Акцій протесту у зв’язку з новими тарифами в Ужгороді, як у деяких інших регіонах України, поки що немає, однак особливої радості від необхідності платити більше теж не спостерігається. Найбільші тривоги, зрозуміло, пов’язані з підвищенням цін на теплопостачання.
Тепло
Нові тарифи на теплопостачання в Ужгороді затвердили минулого тижня, їх підвищення, як і по всій Україні, пов’язане зі зміною мінімальної зарплати та зростанням ціни на газ, яка в 3,7 разу перевищує ту, що була врахована в попередніх тарифах. Питома вага палива в новій калькуляції становить 48% проти 32% минулого сезону.
Наближення опалювального сезону супроводжується в Ужгороді організаційними потрясіннями. Наприкінці вересня Господарський суд Закарпатської області визнав КП «Ужгородтеплокомуненерго» банкрутом і ліквідував його. Ліквідатори передали підприємство управлінню майнової політики міста, яке в свою чергу, разом із майном та працівниками передало його КП «Хімчистка». Так що відтепер ужгородців обігріватиме «Хімчистка», а з боргами тепловиків у 58 млн. грн. розбиратимуться ліквідатори.
За словами економіста «Ужгородтеплокомуненерго» Юдіти Соскіди, ціни на тепло пропонується підвищити у 2,56 разу для населення та у 1,76 — для організацій. Згідно з новими тарифами, за які проголосували депутати, 1 гігакалорія (одиниця тепла) коштуватиме для пересічного споживача 224,9 грн., для бюджетних установ — 306,09, для інших споживачів — 321,48 грн. За поширенішою системою обрахунків квадратний метр опалюваної площі для населення обійдеться на місяць у 5,12 грн. (попередня ціна — 2,27 грн.), для бюджетних установ — 10,65 грн. (було 4,73), для інших споживачів — 13,77 грн. (4,95) протягом сезону.
Вартість підігріву кубометра води (без урахування вартості холодної води) встановлена на рівні 10,76 грн. для населення, 11,15 — для бюджетних установ та 14,47 грн. — для інших споживачів. Для тих, хто не має лічильника, місячна норма споживання становитиме 3,15 кубометра на людину, або 33,89 грн.
Послуги з теплопостачання надаватимуться абонентам згідно з індивідуальними договорами. Для споживачів із низьким рівнем доходів передбачені субсидії (у зв’язку з підвищенням тарифів кількість одержувачів субсидій в Ужгороді може зрости на 35—40%).
Як зауважує Ю.Соскіда, нарікань на підвищення тарифів було б набагато менше, якби середні регульовані ціни на комунальні послуги встановлювалися централізовано, а видатки підприємств (які, зрозуміло, різняться на місцях) відшкодовувалися на державному рівні. Саме так це роблять у багатьох цивілізованих державах.
Водопостачання
Ціну на воду в Ужгороді підняли й затвердили сесією міськради з 1 серпня ц. р. Зараз кубометр холодної води та водовідведення коштує для населення 3,47 грн. (за відсутності лічильника місячна норма споживання встановлена з розрахунку вісім кубометрів на людину).
Як повідомив кореспонденту «ДТ» директор Ужгородського «Водоканалу» Юрій Омельяненко, остання ціна — цілком реальна (хоча підприємство пропонувало 6,7 грн. за кубометр), тому підвищувати її в четвертому кварталі не планується. Звісно, якщо не буде значного зростання ціни на електроенергію.
Послуги з водопостачання та водовідведення надаються абонентам на підставі індивідуальних договорів. Категорія пільговиків (ветерани ВВВ, діти війни, інваліди першої-третьої груп) визначена державою.
За словами Ю.Омельяненка, на сьогодні в Ужгороді близько 30% абонентів мають лічильники води. Останнім часом їхня кількість різко зростає, оскільки люди масово встановлюють у квартирах системи індивідуального опалення, а одна з вимог для цього — наявність приладу обліку води. Втім, рівень плати залежить не так від наявності лічильника, як від кількості спожитої води. Наприклад, одинокому пенсіонеру, який витрачає всього кубометр води, розраховуватися за неї щомісяця просто невигідно, адже, крім вартості власне води, йому кожен раз доводиться сплачувати й банківські послуги, що становлять 1,5—2 грн. За вересень рівень проплати населення за воду становить в Ужгороді 74%, але з початку року цей показник перевищує 100%.
Далося взнаки запрошення спеціалістів «Полтававодоканалу», котрі завдяки своїм технологічним новинкам здійснили ряд показових блокувань каналізаційної системи у квартирах найбільших боржників. Завдяки цій «каральній акції» 730-тисячний борг за воду протягом літа було погашено до копійки. Однак із вересня знову почалися неплатежі, отже, політику «батога» у майбутньому доведеться застосовувати знову.
Попри те, що ефективний спосіб боротьби з неплатежами нарешті вдалося знайти, в «Ужгородводоканалу» є низка інших проблем. Найсвіжіша з них полягає ось у чому. З цього року держава почала відшкодовувати різницю в тарифах за попередній період (за минулі чотири роки через заборону підвищувати тарифи «Ужгородводоканал» зазнав збитків на 11,5 млн. грн.). Частина коштів уже надійшла, однак лише віртуально, через казначейство одноденним платежем, тому підприємство їх не отримало. Зате податок на прибуток із відшкодування доводиться сплачувати живими грошима, які надходять від абонентів.
