UA / RU
Підтримати ZN.ua

Розмах із розрахунком. Передвиборним

Міжнародний інвестиційний форум Київської області «Інтеграція і партнерство», що відбувся на початку вересня, вирізнявся розмахом і масштабністю...

Автори: Єліанд Гоцуєнко, Надія Гоцуєнко

Міжнародний інвестиційний форум Київської області «Інтеграція і партнерство», що відбувся на початку вересня, вирізнявся розмахом і масштабністю. У ньому взяли участь представники півтора десятка країн, кількох сотень компаній і фірм. Виставка інвестиційних проектів міст і районів столичної області, розробок і зразків техніки та устаткування зарубіжних і вітчизняних виробників зайняла два поверхи Українського дому і майданчик перед будівлею.

Напередодні й під час роботи форуму керівництво столичної області підписало угоди про співробітництво в торговельно-економічній, науково-технічній і культурній сферах із представниками Мазовецького воєводства (Республіка Польща), Московської області (Російська Федерація), Паризького округу (Франція).

Була і ще одна особливість: збори інвесторів збіглися в часі з низкою важливих заходів загальноукраїнського значення. Президент В.Янукович і губернатор області А.Присяжнюк проїхали новим 140-метровим мостовим переходом через річку Ірпінь, побували на урочистостях із приводу відкриття пам’ятника Т.Шевченку в Бучі. Під проводом президента відбулося засідання Ради регіонів. Серед таких подій інвестиційний форум цілком міг загубитися. Але не загубився. Він якнайкраще вписався в пропагандистську концепцію «будівництва нової країни», взяту на озброєння владою напередодні старту кампанії з виборів до місцевих рад.

Економіка на службі в політики

Якщо вірити на слово організаторам інвестфоруму, їхні попередники в області тільки те й робили, що псували інвестиційний клімат. Отже, нічого доладного досягти не могли. Щоб переконати громадськість у тому, що роботу із залучення інвестицій нова обласна влада починає майже з нуля, майбутній інвестиційний форум, підготовка до якого велася довго й старанно, називали «Перший...» Утім, потім усе ж обійшлися без номерів. Однак висловлювань про провальну інвестиційну політику попередників і після цього менше не стало.

Сумніви в справедливості цих слів виникли під час огляду експозицій виставок. На очі весь час потрапляли стенди іноземних компаній і фірм, які працюють у містах і районах Київщини вже не перший рік. Неупереджена статистика уточнила: найбільші надходження інвестицій в область почалися з 2006 року. У наступні кілька років за загальним обсягом залучених інвестицій Київщина посіла лідируючі позиції в країні.

Облрада з подачі облдержадміністрації 2006 року розробила та ухвалила «Програму залучення інвестицій і поліпшення інвестиційного клімату в Київській області на 2007—2009 роки». Вона передбачала залучення прямих іноземних інвестицій на суму 1,5 млрд. дол. І програму було виконано. Не в останню чергу цьому сприяв інвестиційний форум Київської області в травні 2007 року. Він теж був доволі представницьким, участь у ньому взяли близько півсотні іноземних і півтори сотні вітчизняних компаній.

До речі, виділені тоді на його проведення два дні не були зайвими. Якби організатори нинішнього форуму діяли за цим прикладом, то могли б уникнути непотрібного поспіху, який не міг не позначитися на результатах.

Звичайно, у передкризові роки, коли, за висловлюванням одного чиновника, «інвестори блукали по інстанціях групами», залучати кошти в економіку було легше, ніж сьогодні. І про втрачені тоді можливості варто пошкодувати. Але не можна ігнорувати очевидного. До того ж інвесторам не подобається, коли, прийшовши до влади, кожна нова команда починає діяльність із того, що ігнорує доробок попередників, на свій лад трактує закони.

Цілком зрозуміло, що в учасників форуму під час зустрічей та обговорень виникли запитання, які на обласному рівні не вирішуються. Чому не розв’язується проблема ПДВ? Коли закінчиться практика вимивання обігових коштів? Чи припиниться тиск на середній і малий бізнес?

За логікою речей, відповіді на них мають дати високі гості. Але прем’єр-міністр М.Азаров був гранично стислий і підкреслено діловитий. Він повідомив, що «мав можливість ознайомитися з поданими інвестиційними проектами», що високо оцінює ініціативу Київської ОДА, зазначив, що вона йде в руслі завдань, які успішно вирішуються. Перший етап роботи уряду з виконання завдань, поставлених президентом, констатував оратор, завершився: відновлено стабільність, настав час реалізовувати довгострокові проекти. А тому «слід будувати плани не на рік, а на роки». Реалізацію цих планів прем’єр пов’язує з прийняттям Податкового кодексу.

Віце-прем’єр С.Тігіпко основну частину виступу присвятив захисту й пропаганді недоладного, вщент розкритикованого Податкового кодексу, запевняючи, що внесення в проект кількох сотень поправок робить законопроект прохідним. Міністр палива та енергетики, а за сумісництвом — керівник Київської обласної організації Партії регіонів, Ю.Бойко запевнив інвесторів, що як по міністерській, так і по партійній лінії підтримуватиме бізнесменів, котрі вкладають кошти в економіку Київщини.

