У ЗМІ та соцмережах нерідко можна натрапити на заклики до переходу на військові рейки, на повну мобілізацію економіки, яка повинна працювати на фронт. Третій рік великої війни, начебто й справді час. Але це означає, що до боротьби має долучитися кожен, і не словом, а ділом.
З останнім є проблема. Суспільство з відвертим нерозумінням ставиться до спроб уряду підвищити податки й тарифи, що необхідно для утримання війська та оборони і для відновлення зруйнованої інфраструктури. Оскільки бізнес є віддзеркаленням суспільства, особливого ентузіазму не спостерігається й тут. Треба визнати певний прогрес, але досягають його здебільшого з допомогою чарівної палички, а точніше, дрючка у руках Державної податкової служби (ДПС) і суспільного контролю. Вже визначилися й відверто зухвалі персонажі, котрі демонстративно й надалі недоплачують до бюджету та фактично послаблюють нашу оборону. Як вони досі працюють, окреме питання до фіскалів.
Детальне вивчення сплати податків мережами АЗС 2023 року показує, що абсолютна більшість цих мереж продовжує ментально перебувати в 2021 році й не дуже заморочується з приводу трагічності поточного моменту. Так чи інакше, картина потроху змінюється, але ці успіхи не виглядають зацементованими. Це ще раз доводять результати першого кварталу 2024 року.
Індикатори пофігізму
Податок на прибуток (ПнП) і зарплатні податки (ПДФО та ЄСВ) уже можна назвати найбільш проблемними. Питання їхньої сплати цілком на совісті власників бізнесу, а це така собі опора. Тому саме ці податки дозволяють діагностувати рівень справжньої відповідальності будь-якого бізнесу. Про зарплати ми поговоримо іншим разом, а зараз поглянемо на прибутки.
Серед десяти найбільших мереж за кількістю АЗС одна ОККО сплатила 65% податку на прибуток, хоча реалізувала лише 34% пального.
Якби WOG під керівництвом Андрія Пивоварського показувала такий самий прибуток, як «зелені» колеги, то на дві мережі припадало би понад 90% усього прибутку з ТОП-10 (див. рис. 1).
Тут дійсно якась таємниця. WOG торгує тим самим пальним, що й ОККО. За тими самими цінами, що й ОККО. Добові продажі зі станції на 15% нижчі, ніж в ОККО, але й на 20% нижчі офіційні оклади працівників. У результаті офіційна прибутковість кожної станції WOG на початку 2024 року була майже вдвічі меншою, ніж в ОККО (див. рис. 2). Але віддамо WOG належне: 2023-го вони відставали у п’ять разів. Також оператор уже другий квартал упритул наблизився до позначки 2 грн/л, хоча перші три квартали 2023 року тусив разом з аутсайдерами рейтингу в зоні +/- 1 грн/л.
Аналогічні метаморфози можна спостерігати й на іншому полюсі ринку. Йдеться про БРСМ і Avantage 7, які працюють у нижньому ціновому діапазоні. Прибутковість кожної АЗС першої мережі втричі менша порівняно з другою. А 2023 року ця прірва становила шість разів.
До речі, торік Avantage 7 узагалі була другою після ОККО за прибутковістю серед ТОП-10. Судячи з усього, повірити у себе «соціально-орієнтованій» мережі допомогли податківці. У четвертому кварталі 2023 року Avantage 7 раптово потішила державний бюджет 79 млн грн ПнП, хоча за попередні три квартали «пожертвувала» лише 28 млн грн. Тоді ж управляючий партнер компанії Наталія Чирич надіслала до скарбниці ще понад 100 млн ПДВ, що оціночно вчетверо більше, ніж у попередні три квартали.
Кажуть, власники Avantage 7 були так вражені спілкуванням із податківцями та, зокрема, з головою податкового комітету Верховної Ради Данилом Гетманцевим, що навіть письмово пообіцяли дотримуватися середнього по ринку податкового навантаження на літр і кожного місяця сплачувати по 20 млн грн.
