Мрія про бодай трохи самодостатні місцеві бюджети була й залишається незбутньою і дуже далекою перспективою. Місцева влада, як і раніше, нарікає на апетити офіційного Києва, що прагне забрати навіть прибутки, закріплені за територіями відповідно до закону, залишаючи міста й села на сухому пайку. Тому реакція на проект бюджету-04 не відзначалася новизною: спущені Мінфіном розрахункові цифри щодо прибутків — завищені й нереальні, а щодо видатків — не забезпечують мінімуму потреб. Звідси завдання — доки ще не пізно, показати недогляди й не упустити свого.
І тут Одеса та область стараються щосили. На недавній сесії міськради прийнято звернення до Верховної Ради з вимогою забезпечити місто грошовими ресурсами для виконання делегованих державою повноважень у повному обсязі. Або звільнити їх від відповідальності за недостатнє фінансування. До бюджетного комітету ВР надіслано пропозиції та зауваження.
Слід сказати, що, порівняно з початковими розрахунками Мінфіну, області вдалося відкоригувати низку цифр на свою користь: зменшити вилучення та збільшити дотацію. Але в цілому картина не тішить. Загальний обсяг місцевих бюджетів, порівняно з поточним роком, збільшиться на 101,8 млн. грн. Водночас дохідна частина майже всіх місцевих бюджетів штучно завищена, у цілому по області — на 250,2 млн. грн. (33,1%). Місцеві фінансисти вважають, що Мінфін при розрахунках виходить із середнього індексу податкоспроможності за 2000—2002 роки, залишаючи поза увагою фактичні надходження за 2003 рік. Від такої арифметики найбільше потерпають міста-донори: Одеса, Іллічівськ, Южний, а також обласний бюджет.
За розрахунками Одеси, делеговані прибутки (які враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів) завищені для міста на 73,3 млн. грн. (27,3 %). Вони встановлені в обсязі 342,1 млн. грн., що на 4,1 % перевищує рівень 2003 року. Якщо судити з виконання бюджету нинішнього року, то, за підсумками восьми місяців, план щодо делегованих прибутків удалося виконати лише на 101,5%, отримавши додатково понад 3 млн. грн. Але наступний фінансовий рік, у зв’язку зі зниженням ставки оподаткування фізичних осіб до 13 %, обіцяє зовсім інші пісні...
Як відомо, прибутковий податок із громадян є основним джерелом наповнення місцевих бюджетів. Скажімо, в загальному обсязі надходжень до одеської скарбниці він становить понад 60%, а серед делегованих прибуткових статей його питома вага — понад 80 % ( за підсумками 2003 року — 86 %). Протягом останніх років спостерігалася тенденція збільшення надходжень прибуткового податку. І середня ставка оподаткування становила від 18 до 20% (торік — 20,8 %). І тут — зниження до 13%. «Не треба бути великим економістом, щоб зрозуміти, скільки ми втратимо, — каже начальник міського фінуправління Світлана Бедрега. Проте навіть при цьому нам планують збільшення прибутків на 4%. Це просто нереально».
В області вважають, що втрати місцевих бюджетів у зв’язку з запровадженням із 1 січня 2004 року нового закону про оподаткування прибутків фізичних осіб Мінфін врахував лише частково. По-перше, методика, якою користалися столичні фінансисти, не враховує реальних ставок оподаткування, що склалися по області. Інакше кажучи, центр враховує лише 39% можливих утрат міського бюджету від переходу на 13-відсоткову ставку. По-друге, новий закон надає платникам прибуткового податку так звану соціальну пільгу. Область вважає, що Мінфін врахував її в загальній сумі 52,1 млн. грн., що на 24,7 млн. менше реально очікуваного.
Загалом кінцевий результат такий. Мінфін планує вилучити з місцевих бюджетів області до держскарбниці на 115,3 млн. грн. більше, ніж сподівалася область, розраховуючи лише на 24,4 млн. Зокрема Одесі доведеться віддати 83,4 млн. грн. Хоча, за її підрахунками, «зайвих» грошей вона має лише 10 мільйонів. Природно, і обсяг дотацій для вирівнювання місцевих бюджетів не на користь області — замість бажаних 720 млн. грн. їй обіцяють якихось 278,3 млн.
При такому розкладі цифри видаткової частини аж ніяк не стикуються з дохідною. Грошей забракне навіть на фінансування захищених статей, не кажучи вже про інші мінімальні витрати на утримання бюджетних установ та на обов’язкові програми. Дефіцит, за скромними підрахунками, становитиме понад 300 млн. грн.