Народний депутат В.Каськів, який очолив робочу групу з національних проектів у Комітеті економічних реформ при президентові України, розповів про перші напрацювання. Назва проектів «Нова енергія», «Енергія природи», «Доступне житло», «Чисте місто», «Якісна вода» говорять скоріше про напрями роботи, ніж про конкретні, осмислені розробки. Це не завадило Каськіву кваліфікувати роботу очолюваних ним фахівців як ноу-хау в державному управлінні.

Генеральний директор «Нібулона» О.Вадатурський, котрий взяв активну участь у роботі інвестфоруму, своєму новаторському та ефективному проекту з перетворення Дніпра на транспортну артерію не дає гучних назв. Хоча задумане і вже наполовину зроблене на таке заслуговує. Під час реалізації проекту на берегах Дніпра по всій Україні побудовано 12 елеваторів, спущено на воду 24 річкових судна і три буксири. Проект передбачає інвестиції на суму близько 500 млн. дол. у створення річкового флоту й портової інфраструктури, елеваторів загальною ємністю одночасного збереження 2,5— 2,7 млн. тонн зерна. Реалізація проекту оживила роботу суднобудівного заводу, металургів; економія коштів за рахунок поліпшення логістики та використання річкового флоту замість автотранспорту становитиме кілька мільярдів гривень.

І поки робоча група Каськіва формулює ідеї, директор «Нібулона» під час реалізації проекту, який істотно впливає на розвиток народного господарства країни, наражається на труднощі. Стукає в усі двері, але не може домогтися, аби влада зрозуміла важливість проекту і надала йому статус національного…

Коли в товаришів на згоду не іде

За круглим столом, який вів аграрний віце-прем’єр В.Слаута, обговорювався стан тваринництва, особливо молочного напрямку. Тенденція загрозлива. За розрахунками фахівців, на переробні підприємства цього року мало надійти на 600 тис. тонн молока менше, ніж потрібно. Але аномальна погода внесла корективи не на краще. Недобір молока за цей рік досягне критичної цифри в мільйон тонн.

І внесок Київщини, яка в останні роки демонструє падіння поголів’я корів, у такий антирекорд значний. Хоча в дію один за одним вводяться сучасні комплекси, тенденція обміління молочного потоку зберігається. В особистих селянських господарствах зниження поголів’я худоби відбувається настільки швидко, що темпи будівництва і введення великих підприємств не в змозі перекрити недобір сировини.

Вихід із глухого кута експерти вбачають у тому, щоб одночасно з будівництвом великих підприємств розвивалися умови для модернізації дрібних господарств, створення добре оснащених міні-ферм. Але, попри все, умови ведення великого і дрібного бізнесу вирівняються ще не скоро. Великому бізнесу надаються преференції, кредити, держпідтримка, а середні сільгосппідприємства і дрібні господарства поставлено в умови самовиживання.

Знайомство з експозицією інвестфоруму свідчить, що проектів з участю великих компаній представлено чимало, а що стосується основних виробників — середніх сільгосппідприємств, фермерських і селянських господарств, то інтересу до розвитку їхньої інфраструктури щось не видно.

Учасників інвестфоруму, особливо іноземців, здивувало, що два міцно пов’язані економічними узами, залежні один від одного регіони — Київ і столична область — настільки роз’єднані, що навіть спільний інвестиційний форум провести нездатні. Хоча формула «два в одному» була б дуже доречна.

Дивна складається ситуація — віце-прем’єри і міністри складають разом із керівниками Київщини плани розвитку економіки області, дискутують про те, що потрібно зробити для збільшення виробництва продуктів харчування. А керівників Києва, попри те, що мерія й Український дім розташовані на одній вулиці, навіть не побачили серед присутніх.

Хоча потреба була. Скажімо, на одному з круглих столів озвучувалися дані про те, що сільгосппідприємства столичної області вироблять цього року трохи більше 360 тис. тонн овочів. Дуже мало для області, де розташований тримільйонний мегаполіс, що нині позначається у злеті цін на київських ринках.

Ясна річ, у виробництво овочів і фруктів, а також в облаштування підприємств для зберігання продукції й для оптової торгівлі потрібні великі вкладення. І турботу про це має виявляти не тільки обласна влада, а й КМДА. Втрати від такої неузгодженості дій занадто великі, щоб їх не помічати. Київ і столична область не спромоглися побудувати сучасний оптовий ринок сільгосппродуктів, хоча розмови про потребу в ньому давно ведуться.

Очевидно, маємо справу знову ж таки з політичною, а не з економічною складовою. На Київщині після призначення нового губернатора, «переформатування» обласної ради таким чином, що скромна фракція разом із союзниками та перебіжчиками одержала більшість, регіонали відчули себе своїми. У Києві, попри успіхи на законодавчій і кадровій ниві, ситуація не така однозначна. А нова влада дуже послідовна в тому, щоб створювати преференції своїм, а чужим або «не зовсім своїм» — проблеми.