Зовсім нещодавно мер Одеси оприлюднив обурливі факти. Одне з міських комунальних підприємств поставляло продукти школам і дитячим садкам за надто високими цінами: м’ясо — по 64 грн. за кілограм, апельсини — по 21, сосиски — по 46, картоплю — 5,5 грн. Едуард Гурвіц звільнив викритого директора КП «Харчування» і направив матеріали до прокуратури про порушення кримінальної справи, назвавши розкрадання бюджетних грошей безпрецедентним.
Прикро, звичайно, але озвучені факти новиною не назвеш. В останні роки способів розбагатіти за казенний рахунок розмножилося сила-силенна. Придумано безліч варіантів і схем відкотів, із якими ніхто не бореться.
Під час першої антикризової наради в обласній держадміністрації один із виступаючих запропонував на час кризи припинити брати хабарі і відкоти. Заклик потішив зал. Та й тільки.
Днями КРУ повідомило, що починає ревізію бюджету-08. Буде перевірено всі міські управління. Уже виявлено порушення.
КРУ завжди знаходило факти, але переважно дрібні й поодинокі. А тому такі перевірки закінчуються смішними штрафами.
Система казнокрадства в нашій країні, як дружина Цезаря, поза підозрою. Схеми заробляння приватного капіталу на державних ресурсах працюють безвідмовно. Що багатша скарбниця, то менш помітна бюджетна годівниця. І що бідніша, то видніша її «щедрість». Почасти тому так контрастно виглядали два бюджети: міський і обласний, розглянуті днями в Одесі.
У мерії головний фінансовий документ прийняли без особливого шуму. Можна сказати, покірно і смиренно. А в обласній раді — «прокотили».
Феєричний бюджет, або Звідки залізний спокій?
Після прийняття держбюджету стало ясно, на що може розраховувати місцеве самоврядування. Втім, і без того було зрозуміло, що в умовах фінансово-економічної кризи в містах і районах доведеться ділити шкуру невбитого ведмедя, котрого треба знайти і розбудити від сплячки. Але в міста Одеси все вийшло. На папері, звісно. Бюджет «завалений» сумами, і від круглих цифр миготить в очах.
Майже 2,4 млрд. гривень — такий одеський бюджет-2009. До копійки збігається дохідна і видаткова частини. Якщо брати фактичні надходження, то він перевищує торішні обсяги на 710,5 млн. грн., або на 42,2%. На 27,8% зріс бюджет розвитку — до 477,7 млн. грн. Фактично за всіма видатковими статтями заплановане збільшення.
Обсяг делегованих повноважень у соціально-культурній сфері Мінфін встановив Одесі на рівні 960,2 млн. грн. Це на 11,3% більше торішніх. Але місто додало свої ресурси. У результаті видатки на освіту зросли на 13,5%, на охорону здоров’я — на 15, фізичну культуру і спорт — 18,5, культуру і мистецтво — 24%. В іншому разі близько 80% коштів з’їдали б зарплата, комунальні послуги та енергоносії.
А видатки за статтею «соціальний захист і забезпечення» місто збільшило у 2,1 разу. На ці цілі закладено 159 млн. грн. Мінфін же встановив обсяг фінансування на 10% менше торішніх показників.
Урізали в Одесі видатки лише на ЖКГ. Це єдина стаття, де запланована сума (243,4 млн. грн.) менша торішньої на 90 млн. Але втрати спробували компенсувати шляхом виділення коштів на цільові програми. Торік було підвищено тарифи на житлово-комунальні послуги. І тепер вони, як запевняють чиновники, цілком покривають усі витрати на ЖКГ, тож немає потреби дотувати різницю. (Щоправда, якість і обсяг послуг, як і колись, залишилися жахливими.) Знято і дотацію на вивезення сміття.
Ну а щоб усі одесити змогли сплачувати нові тарифи, влада заклала до бюджету дві цифри: 80 млн. грн. на виділення одноразової адресної допомоги для малозабезпечених громадян і майже 8 млн. — на щомісячну допомогу для дітей-інвалідів, сиріт, сімей загиблих міліціонерів і деяких інших категорій. Ці гроші передбачені в рамках міської цільової програми надання соціальних послуг, на яку загалом виділено 194 млн. грн. — у 3,7 разу більше, ніж 2008 року.
Влада стверджує, що майже кожен десятий житель Одеси одержить ту чи іншу допомогу. А 40 тис. городян за соціальною карткою зможуть придбати медикаменти, дешевий хліб та інші продукти харчування.
Усього ж у бюджеті передбачено фінансування 29 цільових програм. На їх виконання закладено
253,3 млн. грн.
