Міжнародні організації ЮНКТАД (United Nations Conference on Trade and Development (UNCTAD), або Конференція ООН з торгівлі та розвитку) і ОЕСР (Організація економічного співробітництва і розвитку), які в тому числі відповідають за розвиток конкурентної політики у світі, провели незалежний експертний огляд української конкурентної політики і права за участі експертів високого рівня з Європи, США та інших країн.
І не тільки зробили висновки для себе, а й дали аргументовані поради і рекомендації Україні та її Антимонопольному комітету. На сьогодні ЮНКТАД і ОЕСР продовжують спостерігати за виконанням своїх рекомендацій, викладених у вищезгаданих оглядах, і аналізувати, до яких результатів привело їх застосування в Україні.
Натомість нас цікавить прикладне значення вітчизняної та міжнародної антимонопольної практики: як це допоможе розвитку конкуренції та економіки загалом в Україні і як це позначиться на кожному споживачеві?
Про це та інші аспекти, пов'язані з розвитком ефективної конкуренції, DT.UA докладно розпитувало Хассана КАКАЯ, експерта Фонду розвитку конкуренції, який майже 18 років очолював відділ конкуренції та захисту прав споживачів UNCTAD (1998–2015 рр.), Расселла ДАМТОФТА, асоційованого директора з міжнародних справ U.S. FTC (США), Олександра МЕЛЬНИЧЕНКА, екс-керівника АМКУ, а нині одного зі співголів Фонду розвитку конкуренції, і Сергія ЦІВКАЧА, співголову Фонду розвитку конкуренції.
- Які рекомендації міжнародні антиконкурентні організації ЮНКТАД і ОЕСР у результаті роботи експертів дали Україні загалом і нашому Антимонопольному комітету, зокрема, і як оцінили роботу українського конкурентного регулятора? Якщо судити з викритих і доведених до суду картельних змов, наскільки ефективна робота цього органу?
Перший - матеріальне право, наприклад, законодавче розширення повноважень Антимонопольного комітету України. Під час оглядів аналізувався ряд справ, коли АМКУ виявляв картельні змови, але через недостатність повноважень не зміг зібрати необхідної кількості інформації, щоб довести факт порушення конкурентного законодавства, що зменшує авторитет АМКУ.
Другий момент - невідповідність регулювання економічних концентрацій вимогам ринків. Надмірне регуляторне навантаження призводило до того, що, навпаки, відштовхувало інвесторів від України, бо досить часто під регулювання підпадали угоди, які прямо не стосувалися ринкової діяльності в Україні.
Щодо цих моментів новим складом Антимонопольного комітету вже розпочате реформування, наприклад, у частині контролю над економічними концентраціями.
Ще один момент, на який звертали увагу в оглядах, це невідповідність фінансового і людського ресурсів Комітету сучасним економічним викликам. За нашою інформацією, до призначення нового голови фінансування АМКУ часом скорочувалося на 70%.
Конкурентне правозастосування потребує участі фахівців (юристів, економістів) високого рівня, і Комітету важко виконувати функції на належному рівні, коли співробітники одержують зарплати нижчі, ніж у приватному секторі. У такій ситуації Комітет не може повноцінно реалізовувати свою політику.
99 років.
Кажучи ж про нашу взаємодію з АМКУ, важливо зазначити, що ми співпрацюємо з 1992 р. У рамках цього співробітництва розроблялися програми, у тому числі тренувальні, приїжджали експерти, що працювали якийсь час в Антимонопольному комітеті. Ми вивчаємо досвід застосування конкурентного права в Україні та обмінюємося американським досвідом.
Останнім часом у світі простежується тенденція уніфікації конкурентними відомствами своєї практики. Це зумовлено простим фактом - бізнес стає міжнародним, і, відповідно, конкурентні відомства мають грати за аналогічними правилами. Тому ми співпрацюємо і з українським Антимонопольним комітетом, і з іншими міжнародними організаціями, такими, як ЮНКТАД, ОЕСР, Міжнародна мережа з питань конкуренції.
