Нарешті в місті корабелів з’явилося суднобудівне підприємство, на яке сміливо можна везти шанованих гостей для демонстрації успіхів у галузі. Що й робиться з розмахом — гості сюди зачастили. Успіхи «Океану», контрольний пакет акцій якого понад рік тому придбала голландська компанія «Дамен шипярдс груп», вражають. Нині на підприємстві працюють усі ділянки, включаючи ті, що із початку 90-х років були заморожені. Приріст виробництва вимірюється вже не відсотками — так, за минулий рік завод збільшив обсяги виробництва більш ніж у шість разів. Тут майже щомісяця закладається судно. І знову-таки, перспективи підбадьорюючі. На цьому тлі переконливо прозвучали слова віце-президента голландської компанії «Дамен шипярдс груп» Германа Кваста про те, що підприємство будуватиме близько 20 суден у рік і вийде в лідери суднобудування в Європі.
Що для таких перспектив є підстави, свідчить не лише виробниче зростання, а й увага до потреб корабелів. Закордонні господарі вклали чимало коштів, щоб наблизити побут робітників до європейського рівня. Нові сучасні побутовки, душі облаштовувалися одночасно з реконструкцією дільниць. А оскільки і зарплата, особливо для робітників основних професій, зросла (наприклад, для робітників корпусообробного виробництва — понад 1 тис. грн. і прогнозується зростання більш ніж удвічі), то в Миколаїв повертаються досвідчені спеціалісти.
Різке зростання виробництва на одному із суднобудівних підприємств засвідчило, окрім всього іншого, глибину провалу, у якому опинилася галузь. Зокрема, кваліфікованих кадрів, підготовка яких останніми роками практично не велася, залишилося так мало, що треба було всерйоз братися за навчання молоді. На тому ж «Океані» споруджують не лише типову продукцію — контейнеровози тоннажністю понад 10 тисяч тонн, а й баржі. Це, прямо скажемо, нетрадиційні судна для миколаївців, які завжди вирізнялися майстерністю. Замовлення на будівництво примітивних барж узято не лише тому, щоб зайняти останні незаповнені виробничі площі, а й для того, щоб на простих завданнях навчити недосвідчену молодь, котру без попередньої підготовки допускати до відповідальних робіт небезпечно. До речі, вже першого місяця ниішнього року із доків виведуть чотири баржі вантажністю від 90 до 200 тонн.
Сьогодні можна констатувати, що команда менеджерів на чолі з директором Миколою Романчуком здала іспит успішно. Адже спочатку нові господарі збиралися виготовляти на підприємстві в основному корпуси. Але відповідальний підхід і висока кваліфікація місцевих спеціалістів призвели до того, що вже два перші замовлення виконуються «під ключ». Одне з них — контейнеровоз тоннажністю в 10 тис. тонн — готується до швартових іспитів, а другий підійде до цього етапу через місяць.
Однак вражаючі досягнення «Океану» зовсім не означають, що з кризою в суднобудуванні покінчено. Більше того, на цьому тлі наочніше проглядається неблагополуччя на інших заводах. Занадто вже разючий контраст. На відміну від «Океану», заводу імені 61 комунара доводиться проходити «корпусний лікнеп», виготовляючи для замовників «коробки», що добудовуються за кордоном. Такий «усічений» технологічний цикл руйнує єдиний комплекс, призводить до втрати корабелами кваліфікації, незатребувані виробничі ділянки занепадають.
Втім, ситуація на цьому підприємстві, обтяженому фінансовими «епопеями» по розрахунках за ремонт і добудування крейсерів «Москва» й «Україна», завжди вважалася непростою. А ось те, що «на мілині» знову опинився флагман вітчизняного суднобудування — ЧСЗ, несподівано. Після деякої стабілізації, викликаної реструктуризацією, перетворенням підприємства на холдинг, флагман знову «зашкутильгав» і почав нарощувати борги, у тому числі й зарплатні. Тут позначилося поєднання «закритості» в минулому режимного виробництва з новоявленою модою на непроникність комерційної таємниці. Адміністрація заводу (не без підтримки місцевої влади) заколисувала миколаївців розповідями про замовлення, успіхи окремих підрозділів. Однак під фанфари удаваного добробуту чорноморці, як виявилося, «проїдали» свої кошти. У метушні численних заходів, за галасом із приводу закладання буксирів, ніхто й не помітив, що не укладено жодного солідного контракту, а отже, і очікувати від майбутнього нічого. За відпрацьованим сценарієм керівника ЧСЗ Ігоря Тихоненка замінили на В’ячеслава Полтавцева і стали чекати результату.
Такий різний стан справ на суднобудівних підприємствах здається особливо ненормальним тому, що вже дуже багато часу, паперів і чорнила витрачено у державних і місцевих кабінетах на програму оживлення суднобудування, розробку законів і механізмів реалізації пріоритетів. Більше того, створено СЕЗ «Миколаїв». При цьому не зайво зауважити, що прихід інвесторів на «Океан» і створення СЕЗ, котра встановлює як пільги, так і єдині правила гри на території трьох суднобудівних заводів, майже збіглися за часом (1 березня відбулася презентація СЕЗ, а 15 жовтня того ж року — затверджено інвестиційний проект ВАТ «Дамен шипярдс Океан»). Ось лише в результатах істотна різниця.
Про прогрес на заводі «Океан» ми вже говорили, а про роботу СЕЗ, будемо відверті, і сказати немає чого. За весь цей час зареєстровано й реалізується усього один інвестиційний проект на 3,24 млн. дол. Але й це залучення коштів навряд чи можна вважати особливою заслугою чиновників СЕЗ. Кошти надійшли знову-таки від господарів «Океану», які порахували, що гріх не скористатися пільгами.
Криза в суднобудуванні дуже вдарила по виробництву й інфраструктурі: незатребуваними залишаються величезні виробничі площі, у замороженому стані перебуває багато цінного устаткування, споруд, причалів. СЕЗ «Миколаїв» створювалася зокрема і для того, щоб дати тут життя новим, несуднобудівним виробництвам. Але після презентації єдиного інвестиційного проекту щось не чутно про нові інвестиції ні в суднобудування, ні в інші галузі. Прем’єр-міністру А.Кінаху, котрий побував у рідних краях, довелося визнати, що реальні зрушення відбулися лише на «Океані». Що ж стосується двох інших заводів, то справжню роботу з визначення їхнього майбутнього треба лише починати. І, за словами прем’єра, уряд проведе передприватизаційну підготовку ЧСЗ і заводу ім. 61 комунара. І це правильно, адже «Океан» усіх не вивезе...