Сформувавши соціально орієнтований бюджет, міська влада намагалася показати: не така страшна криза, як її малюють. Скарбниця готова нагодувати й обігріти. Та чи так це? Як наповнити скарбницю в умовах кризи — от головне питання.
Влада зберігає спокій. Хоча мер міста Едуард Гурвіц зазначає: бюджет поточного року досить умовний. Попереду — його коригування.
Цього року дохідна частина міського бюджету виглядає інакше, ніж 2008-го. Помітно змінилося співвідношення між делегованими і власними доходами, тепер воно становить 58,7:41,3. Різниця в 300 млн. грн. Тоді як торік власні доходи становили 26,5%. Звідки ж такий крен?
У структурі власних доходів, які заплановані в обсязі 736,8 млн. грн., більша частина припадає на «інші надходження». А тут головна ставка робиться на кошти від забудовників на розвиток інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури міста. Якщо 2008 року бюджет одержав 93,5 млн. грн., то цього, з урахуванням боргів, заплановано аж 390 млн. Це — попри кризу і зниження (згідно з постановою Кабміну) граничного розміру відрахувань. Адже якщо раніше місто брало 15—20% і більше від вартості проекту, то тепер 5% — це максимум.
Ще більша проблема з делегованими доходами. Майже 90% — це податок із доходів фізичних осіб. Тому зниження неминуче. Зростають борги із зарплати, безробіття і падають заробітки. Але, з огляду на зростання мінімальної зарплати, місто прогнозує хоч і незначне, та все ж таки зростання надходжень на 104%. А от в обласному фінуправлінні з цього приводу інші міркування, менш оптимістичні. Їхній прогноз — 97,8% від торішнього рівня. Різниця — майже в 53,6 млн. грн.
Цього року до бюджетів міст, які приймають Євро-2012, будуть зараховуватися всі надходження від податку з власників транспортних засобів. Одеса планує одержати 54 млн. З цією ж метою місто одержить і 70% надходжень від забруднення навколишнього природного середовища. А тут суми можуть бути непередбачено високими. Та поки що заплановано 6,3 млн. грн.
Зазначимо, що до цього року половина надходжень із цих двох джерел йшла до скарбниці області. Тож сьогодні для обласного бюджету, котрий нагадує охрімову свиту, це помітна втрата.
Бюджет виживання, або Хто кого «прокотив»?
Бюджет області депутати розглянуть повторно 28 січня. З першої спроби головний фінансовий документ прийняти не вдалося. На той час не було сформовано бюджет розвитку. І не визначено цільові програми. Але причина не в цьому. Тут винні і політика, і поганий бюджет.
Голова облради Леонід Скорик фактично обвинуватив у неприйнятті бюджету депутатів від фракції БЮТ, які, за аналогією з Верховною Радою, на його думку, мали проголосувати «за». Але не голосували і вітренківці. Проте до них претензій не було: вони заздалегідь заявили про свою позицію.
Втім, свою незгоду щодо деяких видаткових статей висловили і депутати від фракції Партії регіонів. І тут не вся справа у політиці.
За рядом статей проект, внесений облдержадміністрацією і розглянутий депутатськими комісіями, різко відрізнявся від документа, розданого в сесійному залі. Його напередодні відкоригували так, що обурилися і депутати з числа регіоналів.
Голова постійної комісії з питань охорони здоров’я Людмила Будяк (фракція ПР) заявила, що вона відкликає своє погодження. Видатки на медикаменти за статтею «охорона здоров’я» були несподівано урізані на 15 млн. грн. Голова бюджетної комісії Олексій Зотов «урізання» пояснив тим, що ліки все одно не доходять до хворих. За його словами, безплатно дістається лише 10% закупленого за бюджетні гроші. Решту лікарі продають хворим. «Я говорив із багатьма головлікарями, запитував: чи справді їм потрібні медикаменти. Вони сказали: краще гроші виділяли б на обладнання та апаратуру».
У відповідь Л.Будяк змушена була пояснити пану Зотову, що медикаменти — це не тільки ліки, на які гроші давно не виділяються. Це реактиви, деззасоби, разові шприци, системи — словом, усе те, що забезпечує діагностичний процес. Торік за цією статтею видатків було закладено 30% від потреб. А цього року, виходить, 20%...
Секретар депутатської комісії з питань науки й освіти Микола Коваленко (фракція ПР) узагалі приніс до сесійного залу набір продуктів, аби показати своїм колегам, що можна купити на 13 грн. на день для вихованців інтернату. Торік на харчування було закладено по 27 грн. А на закупівлю ліків цього року передбачено взагалі смішну суму — 8 грн. на дитину на рік.
Втім, незважаючи на те, що за багатьма статтями бюджет не дотягує до рівня минулого року, керівництво ради спробувало втиснути 10,5 млн. грн. для суб’єктів підприємницької діяльності. У вигляді внеску до статутного фонду.