Ми бачимо, що українське відомство зацікавлене в приєднанні до міжнародних стандартів. І сподіваємося на те, що нині відновиться розмова про технічне співробітництво. Це передбачає практичний аналіз. У вересні поточного року в нас була ще одна зустріч із Антимонопольним комітетом; ми обговорювали питання правозастосування, наприклад, як ми розглядаємо справи щодо недобросовісної конкуренції, зловживання монопольним становищем на ринку. Ділимося досвідом.
Слід зазначити, що новий склад Комітету вже почав реалізовувати ці зобов'язання. Разом з тим регулятор тільки на початку свого шляху. АМКУ, крім інших ініціатив, повинен узяти участь разом із Верховною Радою, Кабміном і експертним співтовариством у розробці Кодексу конкурентних процедур, який передбачатиме всі процесуальні дії як регулятора, так і заявників, відповідачів і третіх осіб - учасників антимонопольного процесу, що забезпечить дотримання принципу правової визначеності в діяльності АМКУ. Це дасть можливість бізнесу краще зрозуміти суть підходів Комітету до розслідувань картелів, зловживань домінуючим становищем і випадків недобросовісної конкуренції.
Dawn raids ("раптові перевірки")
- Зі сказаного про розслідування картельних змов і випливає, що АМКУ повинен мати більше прав перевіряти бізнес. Чи не загрожує це бізнесу надрегулюванням?
Х.К.: - Картелі - це таємні змови, які важко довести в суді, оскільки докази мають бути вагомими (прямими, задокументованими, правильно оформленими). Для вирішення цієї проблеми конкурентне відомство має два шляхи: програму лінієнсі (звільнення від відповідальності), коли учасники картелю приходять до регулятора і самі розповідають про порушення; і раптове проведення перевірок (dawn raids, або раптові рейди), тому що в іншому разі докази порушення можуть бути приховані або знищені учасниками змови.
У всіх світових практиках право на проведення таких перевірок жорстко регулюється нормами Конституції та законів. Для таких дій необхідний ордер (дозвіл) судді, без нього антимонопольний орган не може проводити перевірки. Крім того, права сторін забезпечуються і регулюються законодавством, суддя може визначати, яка інформація і у зв'язку з чим вилучається у суб'єктів.
Якщо подивитися на світову практику, то я не знаю жодної держави, де цим правом зловживали б. Крім того, досить часто поліція або судді відмовляють антимонопольним органам у праві проведення такої перевірки.
Р.Д.: - Однією з причин відмов на проведення раптової перевірки є те, що в багатьох навіть розвинених державах до кінця не розуміють, як багато шкоди економіці може завдати картельна змова або інші порушення правил конкуренції.
Тут хочеться навести кілька практичних прикладів з нашої практики в США. У нас була справа, що стосується фармацевтичного ринку. Компанія виробляла оригінальні (патентовані) ліки. Термін дії їхнього патенту закінчувався, і за нашим законодавством інші компанії могли зайти на ринок і виробляти генерики (дешевші копії) цих препаратів. При цьому вартість генериків становить 10–15% від вартості оригінального препарату. Компанія - власник патенту подала позов на чотири компанії - виробників генериків, які хотіли ввійти на ринок, про порушення своїх патентних прав… В остаточному підсумку виробник оригінальних препаратів прийняв рішення заплатити виробникам генериків мільйони доларів за те, щоб ці компанії не входили на ринок.
Зазвичай при порушенні патентного законодавства та подачі таких позовів порушник платить гроші тому, хто подав позов та чиї права порушені. Тут же вийшло навпаки. Ми називаємо це зворотним платежем. Усі сторони залишилися задоволені.
Крім нас і споживачів. Такі дії є антиконкурентною угодою між потенційними конкурентами, яка призводить до збереження монопольного становища на певному ринку. У результаті цієї угоди споживачі були змушені заплатити зі своєї кишені мільярди доларів.
Нами було відкрито справу, у результаті якої компанія повинна повернути понад мільярд доларів, отриманих шляхом обману. Ці гроші мають бути повернуті споживачам, які через це порушення були змушені переплачувати вартість ліків.
