Криза прогресує, залишаючи на ринку праці дедалі сумніший слід. На Рівненщині промислових гігантів обмаль. Тому лік звільненим працівникам не йде на тисячі, як це відбувається в індустріальних регіонах держави. Однак колесо масових втрат людьми роботи докотилося й до Полісся, посиливши соціальну напругу. За інформацією Рівненського обласного центру зайнятості, з початку року з підприємств та організацій уже вивільнено майже 400 працівників, а 163 підприємства подали на звільнення майже 1900 працівників.
Не вельми завидна доля і в багатьох людей, які залишилися на роботі. Про що свідчить, зокрема, приклад міста атомників — Кузнецовська. У лютому на його підприємствах 445 працівників перебували в неоплачуваних відпустках та понад 160 працювали у режимі неповної зайнятості…
А острівець соціальної облаштованості — вакантні посади та робочі місця — скорочується, як шагренева шкіра. Нині в масштабах області їх лише 1640, а торік на початок березня було 4,8 тис.
Та, виявляється, і в період кризи залишилися оази благополуччя. Статистика свідчить, що місцеві центри зайнятості у січні-лютому працевлаштували 3016 осіб. Добре, що є підприємства, які навіть у скрутні часи створюють нові робочі місця.
ПП «Віліс» (консервний завод) у Рівному, скориставшись послугами міського центру зайнятості, з початку року прийняло на роботу 18 людей: переробників, водіїв, пакувальників продукції.
Рівненський завод опалювального обладнання ЗАТ «Агроресурс» у 2007—2008 роках працевлаштовував більше сотні людей щороку. У січні-лютому він забезпечив роботою 20 осіб, адже мав іще потребу в традиційних для підприємства спеціалістах: електрогазозварниках, слюсарях, механоскладальниках. Генеральний директор Володимир Редько розповів кореспондентові «ДТ», що коли середня зарплата на підприємстві у січні становила 1535 грн., то в електрогазозварників вона перевищувала 2000 грн.
Потрібні були працівники і найбільшому підприємству області — ВАТ «Рівнеазот». З початку року воно забезпечило роботою додатково 25 чоловік.
Директор Рівненського обласного центру зайнятості Іван Ткачук підсумовує: «У цей важкий кризовий час найбільш затребуваними на ринку праці залишаються працівники робітничих професій: слюсарі, токарі, газозварники, фрезерувальники. За ними йдуть водії, продавці…»
Промінь світла у похмурому сьогоденні — будівництво та реконструкція автомобільних доріг, що ведеться іноземними компаніями. В період, коли житлове будівництво чи будівництво об’єктів соціального призначення майже зупинилося, автотраси потребують кваліфікованих робітників. І частково вберігають жителів області від безробіття. Торік на регіональному відрізку автотраси Київ—Чоп до ремонтних робіт, що їх здійснює представництво італійської компанії «Тодіні Конструкціоні Дженералі», було залучено майже 300 незайнятих людей з Дубенського та Радивилівського районів. Пройшовши стажування і освоївши нову техніку з Європи, вчорашні безробітні отримали роботу.
Зимові морози повернули багатьох із них у центри зайнятості. Однак уже цього року сто людей працюють на ремонті автотраси. Інша фірма, азербайджанська, будує об’їзну дорогу в Рівному. Торік вона прийняла на роботу 158 людей, 88 із них — через центри зайнятості. Цього року цей підрядник допоміг працевлаштуватися п’яти особам. Турецька компанія, що будує автотрасу від міста Корця до Рівного, за направленням служби зайнятості вже працевлаштувала дев’ятьох людей (торік — 69).
Криза на ринку праці ще раз показала, що синиця в жмені краща за журавля. Тож на Рівненщині краще почуваються висококваліфіковані представники робітничих професій. Скрутні часи рано чи пізно минають, а сучасна професійна підготовка і досвід затребувані завжди.