Майже половина українських реакторів атомних електростанцій переведена на американське пальне, але для деяких АЕС питання є значно складнішим, пише у своєму матеріалі «Енергоатом» шукає партнера для серйозних відносин» Ігор Маскалевич.
Так, нещодавно закінчився процес переходу на американське пальне на ще одному реакторі Рівненської АЕС.
«Війна зробила питання палива ключовим, адже, природно, поставки російського відразу ж припинилися. Остання партія прибула у Вараш на Рівненську АЕС якраз за два-три дні до війни», - зазначає він.
За словами автора, перехід на американське ядерне паливо не є проблемою, оскільки остання його модифікація цілком успішно відпрацювала на АЕС уже десяток років. Паралельно на українських АЕС є запаси для великих ректорів на два-три роки, а можливості шведського заводу Westinghouse цілком дозволяють випускати паливо і для наших реакторів, і для болгарських, і для чеських. Таким чином вже в 2024–2025 роках на західноукраїнські АЕС завозитимуть не російське, а шведсько-американське паливо.
«Звичайно, все буде непросто. Наприклад, на перший блок Південноукраїнської АЕС раніше американці не хотіли поставляти паливо через відмінності в конструкції. Один реактор ВВЕР-1000 виробляє 6–7 млрд кВт∙год на рік — споживання кількох областей. Доведеться думати, як вирішити питання, причому без шкоди для безпеки», - зауважує Маскалевич.
Також можуть виникнути труднощі із заміною палива для двох маленьких блоках Рівненської АЕС, яке виробляли тільки в Росії.
«Звичайно, заради нас хороших ніхто особливо смикатися не став би. Але, на щастя, ринок ВВЕР-ського палива значно більший. У Європі, крім наших, нині налічується 15 реакторів типу ВВЕР. А 18 реакторів — це набагато смачніший шматок ринку, ніж два-три рівненські. Для нас цей варіант безальтернативний. І залишилося два, максимум два з половиною роки», - зазначає він.
Водночас Маскалевич зауважує, що на Запорізькій АЕС росіяни захопили і ймовірно вивезли частину для несанкціонованого вивчення в Росію запаси палива від Westinghouse для чотирьох її блоків.
Більше статей Ігоря Маскалевича читайте за посиланням.