Ми також намагаємося правильно розставляти пріоритети по розгляду справ, щоб бути впевненими, що кожен долар нашого платника податків ми використовуємо ефективно. Іноді навіть маленькі справи про порушення мають для нас велике значення, тому що на їхньому прикладі ми можемо показати бізнесу, що можна робити, а чого не можна.
Наприклад, у нас нещодавно була справа, яка включала трьох тенорів (Домінго, Каррерас і Паваротті). Кожні чотири роки напередодні чемпіонату світу з футболу вони укладали контракт на аудіозапис їхнього виступу, потім звукозаписні компанії його випускали. На одному чемпіонаті - одна звукозаписна компанія, на наступному - інша. Під час третього чемпіонату дві звукозаписні компанії вирішили об'єднатися. Це юридично законно. Але вони також домовилися, що відмовляться від своїх прав на попередні записи, щоб не конкурувати з майбутніми. І оце вже порушення - неправомірне обмеження конкуренції.
Це виглядає як незначна справа, але вона встановила принцип обмеження конкуренції в спільних підприємствах. Ми визначили поведінку спільних підприємств, яка веде до обмеження конкуренції. Тільки ті обмеження конкуренції, які необхідні для існування спільного підприємства, будуть правомірні. Усе, що виходить за ці рамки та обмежує конкуренцію, буде неправомірним.
Ефективна боротьба з антиконкурентними погодженими діями суб'єктів господарювання, або картелями, як їх прийнято називати у світі, можлива лише за умови дотримання двох складових. По-перше, створення в органах влади, бізнесі та суспільстві обстановки неприйняття протиправної та за своєю природою антисоціальної поведінки такими "утвореннями". По-друге, повсякденного, добре організованого обміну інформацією та співробітництва між АМКУ і правоохоронними органами як у центрі, так і в регіонах країни.
Тому Фонд розвитку конкуренції (ФРК) ще в травні цього року вніс у Кабінет міністрів України свої пропозиції щодо створення робочої групи для підготовки відповідної угоди про співробітництво між цими держорганами (документ також опубліковано на сайті ФРК). Уряд на ці пропозиції поки що не відреагував.
Зволікання з вирішенням цього питання неприпустиме, оскільки картелі, поза сумнівом, продовжують завдавати величезних збитків національній економіці. Сподіваємося, що відповідне рішення буде прийнято найближчим часом.
Крім того, на підтримку рекомендацій наших іноземних колег скажу, що вже давно необхідно законодавчо закріпити процедури, на підставі яких і за наявності відповідного судового рішення АМКУ одержить право вилучати у компаній докази, що свідчать про таємні змови на ринку. Це право мають практично всі конкурентні відомства світу. Український бізнес, що працює за кордоном, може перевірятися у такому порядку місцевим регулятором. АМКУ ж таких прав, хоч як це парадоксально,
не має.
Конкурентне право чи право сили?
- Але, з іншого боку, чи не виглядає це як підміна функцій силових органів антимонопольним відомством при проведенні перевірок?
Р.Д.: - Я вважаю, що найголовніше для суду - мати глибоку всебічну перевірку ситуації перед тем, як прийняти рішення та видати або не видати дозвіл на раптову перевірку компанії чи бізнесу.
Х.К.: - Розумію, чому це питання таке важливе для вас. З одного боку, треба займатися правозастосуванням, а з іншого - необхідно відходити від методів втручання в діяльність (радянський стиль, коли я можу робити все, що хочу). І тут потрібно знайти баланс. Якщо простежити діяльність АМКУ протягом останніх 20 років, то можна побачити, що Комітет починав не з перевірок, а з адвокатування конкуренції, пояснюючи, яка поведінка є порушенням законодавства, чому це важливо для реформування економіки, чому картельні змови дуже шкідливі для споживачів і бізнесу. І рішення, які в цей час приймалися, були досить м'якими в плані санкцій, розслідування могли закінчуватися рекомендаціями або угодами з бізнесом з метою заохочувати дотримуватися норм законодавства.
У певний момент Комітет муситиме буде сам собі поставити запитання: ми займаємося навчанням людей чи все ж таки правозастосуванням?
