Навколо "Укртатнафти", як у коконі, заховано структури, що формують дебіторську заборгованість "Укрнафти". Група "Приват" заперечує, що серед них є компанії, афілійовані з цією групою.
Скандальна слава напівдержавної "Укрнафти" вже давно біжить попереду цієї компанії. Не дуже допомогли й запрошені в неї іноземні керівники. З компанії до останнього часу постійно виводили ресурси, включаючи фінансові. Податкові борги "Укрнафти" міцно утримують планку не нижче 10 млрд грн. А міноритарні акціонери ще й домоглися судового рішення про повернення компанії 2 млрд кубометрів газу, давно використаного на забезпечення потреб населення. І хоча в цієї компанії, здавалося б, були всі можливості стати процвітаючою, однак замість цього наглядова рада й правління "Укрнафти" вже розглядають план санації. Чому це стало можливим, як сталося, що "Нафтогаз України", який керує держпакетом акцій "Укрнафти", не зміг забезпечити контроль над компанією та управляти ситуацією - про це і багато чого іншого розмова з головою наглядової ради ПАТ "Укрнафта", який також є головою правління НАК "Нафтогаз України", Андрієм КОБОЛЄВИМ.
- Андрію Володимировичу, народний депутат Вікторія Войціцька, послідовно вивчаючи й розбираючи на складові проблеми нафтогазової галузі, зокрема "Укрнафти", минулого тижня вкотре звернулася до Генеральної прокуратури із заявою. До цього вона зверталася із запитами й до вас, і до ДФС про причини формування податкового боргу "Укрнафти" перед держбюджетом. 18 травня ГПУ прийняла заяву В.Войціцької. У ній депутат фактично обвинувачує вас як голову наглядової ради ПАТ "Укрнафта" у неналежному виконанні обов'язків голови наглядової ради в рамках своїх повноважень. На її думку, зокрема й те, що ви вчасно не скликали засідання наглядової ради, в результаті обернулося насамперед формуванням багатомільярдної податкової заборгованості напівдержавної "Укрнафти" перед бюджетом. Чи є у вас аргументи у відповідь?
- Саме в період, за який, як ми розуміємо, зросли дебіторська заборгованість і борг "Укрнафти" перед держбюджетом, ми почали змінювати менеджмент цієї компанії.
Щоб цей процес не можна було заблокувати або скасувати в суді, нам потрібна була доказова формальна причина. Такою причиною на той момент стала невиплата дивідендів акціонерам "Укрнафти". Цю підставу ми змогли використати, щоб зняти з посади попереднього голову правління компанії пана Ван Хеке та згодом - змінити правління компанії.
Треба враховувати, що НАК "Нафтогаз України" як державна компанія, що управляє 50% + 1 акція "Укрнафти", пов'язана акціонерною угодою з групою приватних міноритарних акціонерів, яка суттєво обмежує наші можливості щодо зміни менеджменту та інших дій стосовно "Укрнафти".
Однак несплата дивідендів у порушення рішення зборів акціонерів справді може вважатися порушенням, яке є підставою для зміни менеджменту. Крім того, блокування сплати дивідендів є порушенням акціонерної угоди.
- Інакше кажучи, щоб розв'язати вам руки й дати юридично обґрунтований привід ініціювати розірвання контракту з Пітером Ван Хеке, він мав (або, скоріше, "приватівський" менеджмент від його імені, бо він нечасто з'являвся в компанії) хоча б формально створити борг "Укрнафти" перед акціонерами, а заодно й перед держбюджетом… на 10 млрд грн?
- Стосовно Ван Хеке було застосовано чинну на той момент процедуру припинення його повноважень, що згодом дало змогу номінаційному комітету вибрати нового претендента на пост голови правління "Укрнафти". Будь-які порушення акціонерної угоди дали б можливість міноритаріям скасувати це рішення у судовому порядку. А ми знаємо, судячи з їхньої історії, що в українських судах вони можуть бути дуже успішними.
- Коломойський як член наглядової ради й найбільший міноритарний акціонер, як нам відомо, не погоджувався на іншого кандидата на роль глави "Укрнафти" замість Пітера Ван Хеке, крім Марка Роллінса. Це був ультиматум чи ще одна мирова угода?
