Для цього президент доручив уряду переглянути перспективні плани формування територій громад областей і внести зміни до них. А уряд дав відповідні доручення облдержадміністраціям.
Отже, передбачено, що об'єднаними територіальними громадами (ОТГ) має бути охоплено 100% території областей, тобто до діючих ОТГ треба приєднати населені пункти, які поки ще нікуди не увійшли. З іншого боку, стає очевидним, що не вдасться уникнути злиття громад - включення малих у великі, аби вони могли виконувати всі повноваження нинішніх райдержадміністрацій і райрад. Адже, за начерками нової системи адміністративно-територіального устрою, таких органів влади на рівні районів не буде. Задля пришвидшення цієї реформи і зменшення опору на місцях наприкінці вересня Кабмін вніс до Верховної Ради законопроєкт №2189, прийнятий днями у другому читанні, який пропонує спростити процедуру затвердження перспективних планів, внесення змін до них і виключає з цього процесу(зокрема, схвалення планів) обласні ради. У зв'язку з останнім у регіонах назрівають серйозні протести.
Зрештою, ініціативи цього уряду не новаторські. Кабмін попереднього складу влітку 2019-го розробив законопроєкт, за яким планував "добровільно" приєднати територіальні громади сіл, селищ до територіальних громад районних центрів і міст районного значення. І при цьому мав визнати на 2020 р. спроможними лише ті громади районних центрів і міст районного значення, які відповідно до перспективних планів області визначені адмінцентрами ОТГ. Нинішній Кабмін лише розвинув ці ідеї.
Як на мене, міну уповільненої дії заклали два попередні уряди. Вони з 2015 р. затверджували перспективні плани областей, зміни до них і благословляли до життя будь-які ОТГ, не аналізуючи їхньої спроможності. На все, що пропонували регіональні органи влади, Кабмін давав згоду; об'єднані громади йшли на вибори, починали працювати, переходили на прямі міжбюджетні відносини з центром, отримували субвенцію на розвиток інфраструктури і т.ін. Усьому цьому сприяв і досі сприяє Закон "Про добровільне об'єднання територіальних громад", де провідним залишається принцип добровільності. Дуже часто він суперечить принципу спроможності. Перемогло гасло "даєш реформу децентралізації, і вона є найуспішніша".
Наприклад, на Тернопільщині згідно з діючим Перспективним планом, який з 2015 р. принаймні п'ять разів зазнавав змін, передбачено 59 ОТГ (охоплюють приблизно 90% території). Наразі створено 53 ОТГ, з яких 49 - діючих. Із них 21 громада має чисельність населення менш як 5 тисяч жителів.
За проєктом адміністративно-територіального устрою, що є на сайті Міністерства розвитку громад і територій, для Тернопільської області передбачено 47 ОТГ. Поки що невідомо, чи буде цей проєкт реалізовано. Але згідно з ініціативами уряду реформа субрегіонального (районного) рівня не залишає права на існування райдержадміністраціям і райрадам. Наглядові функції у об'єднаних районах виконуватимуть префекти. А от усі повноваження райдержадміністрацій повинні бути передані на рівень ОТГ. І вони мають бути спроможні їх виконувати. А спроможність більшості нинішніх малочисельних ОТГ - під великим сумнівом. Бо велика частина їхніх власних доходів спрямовується на утримання адмінапарату. За даними управління містобудування та архітектури облдержадміністрації, у найбільш численній Теребовлянській міській ОТГ (майже 30 тисяч жителів) адмінапарат "з'їдає" лише 12% власних доходів, тоді як у найменшій за чисельністю - Лопушненській сільській ОТГ (2,3 тисячі жителів) у Кременецькому районі - на утримання чиновників припадає 65% цих доходів. З усього видно, що переважну більшість малочисельних ОТГ потрібно буде об'єднати з більшими. Великою мірою можна погодитися з головою Тернопільського регіонального відділення Асоціації сільських і селищних рад України, головою Байковецької ОТГ поблизу Тернополя Анатолієм Куликом, який переконував мене: "Злиття громад - це нормальний невідворотний процес, щоб вони могли виконувати повноваження в усіх галузях. І тут потрібно керуватися державницьким мисленням. Мають збиратися фахівці, прораховувати спроможність громад. Із цього процесу потрібно виключити політичну складову…".
Так, малочисельним ОТГ бракує фінансів, кваліфікованих кадрів, щоб виконувати навіть нинішні повноваження. Малим громадам складно вести освітянську і медичну бухгалтерію, за них цю роботу часто виконують райдержадміністрації. Але досвід чотирьох років показав ще іншу картину: неповністю освоювали кошти інфраструктурної субвенції на капітальні ремонти, реконструкції як малі ОТГ, так і великі.