Правопорушники повинні боятися антимонопольного органу. Адже зрештою негативні наслідки таких порушень відображаються в рахунках споживачів за електроенергію, продовольчі товари, транспортні та інші послуги. Тобто в результаті за все це платить споживач.
Однак разом з тим антимонопольний орган має викликати не тільки страх і побоювання, а насамперед повагу, завдяки своєму досвіду і знанням, справедливому та прозорому правозастосуванню. Необов'язково застосовувати санкцію, можна зробити так, аби порушник повернув ціни до економічно обґрунтованого рівня, і це покаже споживачам, бізнесу, що АМКУ виконує своє призначення.
О.М.: - Казати про підміну Антимонопольним комітетом функцій силових відомств немає ніяких підстав, оскільки повноваження кожного з них чітко визначені законодавством і між собою не перетинаються. Інша річ, що не всі в Україні хотіли би посилення повноважень АМКУ.
Про надконцентрації і монополії
- Що ви думаєте з приводу того, що АМКУ свого часу дозволив надконцентрації на енергетичному, металургійному, хімічному ринках etc?
Х.К.: - Це питання не досліджувалося міжнародними організаціями. Але щоб уникнути подібних ситуацій надалі, необхідні дві складові. По-перше, незалежність регулятора, по-друге, його відповідальність за свої дії. І перше, і друге має бути закріплене на законодавчому рівні, як це й зроблено в Україні.
Рішення всіх європейських конкурентних відомств, як і в Україні, можуть бути переглянуті в судах. Перегляду підлягає все: штрафи, рекомендації, процедура, інтерпретація права, розмір санкцій тощо.
Що стосується незалежності конкурентного відомства, то це не означає, що орган абсолютно "відірваний" від уряду. Є загальна політика, якої слід дотримуватись.
Якщо говорити про монополії, про які ви згадували, то тут має бути відповідність конкурентної політики, правозастосування і загального вектора розвитку держави. Вони не повинні йти врозріз одне з одним.
Іноді уряд, бажаючи вирішити певні проблеми, такі, як низький рівень життя населення, або допомогти в розвитку певних секторів економіки, діє різко, але бажання не повинні підривати конкурентну політику. Попередній склад АМКУ розпочав реалізовувати гарну ідею - розробив довгострокову (на десять років) програму розвитку конкуренції. Сподіваюся, що нове керівництво АМКУ розробить новий проект з урахуванням економічних і політичних реалій та зможе втілити його в життя.
С.Ц.: - Відповідно до українського законодавства суб'єкт господарювання (компанія) посідає монопольне становище на ринку, якщо в нього немає конкурентів або він не відчуває значної конкуренції. Монопольним визнається становище суб'єкта господарювання, частка якого на ринку перевищує 35%, якщо він не доведе, що відчуває значну конкуренцію. Водночас монопольним може бути визнане становище суб'єкта господарювання, якщо його частка на ринку становить 35% і менше, але він не відчуває значної конкуренції. Монопольним також визнається становище кожного із суб'єктів господарювання, якщо сукупна частка не більш як трьох суб'єктів господарювання перевищує 50%; сукупна частка не більш як п'яти суб'єктів господарювання перевищує 70% і вони не доведуть, зокрема, наявності між ними істотної конкуренції. Це випадки так званої колективної монополії.
Наголошу: закон однозначно забороняє АМКУ давати згоду на концентрацію, яка призведе до монополізації або істотного обмеження конкуренції. Монополії можуть створюватися і в результаті конкурентної боротьби, контроль над дотриманням правил якої покладено на АМКУ.
Вважаю, що АМКУ не порушував вищезазначених приписів закону при видачі дозволів на економічну концентрацію. Інакше кажучи, "надмонополії", прямо створені Антимонопольним комітетом України, навряд чи існують. Разом з тим можна поставити ще одне запитання: а чи не зловживають компанії своїм можливим домінуючим становищем на ринках? Відповідь може дати тільки АМКУ, тому що в них є аналітична інформація про ринки, і вивчення таких питань - це їхня пряма функція.
