Історія з виділенням землі для будівництва в Києві мегамаркету шведської компанії IKEA нагадує детектив. Ні, людських жертв, як це траплялося при відкритті магазинів IKEA у деяких країнах, ще не було. Просто сьогодні незрозуміло, ні хто конкретно відповідає за виділення шведам землі, ні на якій стадії перебуває підготовка цього рішення. Отримання саме тієї території, на яку, як свідчить народний поголос, показав пальцем легендарний засновник IKEA Інгвар Кампрад, — ділянок №52 і №53 Нікольського лісництва Дарницького лісопаркового господарства «Київзеленбуду», пов’язане з такою кількістю адміністративних труднощів, що взяти на себе повну відповідальність за їхнє вирішення не ризикує жоден чиновник.
Проект вищезгаданого розпорядження Кабміну отримав негативні відгуки всіх міністерств і відомств, до яких спрямовувалися на узгодження — з причин, до речі, цілком об’єктивних. Чи відомо про це шведам, яких, певне, дотепер гріє президентське слово? І як чинитиме гарант Конституції — натисне на виконавчу владу, щоб та відповіла за його обіцянки, чи дозволить сторонам знайти компромісне рішення, наприклад, менш проблемну земельну ділянку?
IKEA давно збиралася «зайти» в Україну. Ще в липні минулого року один із найбагатших людей планети Інгвар Кампрад зустрічався з Леонідом Кучмою. Щоправда, останній при цьому лише «висловив переконаність, що прихід IKEA на український ринок додасть істотний позитивний імпульс двосторонньому торгово-економічному співробітництву». Переговори Кампрада з Віктором Ющенком і прем’єр-міністром країни Юлією Тимошенко, що відбулися в середині березня поточного року, призвели до конкретнішого результату: новий Президент «пообіцяв повну підтримку» проектам IKEA. Було також озвучено плани відкриття першого торговельного центру компанії в Києві 2006 року. І заявлено про плани інвестування в економіку України 700—800 млн. дол.
Саме тоді, подейкують, проїжджаючи повз Харківську площу, Інгвар Кампрад звернув увагу на ліс, що тягнеться вздовж дороги, і висловив ідею про те, що торговельний центр його компанії добре виглядав би саме в цьому місці: на в’їзді до міста з боку міжнародного аеропорту «Бориспіль». Щоб рекламний щит IKEA відразу впадав в очі приїжджим. А також поблизу майбутньої станції метрополітену, що позитивно позначиться на відвідуваності магазину. Керівництво країни беззастережно підтримало ідею майбутнього мегаінвестора. І доручило Києву, міністерствам і відомствам розробити проект розпорядження про виділення землі. І не має значення, що ділянку в 70 га засаджено лісами першої категорії, які є національним надбанням. І що як мінімум 20 гектарів із них підуть під вирубку.
Проте столична влада не така дурна, щоб безоплатно віддати таку цінність, як майже віковий ліс у межах міста. Готуючи проект розпорядження «Про узгодження продажу, вилучення й передачі в постійне користування земельних ділянок», вони внесли туди пункт про вилучення у військових частин Міністерства оборони України земельної ділянки 100,5 га (на якій розташовані вісім військових містечок) і передачі її в користування «Київзеленбуду» (в особі Дарницького лісопаркового господарства) «для заліснення». У порядку компенсації лісу, який втрачає місто. Щоправда, всі витрати на таке перепрофілювання земель мала нести IKEA.
При цьому сама міська влада демонстративно вмила руки. На початку липня Олександр Омельченко заявив, що «на сьогодні немає жодних юридичних, технічних, економічних обгрунтувань проекту» і що його долю мають вирішувати на державному рівні, а не на міському (мовляв, як скажуть нагорі, так і зробимо). А за словами головного архітектора столиці Василя Присяжнюка, Київміськдержадміністрація взагалі запропонувала шведській IKEA будуватися на ділянці, «на якій не довелося б вирубувати ліс», — на території тих самих військових містечок.
19 липня ц.р. голова Державного комітету по земельних ресурсах Анатолій Даниленко в ході гарячої телефонної лінії заявив, що Кабінет міністрів України не готує постанову про передачу шведській компанії IKEA земель лісопаркового господарства під будівництво в районі Харківської площі в Києві, оскільки з цього питання отримано негативні висновки міністерств і відомств.
Справді, відгуки були негативні. Наприклад, Міністерства охорони навколишнього природного середовища України. Так, заступник міністра Олена Яворська вважає, що змінювати призначення земель, на яких розташовані ліси першої групи, недоцільно.
— Поруч є ділянка землі Міноборони, що звільняється і для якої змінюється призначення, — каже Олена Яворська. — Забудовник планує провести її рекультивацію і посадити там молодий сосновий ліс, а будівництво розгорнути ближче до міських кварталів, у лісі. Ми вважаємо, що дво- трирічні сосонки не замінять п’ятидесяти-шістдесятирічні дерева, які планують вирубати. Це дещо нерівноцінна компенсація: ліс першої категорії у межах міста коштує дорого. Мінекології не узгодило цей проект, проте якщо забудовник готовий запропонувати інші форми компенсації, ми можемо їх розглянути.