Однак без політики в таких випадках не обходиться. На недавніх нарадах в облдержадміністрації, на сесії облради керівники малочисельних ОТГ, депутати громад і облради демонстрували рішучу незгоду з перспективою укрупнення громад. Вони переконували громадськість і нового керівника облдержадміністрації Ігоря Сопеля: громади можуть бути хоч і невеликими (2–5 сільрад), зате спроможними, адже на їхній території зареєстровані і діють промислові, сільськогосподарські підприємства. І тому ці громади мають можливості для розвитку. За період свого існування(від одного до чотирьох років) вони багато чого встигли зробити: відремонтували і розширили інфраструктуру сіл і селищ - дитсадки, клуби, створили центри первинної медико-санітарної допомоги, центри надання адміністративних послуг, придбали транспорт для благоустрою територій. Наприклад, Настасівська сільська ОТГ у Тернопільському районі,яка складається з трьох сіл із сумарною кількістю населення 2,6 тисячі осіб, може похвалитися діяльністю на своїй території підприємств багатогалузевої корпорації "Агропродсервіс". Ця громада навіть має реверсну дотацію (майже 2 млн грн на 2019 р., 3,5 млн - на 2020-й). А її хочуть ліквідувати і приєднати до ще не створеної громади з адмінцентром у селищі Мишковичах. Та навіщо ж, запитували керівники громад, приєднувати нас до більших громад, окремі з яких ще реально не існують? Ні для кого не таємниця, що з приєднанням до великих громад малі ОТГ повністю втрачають адміністративну і фінансову незалежність.
Діюча, затверджена урядом ще в 2015 р., методика формування спроможних громад не є комплексною. У ній закладено критерії кількості учнів і дошкільнят для визначення адміністративного центру ОТГ, зони доступності. Але ця методика не враховує всіх критеріїв і можливостей для розвитку громад. Бо є ряд показових прикладів, коли в адміністративному центрі ОТГ проживають менш як 250 учнів (а методика вимагає мінімум такої кількості), але працюють промисловість, люди залишаються жити і працювати в тому селищі чи селі, і спостерігається позитивна динаміка народжуваності. Або інші позитивні історії: коли відремонтовано місцеву дорогу і скорочено час проїзду невідкладного транспорту - пожежного автомобіля чи карети "швидкої допомоги" до адміністративного центру громади, чи закуплено новий "Шкільний автобус", то це один із вагомих показників спроможності громади, нехай і меншої за кількістю населення. Чи є сенс позбавляти таку об'єднану громаду права на самостійне існування?
Навіщо ж уряду і Мінрегіону було упродовж останніх трьох років проводити форуми громад, форуми децентралізації для всіх громад, у тому числі для менших, якщо останні мають бути ліквідовані? Чи не доцільніше організовувати більше навчальних семінарів і тренінгів для керівництва всіх громад з питань бюджетного планування (хоча б на середньострокову перспективу), управління бюджетними видатками, розробки й управління проєктами місцевого розвитку?
Керівники малих ОТГ і місцеві депутати твердо переконані, що потрібно завершити процес створення ОТГ, приєднавши населені пункти, які нікуди не увійшли (так звані білі плями), до вже діючих об'єднаних і створити ще й нові, але в жодному разі не укрупнювати громад адміністративно-примусовим шляхом.
"Процес добровільного об'єднання громад має відбуватися на засадах спроможності громад. Але часто обласні ради не керуються цим принципом, а переслідують власні політичні інтереси щодо розподілу на рівні регіону сфер впливу", - така позиція міністра розвитку громад і територій Альони Бабак. "Спроможність - основний фактор розвитку громад", - повторює цю думку, але іншими словами, новий губернатор Тернопільщини Ігор Сопель. І хоча він запевняє всіх зацікавлених, що нині тривають лише консультації та напрацьовуються пропозиції щодо внесення змін до Перспективного плану формування територій громад області, щоб забезпечити стандарти доступності соціальних та адміністративних послуг у громаді, що ніхто нічого не ліквідовує, але ініціативи "згори" щодо перекроювання мапи ОТГ уже зараз провокують напругу в області. Як і в інших областях. Отже, зовсім скоро хвиля "децентралізаційних" протестів може накрити всю Україну. І другий етап адміністративно-територіальної реформи - субрегіональний рівень - може бути відкладений у довгу шухляду.