Ювілейною двадцятою сесією — останньою плановою в четвертому скликанні — депутатський корпус Запорізької облради фактично завершив свою діяльність. Було схвалено звіт обладміністрації про виконання програми соціально-економічного й культурного розвитку області за 2005-й і прийнято аналогічний документ на нинішній рік. А ще з почуттям глибокого задоволення депутати затвердили черговий регіональний бюджет, що його оцінюють як найвдаліший за останні п’ять років.
Цей фінансовий документ уже характеризують не інакше, як бюджет розвитку. Правда, у тому, що в регіону з’явилася довгоочікувана можливість бодай почасти відмовитися від звичного латання дірок, особливих заслуг обласного «парламенту» не спостерігається. Просто центр змилостивився над Запоріжжям, скоротивши на поточний рік на чверть суму фінансових вилучень на свою користь. Однак почуття причетності до здійсненого так надихнуло народних обранців, що вони не лише засідали без перерви понад три години, а й вирішили не розмінюватися на дрібниці з розглядом решти майже 30 питань порядку денного — за них проголосували пакетом.
Примітно, що одне з питань, котре в процесі пакетного голосування пройшло гладесенько-рівнесенько, менше місяця тому, на попередній сесії, «завалили». І бодай тому проблему звільнення від плати за землю держпідприємств «Придніпровська залізниця», «Міжнародний аеропорт «Запоріжжя» і комунального підприємства «Запоріжелектротранс» усе-таки не зайве було б обговорити. Заради пристойності...
Надання пільг цим трьом підприємствам, можна сказати, ввійшло в звичку. Але вже рік тому, при розгляді бюджету на 2005-й, одностайності в депутатському середовищі поменшало, причому настільки, що для ухвалення позитивного рішення питання довелося переголосовувати разів шість. Під час прийняття бюджету на цей рік ситуація не лише повторилася, а й погіршилася настільки, що не допомогло навіть кількаразове переголосування. Проте проект рішення знову винесли на розгляд січневої сесії в незмінному вигляді, вважаючи, що в цьому немає нічого поганого.
— Ця пільга незначна за обсягом в загальній масі доходів обласного бюджету від податку на землю, — вважає голова постійної комісії з питань бюджету Олександр Клєпаков. Правда, при цьому він визнає, що, за мірками правової держави, краще, аби податки сплачували всі без винятків, хоча і припускає можливість «деяких нюансів». Тим паче що законодавство дозволяє надання пільг на місцевому рівні.
Справді, дозволяє. Ось тільки цікаво, чому на офіційному сайті облради в матеріалах грудневої сесії про дискусію, присвячену пільгам, навіть не згадується? Начебто цього питання й на порядку денному не було. Невже для того, щоб раніше відкинутому, а потім прийнятому без жодних коректив рішенню надати видимість легітимного?
Утім, звернімося до суті рішення, ухваленого з подачі головного управління промисловості й розвитку інфраструктури облдержадміністрації. В обгрунтуванні, зокрема, зазначається: за дев’ять місяців минулого року збитки «Запоріжелектротрансу» становили майже 8 млн. грн. Основна причина — субвенції з держбюджету вже протягом кількох років не в повному обсязі компенсують витрати з перевезень пасажирів-пільговиків. Із цього випливає, що, по-перше, у кризі підприємства немає прямої провини місцевої влади. А по-друге, надана преференція створює тільки видимість розв’язання проблеми. Оскільки в грошовому обчисленні пільга по платі за землю дорівнює лише 130 тис. грн.
Схожа ситуація склалася і в аеропорті, котрий хоч і носить гордий статус міжнародного, але обслуговує лише три регулярні рейси — на Київ, Москву та Стамбул. Низька інтенсивність польотів не дає змоги підприємству вирішити технічні проблеми для підтримки сертифікаційної придатності. Виробнича база вкрай зношена й не відповідає сучасним вимогам. Через це авіакомпанії відмовляються відкривати нові рейси. Потрібні значні кошти для термінового капітального ремонту злітно-посадкової смуги, заміни світлосигнального устаткування. І занадто мало користі від того, що обласна влада полегшить для підприємства податковий тягар на 50 тис. грн.
Проте під час неодноразових дискусій надання таких мізерних пільг двом підприємствам у депутатів заперечень не викликало. Про це можна судити за цілком логічною пропозицією проголосувати за надання преференцій кожному підприємству окремо, а не запропонованим списком. Але цю ідею керівництво ради вважало категорично неприйнятною. Причина непоступливості, мабуть, занадто очевидна: тоді третій претендент — Придніпровська залізниця — на пільги може просто не розраховувати. Попри сувору, але, по суті, безглузду умову, передбачену другим пунктом рішення: «Вивільнені від оподаткування кошти в результаті звільнення від плати за землю державному підприємству «Придніпровська залізниця» спрямувати на ремонт і відновлення пасажирського й колійного господарства». Ну, з якого, запитується, доброго дива місцевій владі розпоряджатися фінансами непідзвітних їй підприємств? Навіть тоді, коли випливає з обгрунтування, «Запорізька дирекція залізничних перевезень Придніпровської залізниці виконує значні обсяги перевезень вантажів і пасажирів у Запорізькій області, особливо на приміських маршрутах, і бере активну участь у вирішенні соціальних питань області», а «підприємство зазначає значних збитків, зумовлених наданням пільгового проїзду для окремих категорій громадян».
На відміну від «Запоріжелектротрансу», у залізничників ці втрати набагато відчутніші — 23 млн. грн. лише за 10 місяців минулого року. А на ремонт вокзалів і пасажирських платформ підприємство щороку витрачає десятки мільйонів, тим самим активно беручи участь «у вирішенні соціальних питань області». Хоча варто все-таки врахувати, що ці об’єкти перебувають на балансі залізниці, а без фінансування власної інфраструктури розвиток підприємства просто немислимий. Та й із погляду бізнесу відносини підприємства з регіоном видаються, м’яко кажучи, дивними, оскільки преференція, сума якої менше 500 тис., непорівнянна з 8,5 млн. грн., задекларованими в кошторисі залізничного капбудівництва в Запоріжжі на цей рік.
— Причина конфлікту, котрий перманентно нагадує про себе, — вважає депутат облради Анатолій Береза, — у тому, що, домагаючись податкових пільг, керівництво залізниці має нечітке уявлення про використання наявних у їхньому розпорядженні тисяч гектарів землі. А з урахуванням кадастрових оцінок ділянок, якими володіють транспортники, заявлені цього року 454 тис. грн. преференції просто не відповідають дійсності. Насправді ця сума на порядок, а то й на два більше. Особливо коли врахувати, що значна частина пільгової території використовується в комерційних цілях. У Запоріжжі, приміром, на ній розташований речовий ринок...
Як компроміс пропонувалося разом із наданням пільг зобов’язати залізничників провести інвентаризацію належних їм земель. Проте цю цілком здорову ідею так і не було підтримано. Очевидно, тому що така ревізія неминуче спричинить встановлення фактичних господарів земельних ділянок, для яких пільговий статус дуже вигідний. Не виключено, що при розгляді чергового бюджету, проблема земельних преференцій у Запоріжжі знову набуде актуальності. Якщо, звісно, нова депутатська більшість не буде настільки слухняно-поступливою та піддатливою на пакетне голосування.