В одному з попередніх номерів «ДТ» (№13 від 11 квітня 2009 р.) у статті «Обухівський розподіл» йшлося про безконтрольний розподіл земель у пристоличному Обухівському районі. У статті Костянтина Столярова правильно зазначалося, що дерибан земель Козинської сільської та Української міської рад відбувається за розпорядженням голови Обухівської районної адміністрації Віктора Остринського і за підтримки голови управління земельних ресурсів Обухівського району Сергія Сергієнка. Проте відразу автор помилково стверджує, нібито Українська міська рада схвалила виділення в приватну власність 150 га лісу поблизу села Плюти і передачу цієї землі 50 депутатам Обухівської районної ради, по 50 соток кожному.
Цю землю Обухівська райадміністрація і справді виділила депутатам райради, але не з дозволу, а всупереч рішенням Української міської ради та волі міської громади. Їм про таке рішення РДА взагалі ніхто не повідомляв, факт виділення землі старанно приховується. Коли ж про виділення 150 га землі депутатам районної ради стало відомо в Українці, були направлені відповідні листи з протестом проти такого свавілля до Обухівської районної та Київської обласної держадміністрацій, до Обухівської районної ради.
Депутати Української міськради на своїй сесії затвердили звернення до районних депутатів із проханням відмовитися від цих наділів, оскільки саме там місто планує будівництво нових міських кварталів (багатоповерхову забудову), створення рекреаційної зони відпочинку для туристів не тільки з різних регіонів України, а й з-за кордону. Проект розроблений Київським державним університетом туризму, економіки та права й обіцяє залучити в Українку, Обухівський район, Київську область величезні інвестиції. Ним передбачається створення розважального туристичного центру «Україна в мініатюрі», здатного залучити й іноземних інвесторів.
Більш того, ці 150 га лісових угідь, на володіння якими в районних «слуг народу» уже є на руках і державні акти, розташовані саме там, де збираються будувати велику кільцеву дорогу навколо Києва. Вона має величезне стратегічне значення для України, зокрема, й у плані підготовки до «Євро-2012».
Жителі Українки вже два роки борються проти спорудження цієї дороги та моста через Дніпро так близько від міста. Проведено громадські слухання, загальноміський референдум: понад 94% жителів Українки висловилися за віддалення окружної дороги не менш як на 2 км від міста, але до цього волевиявлення ніхто не дослухається. Воно й зрозуміло, адже державі доведеться викуповувати земельні наділи депутатів та інших відповідальних і наближених осіб, які заволоділи землею в останні рік-півтора. Кожен із них отримає сотні тисяч доларів без будь-яких зусиль.
Також грабуються землі державних заказників, які давно перестали існувати, хоча формально про них згадують. Коли Українська міська рада запропонувала свій варіант проходження окружної дороги на віддаленні від міста по поки ще не приватизованих землях, їй заперечили, що прокладати дорогу через землі державного заказника не можна. А фактично заказника й немає: наділи «своїх» людей розташовані й на території заказника, і навіть у заплаві, і посеред билинної річки Стугна, яку замивають піском, перетворюють на садиби небідних людей.
Ми підтримуємо позицію редакції «Дзеркала тижня» у боротьбі з безконтрольним розбазарюванням земель громад.
Наталія КАСЯНОВИЧ,
Михайло ТУПИЦЬКИЙ,
Володимир КИСЕЛЬОВ,
депутати Української міської ради