Мабуть, то все чутки. За даними Тимчасової слідчої комісії парламенту, у першому кварталі 2024 року чотири компанії групи Avantage 7 сплатили 44 млн грн податків, або близько 15 млн на місяць. Згідно з цими даними також поки не склалось і з середнім податковим навантаженням — 0,79 проти середніх 1,62 грн/л по 30 мережах у моніторингу (див. рис. 3).
Не зрослося (а може, й навпаки) у податківців і з БРСМ. У третьому кварталі 2023-го сплата з літра у мережі Андрія Біби зросла з 0,5 до 2,4 грн/л! Здавалося, контора твердо стала на шлях виправлення. На жаль. У четвертому кварталі було вже 0,7, цього року — 0,9 грн/л. Податкова за цим спокійно спостерігає вже пів року.
Якщо ж повернутися до прибутковості АЗС, то власникам абсолютної більшості мереж набагато вигідніше було б здавати їх в оренду. Або продати й покласти гроші на банківський депозит. Непогані станції МОТТО 2023 року заробляли 200 дол. на місяць, БРСМ — 1500 дол. Смішні цифри й за преміальними мережами — їхнього заробітку не вистачить навіть на зарплату одного «топа». Але на ринку ви не знайдете охочих ані здати в оренду, ані продати АЗС. Навпаки, будівництво нових і модернізація наявних АЗС ідуть повним ходом. Отже, гроші є, але в якійсь іншій тумбочці.
Алло, ми шукаємо таланти!
Кожен квартал спалахують нові «податкові» зірки. Як уже зазначалось, у третьому кварталі минулого року це була БРСМ, у четвертому — Avantage 7, які швидко знайшли в своїх глибоких кишенях додаткові сотні мільйонів гривень для бюджету. На початку цього року таких «жирних» зірок не було, але траєкторію пересування Державної податкової служби можна простежити.
Схоже, перша зупинка була в офісі невеличкої мережі «Паралель», для якої початок 2024 року без перебільшення став космічним. З пів мільйона ПДВ у третьому кварталі 2023 року «темна конячка» сплатила 28 млн грн! Результат — 11,7 грн податків на літр. Красиво! Власник «Паралелі» Олександр Дубінін сам колишній донецький податківець, і, схоже, цього разу колеги один одного зрозуміли правильно.
Тем для розмов там залишається багато, зокрема й щодо мережі МОТТО, яка начебто перебуває в орбіті пана Дубініна і яка є незмінним аутсайдером податкових рейтингів. До цієї ж орбіти відносять і компанію «Прайм», про купівлю якої нещодавно заявив донецький підприємець Антон Ломаний. Таким чином, інтерес до «Паралелі» зрозумілий. Цікавляться нею й учасники оптового ринку, які відзначають неабияку конкурентоспроможність гравця.
У гарному сенсі слова спалахнула миколаївська мережа «Кворум» бізнесменів Валерія Бабарики та Ігоря Кльована. Неочікувано для самої себе вона злетіла з нетрів до четвертого рядка національного рейтингу: її податкове навантаження зросло за квартал у дев’ять разів — з 0,34 до 3,03 грн/л. Миколаївці вирішили сплатити одразу 14 млн грн ПДВ (улюблений податок українських податківців), тоді як раніше цей рівень було важко роздивитися. Похвально, так тримати!
Не можна сказати, що раніше погано платила полтавська BVS, але у першому кварталі цього року її показник збільшився удвічі, з 1,7 грн/л до 3,4 грн/л. Бізнес родини Батраченків сплатив 57 млн грн ПДВ проти 8,7 млн грн кварталом раніше і посів третю сходинку національного «податкового» рейтингу.
Якби не «Паралель», тріумфатором була б Socar, яка вперше на ринку добровільно подолала позначку у 4 грн/л. Цей бізнес уперше за рік показав прибуток і одразу близько 230 млн грн (відповідно, 41 млн грн ПнП). Треба зазначити, що високий податковий результат Socar базується здебільшого на ПДВ на оптових продажах, які перевищують роздрібні.
