). Це якщо прийняти, що частка фальсифікованого бензину дорівнює 20%, яку багато хто,
зокрема й урядовці, вважає вкрай оптимістичною оцінкою. Але, зважаючи на все, не буде цих коштів на самопорятунок і 2013 року. В проекті держбюджету відсутні навіть потрібні обсяги фінансування соціальних програм. Що вже казати про «надмірності» у вигляді контролю якості палива...