- Коломойський жодним чином не впливав на вибір діючого голови правління ПАТ "Укрнафта" на будь-якому з етапів. Претендентів відбирав спочатку "Нафтогаз" на основі відкритого конкурсу. Кандидатури, що пройшли попередній відбір, відповідно до постанови Кабінету міністрів, було подано в номінаційний комітет, який і вибрав пана Роллінса.
Це інструмент, який закон дає "Нафтогазу" як акціонерові, для зміни глави компанії, якщо той нас не влаштовує, і призначення нового.
Податковий борг: як це роблять в "Укрнафті"
- Топ-менеджерів "Укрнафти" змінили, борги залишилися. Саме по цих пунктах до вас питання.
- Питання несплати податків і боргів перед компанією, що виникли за 2015 р., наглядова рада вивчатиме в рамках фінансової звітності, перевіреної й підтвердженої аудитором.
- Ваші повноваження й повноваження наглядової ради дозволяють відсторонити Роллінса від посади на час з'ясування причин згідно зі статутом. Чому ви цього не зробили?
- Дозволяють. У разі порушення ним контракту.
- Збільшення заборгованості перед державою - хіба це не порушення?
- Це питання розглядатиметься.
- Коли?
- Найближчим часом, після одержання аудованої фінансової звітності.
- Це буде наприкінці травня, в червні, липні?
- Сподіваюся, найближчими днями. Я думаю, що результати роботи Роллінса й ефективність його команди розглянемо на найближчому засіданні наглядової ради. Накопичення боргів "Укрнафтою" сталося до зміни менеджменту. Відповідно, до пана Роллінса, як показує наш аналіз, цю проблему поки що віднести не можна.
- Але ж ви кажете, що на першому етапі роботи нового менеджменту "Укрнафти", щільно укомплектованого іноземними…
- І українськими фахівцями.
- Так, до березня 2016-го, причому під тиском усіх обставин, податкову заборгованість було знижено, тепер вона знову зросла. То як можна оцінювати таку роботу нового правління "Укрнафти"? Чи виправдана практика такого призначення правління напівдержавної компанії? Як ви вирішуватимете цю проблему?
- Оцінювати роботу менеджменту і вживати будь-яких дій із цього приводу ми зможемо за результатами аудиту. Це буде об'єктивна підстава ініціювати якісь дії.
- Засідання наглядової ради "Укрнафти" у недалекому минулому переносилося вже чотири рази. Причини?
- Перш ніж уживати будь-яких дій, ми хочемо й зобов'язані побачити аудовану звітність "Укрнафти". Це основна причина перенесення дати засідання наглядової ради компанії.
- Але ж ви бачили неаудовану звітність, заявлені компанією заборгованості перед держбюджетом і збитки за 2015-й?!
- Так. Але ми хочемо бачити аудований звіт, у якому зокрема буде описано й проаналізовано причини виникнення податкового боргу, а також проблеми, пов'язані з дебіторською заборгованістю: хто є боржником, яка ймовірність повернення компанії цих грошей? По цих конкретних питаннях ми хочемо бачити думку аудиторів, висловлену у вигляді резерву сумнівної заборгованості, нарахованої на цю дебіторську заборгованість. І залежно від його розміру, ґрунтуючись на об'єктивних даних, можна буде судити про те, чи допустили пан Ван Хеке, попередній або нинішній менеджмент "Укрнафти" порушення, які можуть стати основою для ініціювання громадянських позовів або навіть кримінальних переслідувань.
- Чи можна сказати, що до розгляду наглядовою радою аудованої звітності й оцінки діяльності менеджменту відплив коштів з "Укрнафти", який був можливий за минулого керівництва й за нинішнього, ніяк не припиняється? У вас немає можливості зупинити цей процес? Чи ви не хочете цього робити?
- Марк Роллінс саме зміг зупинити відплив коштів з компанії та заплатити дивіденди.
- Але заявлені збитки - це ж катастрофа!
- Збитків ще не заявлено. Ми чекаємо від аудиторів підтвердженої оцінки збитків найближчим часом.
- Наскільки великою є різниця між аудованою і неаудованою звітністю?
- Справа не в різниці. Звітність готує менеджмент компанії. Ті ж люди, які керують компанією, готують звіт. Для того, щоб перевірити якість кінцевої інформації, і потрібен незалежний аудит. Коли аудитор висловив свою думку, наприклад, щодо повернення дебіторської заборгованості, це вже інформація, яку наглядова рада має право й повинна використовувати для прийняття рішень, приміром, щодо повернення дебіторської заборгованості. Неаудовану звітність для прийняття рішень використати не можна, бо вона може бути некоректною. Аудит - це теж не стовідсоткова, природно, гарантія якості, але принаймні це якість інформації, яку ми можемо використовувати для прийняття рішень.