Важливо усвідомлювати, що монополія сама по собі - не порушення конкурентного законодавства, а лише відповідний стан ринку. Але зловживання монополії своїм домінуючим становищем має жорстко припинятися. Це - повноваження АМКУ. У руках цього регулятора - потужний проєвропейський інструмент: право накладати штрафи у розмірі до 10% від обороту компанії. Державні органи, учасники ринку, експерти, аналізуючи поведінку бізнесу, зокрема, його цінову політику, так звану паралельну поведінку суб'єктів господарювання на ринку, мають інформувати регулятора про ознаки порушень.
О.М.: - Нагадаю також, що в Україні рішення про створення монополій, як і в інших країнах, може прийняти вищий орган виконавчої влади - уряд. Інша річ, що, приймаючи таке рішення, КМУ зобов'язаний оцінити його наслідки за участі експертного співтовариства і провідних учасників ринку. КМУ повинен оцінити, як це й передбачено конкурентним законодавством, чи перевищує позитивний ефект для суспільства від створення монополій негативні економічні наслідки. Але навіть КМУ не має права дати дозвіл на створення монополії, якщо таке рішення становить загрозу системі ринкової економіки.
Трапляються помилки й тут. От найсвіжіший приклад: загальновідомо, що КМУ в листопаді 2014 р. прийняв постанову №647. Її суть полягала в тому, що підприємства зобов'язувалися купувати природний газ виключно в НАК "Нафтогаз України", що призводило до усунення конкуренції на ринку природного газу. Рішенням суду цю постанову уряду було визнано недійсною. Враховуючи важливість цього питання, ФРК розробив проект закону, ухвалення якого зробить неможливими подібні помилки в майбутньому.
"Ідея конкурентної політики - захист прав добросовісного бізнесу і споживачів"
- Якщо конкурентне відомство незгодне із "сьогохвилинною" антимонопольною політикою держави або конкретним рішенням уряду, чи може воно не виконувати його? І ще. Як вирішується питання з фінансуванням і фінансовою незалежністю конкурентного відомства в інших країнах?
Р.Д.: - Конкурентні відомства - не найвагоміші політичні гравці. Найголовніші їхні якості - це їхні ідеї та наполегливість. Вони повинні в усьому цьому потоці політики та указів знаходити свій шлях, доводити свою точку зору та домагатися результату в усьому цьому механізмі. Також одним із складних завдань практично для кожного конкурентного відомства є роз'яснення громадянам, що робота цього органу важлива для їхнього добробуту. Ідея конкурентної політики полягає в тому, щоб знизити ціни для споживачів з метою створення більших можливостей для вибору та формування більш продуктивної економіки. Звичайним людям це складно зрозуміти, і тому важливо мати можливість пояснити споживачам, що конкуренція це не якийсь економічний принцип, який нікому не зрозумілий. Вона має до них прямий стосунок. Це забезпечення товарів, захист прав споживачів, функціонування економіки як такої.
Х.К.: - Дуже важливо те, що одна з багатьох функцій, яку виконує конкурентне відомство, це функція урядового порадника у питаннях чи то імплементації нового законодавства, чи то нової політики.
Торік уряд Франції вирішив підняти і зафіксувати ціни на молоко, свинину й інші продукти, тому що через ситуацію з Росією (можливо, так: через санкції проти РФ) експорт скоротився, і виникла необхідність фіксувати ціни, щоб зберегти виробництво. За розпорядженням голови конкурентного відомства Франції було проведено дослідження з метою знайти способи зберегти конкуренцію і водночас захистити виробника. У результаті цього дослідження було запропоновано залишити регулювання цін ринку, але разом з тим було знайдено державні кошти, які відшкодували б збитки фермерів. У такому разі конкуренція дотримувалася, тому що ціна залишалася вільною, але й збитки фермерів при цьому компенсувалися державою.
Що стосується фінансування АМКУ, то є багато шляхів вирішити цю проблему. Наприклад, у Туреччині було прийнято закон, відповідно до якого 0,01% від реєстраційного збору нових компаній відраховується також на фінансування антимонопольного відомства. Внаслідок цього бюджет антимонопольного відомства в Туреччині становить приблизно 17 млн дол.
