Нещодавній сплеск “гібридної війни” Росії по всій Європі стурбував уряди країн континенту, порушивши питання про вразливість енергетичної інфраструктури з наближенням зимового опалювального сезону, пише Reuters.
Запобігання диверсіям проти величезної енергетичної мережі створює проблеми безпеки та логістики. Але європейським лідерам, можливо, доведеться почати розробляти плани.
“Гібридна війна” РФ включає агресивні дії, такі як порушення повітряного простору, що загрожують континенту, але не викликали військової реакції з боку НАТО. Європейські уряди звинуватили Росію у хвилі вторгнень дронів протягом останніх тижнів, включаючи інциденти, що призвели до серйозних порушень роботи аеропортів у Данії та Норвегії. Москва тим часом заперечує свою причетність. У вересні дрони також були зафіксовані над нафтовими родовищами Данії в Північному морі.
Згідно з даними Вашингтонського центру аналізу європейської політики, з моменту вторгнення близько двох десятків російських дронів до Польщі 9 вересня північноєвропейські країни НАТО зафіксували щонайменше ще 38 інцидентів.
Окрім польотів дронів, серед останніх інцидентів також були випадки ймовірного глушіння суднових навігаційних систем, кібератаки та спроби диверсій на об’єктах інфраструктури.
Москва неодноразово заперечувала свою причетність до цих гібридних дій. Однак, як писали ЗМІ, деякі з дронів запускалися з російських танкерів біля узбережжя Європи.
Остання хвиля гібридних дій безпосередньо не зачепила енергетичну інфраструктуру Європи, яка включає тисячі кілометрів підводних і наземних газопроводів та електрокабелів, термінали з переробки СПГ, електроопори, підстанції, морські нафтові й газові родовища, а також сонячні й вітрові електростанції.
Однак зростання кількості гібридних вторгнень відбувається на тлі посилення прямих ударів Росії та України по енергетичних об'єктах одна одної. Росія посилює удари по українській енергетиці напередодні зими. Атаки українських дронів на російські нафтопереробні заводи призвели до дефіциту палива й падіння експорту РФ.
З огляду на це, енергетична інфраструктура видається природною мішенню для подальших гібридних атак. Попит і пропозиція на європейських енергетичних ринках наразі перебувають у хиткому балансі напередодні зими — це означає, що континент вразливий до перебоїв, які можуть призвести до стрибків цін і підвищення рахунків за опалення.
Гібридні атаки на енергетичну інфраструктуру Європи не будуть безпрецедентними.
У 2024 році танкер Eagle S, пов'язаний з Росією, перетягнув свій якір через Фінську затоку, пошкодивши енергетичний кабель Estlink-2 між Фінляндією та Естонією. Роком раніше судно, що пливло з РФ, пошкодило газопровід Balticconnector між Естонією та Фінляндією.
Кібератаки, пов'язані з енергетикою, які становлять значну загрозу для дедалі більш “цифровізованих” і взаємопов'язаних ринків Європи, також вже фіксувалися протягом останніх трьох років.
Чи готова Європа до атак на енергетичні системи?
Це порушує питання, чи достатньо Європа підготовлена до майбутніх гібридних атак на свої енергетичні системи. Відповідь майже напевно “ні”.
Європа і НАТО посилили оборонні заходи, зокрема, запустивши нову місію, щоб збільшити військово-морську присутність Альянсу в Балтійському морі, а європейські лідери підтримали план створення “стіни дронів” вздовж східного кордону ЄС.
"Безумовно, було докладено більше зусиль для посилення оборонних і захисних заходів, особливо в секторах фізичної газової та енергетичної інфраструктури навколо Балтійського та Скандинавського регіонів”, — сказав Геннінг Глойштейн з Eurasia Group, додавши, що все ще є деякі недоліки.
Що означало б усунення цих прогалин, враховуючи, що цілодобове спостереження за величезною енергетичною мережею Європи є очевидно нереалістичним?
Одним із рішень є максимальна диверсифікація джерел енергії урядами, постачальниками та споживачами. Це може означати будівництво резервних систем газопостачання, використання місцевих електростанцій на відновлюваних джерелах енергії та акумуляторних сховищ, а також збільшення стратегічних запасів газу.
Європейська енергетична система адаптувалася до швидких змін, необхідних після повномасштабного вторгнення Росії в Україну в 2022 році, шукаючи альтернативи російським енергоносіям, і це коштувало величезних економічних витрат.
“Гібридна війна” РФ становить нову загрозу, яка може призвести до серйозних труднощів для європейських домогосподарств, якщо Москва націлиться на енергетичні системи під час вразливого зимового періоду. Боротьба з цією загрозою вимагатиме значної співпраці і, ймовірно, значних витрат — як з боку урядів, так і з боку компаній.
Нещодавні масовані удари РФ по українській енергетиці — лише початок нової хвилі енерготерору Росії проти України. Журналіст Владислав Обух дізнавався, чи готова до цього Україна, що змінилося у тактиці ворога та що робити кожному із нас — "РФ посилює енерготерор. Як пережити зиму".