- Міноритаріям і менеджменту не знадобився аудований звіт, щоб домогтися рішення практично всіх судових інстанцій в Україні про те, що "Нафтогаз" винен "Укрнафті" 2 млрд кубометрів газу. Міноритарії від самого початку взагалі оцінили свій, скажімо так, недоотриманий прибуток у
70 млрд грн, але в арбітражі відстояли тільки обсяг 2 млрд кубометрів, що за нинішніми цінами набагато дешевше. Очевидно, у відповідь з "Укрнафти" вивели нафтопродукти на суму 18 млрд грн. При цьому борг компанії перед держбюджетом - понад 10 млрд грн. До того ж колосальна дебіторська заборгованість, сформована вже й за нового менеджменту. Чому наглядова рада допустила таку ситуацію?
- Наскільки ми вивчали це питання, за нинішнього голови правління "Укрнафти" зростання дебіторської заборгованості не було. Нинішній голова компанії донедавна, точніше, до березня відносно дотримувався графіка погашення заборгованості перед бюджетом. На цей момент податкова заборгованість, наскільки мені відомо, знову зросла.
У якому коконі сховано голку "Укрнафти"
- Скільки "Укрнафта" винна держбюджету хоча б згідно з неаудованими даними? І яким чином нинішньому голові правління "Укрнафти" Марку Роллінсу вдавалося принаймні у першому кварталі не збільшувати бюджетної заборгованості?
- Станом на 1 січня 2016-го, податковий борг становив 10,4 млрд грн. На 1 травня, за нашими оперативними даними, - 11 млрд грн.
Треба розуміти, що на початку року був дуже сильний провал цін на нафту.
Тобто до березня компанія погасила частину податкових боргів не за рахунок поточної операційної діяльності, а за рахунок того, що главі "Укрнафти" Роллінсу вдалося одержати частину дебіторської заборгованості компаній, що брали нафту на реалізацію. А також частково, якщо ми не помиляємося, відбулося нарощування боргу перед ними. Тобто є дебіторка й кредиторка, і треба дивитися на чисту різницю.
- Дебітори "Укрнафти" - це компанії, так чи інакше пов'язані з групою "Приват" і підконтрольні їй. Яку різницю ви хочете побачити в аудованому звіті?
- Група "Приват" поки що заперечує, що вона власник або засновник цих компаній.
- Зрозуміло. Було б дивно, якби Коломойський це визнав. Але навколо "Укрнафти" тільки "приватівські" компанії, за невеликим винятком. І основна їх частина фактично з одним акціонером. Це кокон якийсь.
- Не зовсім так. "Укрнафта" не в коконі, з погляду компаній. Вони в коконі, з погляду ситуації на ринку. А кокон цей називається дуже просто - "Укртатнафта" (Кременчуцький НПЗ, контролює група "Приват". - Авт.). Оце їхній головний кокон.
Решта є похідним ситуації, коли в нас є один монопольний переробник нафти в Україні. Тільки ця компанія здатна приймати й переробляти нафту "Укрнафти". Відповідно, решта змушені домовлятися із власником цієї компанії.
- Законодавці, можна сказати, з боєм ухвалили поправки до Закону "Про акціонерні товариства", прагнучи зміцнити позиції й роль керуючих держпакетами, зокрема в "Укрнафті". Багато хто був упевнений, що це справді дасть змогу держакціонеру, якого представляєте ви від імені "Нафтогазу", серйозно вплинути на діяльність "Укрнафти".
- Депутати дуже часто говорять, що вони допомогли "Нафтогазу", який управляє держпакетом акцій "Укрнафти", одержати контроль над цією компанією. Але, з іншого боку, ці ж законодавчі поправки "допомогли" повністю втратити контроль над іншою, не менш важливою компанією - "Укртатнафтою". (В "Укртатнафті" й "Укрнафті" фактично дзеркальне співвідношення часток "Нафтогазу" і "Привата". - Авт.)
