ОПЕК+ за ініціативою Саудівської Аравії вдалася до чергової спроби пожвавити світовий ринок нафти та стимулювати зростання цін, скорочуючи видобуток. Здається, все просто: менше нафти — вища ціна — подорожчав бензин на українських заправках. Однак ринок нафти формується під дією такої кількості чинників, що, наприклад, після останнього скорочення видобутку ціна, навпаки, знизилася.
4 червня члени ОПЕК+ досягли домовленості про подовження обмежень на видобуток нафти на 2024-й і чергове зниження обсягів видобутку з наступного року на майже 1,4 млн барелів на добу. Додатково Саудівська Аравія заявила про добровільне зменшення видобутку вже наступного місяця. Це вже третя угода про скорочення видобутку за останній рік, першу — на 2 млн барелів на добу було укладено восени 2022 року, друга, узгоджена в квітні 2023-го на 1,6 барелів на добу, вступила в дію минулого місяця.
Уже в липні рішення ОПЕК+ має призвести до найнижчого рівня видобутку за останні кілька років, але чи спричинить це суттєве підвищення цін на нафту, наразі важко передбачити. Адже на квітневе рішення щодо скорочення видобутку ринок, попри прогнози, відреагував досить слабо. Ціни на нафту еталонної марки Brent за кілька днів досягли рівня 87,4 дол. за барель, а вже з 13 квітня мали переважно негативну динаміку, протягом травня вартість бареля коливалась у межах 72–77 дол.
Помітної реакції ринку на червневе рішення про зниження видобутку також не спостерігається, барель нафти станом на 8 червня подорожчав менш як на 1 долар. Фактори, що галмують попит на нафту, принаймні поки що, впливають на ринок сильніше, ніж заплановане скорочення пропозиції. Основними стримуючими факторами для нафтового ринку залишалися побоювання спаду світової економіки, обмеження економічного зростання Китаю, загроза дефолту в США, а також постачання Росією на ринок великої кількості нафти за ціною значно нижче ринкової.
Цікаво, що цього разу квоти змінилися тільки для двох учасників ОПЕК+. Саудівська Аравія як ініціатор нових домовленостей пообіцяла видобувати на 1 млн барелів на добу менше та прийняла добровільне рішення знизити споживання вже наступного місяця. І російська квота видобутку нафти зменшиться на 650 тис. барелів на добу з 2024 року. Інші учасники групи обмежилися зобов’язанням дотримуватися раніше обіцяних скорочень до кінця 2024-го. При цьому Об’єднані Арабські Емірати, навпаки, досягли збільшення квоти на видобуток наступного року.
Солідарність Саудівської Аравії та Росії у нафтовому питанні насправді дуже умовна, хоча загалом Росія має досить високий рівень підтримки серед арабських країн. Проте останнім часом їхні відносини ставали більш напруженими. Пояснення просте — Москва не виконувала своїх зобов’язань щодо зниження видобутку і надалі постачала на ринок великі обсяги дешевої нафти. Це стало однією з причин зниження цін у травні цього року, попри всі зусилля саудитів.
Рекордне зниження видобутку виглядає як іще одна спроба Ер-Ріяда підвищити ціну на нафту мінімум до 80 дол./барель, що дасть йому змогу збалансувати свій бюджет і продовжити фінансувати мегапроєкти, серед яких, наприклад, будівництво «міста майбутнього» Neom у пустелі. Заради зростання цін країна готова зменшити свою частку нафтового ринку.
Москва на словах підтримує скорочення видобутку. Після запровадження стелі цін на російську нафту прем’єр РФ стверджував, що Росія, радше, скоротить виробництво, ніж продаватиме нафту за ціною до 60 дол./барель, і обіцяв добровільно знизити квоту додатково на 500 тис. барелів на добу. Проте протягом останніх місяців російська нафта продається зі знижкою країнам, які готові її купувати, в обсягах, що перевищують навіть раніше домовлені обов’язкові квоти, встановлені ОПЕК+. В умовах падіння нафтогазових доходів, яке у першому кварталі 2023 року становило 45% (санкції працюють!), існує дуже велика ймовірність, що Росія і надалі намагатиметься продати максимально можливу кількість нафти. Тим більше зростання ціни на нафту РФ практично не стосується, її ціна обмежена стелею. Тож чи вдалось Ер-Ріяду домовитися з Москвою, стане зрозуміло через кілька тижнів.
Протидіяти рішенню ОПЕК+ збираються в Сполучених Штатах. У Вашингтоні того ж дня відреагували на рішення ОПЕК+, заявивши, що продовжать працювати над кроками зі зниження вартості нафти, адже високі ціни на неї стимулюють інфляцію. Боротьба з інфляцією наразі є одним із пріоритетів адміністрації президента США. Байден планує балотуватися на виборах-2024, де високий рівень інфляції гратиме не на його користь.
Символічним є те, що саме в день оприлюднення рішення ОПЕК+ президент Байден підписав закон, який призупиняє дію стелі державного боргу США та запроваджує обмеження державних видатків на наступні два роки. У такий спосіб вдалося вже вкотре запобігти першому в історії дефолту, проте ризик інфляції залишається. А це означає, що США, найшвидше, намагатимуться обмежити зростання цін на нафту, перш за все збільшуючи власний видобуток та експорт.
Отже, цілком можливо, що найближчим часом ціна на нафту на світовому ринку дещо підвищиться, але значного зростання очікувати не варто.
Чи зростуть ціни на пальне в Україні? Так, з 1 липня зростуть і досить помітно. Але це вже зовсім інша історія. Ціни підвищаться не через рішення ОПЕК+, а внаслідок збільшення ставки ПДВ з 7 до 20% і повернення акцизу на нафтопродукти. У квітні 2022 року, щоб запобігти значному зростанню цін через війну, Верховна Рада України скасувала акцизи на нафтопродукти й знизила ПДВ на них з 20 до 7%. Але з 1 липня 2023-го вони повернуться на довоєнний рівень. Так що в Україні пальне дорожачатиме, але Саудівська Аравія та ОПЕК+ наразі в цьому не винні.