Сьогодні Україна зіштовхується з неймовірними викликами в енергетичній сфері. Росія й надалі обстрілює нашу енергетичну інфраструктуру, і зруйновані електростанції створюють проблеми для мільйонів людей, особливо в зимовий період. Обстріли енергетичних об'єктів — це спроби використати тепло та світло як зброю. Росія хоче змусити нас здатися, сподіваючись, що соціальні проблеми — від відсутності електрики до холодних домівок — зроблять свою справу.
У таких умовах ми маємо задуматися про те, як зробити нашу енергетику більш стійкою, менш залежною від централізованих джерел і здатною працювати навіть у найскладніші часи. Одним із таких кроків є розвиток більш децентралізованої енергетичної системи, з генеруючими потужностями якомога ближче до споживача.
Як громадські організації допомагають посилювати енергетичну стійкість громад
Наразі громадські організації та благодійні фонди відіграють важливу роль у забезпеченні критичної соціальної інфраструктури, такої як водоканали, лікарні та школи, додатковими потужностями відновлюваних джерел енергії (ВДЕ), насамперед сонячними електростанціями та системами накопичення енергії.
Зокрема, з допомогою лише п’яти громадських організацій і фондів («Екодія», «Екоклуб», Energy Act For Ukraine, RePower Ukraine, «Greenpeace Україна») вже побудовано різних об'єктів ВДЕ сумарною потужністю понад 2 МВт. Однак, незважаючи на ці зусилля, ГО не можуть швидко покрити всю територію України, всі соціальні об’єкти в кожній області та громаді. До того ж більшість природоохоронних ГО, допомагаючи з будівництвом, почали виконувати не властиві їм функції.
Ще одна ключова проблема: в українських громадах, особливо малого та середнього розміру, критична нестача кваліфікованих кадрів, які займалися б подібними об’єктами та ширшим енергетичним плануванням. А наявних зовнішніх спеціалізованих компаній, які можуть професійно й якісно надавати відповідні послуги, на всіх не вистачить. У наведених вище прикладах ГО відігравали роль загальної координації та контролю якості розробки і реалізації проєктів — роль, яку мали б виконувати спеціалісти відповідних органів місцевого самоврядування. На нашу думку, такий підхід є дієвим у короткостроковій перспективі, але несталим, з погляду якісного довгострокового повоєнного відновлення.
Тому надзвичайно важливо розвивати інші механізми підтримки, які можуть допомогти громадам ідентифікувати, оцінювати та реалізовувати проєкти ВДЕ і впроваджувати масштабні енергоефективні заходи. Одним із них може стати система енергетичних консультантів, яка допоможе місцевим органам влади орієнтуватися у комплексних питаннях підвищення енергетичної стійкості.
Енергетичні консультанти: як це працює у світі
Це не нова ідея — схожі системи енергетичних консультантів уже активно функціонують у багатьох країнах, зокрема в Німеччині.
Енергетичні консультанти аналізують будівлі, складають технічні завдання, розробляють техніко-економічні обґрунтування. Німецьке енергетичне агентство веде реєстр сертифікованих консультантів, що гарантує їхню якісну та надійну роботу.
Що саме роблять енергетичні консультанти:
- аналіз енергоспоживання. Консультант здійснює загальний аналіз будівлі або промислового об’єкта, оцінює, скільки енергії споживається, де є втрати, які системи працюють неефективно;
- розробка технічних завдань (ТЗ). Фахівець готує рекомендації для модернізації: які зміни потрібно зробити, щоб зменшити витрати на опалення чи освітлення, чи варто встановлювати власну генерацію або утеплювати фасад. Він може допомогти із розробкою ТЗ для залучення відповідних спеціалістів для встановлення сонячних станцій, теплових насосів тощо;
- техніко-економічне обґрунтування. Консультант може розрахувати вартість проєкту, терміни окупності та потенційну економію. Наприклад, він може порівняти витрати на різні типи утеплення чи системи опалення і показати, які з них будуть найефективнішими, а також запропонувати комбінацію рішень, що дадуть змогу досягнути максимального ефекту щодо використання енергоресурсів для споживача;
- супровід проєктів. Консультанти можуть допомагати на різних етапах реалізації проєкту — від ідеї до впровадження, а також здійснювати загальну координацію різних підрядників, забезпечуючи цим додатковий контроль над якістю;
- пошук фінансування. Енергетичний консультант також може допомогти знайти джерела фінансування, зокрема державні програми чи міжнародні гранти. Він орієнтується у вимогах, документації та може допомогти підготувати необхідні заявки.
