Єврокомісія та уряди ЄС уже напрацювали низку можливостей для економії в періоди енергетичної кризи. Про це пишуть Вадим Башта та Сергій Следзь у статті «Вартість кіловата: як вижити в умовах бракуу енергетичних потужностей» на сайті ZN.UA.
Коли потрібно певний час вдаватися до економії, то практикують заходи, котрі не обмежують базових потреб, а стосуються додаткового функціоналу, комфорту або естетики:
- незначно зменшується температура в басейнах;
- в офісних будівлях, школах і садочках вимикають опалення на вихідні, канікули, свята;
- у певні години обмежується підсвітка архітектурних шедеврів чи навіть мостів;
- скорочується час роботи фонтанів;
- заходи економії застосовуються до підприємств, громадського транспорту, музеїв, ресторанів;
- у форс-мажорні періоди державних службовців просять більше працювати вдома, щоб не витрачати енергії на обслуговування офісних приміщень.
При цьому рекомендовані норми обігріву та охолодження приміщень значно жорсткіші, ніж в Україні. В певних країнах Європи навіть передбачені штрафи за світлову рекламу магазинів з першої години ночі до шостої ранку до 1500 євро та за роботу кондиціонера в комерційних закладах при відчинених дверях — до 750 євро.
Раніше ми писали про те, що в Україні громадяни та фізичні особи-підприємці повинні до 1 травня 2024 року подати декларацію про свій майновий стан, а потім до 1 серпня слід сплатити податки. Якщо проігнорувати терміни подачі декларації, можна отримати штрафні санкції.