За великим рахунком, якщо говорити мовою цифр, з економічного погляду, виходить, що більше допомогли приватній групі "Приват". Бо в цій ситуації за низької ціни на нафту бізнес "Укртатнафти" набагато рентабельніший і цікавіший, ніж бізнес "Укрнафти". Ця компанія переробляє зокрема й закуплену (імпортну) нафту, а не тільки ту, що видобуває "Укрнафта". При низьких цінах на нафту й нинішніх відносно немаленьких цінах на бензин в Україні це досить рентабельний бізнес.
Тому, коли хтось говорить, що це було однозначно правильне рішення, як мінімум є запитання: що ми здобули і що ми втратили? Ми повністю втратили контроль над "Укртатнафтою". Якщо раніше (до прийняття поправок до Закону "Про акціонерні товариства". - Авт.) його ще можна було намагатися відновлювати, то тепер це практично неможливо.
Ба більше, контроль над "Укртатнафтою" дає можливість групі "Приват" впливати на бізнес "Укрнафти", бо в будь-якому разі менеджменту "Укрнафти", голові її правління, хоч би хто це був, доведеться домовлятися з Коломойським про переробку цієї нафти на єдиному діючому нафтопереробному заводі - "Укртатнафті".
Відповідно, кокон, про який ви кажете, - це фактично монопольне право переробляти нафту, що належить групі "Приват". Ми розуміємо, що в будь-якому разі нафта перероблятиметься, принаймні поки що, на "Укртатнафті". Одеський і Херсонський НПЗ не працюють, як і Лисичанський, із двома малопотужними західними, що також належать групі "Приват", - усе зрозуміло. Вибирайте. За великим рахунком, вибору немає. От і весь кокон.
Або ж прийняти вольове рішення, відмовитися від виробництва нафтопродуктів в Україні й відправити цю нафту на експорт. Для "Укрнафти" експорт означатиме, що від ціни, за якою нині продається нафта на аукціонах, де її забирає на переробку "Укртатнафта", ще відніматимуть транспортне плече (плату за послуги з транспортування нафти). Для бізнесу "Укрнафти" це буде ще менш рентабельно. Нині транспортне плече не віднімається.
Із приводу експорту нафти, наскільки ми розуміємо позицію уряду, як попереднього, так і нинішнього, ніхто не хотів би, щоб українська нафта йшла на експорт. Бо це втрата певних можливостей і додаткового ВВП в Україні.
Лінія атаки, або Як "Приват" намагається повернути те, що мав би віддати
- Наприкінці квітня, як нам відомо, прем'єр Гройсман, ви і Коломойський намагалися вирішити ключові питання діяльності "Укрнафти". До якого рішення ви прийшли? Що запропонував Коломойський для виходу компанії з ситуації, яку, власне ним же було створено?
- На даний момент Коломойський переговори з цього приводу веде з нами, з "Нафтогазом".
- Віртуально (телефоном, по скайпу) чи фізично? Чи означає це, що жодного конкретного рішення немає?
- Ми з Коломойським недавно зустрічалися в офісі "Нафтогазу". Розмова йшла про те, що робити з компанією "Укрнафта". Ми з цього приводу зараз готуємо низку пропозицій, які, зі свого боку, будемо виносити в тому числі й на розгляд нашого акціонера.
- У чому полягали пропозиції Коломойського і що пропонували ви?
- Я не сказав би, що пан Коломойський активно щось пропонує.
- Його влаштовує нинішня ситуація?
- Ситуація його не влаштовує. У нього є головна лінія атаки, яка всім відома. Він як акціонер у тому числі наполягає, щоб "Укрнафта" як компанія, в якій він володіє часткою, теж цю тактику використовувала. Лінія атаки досить проста. Є рішення суду, за яким компанії групи НАК "Нафтогаз України" мають повернути "Укрнафті"
2 млрд кубометрів газу. Рішення "просудили" аж до Верховного суду. Можете подивитися пачку документів у цьому судовому спорі і всі рішення судів.
Ми намагалися домогтися перегляду рішення у Верховному суді за знову відкритими обставинам. Поки що всі наші спроби були безуспішними.
З точки зору Коломойського, так, як він, напевно, бачить ситуацію, дебітори повинні розрахуватися з "Укрнафтою". Є "Нафтогаз", точніше, "Укртрансгаз", який повинен згідно з рішенням судів повернути "Укрнафті" 2 млрд кубометрів газу. Є інші компанії - дебітори НАКу. Мовляв, нехай щось поверне "Нафтогаз", а щось повернемо ми. Точніше, ці приватні компанії.