Виникає ще один нюанс: коли в попередні роки через завдані збитки підприємство не могло вчасно розраховуватися за електроенергію й сплачувати податки, то за це нараховувалися штрафні санкції й пеня, відшкодовувати які сьогодні ніхто не збирається. Держава вже вдруге незаслужено стягує з водоканалу кошти, які цілком можна назвати податком на збитки. Така ситуація склалася не лише в Ужгороді, а й по всій Україні, однак аргументів, що лунають знизу, в Києві традиційно не чують.
Газопостачання
Ціна на газ в Ужгороді не відрізняється від загальноукраїнської, оскільки встановлюється не органами місцевого самоврядування, а Національною комісією регулювання електроенергетики (НКРЕ). Кубометр газу для населення з 1 липня коштує 0,444 грн. за тарифом та 0,407 грн. — за лічильником. Для споживачів із низьким рівнем доходів передбачені адресні субсидії. Послуги з газопостачання надаються відповідно до індивідуальних договорів, рівень проплати становить близько 100%.
Як повідомив «ДТ» начальник Ужгородського управління ВАТ «Закарпатгаз» Віталій Стусяк, на сьогодні в Ужгороді та районі із майже 53 тис. абонентів газові лічильники мають 33 тис. (близько 65%). Для споживачів без приладу обліку Києвом розроблено тарифну сітку, яка включає такі показники, як кількість мешканців, опалювана площа, наявність газового обладнання тощо. Для прикладу, сім’ї з чотирьох чоловік, що проживає в трикімнатній квартирі й користується чотириконфорковою плитою, місячне споживання газу коштуватиме 17,41 грн. за умови наявності гарячого водопостачання, або 32,50 грн., якщо воду доведеться підігрівати на плиті.
Найбільша проблема для Ужгородського управління «Закарпатгазу» — багатомісячна черга на встановлення лічильників. На сьогодні близько двох тисяч абонентів міста й району бажають перейти з тарифної оплати газу на оплату за лічильником, тоді як підприємство власними потужностями спроможне встановити в середньому 12 лічильників на день. Причина виникнення довжелезної черги проста — велика кількість бажаючих встановити в своїх помешканнях системи індивідуального опалення.
Електроенергія
Вартість електроенергії на Закарпатті також встановлюється НКРЕ, тому не відрізняється від загальноукраїнської. З 1 вересня 1 кВт.год для міського населення коштує 24,36 коп., для сільського — 22,5 коп., а для споживачів, які мешкають у будинках із кухонними електроплитами чи електроопалювальними установками, — 18,72 коп. Послуги на електропостачання надаються після укладання індивідуальних договорів.
Роль ЖЕКів
Віднедавна вивезенням сміття в Ужгороді займаються приватні структури (вартість — 5 грн. за кожного члена сім’ї), тому квартирну плату зменшено до 32 коп. за квадратний метр у будинках, не обладнаних ліфтами, та до 35 коп. — у будинках із ліфтами. Перелік послуг, які ЖЕКи зобов’язані надавати за ці гроші, такий: освітлення сходових клітин; дератизація, дезинфекція; прибирання прибудинкової території; обслуговування димо- та вентиляційних каналів; утримання аварійної служби; обслуговування внутрішньобудинкових систем водо- і теплопостачання та водовідведення; поточний ремонт покрівлі, під’їздів і підвалів.
Рівень проплати за квартплату в Ужгороді становить 70—75%, половина з цих грошей іде на різноманітні податки та збори. На постійні скарги населення щодо якості роботи ЖЕКів керівники останніх мають такий аргумент: для того щоб підприємство хоча б вийшло «на нуль», квартплату потрібно підняти до 80 коп. за квадратний метр або ж звільнити ЖЕКи від сплати податків.
Про ризики масового встановлення систем індивідуального опалення
Як уже згадувалося, найбільшу тривогу пересічних громадян із наближенням зими викликає підвищення тарифів на теплопостачання. В Ужгороді це спричинило масові від’єднання від централізованих тепломереж і перехід на системи індивідуального опалення. За даними «Ужгородтеплокомуненерго», на сьогодні в місті встановлено 8200 автономних систем (це близько третини від усіх споживачів — найвищий показник по Україні), половину з яких — за останні два місяці. Досвіду експлуатації багатоповерхівок, де проектом не передбачено таку кількість газового обладнання, немає, тому не виключено, що в пікові години навантажень тиску газу в будинкових мережах не вистачить. Що призведе до автоматичного відключення індивідуальних газових котлів і повторення в Ужгороді ситуації, що виникла минулої зими в Алчевську.
Попередження через пресу про такі ризики відчутного ефекту не дають — населення продовжує масово переходити на автономне опалення (не в останню чергу через те, що знає — більшість із тих, хто виступає проти децентралізації теплопостачання, самі давно встановили індивідуальні котли). Газове господарство не видає техумов на автономне опалення в будинках, де не передбачені проточні водонагрівачі. Однак проблема полягає в тому, що населення встановлює газові котли несанкціоновано. Тому однозначної відповіді на запитання, чи для всіх ужгородців зима буде теплою, сьогодні ніхто дати не може…