Процес переходу у комунальну власність міста Тернополя 17 гуртожитків і будинку ВАТ «Тернопільське об’єднання «Текстерно», в яких проживає понад 12 тис. мешканців, затяжним і нудним не був. Та без судової тяганини не обійшлося. Нарешті Господарський суд області визнав незаконним включення у 1996 році цих соціальних об’єктів до статутного фонду товариства. І наприкінці серпня ц.р. їх було передано у власність територіальної громади Тернополя.
У мешканців гуртожитків і будинку з’явилася надія, що їхнє житло відремонтують іззовні, буде замінено зношені системи тепло- і водопостачання. І в наступні роки не повториться щорічний зрив початку опалювального сезону: через борги частини мешканців керівництво бавовняного комбінату відмовлялося подавати з котельні підприємства тепло на весь гуртожиток. Про гаряче водопостачання залишалося лише мріяти…
На сьогодні потребують заміни дахи гуртожитків, вікна та двері, інженерні комунікації. Та ще на початку серпня, в період до завершення процесу передачі житлового фонду «Текстерно» у власність міської громади, обласна комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій прийняла рішення — активізувати пошуки коштів для проведення ремонтів у згаданих приміщеннях.
— Все це було зроблено з метою недопущення надзвичайної ситуації на об’єктах житлового фонду ВАТ «Тернопільське об’єднання «Текстерно», — запевнив голова комісії, перший заступник голови Тернопільської облдержадміністрації Андрій Фліссак. — І тому ми звернулися до Кабінету міністрів з клопотанням виділити кошти для ремонтних робіт у 17 гуртожитках, будинку, а також для ремонту котельні та комунікацій комбінату.
Структурні підрозділи Тернопільської міськради зібрали акти обстеження та дефектні акти на виконання відновлювальних робіт.
І от — вінець клопотів. 10 вересня уряд прийняв розпорядження №1192-р, згідно з яким Тернопільській облдержадміністрації було виділено з резервного фонду Кабінету міністрів 10 млн. 219 тис. гривень. На проведення першочергових аварійно-відбудовних робіт у Тернополі. Але кошти надійшли в область на рахунок Держказначейства лише 22 вересня.
Випадок більш ніж кумедний: розпорядження уряду з’явилося раніше, ніж три міністерства — з надзвичайних ситуацій, економіки та фінансів — дали свої погодження. Несхвально поставилися до виділення коштів з резервного фонду Кабміну керівники рятувальної установи — мовляв, надзвичайної ситуації немає. Та кошти область врешті-решт отримала.
Витрати розписано по кожній із будівель, визначаються підрядні організації. Й отут — зупинка. Згідно із законодавством, для виконання ремонтних робіт на згадану суму потрібно проводити тендери. А процедура закупівлі за державні кошти цього року хоча й спрощена, але все ж таки триватиме, як мінімум, півтора-два місяці. Ніхто не гарантує, що поки вона триватиме, у цих гуртожитках та будинку вдасться уникнути реальної аварійної ситуації. І тоді коштів для її ліквідації потрібно буде значно більше.
Невже чинне Тимчасове положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти, затверджене постановою Кабміну від 28 березня ц.р., перекриває всі шляхи для попередження такого роду надзвичайних ситуації? Так вважати не слід. Дія документа не поширюється на випадки, коли предмет закупівлі (…) пов’язаний з ліквідацією надзвичайних ситуацій відповідно до окремих рішень Кабінету міністрів (п. 7). Положення дозволяє закуповувати роботи і в одного учасника — в разі «нагальної потреби у здійсненні закупівлі у зв’язку з особливими економічними чи соціальними обставинами, яких замовник не міг передбачити, у тому числі закупівлі, пов’язаної з ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій» (п. 83).
Задля попередження надзвичайної ситуації керівництво міської ради вирушило до Кабміну, аби отримати дозвіл на застосування пункту 7 згаданого Тимчасового положення. Це дасть змогу принаймні проавансувати підрядним організаціям закупівлю будівельних матеріалів і початок робіт. Як зреагували урядові структури, поки що невідомо.
На щастя, досі Всевишній оберігав від техногенних аварій у вже колишніх гуртожитках і будинку бавовняного комбінату. Та чи обачно покладатися лише на його ласку?