Позиція дуже проста й невигадлива. Вона, на наш погляд, перманентно заводить переговори в глухий кут. Тому що це не питання нашого бажання чи небажання (повернути газ. - Авт.). Питання в тому, що цього газу в "Укртрансгазі" немає. Не можна повернути те, чого немає. Наш принцип переговорів із Коломойським із зазначеного питання в цьому і полягає. Цей газ був у попередні роки переданий населенню і давно використаний. "Укрнафта" зобов'язана була, згідно з постановою Кабміну, весь видобутий газ продавати для забезпечення потреб населення.
- Є рішення суду.
- Рішення суду, можна сказати, умовно таке: Коболєв, полети на Марс. Ми тебе зобов'язали. Але я не можу полетіти на Марс.
- Чи не вийде, що в цьому спорі під роздачу потрапить "Укртрансгаз"?
- Гадаю, що ні, ми саме вибудовуємо нашу лінію поведінки в цьому конфлікті таким чином, щоб нікого не підставити. "Нафтогаз" давно говорить міноритарним акціонерам, що вартість газу, який вони вимагають, має бути врегульована в грошовому вираженні.
- Якщо ви проведете монетизацію боргу, з яким ви не згодні по суті, "Приват" не отримає очікуваної компенсації вартості газу...
- Ми не говоримо, що ми не згодні. Ми говоримо, що цей газ "Укрнафта" за законом була зобов'язана продавати "Нафтогазу" за регульованою ціною. Міноритарії "Укрнафти" з цим не згодні. У нас різні позиції з цього приводу. Але на той момент були рішення НКРЕ, що встановили ціну, за якою "Укрнафта" мала передавати газ "Нафтогазу".
За цінами, встановленими НКРЕ у відповідні періоди, "Нафтогаз" винен "Укрнафті" 3,75 млрд грн за цей газ, і ця сума відображена у нас у звітності. Міноритарні акціонери оцінили вартість цього газу в більш як 50 млрд грн, або понад 6 млрд дол. за курсом того періоду. Вони оформили свої претензії до "Нафтогазу" і до держави Україна і подали позов до міжнародного арбітражного суду, щоб стягнути цю суму з держави.
Треба сказати, що група "Приват" є послідовною, а в юридичному відстоюванні своїх позицій - в українських судах - дуже ефективною. Вона змогла в судах домогтися не тільки скасування ціни на газ, встановленої НКРЕ, а й методики її розрахунку. Представники "Привату" в цьому питанні довели, що все, що держава Україна говорить їм, насправді український суд спростовує.
Рішення щодо оскаржуваних обсягів газу - у відповіді на запитання: у скільки справедливо оцінити газ, який "Нафтогаз" перепродував для населення? Це та цифра, яку "Нафтогаз" зобов'язаний у грошовій формі (а це вже інша ситуація) повернути групі "Приват".
Моя думка, що єдина причина, чому група "Приват" не пішла по судовій лінії в частині повернення грошей, - вони розуміли, що сума цього боргу буде набагато меншою за
5 млрд дол., які вони вимагають від держави Україна.
Ця сума, яка могла б стати предметом урегулювання спору між "Нафтогазом" і юридичною особою "Укрнафта", в подальшому могла бути розділена відповідно до часток акціонерів та виплачена їм. На наш погляд, це єдине можливе рішення проблеми боргу за газ.
Інша проблема в тому, що різниця в цифрах занадто велика. Якби, умовно, йшлося про різницю між 2 млрд грн і
2,5 млрд грн, то була б можливість знайти компромісну цифру. Але коли різниця в десятки мільярдів гривень, навряд чи можна знайти взаємоприйнятний компроміс. Відповідно, потрібно рішення суду. Ми пропонували міноритарним акціонерам, а це вже не питання "Укрнафти", а питання міноритарних акціонерів, розглянути варіант прискореної процедури в арбітражі і спробувати максимально швидко отримати рішення про те, якою ж є справедлива ціна цього газу і за цією ціною провести розрахунок.
- Ви пропонуєте чи вже подали документи на розгляд? До арбітражу в Стокгольмі?
- У Стокгольмі. Але є нюанс - ми не є стороною у цьому спорі. Стороною цього спору є Міністерство енергетики та держава, захист у цій справі проводить Міністерство юстиції. Вони відповідачі в арбітражі. Позов подано трохи менше року тому.
