Початок опалювального сезону в Кіровограді начебто не віщував нічого поганого. Борги за газ в області, здається, були завжди: мільйонні суми тягнуться ще з початку 90-х, тому до них і не ставились як до чогось незвичайного. Область невелика, тому борги не зашкалювали — до сотень мільйонів справа не доходила. Та й кінець осені — початок зими балували кіровоградців незвично погожими днями. Тому здавалося — все нормально, хвилюватися нічого.
Та от… Зайшовши якось увечері до спальні, відчула: щось не те… Батареї в усій квартирі були холодними. Мабуть, якийсь тимчасовий захід, подумалось. Та нічого страшного — пластикові вікна, утеплені стіни, стики між блоками оброблені спеціальною сумішшю, начебто й морозу великого не очікують, тож прорвемося… Через кілька днів оптимізм зник. А ще через день-другий навіть у теплому светрі сидіти в квартирі можна було тільки на кухні, запаливши газову конфорку. Голова тріщить, зате нехолодно. Температура за вікном падала…
Автоматика + мороз = Алчевськ?
На щастя, це ще не було повним відключенням міста від тепла. Просто «Кіровоградтеплоенерго» вирішило в такий спосіб «повиховувати» мешканців тих будинків (їх виявилося близько сорока), які заборгували найбільше. Не минуло й тижня, як тепло все-таки дали. Особливо зраділи ті, хто вчасно розрахувався з тепловиками і боргів не мав…
Та радіти, як виявилося, було зарано, бо загроза відключення не просто не зникла — вона реальна, як ніколи…
— Минулий опалювальний сезон Кіровоградщина завершила з боргом за газ у розмірі 70 млн. грн., — розповідає начальник житлово-комунального управління облдержадміністрації Віктор Андреєв. — Нам дуже допомогла постанова уряду №440, яка передбачала компенсацію різниці між реальною вартістю теплоносія і тарифом. Шляхом клірингових розрахунків левову частку боргу вдалося погасити. Цьогорічний опалювальний сезон ми розпочали, маючи борг удесятеро менший — сім мільйонів.
Насправді Кіровоградщина спрацювала тут чи не найкраще в Україні. І такий порівняно невеликий борг, здавалося б, давав можливість спокійно спати. Та буквально за останні місяць-півтора борг стрімко зріс — до 30 мільйонів. Чому ж так сталося? Адже ще зовсім недавно обласна влада бадьоро рапортувала, що область за підсумками дев’яти місяців — п’ята в державі за станом розрахунків за газ, а населення у вересні за житлово-комунальні послуги сплатило 130% вартості…
Однак на тому казка закінчилася. Почалась економічна криза, яку на Кіровоградщині болісно відчули саме у жовтні, коли кілька найбільших підприємств запровадили скорочений робочий тиждень, і доходи багатьох жителів стрімко знизилися. Не дивно, що люди почали економити. І передусім на тому, за що можна не заплатити відразу. Багато хто робив так і раніше. І — виходило. Сподівалися, що вийде й цього разу. Та ні — по місту рівень проплат за тепло не перевищує 7%. Тож відключення тепла та газу загрожує Кіровограду, Олександрії, Світловодську, Знам’янці, Смоліному та іншим населеним пунктам області.
Через несплату газопостачальне підприємство «Черкаситрансгаз» зменшило тиск у газових мережах більш як удвічі. Зрозуміло, теплогенеруючі підприємства змушені були знизити температуру теплононосія до 50 градусів. За словами Віктора Андреєва, за таких обставин у будь-який момент може спрацювати автоматика і повністю відключити опалення. Якщо в цей час посилиться мороз, результат відомий і ще повністю не забутий — варіант Алчевська… Про всяк випадок облдержадміністрація підготувала листи до Служби безпеки України і прокуратури з цього приводу, адже йдеться вже про безпеку.
У нинішній ситуації значно зростає роль органів місцевого самоврядування. Саме до них і апелювала обласна влада, скликавши в понеділок термінову нараду керівників теплопостачальних підприємств області та міських голів. До них передусім «волає» і звернення облдержадміністрації, хоч і називається «До жителів Кіровоградщини про необхідність своєчасної поточної оплати та термінового погашення заборгованості за житлово-комунальні послуги».
