Немає справи, започаткування якої було б важче, ведення небезпечніше, а успіх сумнівніший, ніж заміна старих порядків на нові.
Нікколо Макіавеллі
Спроба реанімувати житлово-комунальне господарство всієї Дніпропетровської області нагадує відоме прислів’я — «Став хатку по достатку». Оживити напівтруп — справа майже безнадійна, оскільки донедавна ніхто й не намагався його лікувати. Аналіз статданих лише з водопостачання, зроблений уперше за одинадцять років української незалежності управлінням ЖКГ облдержадміністрації щонайменше викликає здивування.
За дев’ять місяців 2002 року в Дніпропетровськ було подано 166,106 млн. куб. метрів води. Обсяг реалізації на третину менший — 101,4 млн. У Павлограді та П’ятихатках — на дві третини нижчий. До того ж затверджений тариф із ПДВ за один кубометр води для всіх позабюджетних підприємств Дніпропетровська лише 80 копійок. Порівняйте: у сусідньому Донецьку він — 6,3 гривні, у Запоріжжі — понад три. Але навіть за такого низького тарифу заборгованість споживачів Дніпропетровщини за житлово-комунальні послуги торік зросла на 100 млн. грн. і 1 січня 2003 року досягла 1,6 млрд. гривень. Частка населення в зазначеній вище сумі домінує — 63,3%.
Якщо говорити про енергоносії, головну складову всіх тарифів, то за природний газ борг 2002 року зріс на 37 млн., а за електроенергію — на 116. Впасти під тягарем боргів не дає зростаюча динаміка проплат. Принаймні в другому півріччі 2002 року обсяги розрахунків за газ та електроенергію збільшилися відповідно на 26 і 12,5 відсотка порівняно з першим півріччям.
Багатим — усе, бідним — також…
за справедливістю
Управління житлово-комунального господарства Дніпропетровської облдержадміністрації запропонувало свої заходи для поліпшення справ. Головний наголос начальник управління Леонід Турчин зробив на повсюдне запровадження комунальної карти розрахунків, аналогічної вже діючій реєстраційній картці в сфері побутових послуг і торгівлі. Тепер у ЖЕКах міст і сіл Дніпропетровщини відстежуватимуть усі платежі мешканців і, відповідно до них, надаватимуть послуги. Конкретніше висловився міський голова Дніпропетровська:
— Треба припинити розмови про якісь тарифи. Тариф можна залишити на послуги, які надає держава, — на природний газ, електроенергію, те, що не залежить від місцевої влади. Усе інше — плата за надані послуги, зокрема за експлуатацію житла. У кожному будинку може бути різна кількість послуг, залежно від того, скільки люди заплатили. Починаючи від вивезення сміття й закінчуючи ремонтом покрівлі.
Інакше кажучи, пенсіонери й інші незаможні мешканці в «хрущовках» зможуть задовольнятися вивезенням харчових відходів. А багаторічне старіння житлового фонду де-факто одержить законне обгрунтування де-юре. До слова, прокуратура Дніпропетровська встановила, що з обласного житлово-комунального підприємства «Центральне» зникли в невідомому поки що напрямку понад 830 тис. гривень. За документами ці гроші витрачалися на ремонти, які, ясна річ, ніхто не проводив.
Стосовно власне комунальних карток обліку, на думку Леоніда Турчина, — панацеї від усіх напастей житлово-комунального сервісу, — то із запровадженням їх в окремо взятому дніпропетровському ЖЕКу № 8 обласного житлово-комунального підприємства (ОЖКП) «Пiвденне» ситуація поліпшилася. Принаймні проплати населення збільшилися тут на 32%. А після скорочення чисельності двірників і прибиральниць собівартість утримання квадратного метра житлового фонду зменшилася на …1 коп. і нині становить 0,42 грн. Аби знизити собівартість ще на копійку, передбачається виключити з планів прибирання двірниками підвалів і горищ. Вражені прийдешньою економією коштів у всіх 15 ЖЕКах «Пiвденного», а це 875 будинків загальною площею 2192 тис. кв. метрів, запровадили картки обліку витрат по кожному будинку. У результаті проплати населення зросли на 18% порівняно з аналогічним періодом минулого року.
Усе б нічого, але як бути зі старими будинками й будинками без зручностей, де тариф квартплати (послуг) коливається від 0,21 до 0,25 гривні за квадратний метр, якщо фактична собівартість, запевняють співробітники ОЖКП, дорівнює 0,37 гривні? Елементарно, переклавши витрати на їхню облаштованість на плечі мешканців, створивши будинкові комітети, яких при «Пiвденному» вже 311. Між споживачами й виконавцями послуг до кінця січня нинішнього року укладено вже 4303 договори.
Загалом, раніше не виконані, але проплачені мешканцями зобов’язання ЖЕКів щодо ремонту дахів, під’їздів, заміні труб і т.п. підлягають амністії. Усе починається з нуля. Як і ревізія житлового фонду. Почин киян (у розрахунках за теплопостачання виходити з кубічних, а не квадратних метрів) припав дніпропетровським комунальникам до душі. Залишилося тільки «вичислити» мешканців елітних квартир.