- У вас немає відчуття, що Коломойський вас переграє практично всуху?
- Нас? Чи всю правову і судову систему України?
- І вас у тому числі. По суті, він не повернув ані копійки "Нафтогазу" ні як групі компаній, ні як компанії, що управляє держпакетом "Укрнафти". У кращому разі щось платиться з поточного потоку.
- А ви справді очікуєте, що Коломойський прийде додому, відкриє скриньку?..
У нас немає прагнення грати з Коломойським у якусь гру. Є необхідність відстоювати інтереси держави. Наприклад, повернути гроші "Укртранснафті", отримати дивіденди від "Укрнафти", не допустити її розвалу. Якщо на якомусь етапі ми вважатимемо за необхідне піти судовим шляхом, то зробимо це. Приклад "Укртранснафти" свідчить, що "Нафтогаз" може успішно вигравати суди.
"Укртранснафта" та її колишній "кристально чистий" глава, або Хто поверне держкомпанії "експропрійовану" нафту?
- У Коломойського є ще одна "золота фішка" - "Укртранснафта". Коли і яким чином може бути вирішено питання повернення нафти, яку структури "Привату" викачали і, напевно, давно переробили і продали?
- Вважаю, це буде черговим цікавим епізодом роботи судової та правоохоронної системи.
- Її ж іще не створено!
- Ну чому, щось-таки існує. І позови ми отримуємо, і судові рішення.
- Те, що існує, не працює. Принаймні в інтересах як громадян, так і підприємств.
- Наскільки я розумію, існує перша відповідь системи: Лазорко, попередній менеджер "Укртранснафти" (за якого й було викачано з нафтотранспортної системи нафту, що належить державі. - Авт.), - кришталево чиста людина. У зв'язку з цим нам цікава увага правоохоронних органів до нас і фокус системи на нас. Але навіть при тому, що Лазорко, на думку системи, - "кришталево чиста людина", ми виграли в апеляції три суди.
- Є впевненість, що "Укртранснафта" поверне "експропрійовану" нафту?
- Тут є важливий момент. Ми зараз отримаємо рішення апеляційних судів про розірвання договорів і про необхідність повернути нам нафту, яку викачали з трубопровідної системи "Укртранснафти" в період, коли цю компанію очолював Лазорко. Ми, природно, на підставі судових рішень звернемося до виконавчої служби з вимогою це зробити. І подивимося, якою буде реакція. Я пам'ятаю, якою була реакція після перших подій при зміні менеджменту в "Укртранснафті".
- "Маски-шоу" забезпечено?
- Зі свого боку, в рамках правового поля, ми робимо все можливе, щоб повернути нафту. Природно, співробітники "Нафтогазу" або "Укртранснафти" не надягнуть балаклав, не візьмуть автоматів і не поїдуть забирати нафту. Такої функції у нас немає, і це незаконно, за це точно можна отримати абсолютно конкретну кримінальну справу за дуже конкретною статтею КК.
- Коломойського такі "деталі" свого часу не зупинили...
- А це запитання не до нас.
- НАК зараз керує наглядовою радою "Укртранснафти" і компанією в цілому?
- "Нафтогаз" цілком контролює "Укртранснафту", яка є частиною нашої групи компаній. Фінансовий план ми дивимося та узгоджуємо. З успіхів "Укртранснафти" можна зазначити, що депозит з Приватбанку повністю переведено до двох держбанків, і ці гроші будуть джерелом інвестицій компанії або сплати дивідендів.
- Скільки проти вас особисто подано позовів за час керівництва "Нафтогазом"?
- Яких саме позовів?
- Будь-яких, включно із заявами до Генпрокуратури.
- Я не рахував заяв, але точно більше одного. Усі вони перебувають на різних стадіях розгляду. Жоден із них поки що не дійшов до стадії офіційного розслідування. Подивимося, як це буде розвиватися. Хоча проти всієї групи "Нафтогаз" зараз кількість різних перевірок, запитів та інших претензій просто зашкалює, навіть підрахувати їх складно. Ми розуміли, що це все одно буде, і ставилися до цього, як до дощу, - подобається чи ні, він усе одно йтиме. От і йде, суцільним потоком.
"Укрнафта" - санація чи ліквідація?
- Які є пропозиції, щоб не допустити розвалу "Укрнафти"? Що ви робитимете для цього найближчим часом?