Городянам влада радить у разі необхідності звертатися до відділів субсидій управлінь праці та соціального захисту населення відповідних територій для оформлення державної допомоги на оплату житлово-комунальних послуг. А органам місцевого самоврядування ще раз нагадує: забезпечення стабільного опалювального сезону, контроль за своєчасною оплатою спожитих енергоносіїв і житлово-комунальних послуг — це ваш найголовніший обов’язок на цей момент.
Не пощастило з інвесторами
Усі учасники наради подали графіки погашення заборгованості, та, на думку Віктора Андреєва, великої надії, що їх буде дотримано і проблему буде розв’язано, немає. Бо про яке дотримання графіка може говорити, скажімо, міський голова Кіровограда Володимир Пузаков, коли обидва теплопостачальні підприємства обласного центру перебувають в оренді, і керівництво міста не те що грошей — переконливого звіту одержати не може.
Рішення, звичайно, приймалося не цим складом міської ради, а попереднім, та й міський голова був інший. Не можна сказати, що й тоді робилося те з жиру: підприємства були по шию в боргах. Усі сподівалися — прийде інвестор, вкладе значні кошти, модернізує технології, подбає про енергозбереження. Та не так сталося, як гадалося. Правда, схоже, дехто й тоді не сподівався, бо укладені угоди не передбачають жорсткого дотримання таких вимог.
Про те, щоб повернути підприємства у власність територіальної громади, йшлося не раз. Але для цього потрібен час, і чималий. А взимку, коли саме опалювальний сезон, це зробити практично неможливо.
Керівництво області особливо занепокоєне ситуацією, що склалася на «Теплоенергоцентралі». Проплати цього підприємства за спожитий газ за останній місяць дорівнюють нулю, тоді як населення розрахувалося з ним на 20%. Голова облдержадміністрації Василь Моцний наголосив, що всі питання із зазначеним підприємством треба вирішувати лише на сесії Кіровоградської міської ради, оскільки саме вона передала «Теплоенергоцентраль» в оренду.
Схоже, нічого іншого, крім громіздкої назви, не отримало й колишнє комунальне підприємство «Кіровоградтеплоенерго» — тепер воно називається ДП «Кіровоградтеплоенерго» ТОВ «ЦНТІ УНГА».
Безальтернативне рішення, що його пропонувало і нині пропонує керівництво цих підприємств, єдине — підвищувати тарифи. Вони й так у Кіровограді одні з найвищих в Україні, до того ж наприкінці минулого опалювального сезону їх необгрунтовано, всупереч розрахункам ще збільшили. Зараз же аргумент також неспростовний — підвищення цін на газ… Та чи дасть це результат? Ситуація в обласному центрі показує: за нинішніх економічних умов тиснути лише на одну кнопку стає небезпечно…
То де ж вихід? Звичайно, розумніші господарі, передбачаючи таку ситуацію зі старими, економічно неефективними теплогенеруючими підприємствами, розробляли проекти запровадження індивідуального опалення. Досить успішно вони реалізовані у містечках Олександрівці, Бобринці, Знам’янці. А що робити Кіровограду?
Заступник голови облдержадміністрації з профільних питань Василь Сибірцев привернув увагу до проблеми забезпечення теплопостачальних підприємств області резервним видом палива. Кожне з 13 підприємств, які забезпечують населення теплом, разом з усіма дозвільними документами на початок опалювального сезону подавало інформацію про наявність резервного виду палива. Тобто, крім запасів газу, ці підприємства мають бути забезпечені також рідким чи твердим паливом або пристосовані до роботи від електромереж, щоб у разі обмеження газопостачання продовжувати подавати тепло. За дорученням Василя Моцного, наявність такого резервного палива перевіряється на кожному теплопостачальному підприємстві Кіровоградщини.
Та як з’ясувалося ще на нараді в понеділок, та ж «Теплоенергоцентраль», яка мала накопичити у резерві 1500 тонн мазуту, на сьогодні взагалі не має жодних запасів і у разі обмеження газопостачання не зможе продовжувати подавати тепло.
Зрештою, за інші види палива теж треба платити…