Потужно додав Shell, хоча навряд чи світовий гігант ставив собі це за мету. Покращений результат виник унаслідок зростання зарплатних податків з одночасним 20-відсотковим провалом продажів. Найшвидше, компанія виплатила бонуси за результатами 2023 року. (Хоча за що там платити, якщо прибуток становив до 6 млн грн за рік? Хіба що за важкі умови праці у воюючій країні…)
Мотивація Shell в утриманні українського бізнесу залишається незрозумілою. А після націоналізації 49% у статутному капіталі мережі й поготів. Абсолютно точно передача в оренду або продаж принесли б набагато більше зиску. З іншого боку, для бюджету країни Shell однозначно вигідний, бо податкова віддача від абсолютної більшості потенційних власників була б набагато менша.
У UPG податкове навантаження зросло у півтора разу, до 2,8 грн/л, хоча досягнуто це було у дещо екзотичний спосіб: компанія сплатила 57 млн грн «інших» податків — на землю, на нерухоме майно, акцизу із роздрібних продажів тощо. Мережа Володимира Петренка може зробити для держбюджету набагато більше, оскільки є найбільш ефективною на ринку з найбільшими обсягами реалізації на один АЗК. Якби UPG не чекала з виплатою податку на прибуток до кінця року, а розподілила його рівномірно, то, найшвидше, у першому кварталі, наприклад, мала би результат понад 3 грн/л. Погодьтеся, це було б красиво! А якщо серйозно, то гроші бюджету на оборону потрібні вже сьогодні, а не завтра і тим більше не післязавтра.
Під завісу свого управління мережею «Глуско» потішив і «Нафтогаз України». Ледь не вперше за два роки з’явився прибуток, а з ним і покращення «податкового» індикатора — 2,77 проти 2,08 грн/л у третьому кварталі 2023-го. З 15 березня мережею керує «Укрнафта», з якою вже вирішили не грати у лотерею: за умовою договору з АРМА держкомпанія платитиме 7 млн грн незалежно від фінансового результату. А якщо раптом там ще залишиться якийсь прибуток, то з нього «Укрнафта» форвардне АРМА 90%. Навряд чи на таке підписався би приватний бізнес. «Укрнафта», швидше за все, вирішила: оскільки й дивіденди АРМА, і прибуток «Укрнафти» однаково йдуть до бюджету, то хоча б можна підсилити мережу за рахунок непоганих комплексів колишньої «Глуско».
З помітних мереж також звернемо увагу на покращення у півтора разу результату KLO. З невідомих причин, у першому кварталі мережа Олександра Каца, Вячеслава Стешенка й Ігоря Чернявського подвоїла сплату ПДВ, але відчутно втратила продажі. Автоматичним бонусом стало підвищення показника податків на літр. Однак, попри це, потенціал столичного гравця залишається не розкритим навіть наполовину.
***
Прогрес у сплаті податків мережами АЗС очевидний. Перший квартал цього року був не дуже результативним порівняно з попередніми періодами через великі перехідні залишки нафтопродуктів (а з ними й кредит за ПДВ) і зниження обсягів реалізації (див. рис. 4). Але з понад 30 мереж лише чотири погіршили показник навантаження на літр відносно третього кварталу 2023 року.
Паливний ринок зберігає величезний потенціал для поповнення державної скарбниці. Напрями зусиль зрозумілі — прибуток і зарплати, тут аномалії очевидні. Наведені порівняння дають точні адреси успіху для податківців. На жаль, розраховувати на свідомість абсолютної більшості бізнесів не доводиться. Навіть під наглядом ДПС відбуваються незрозумілі речі, коли податкові показники окремих суб’єктів стрибають без будь-якої логіки. (Це також починає наштовхувати на різні думки щодо вибіркової пильності Податкової.)
Зухвала поведінка мереж із низькими показниками прибутку й зарплат — це плювок в обличчя суспільству й зокрема армії, яка фінансується саме з податків та яка по факту захищає ці бізнеси. Реакція державних органів на таке ставлення має бути максимально жорсткою.