- Нині розглядається пропозиція менеджменту "Укрнафти" про початок процесу санації. Наглядова рада не може запустити санацію, вона може тільки прийняти рішення про винесення цього питання на розгляд акціонерів компанії.
- Хіба фіскали не можуть прийняти таке рішення?
- Державна фіскальна служба може його теж ініціювати. Є два варіанти, які розглядалися на різних нарадах: з одного боку - це санація, з іншого - ліквідація компанії. У разі ліквідації компанії наш юридичний аналіз показує, що є багато законодавчих моментів, які говорять, що, швидше за все, законно це зробити неможливо. А з огляду на успішність групи "Приват" в українському правовому полі, я думаю, що вони доводитимуть, що це незаконна процедура. Друге - збитки як для самої компанії, так і для держави, і для галузі будуть дуже великими. Ми проводимо попередній аналіз, для остаточного аналізу, повторюся, ми хочемо отримати фінансову звітність від аудиторів. Тоді вже можна буде робити фінальні висновки. Ми сподіваємося отримати і проаналізувати її в п'ятницю-суботу, щоб у вівторок чітко розуміти, які ми маємо цифри і що з цими цифрами можна робити.
Головна ідея процедури санації - це насамперед створити план дій, який має бути розрахований на термін не більш як 12 місяців. Є певні параметри санації, які чітко покажуть, як компанія повинна виходити з цієї кризи. Цей план також відповідає на запитання, чи здатний нинішній менеджмент вивести компанію з кризи. План санації також має відповісти на запитання, що відбуватиметься з накопиченими боргами компанії перед кредиторами.
А головний борг, про який ми говоримо, це борг за податками, на який нараховується дуже висока пеня в розмірі 120% облікової ставки НБУ (за останній рік вона змінювалася від 36 до 23%), плюс штрафи. Компанія з таким боргом, з такою ставкою пені і штрафів, які зараз нараховуються при цінах на нафту близько 40 дол., за попередніми розрахунками, зможе обслуговувати борг, але не зможе його гасити. Це неприйнятно. Тому для компанії процес санації - це можливість, якщо з цією позицією погодиться податкова інспекція як головний кредитор, зупинити нарахування пені і штрафів.
Друге питання, яке ми запропонували б розглянути уряду в питанні санації "Укрнафти", - це запровадження диференційованого рівня ренти залежно від ціни на нафту. Нещодавно Верховна Рада знизила рівень ренти для газодобувних компаній. Але для нафтодобувних компаній рента залишилася на попередньому рівні, який було встановлено ще при цінах на нафту понад 100 дол. Ми вважаємо такий рівень ренти невиправданим при нинішніх цінах на нафту.
Важливим моментом у плані санації є те, що процес санації не передбачає прощення чого-небудь кому-небудь. Навпаки, план передбачає дії зі стягнення всіх боргів, які об'єкту санації винні дебітори. У цьому процесі, як ми припускаємо, міноритарні акціонери природно наполягатимуть на неврегульованому питанні газу між "Укрнафтою" і "Нафтогазом". Ми, зі свого боку, наполягатимемо на питаннях, пов'язаних із поверненням дебіторської заборгованості структурами, які працюють з "Укрнафтою", хоч би кому вони належали.
- Вашу пропозицію про диференційований рівень ренти залежно від ціни на нафту буде сприйнято і витлумачено великою кількістю зокрема депутатів як свідчення того, що ви працюєте на інтереси Коломойського.
- Це очікувана реакція. Час від часу, залежно від того, які експерти мене розглядають, я "дрейфую" між людиною Коломойського, Фірташа, Ахметова, Пінчука. Начебто всіх назвав. На росіян тільки не працюю. Але ця ніша щільно зайнята іншими, там не проштовхнутися.
- Як вам як голові правління НАК "Нафтогаз України" працюється в перші дні з новою наглядовою радою? З огляду на її склад та майбутні повноваження, вона може вас легко усунути. Якщо, звісно, справді буде незалежною в прийнятті важливих рішень, як ви і хотіли.
- Буде за що - усунуть. Поки відбувається ознайомлення наглядової ради "Нафтогазу" з великою кількістю тих питань, які у нас є. Питання стратегії, питання плану розвитку компанії, я вважаю, буде найважливішим із поточних моментів, які нова наглядова рада повинна буде розглянути, висловити свою думку і запропонувати державі конкретний план дій і стратегію.