Проте, на думку Міністерства оборони, «колишніми» і «такими, що звільняються» території військових містечок у Дарницькому районі назвати ніяк не можна! Нагадаємо: відповідно до проекту розпорядження, «під ліс» мають піти 8,4 га держпідприємства «Оборонавтосервіс», 7 га «Київської контори МТС», 2,3 га Центрального матеріального складу ГоловКЕУ ЗС України, 40,5 га в/ч А0297 (танкоремонтний завод), 4,1 га в/ч А3193 і А0294, 2 га в/ч А1327, 3,9 га в/ч А0488 і 12,3 га в/ч А2352 (центральне будівельне управління Міноборони України) і 20 га Ржищівського військового лісгоспу МО. Усього ж у Дарницькому районі столиці військові містечка Міністерства оборони займають територію близько 380 га. Тут розташовані десятки підрозділів: крім танкоремонтного заводу — київський ремонтний завод «Радіан» (на територію якого переміщується виробництво Київського ремонтного заводу, що звільняє приміщення під «Мистецький Арсенал»), склади, казарми, гуртожитки, житлові будинки, міський збірно-призовний пункт і навіть дисциплінарний батальйон Київського гарнізону. Частину території комплексу — 0,8 га, що примикають до лісової зони, — уже віддано Києву під будівництво електродепо Сирецько-Печерської лінії метрополітену.
— Усі ці підприємства — живі, діючі організми, — каже заступник міністра оборони України В’ячеслав Кредісов. — Земля, на якій вони розташовані, будівлі, інфраструктура — усе оформлено на них. Перенести таке господарство в інше місце можна лише ціною значних фінансових і організаційних витрат. Міністерство оборони — державний орган, і ми готові виконувати розпорядження Президента. Проте нас як мінімум варто включити до складу робочої групи з питань виділення ділянок для даного іноземного інвестора. Щоб ми могли хоча б підказати, як здійснити перепрофілювання земель міністерства з найменшими витратами.
Крім того, частину земель Міноборони в Дарницькому районі перепрофільовано під будівництво житлових будинків для офіцерських сімей. На двох майданчиках на вулицях Бориспільській та Тростянецькій уже триває будівництво, у ході якого, за даними міністерства, освоєно близько 25 млн. грн. бюджетних коштів. Ще по трьох майданчиках проводиться проектування, також за державний рахунок (витрачено вже близько 600 тис. грн. із бюджету Міноборони). Усього, за даними управління капітального будівництва міністерства, на території військових містечок можна збудувати житло, яке цілком здатне вирішити проблему забезпечення квартирами офіцерів Збройних сил (майже 8 тис. чол.), які стоять на черзі. При цьому у військовому відомстві скаржаться на бюрократичну тяганину, що супроводжує виділення міською владою земель під будівництво. Може, така безцеремонна спроба Київміськдержадміністрації розпорядитися землями Міноборони — відповідь на надто активні спроби військових освоїти їх під будівництво?
Звичайно, ймовірність, що «під інвестора» військових остаточно виселять із Дарниці, досить невелика. Надто вже витратним буде цей процес. Проте кілька ділянок — там, де розташовані склади і танкоремонтний завод, — сьогодні не використовуються військовими в активному режимі. На складах відстоюються стара техніка і запчастини до неї (це добре видно через паркан із боку сусідніх житлових мікрорайонів), а танкоремонтний завод узагалі являє собою мрію «металіста» — скупчення непрацюючої бронетехніки. Тому Міноборони буде складно аргументувати життєву необхідність цих територій для потреб відомства.
При цьому в міністерстві ніяк не коментують той факт, що землі їхніх військових містечок у Дарницькому районі «вивільнюються» або «перепрофілюються». За словами чиновників відомства, вони дізнаються про плани виділення їхніх земель іноземному інвестору з... преси. Не ясно також, яку землю держава запропонує військовим натомість. Міська влада лише прозоро натякає, що земля ця буде не за межами міста...
Конфлікт навколо земель для IKEA у Києві не унікальний. Навесні схожі події розгорнулися в Катеринбурзі, де Росприроднагляд призупинив будівництво торговельного центру. Підставою для припинення робіт стала відсутність позитивного висновку державної екологічної експертизи. За даними свердловської природоохоронної прокуратури, IKEA без дозволу вирубала 23 га лісу першої категорії та засипала болото скельним грунтом, що могло призвести до підйому грунтових вод у сусідніх житлових кварталах. Представники IKEA відкинули обвинувачення в порушеннях і повідомили про повну компенсацію вартості лісу відповідно до договорів з обласною адміністрацією. А також про те, що катеринбурзька міська влада вимагала в компанії перерахування значних сум понад вартість проекту в позабюджетні фонди.
«IKEA ніколи не бере й не дає хабарів, — каже в таких випадках прес-секретар російського представництва шведської компанії Ірина Ваненкова. — Наші плани розраховані на сто років уперед. Хабарі — це короткострокове вирішення проблем. Краще IKEA уповільнить реалізацію свого проекту, але подолає всі корупційні перешкоди».
Отже, ситуація з виділенням землі для будівництва супермаркету IKEA у Києві нагадує гру у футбол. З одного боку, усі чиновники виражають готовність виконати усне розпорядження Президента України надати інвестору можливість побудувати свій магазин. З іншого — жодне відомство не зацікавлене в цьому. І в кожного свої резони. Для Мінприроди — це лісові угіддя, для міста і Міноборони — перспективні землі. Проте військові мають найвищий шанс стати «крайніми» у цій грі. Наказ Верховного Головнокомандувача звільнити землю під будівництво — мабуть, найдешевший спосіб одержати 100 гектарів міської землі в межах міста. Тим паче, що платити за всі ці переселення доведеться IKEA — чи зрадіє вона рахунку, що їй виставлять?
Щоправда, судячи з того, що указ про виділення земельної ділянки в Дарниці дотепер не готовий, на вищому рівні також не поспішають конкретно вирішувати це питання. Чи на це розраховував Інгвар Кампрад, коли заручався підтримкою глави української держави в розвитку свого бізнесу?