Якщо зростання тарифу несподіванкою не було, то по-справжньому лякає те, в який спосіб влада збирається це зробити. Про це йдеться в статті директора аналітико-дослідницького центру «Інститут міста» Олександра Сергієнка «Диференціація по-нашому. Як зростуть тарифи на енергетику» на сайті ZN.UA.
Як ми писали, з 1 червня формулу оплати населенням послуги за електроенергію змінять і тариф при споживанні понад 100 кВт зросте майже на 80%.
В Україні навколо великих і середніх міст уже сформувалися агломераційні зони із сіл і котеджних містечок. Там централізованого водопостачання, гарячої води, централізованого опалення просто немає — все життєзабезпечення тримається виключно (або переважно) на електриці. Звісно, її споживання в таких домогосподарствах у рази вище, ніж у містах, де є повний набір житлово-комунальних послуг. Тому підвищення тарифів для таких родин може боляче вдарити по бюджетах.
Якщо придивитися до структури населення приміських територій, то її склад за останні десятиліття змінився кардинально. До початку великої війни до Києва щодня приїздило 560 тисяч людей з передмістя на роботу.
Окрему когорту становлять пенсіонери, які влітку, або навіть цілий рік, живуть за містом і займаються садами та городами. Також до сільських громад приїхало багато переселенців. Для них будь-яке зростання вартості електрики буде болючим, адже з 10,5 мільйона українських пенсіонерів половина отримує пенсії менш як 4 тис. грн.
Нагадаємо, є чотири підстави для запровадження вищих тарифів, однак вони мають бути елементом грамотної енергетичної політики.