— А тобі скільки треба грошей? — запитую, зіштовхнувшись у товкотнечі кулуарів Міжнародного інвестиційного форуму (МІФ) у Кіровограді із колишнім колегою, а нині — головою однієї з райдержадміністрацій.
— Мільйонів п’ять не завадило б — хочемо нову фабрику збудувати, — чую у відповідь. — Вже підготували відповідний проект.
Голова ВАТ «Червона зірка» Олександр Саінсус мислить іншими масштабами:
— Наші проекти передбачають освоєння нових видів техніки, очікуємо інвестицій не менше 50 мільйонів гривень…
Перед початком форуму, який проходив у обласній філармонії і відзначався певною помпезністю, потенційний інвестор міг роздивитися і техніку, і продукти, і швейні вироби, та й багато чого іншого, що виробляється на Кіровоградщині. Але чомусь голова облдержадміністрації Едуард Зейналов, говорячи про інвестиційну привабливість краю, наголосив не на технологічних, а на сировинних її можливостях. У цьому плані центральна область України — справжнісінький скарб: найкращі чорноземи (його еталон, що зберігається у Франції, взято саме у нас), 340 родовищ корисних копалин... Зрозуміло, щоб цей скарб заблищав і став помітним, його слід відповідно огранувати, відшліфувати, обрамити... Але ж і не витратити воднораз.
Та на Кіровоградщині, схоже, до цього ще досить далеко. Хоч із яким піднесенням готували і проводили МІФ, ніхто не приховує, що це лише перший крок, перша спроба, «екскурсія», як висловився торговий радник Посольства Республіки Польща в Україні Микола Оніщук. Він у польській традиції останніх років гаряче вітав учасників зібрання, як і представники білоруського та російського посольств. До речі, в Кіровограді чекали на Віктора Черномирдіна, однак той так і не ощасливив форум своєю присутністю. Кажуть, через політичну кризу.
Із парадного боку
Саме кризу, а ще конкретніше — відставку уряду називали серед причин відмови від участі у форумі двох великих зарубіжних інвесторів із США та Німеччини, а потім і більше десятка інвестиційних фондів. І все ж на захід у Кіровоград прибуло чимало гостей: 49 представників потенційних інвесторів, десятеро працівників дипломатичних представництв, семеро народних депутатів, а також банкіри, кілька чиновників з Кабміну та інших облдержадміністрацій, керівники районів області, підприємці, журналісти...
Безперечним досягненням стало те, що, можливо, вперше за роки незалежності було публічно представлено реальні інвестиційні проекти з деяких районів і навіть сіл області (напередодні форуму видано збірник «Інвестиційні пропозиції. Кіровоградська область», що його отримали усі учасники). Саме українська глибинка залишається терра інкогніта не лише для зарубіжних, а й для вітчизняних інвесторів. А там здебільшого є куди вигідно вкладати гроші, і певні особливості та умови можуть видатися навіть привабливішими, ніж у великих промислових центрах.
Цей процес на Кіровоградщині тільки розпочався, бо й після проведення форуму, за словами заступника начальника управління економіки облдержадміністрації Людмили Дядечко, не можна сказати, що пошук інвестора та ретельна робота з ним — звична річ для району, а тим більше для села.
Родзинкою кіровоградського заходу можна назвати функціонування єдиного інвестиційного вікна, де потенційні партнери могли одержати відразу цілий комплекс послуг — від суто технічних до консультацій представника реєстраційної палати, податківця, митника та зразків необхідних документів. Якщо це вікно функціонувало тільки в межах форуму, то його своєрідним продовженням можна назвати Агентство регіонального розвитку, з ідеєю створення якого на форумі виступив адвокат Андрій М’ягкий.
Певною гарантією українського бізнесу, яка мусить допомогти йому знаходити спільну мову із зарубіжними партнерами, керівник ТОВ «ТЮФ Рейланд-Берлін-Бранденбург» Володимир Пеккер назвав сертифікацію продукції. Її, наприклад, уже пройшло кіровоградське ЗАТ «Радій». І це означає не тільки відповідну якість виробленого, а й високий рівень системи управління, юридичну, фінансову і навіть екологічну вивіреність процесів, що неможливо без системного перенавчання персоналу та виведення виробництва на якісно інший рівень. Для багатьох підприємців така постановка питання стала певним відкриттям, отож, форум для них став не стільки місцем перемовин з партнерами, скільки можливістю ширшого, масштабнішого погляду на систему міжнародних і вітчизняних інвестицій та особливості відносин у ній.