У Португалії суб'єкти природних монополій зобов'язані платити певний відсоток від своєї виручки до бюджету конкурентного відомства.
Ще одним варіантом може бути підвищення зарплат співробітників Комітету за рахунок іноземних донорів. Так, Світовий банк доплачував зарплату співробітникам конкурентних відомств деяких великих держав, що розвиваються, для того, щоб зрівняти ці зарплати із зарплатами приватного сектора. Але це може бути тільки тимчасовим вирішенням проблеми.
О.М.: - АМКУ має великі повноваження у сфері формування і реалізації конкурентної політики держави, а саме: вносити президентові, Нацбанку, Кабміну та іншим органам влади пропозиції про зміну вже прийнятих ними нормативно-правових актів, які не відповідають конкурентному законодавству або внаслідок неоднозначного розуміння яких створюються перешкоди для розвитку конкуренції. Такі широкі повноваження означають не лише право, але і обов'язок АМКУ вчиняти так завжди, коли хтось із суб'єктів влади діє не відповідно до вимог статті 42 Конституції України та інших положень конкурентного законодавства.
Що стосується недофінансування АМКУ, низького рівня заробітної плати його співробітників, яка на порядок нижча, ніж у бізнесі, що підпадає під антимонопольне розслідування, то органи державної влади України, правомірно вимагаючи від АМКУ результативних розслідувань на соціально важливих ринках, зобов'язані, нарешті, вирішити цю проблему. Міжнародний досвід свідчить про можливість розробити варіанти гідного фінансування АМКУ не з коштів держбюджету України.
Доречно нагадати, що Комітету вже понад 20 років. За ці роки в умовах недофінансування створене не лише передове законодавство, європейське за своїм духом і принципами, а й досить ефективна система захисту конкуренції. Нагадаю, що невеликі за кількістю територіальні відділення АМКУ функціонують у всіх обласних центрах.
Свого часу, працюючи багато років одним з керівників АМКУ, мені довелося побачити всю антимонопольну Україну. Там працює багато високопрофесійних і чесних фахівців. Вони вже багато років займаються не тільки розслідуванням справ, але й адвокатуванням конкуренції, і здобули повагу своєю роботою. З огляду на це не можу погодитися з думкою про неефективність існуючої системи територіальних відділень, посилаючись на "зарубіжний досвід", який скрізь різний і має враховувати особливості кожної країни та пропозиції про зменшення кількості тервідділень.
При цьому не можна забувати, що в умовах нашої країни - кризових явищ в економіці, зниження рівня захищеності малого й середнього бізнесу та споживачів - доцільно встановити постійний діалог регіонів з центральною владою, на належному рівні роз'яснювати бізнесу на місцях суть конкурентного законодавства й економічні переваги добросовісної конкуренції. Необхідно підсилити територіальні відділення, організувати систематичне підвищення кваліфікації їхніх співробітників, у тому числі із залученням національних і зарубіжних експертів. Загалом реформа АМКУ має стати предметом глибокого аналізу й публічного обговорення в експертному середовищі.
АМКУ і Антикорупційне бюро - союзники чи конкуренти?
- Взаємодія конкурентного відомства й Антикорупційного бюро - якою є міжнародна практика? Які особливості в сфері держзакупівель?
Х.К.: - Що стосується міжнародного досвіду, то тут взаємодія між антимонопольним і антикорупційним відомствами можлива при розслідуванні змов, які стосуються держзакупівель. Під час своїх розслідувань антимонопольні відомства різних країн могли доходити до міністерського рівня та інших високопоставлених чиновників. Оскільки це вже була не їхня сфера діяльності, такі справи доводилося передавати в антикорупційні відомства. Це якраз і є ті випадки, коли між ними можливе співробітництво.
Р.Д.: - Держзакупівлі відрізняються від простого ринку тим, що ринок - це попит і пропозиція. Тобто угода відбудеться тільки тоді, коли буде дотримано цих двох інтересів. А держзакупівля - це лише пропозиція, угода за якою відбудеться в будь-якому разі й товар або послуга будуть поставлені. І тут корупційна складова може бути природною. Тому Антикорупційне бюро, АМКУ та інші відомства, які займаються цими питаннями в державі, повинні бути союзниками.