Тепло абстрактне, ціна конкретна
Ще в листопаді 2002 року, відповідно до рішення сесії міськради, постачати гарячу воду в крани й обігрівати понад 2000 будинків Дніпропетровська почало нове міське комунальне підприємство (МКП) — «Дніпропетровські міські теплові мережі». Колишньому головному теплопостачальнику, «Дніпротепломережі», залишилися величезні, понад 100 млн. гривень, борги, повернути які навряд чи вдасться. Вочевидь, піти на створення нового МКП міську владу змусило неминуче банкрутство згаданої організації з усіма відповідними наслідками. А так, будь ласка: нове, без боргів підприємство, яке по-новому постачає, коректніше продає тепло жителям.
Камінь спотикання між населенням і теплопостачальниками — неплатоспроможність і тих, і інших. З одного боку — хазяїн газу, НАК «Нафтогаз України» з вимогою передоплати, з іншого боку — злочинно низькі проплати населення. У результаті на 1 січня утворився значний борг споживачів тепла, який перевищує 10 млн. гривень. Що, втім, не збентежило нових постачальників.
— Домогтися прозорості в розрахунках із клієнтами — ключове завдання нашої служби, — запевняє заступник директора з питань збуту й роботи з абонентами «Дніпропетровських міських теплових мереж» Валерій Безус.
Справді, практично водночас із подачею гарячої води по квартирах почали носити квитанції-рахунки, де зазначалося, коли (кількість днів) протягом місяця подавалися тепло й гаряча вода та сума оплати за надані послуги. При цьому враховується коефіцієнт зниження якості, винесений окремим рядком. Мовляв, мешканці зможуть легко переконатися: нарахована сума відповідає кількості і якості наданих послуг.
Резон у всьому цьому є. Але річ у тому, що теплові мережі відповідають лише за доставку гарячої води, умовно кажучи, до під’їзду, а далі відповідальність бере на себе ЖЕК, кооператив або аналогічне співтовариство мешканців. Оскільки в одній квартирі вода може бути гарячіша, в інший — холодніша, у «скривджених» виникає законне бажання відправити квитанції про сплату у відоме місце. І теплолічильник, установлений на вході в будинок, їм не указ. Певну надію на зниження тарифу тепла, що поставляється, в якому вартість газу становить 49,4%, із неабиякою, утім, часткою скепсису, висловив кореспонденту «ДТ» мер Дніпропетровська Іван Куліченко:
— Наприкінці грудня депутати Верховної Ради ухвалили постанову, відповідно до якої ціна на газ для населення й комунальників не повинна відрізнятися. Але немає поки що механізму її впровадження. І чим компенсувати дірку в держбюджеті, яка неминуче з’явиться? Ціна тепла на 80 відсотків складається з вартості газу й електроенергії, інше — зарплата, розвиток, оновлення, транспортні витрати. Необхідно шукати шляхи вирішення. Це головна проблема, яку мені й моїм колегам розв’язати поки що не вдалося, хоча ми вже провели серію зустрічей у Кабміні, у комітеті з житлово-комунального господарства й у двох комітетах ВР.
Передбачено й непопулярні, м’яко кажучи, заходи. Зрозуміло, брак зібраних коштів обертається зменшенням закупівель газу. Його пустять туди, де рівень проплат буде вищий. Але це ще квіточки. За словами посадових осіб «Дніпропетровських міських теплових мереж», юристи вже знайшли лазівки в законодавстві, що дозволяють покарати багатоповерхівок-неплатників. На ділі це виглядає так: заплатила одна чи двадцять квартир із сотні — «Дніпропетровські міські теплові мережі» цю дещицю «розмажуть» на весь будинок. Внутрішньобудинкові громадянські війни? Не без того.
А для уникнення судових позовів від мешканців у найближчому майбутньому температуру на вході в будинок (подачу тепла) матимуть фіксувати лічильники — проти них у суді не попреш.
Правда, поки що не вирішене питання оплати встановлення таких приладів обліку. Передбачається три варіанти: «забивання» в тариф або міський бюджет і, нарешті, за рахунок мешканців. Стосовно теплолічильників у квартирах, то вони тепломережі, зі вказаної вище причини, до лампочки. З останнім твердженням автора цих рядків Валерій Безус категорично не згоден…
Довідка «ДТ»
Структура тарифу теплової енергії в Дніпропетровську в %:
Газ — 49,4, електроенергія — 7,5, вода технологічна — 1,1, амортизація — 5,0, ремонтний фонд — 4,6, фонд оплати праці — 7,3, нарахування на зарплату — 2,8, покупне тепло — 0,3, інші витрати (загальноексплуатаційні, цехові тощо) — 3,8, рентабельність — 1,5.
Разом — 83,3, ПДВ — 16,7. Разом тариф 100,0.
Вартість щомісяця опалення кв. метра — 1,51 грн., гарячої води на одну людину — 9,51 грн., норматив споживання гарячої води на одну людину — 105 літрів на добу.