Йшлося й про інші гарантії, які, відверто кажучи, здивували. Заступник голови облдержадміністрації Олексій Любченко, говорячи про потенційних інвесторів зі східних країн (Едуард Зейналов напередодні форуму зустрічався із кількома зарубіжними послами, у тому числі з Китаю), зауважив, що вони потребують особливих гарантій: даючи гроші, хочуть певності, що біля них буде людина, в яку вони вклали свій дух. Можливо, в умовах глобалізації, яка стимулює прагнення націй зберегти свою ідентичність, така постановка питання й логічна, але на її фоні аж надто яскраво видно нашу безпорадність, незахищеність, наївну довіру. І тут є чого повчитися, насамперед державним мужам, від рівня мислення та свідомості яких залежить багато, у тому числі й інвестиційний клімат.
Реальність без прикрас
Про те, що у Кіровограді він не зовсім сприятливий, свідчить багато моментів.
Буквально напередодні проведення форуму активісти підприємницьких організацій — профспілки працівників кооперації та інших форм підприємництва, асоціації підприємств промисловості, торгівлі та громадського харчування — зустрічалися із керівництвом облдержадміністрації, з подачі якої сесія обласної ради затвердила нову методику розрахунку орендної плати, що значно збільшило її — у 10—30(!) разів.
Зрозуміло, це обмежило можливості підприємців, адже їхні вільні кошти могли б інвестуватися в справу. За даними обласного управління економіки, вкладення в основний капітал на Кіровоградщині порівняно з відповідним періодом минулого року зросли на 48% і за перше півріччя 2005 року становили майже півмільярда гривень, тож цю тенденцію обласним чиновникам слід було б усіляко підтримувати. Правда, до їх честі, у питанні нової методики розрахунку орендної плати вони не стали опиратися. На офіційному веб-сайті було оприлюднено новий проект регуляторного акта, аби одержати пропозиції та зауваження і, опрацювавши їх, винести на сесії обласної ради нове, обгрунтованіше рішення.
Якщо місцевим підприємцям, загартованим у боях із владою, хоч інколи вдається відстояти свої права, то іноземцям доводиться важче. Наприклад, чеське підприємство Advanced Technology взялося побудувати у Кіровограді сміттєпереробний завод (проблема утилізації сміття для міста, яке має переповнене, неузаконене сміттєзвалище, де тривають постійні самозаймання, не просто гостра — кричуща!). Однак директор цього підприємства Яків Седлецкі, виконавши масу підготовчої роботи, зустрівшись із багатьма керівниками, які висловлювали гарячу підтримку його ідеї, під час дванадцятого(!) свого приїзду до обласного центру врешті отримав відмову: сесія міської ради не побажала виділити землю для будівництва заводу.
Можна багато говорити про причини такого рішення, замішаного на внутрішніх суперечностях, підозрах та інтересах, але результат від цього не зміниться. Місто втратило інвестицію, що обчислюється десятками мільйонів гривень, і на невизначений строк (бо в місцевому бюджеті, зрозуміло, таких зайвих грошей ніколи не було і скоро не буде) відсунуло вирішення надзвичайно гострої проблеми.
Тупикова ситуація склалася і в стосунках між місцевим підприємством «Орбіта-транссервіс» та шведською фірмою Busmarket Sweden, яка доставила у Кіровоград 80 автобусів підвищеної місткості типу «Вольво» і «Сканія» і мала намір за рахунок прибутку, отриманого від їх експлуатації, побудувати у нас сучасний сервісний центр для обслуговування техніки, яка вже працює на маршрутах багатьох міст України. І хоча обидва партнери вважають, що вони виконали свої взаємні зобов’язання, працює тільки один автобус. Частину машин передано в інші області, навколо деяких із них виникли колізії, зокрема й кримінальні, що, очевидно, коштуватиме шведам чималих грошей і нервів. А вони ж, як заявив їхній представник у інтерв’ю одній із місцевих газет, прорахували кілька бізнес-проектів, пов’язаних із переробкою сільгоспсировини та видобутком корисних копалин. До речі, саме ці галузі, судячи з декларацій форуму, найбільше потребують інвестицій…
* * *
Який же конкретний результат? На підсумковій прес-конференції перший заступник начальника обласного управління економіки Людмила Дівель зазначила, що підписано 19 протоколів про співпрацю. Інвестиційні форуми (не такі парадні, а більш ділові) проходитимуть тепер на Кіровоградщині щокварталу і розглядатимуть окремі напрямки. У грудні мова йтиме про капітальне та житлове будівництво.