Тобто що відбувається: з одного боку, якщо займатися публічними закупівлями, це збереження державних коштів, які допомагають державі; з іншого - функцією конкурентного відомства є забезпечення справедливої конкуренції на ринку. Тобто це "рука та рукавичка", дві речі, які завжди мають бути разом. Це два елементи, вони різні, але саме ці два елементи забезпечують здорове існування економіки. Це державні гроші, які зберігаються, і це приватний сектор, який справедливо конкурує.
Х.К.: - Кожна країна, яка організовувала Олімпійські ігри або футбольні чемпіонати, пройшла через ці проблеми. Тому АМКУ й Антикорупційне бюро мають бути дуже чутливими до таких речей і гостро на них реагувати.
І я знову хочу повернутися до питання незалежності конкурентного органу. У Бразилії було три конкурентні органи: у Міністерстві фінансів, Міністерстві юстиції (займався виключно картельними змовами і перевірками) і суді. Але з минулого року їх об'єднали в одне окреме відомство. На моє запитання колишньому керівнику конкурентного відомства, чи задоволений він тією незалежністю, яку одержав орган, він відповів: "І так, і ні". Пояснив він це тим, що, як частина цих органів, конкурентне відомство мало можливість одержувати інформацію про всі нововведення уряду і могло попереджати те, що відбувається. Нині ж, одержавши незалежність, воно змушене саме знаходити потрібну інформацію. Тому незалежність іноді проявляється в тому, що ти перебуваєш сам по собі, осторонь усього.
С.Ц.: - Підтримуючи позицію іноземних колег щодо держзакупівель, хочу зазначити, що з початком функціонування НАБ в Україні з'являється унікальний шанс об'єднати його зусилля з АМКУ ще й у виявленні та притягненні до відповідальності за порушення конкуренції і пов'язану з цим корупцію в тих випадках, коли державні органи незаконно сприяють певним учасникам ринку одержати конкурентні переваги над іншими компаніями, або коли державні органи обмежують конкуренцію на ринку з метою одержання "відкупу" або іншої вигоди від його учасників (в українському конкурентному законодавстві - антиконкурентні дії органів влади). Корупційна складова в таких випадках може бути настільки значною, що у разі доведення таких розслідувань до логічного (судового) завершення НАБ може відразу й повністю виправдати своє створення в очах платників податків. А відшкодовані в таких випадках збитки економіці України від діяльності компаній, які одержали незаконні конкурентні переваги, може перевищити вищезгаданий "мексиканський приклад", коли санкція за порушення дорівнювала бюджету відповідального за розслідування відомства на 99 років.
Упевнений, що у такого співробітництва НАБ та АМКУ велике державне майбутнє. Усе, що необхідно в цьому "рецепті" відновлення справедливості на певних ринках, - незаангажованість, обопільна воля і професійні дії в правозастосовній сфері цих відомств.
Алла ЄРЬОМЕНКО
Довідка DT.UA. Фонд розвитку конкуренції (ФРК) заснований у 2014 р. з метою створення в Україні міжнародного експертного майданчика для аналізу питань, пов'язаних з обмеженням конкуренції на ринках країни, та напрацювання пропозицій х їх вирішення державним органом України. До складу ФРК увійшли як відомі українські, так і іноземні експерти цієї галузі, середи яких представники Швейцарії, Великої Британії, Бразилії, Італії, США та інших країн. (Детальніша інформація про ФРК: www.cdf.com.ua)
Расселл Дамтофт - асоційований директор з міжнародних справ U.S. FTC, (США)
Хассан Какая - керівник відділу конкуренції та захисту прав споживачів, UNCTAD (1998–
2015 рр.); експерт Фонду розвитку конкуренції (Швейцарія)
Олександр Мельниченко -
співголова Фонду розвитку конкуренції (Україна)
Сергій Цівкач -
співголова Фонду розвитку конкуренції (Україна)