Із них 10 млн. грн. — для ЗАТ «ФК «Чорноморець». Хоча рішення про внесок депутати не приймали. Як їм пояснили, гроші виділяються на реконструкцію стадіону в межах підготовки до Євро-2012. А рішення прийнято на основі висновків і рекомендацій депутатської комісії з питань молодіжної політики, фізичної культури і спорту. Підписав його заступник голови комісії Олег Марус, котрий і очолює ЗАТ «ФК «Чорноморець».
Ця приватна структура як надійний і безальтернативний інвестор без будь-якого тендера одержала право здійснювати реконструкцію стадіону і побудувати поруч із ним, а це в парку ім. Т.Г.Шевченка, два висотні готелі. Тому виділення їй 10 млн. депутати від БЮТ назвали лобіюванням її інтересів. Компанія підконтрольна народному депутату, лідеру обласної організації ПР Л.Климову, тому була впевненість, що 10 млн. пройдуть непоміченими і не створять перешкод для прийняття бюджету.
Друга структура, якій належав 1 млн. бюджетних коштів, — це КП «Облінвест-ресурс», створене місяць тому за рішенням сесії. Для запуску цього комунального підприємства, крім внеску до статутного фонду у розмірі 500 тис. грн., у бюджеті закладалося на поворотній основі ще 500 тис. як кредит для забезпечення поточної діяльності. Що цікаво — підприємство квартируватиме в будівлі обласної ради. Цілі і завдання у нього настільки загальні, що це дало привід депутатам укотре назвати облраду структурою для заробляння грошей.
Такий ярлик рада заслужила завдяки своєму управлінню з майнових відносин. Депутати називають його «державою в державі» і відчувають до нього велику «любов», котру вони вкотре продемонстрували під час бюджетної сесії. Поточного року на утримання цього управління закладено
5,3 млн. грн., що перевищує торішній рівень. Жодне управління одеської міськради не має такого бюджету — на таку суму місто утримує лише свої районні адміністрації. Керівник депутатської групи «Регіональна ініціатива» Антон Кіссе запропонував скоротити апарат управління з майнових відносин на 70%.
Слід сказати, що обласне фінуправління, з огляду на рекомендації Мінфіну щодо економії коштів, заклало на його утримання 3,8 млн. грн. До речі, на апарат облради — 7,6 млн. Але після доопрацювання бюджету керівництвом ради цифри було збільшено. Остання зросла до 10,7 млн. грн.
Нинішній обласний бюджет, за висловлюванням самих депутатів, — це бюджет виживання. Він запланований в обсязі 2,2 млрд. грн. З них 1,2 млрд. — субвенції з держбюджету. Їх кількість скоротилася з 19 до 8. На капітальні видатки не виділено жодної копійки. Але якщо відкинути трансферти для місцевих бюджетів, то дохідна частина запланована в сумі 726,7 млн. грн. Порівняно з минулим роком вона зменшилася на 13,3 млн. грн., або на 1,8%. За рахунок скорочення обсягів спеціального фонду. Цього року, як уже було сказано вище, для підготовки до проведення фінальної частини Євро-2012 надходження від двох зборів залишаються в міській скарбниці.
Обласний бюджет не просто напружений — він ще й нереальний. За даними обласного фінансового управління, доходи загального фонду Мінфін завищив на 61,3 млн. грн. за рахунок податку з доходів фізичних осіб.
Загалом по області фінансисти прогнозують зниження податку з доходів фізичних осіб на 11,5%. Особливо це відчують сусіди обласного центру — місто Южне і Комінтернівський район. Реально область може зібрати близько 1,9 млрд. грн. Обласний бюджет, до якого зараховується 25% податку з доходів фізосіб, зібраного в містах і районах, зможе одержати близько 486,5 млн. грн. Та ніяк не 547, 8 млн., як закладено в обласному бюджеті, відповідно до рознарядки Мінфіну. Цю суму, вважають фінансисти, не підкріплено податковою базою і макроекономічними показниками розвитку регіону.
Є побоювання і щодо другого за значенням наповнювача скарбниці — податку на землю. Попри збільшення ставок, значного зростання надходжень не очікується. За розрахунками обласної податкової адміністрації, борги з оплати земельного податку можуть зрости у зв’язку з кризою вдвічі.
Природно, на цьому невеселому тлі видатки бюджету розглядаються під збільшувальним склом. Тому депутати побачили ті мільйони, на які при хорошому житті вони могли б заплющити очі.
Хоча, за великим рахунком, особливої різниці між закупівлею дорогої картоплі для дитсадка й офіційним виділенням казенних грошей комерсантам для «підтримання штанів» — немає.