Як це може працювати в Україні
В Україні наразі не існує системи енергетичних консультантів. Але створення певної системи не має бути самоціллю, адже основна мета — вирішити питання відсутності достатньої кваліфікації для ідентифікації, реалізації та управління енергетичними проєктами в багатьох українських громадах.
Тому першочергово потрібно вивчити досвід інших країн і адаптувати його для наших умов. Можливо, для України на початковому етапі може бути більш ефективним не створювати нової системи з нуля, а підсилити чи реформувати діючі програми та ініціативи.
У Європі енергетичні консультанти зазвичай працюють на комерційній основі, надаючи свої послуги бізнесам, ОСББ і місцевим органам влади для розробки енергетичних проєктів. В Україні в умовах війни така модель може бути складною для реалізації, тому на перших етапах важливо фокусуватися на підтримці муніципалітетів, де потреба у фахівцях є найгострішою, а саме — малих (до 50 тисяч населення) і середніх (з населенням між 50 та 100 тисячами) громад.
Для цього на місцевому рівні можуть працювати консультанти, що надаватимуть послуги органам місцевого самоврядування щодо будівель, які перебувають в їхній власності. Головне, щоб ці фахівці могли допомогти з технічною експертизою для планування і впровадження енергетичних проєктів.
Щоб підготувати кваліфікованих енергетичних консультантів в Україні, потрібно впроваджувати відповідні навчальні програми та залучати до цього спеціалізовані заклади освіти. Аби швидко запустити подібну систему у тестовому режимі, навчання експертів з енергетики може здійснюватися за підтримки вже діючих донорських програм, наприклад Німецького товариства міжнародного співробітництва. А працівники органів місцевого самоврядування, які хотіли б стати енергетичними консультантами у своїх громадах, могли б пройти відповідне навчання в регіональних центрах підвищення кваліфікації.
Успіх цієї ініціативи залежатиме від підтримки з боку держави. Державні органи, зокрема Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження і Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури, могли б включити підтримку енергетичних консультантів до своїх завдань, можливо, стати відповідними майданчиками для об’єднання енергетичних консультантів і створення їхньої спільноти. Міністерство розвитку громад та територій України також може виступити в ролі координатора, надаючи організаційну та фінансову підтримку, зокрема від міжнародних донорів, для започаткування цієї ініціативи.
На нашу думку, пілотна ініціатива має бути сфокусованою. Наприклад, охоплювати не всю Україну, а чотири-п’ять областей і показати, що подібне навчання консультантів і надання послуг можливі. Нам видається доцільним спочатку забезпечити такою допомогою органи місцевого самоврядування в секторі будівель як одному з найбільш вуглецевомістких і в процесі місцевого стратегічного планування (підготовка муніципальних енергетичних планів, планів дій сталого енергетичного розвитку та клімату тощо), а також при плануванні заходів для об’єднань співвласників багатоквартирних будинків.
Успіх таких пілотних проєктів дасть змогу оцінити та спланувати подальше майбутнє системи енергетичних консультантів. Практична співпраця органів місцевого самоврядування з експертами у запропонованих темах дасть можливість оцінити їхню ефективність, а також сформулювати чи відкоригувати наступний запит і потенційне поширення на інші спеціалізації та сектори.
Невеликі громади зможуть одержати необхідну підтримку, якої їм зазвичай так бракує, держава своєю чергою — успішно досягати власних цілей з енергоефективного відновлення. Буде дано поштовх розвитку нового фахового ринку — ринку енергетичних консультантів, які матимуть певний статус, пізнаваність, майданчик для професійної комунікації та здобуття нових знань. Ми вбачаємо у цьому майже ідеальну ситуацію, де виграють усі.