Мінфін визначив області обсяг витрат на суму 896,4 млн. грн. А тільки на зарплату працівникам бюджетних установ (з урахуванням підвищення мінімальної зарплати до 237 грн. і дотримання при цьому міжпосадових співвідношень) потрібно 814 млн. грн. На оплату енергоносіїв — 87 млн. На медикаменти й продукти харчування — 117,6 млн. На реалізацію обов’язкових загальнодержавних програм, яких мінфінівська методика розрахунків узагалі не враховує, — 53,7 млн. грн.
По Одесі ці цифри такі. Якщо в поточному році на зарплату йшов 71% і 10% на енергоносії, а на харчування, медикаменти та інші витрати — 20%, то в 2004-му 95-96% витрат становитимуть зарплата й оплата енергоносіїв. За словами С.Бедреги, це призведе до того, що місто буде змушене відривати свої власні прибутки на виконання делегованих повноважень. 2003 року воно доклало на них близько 4%. 2004-го доведеться вилучити зі своїх власних прибутків понад 20%, обділяючи при цьому житлово-комунальне господарство, транспорт та інші життєво важливі сфери.
Що ж до яскраво вираженої соціальної спрямованості проекту бюджету-04, на якій наголошують автори головного фінансового документа, то на місцях до цього ставляться теж дуже скептично. Приміром, на пільги ветеранам усіх категорій і субсидії для населення з оплати житлово-комунальних послуг області забракне 6 млн. грн. А з таких видів послуг, як пічне паливо і зріджений газ, — 13,5 млн. На компенсацію за пільговий проїзд у транспорті й пільги з послуг зв’язку — аж 63,8 млн. грн. У повному обсязі вистачить лише на виплату допомоги малозабезпеченим сім’ям, сім’ям із дітьми та дітям-інвалідам...
Але до всіх цих справедливих нарікань хотілося б додати таке. У боротьбі за грошові ресурси з центром місцева влада, здається, щиро піклується про інтереси жителів. Але там, де влада — сама хазяйка, усе відбувається з точністю до навпаки. Вже не інтереси громади превалюють. І тут уже депутати ВР волають до місцевої влади, «завдяки» якій сотні тисяч пливуть повз міську скарбницю.
Одесити давно потрапили під шквал критики у зв’язку з безплатною роздачею цінних земель у морській прибережній зоні. Передаючи безплатно земельні ділянки, Одеська міськрада втрачає одне з найважливіших джерел надходження коштів у скарбницю, в такий спосіб завдаючи збитків бюджету України і створюючи умови для тіньового розпродажу землі. Такі висновки членів міжурядової комісії, що перевіряла в Одесі ефективність використання земель курортного та рекреаційного призначення.
Владі добре відомо, що кошти від продажу землі — це прибуткова стаття бюджету розвитку, за рахунок якого фінансуються будівництво і ремонт житла, доріг, лікарень, шкіл. Одне слово, прибутки, які потрібні місту як повітря. Вже догосподарювалися до того, що мало не щотижня в місті руйнуються будинки, обвалюються балкони, йдуть під землю дороги. Народний депутат від Одеси Олексій Козаченко, що очолює депутатську комісію ВР з перевірки обгрунтованості підвищення в Одесі тарифів на воду, заявив, що за рахунок продажу земель прибережної зони, які місцева влада безплатно роздає різним особам, цілком можна було б спорудити новий водогін. Сьогодні одна сотка такої землі коштує від 15 до 25 тис. доларів. Здебільшого це території санаторіїв і баз відпочинку, що йдуть під забудову особняків та котеджів, і це призводить до зміни цільового використання землі.
Водночас у міському бюджеті на нинішній рік надходження від продажу землі заплановано в сумі аж 9,9 млн. грн. За перше півріччя надійшло всього 1,4 млн. (нижчого відсотка виконання серед прибуткових статей міського бюджету немає). У першому кварталі продано лише три ділянки на суму 1,6 млн. А перевірка з Києва встановила: лише з січня по травень ц.р. у приватну власність громадян безплатно передано 154 земельні ділянки. До речі, 2002 року було продано теж небагато — 15 земельних ділянок на 9,7 млн. грн.
Попри настільки незначні для Одеси надходження, місто ще й надає покупцям землі 20-відсоткові знижки — тим, хто зобов’язується заплатити всю суму до кінця року. Така пільга надається начебто для збільшення кількості продажів. Проте нормативні документи, на які спирається міська влада, не містять жодних тверджень про знижки. За даними комісії, місцева скарбниця від запровадження знижок (судячи з кількості ділянок, що готуються до продажу) втрачає 1,6 млн. грн. І понад 180 тис. втрачає держбюджет, якому від продажу землі дістається 10%.
Не кращі справи й з орендою земельних ділянок. За даними комісії, в Одесі станом на 1 квітня ц.р. зареєстровано 765 договорів оренди. Водночас із 66 ринків тільки 22 мають документи на право користування землею, із 196 автостоянок — 32, з 892 торгових павільйонів та кіосків — тільки 1,3%. Без документів на землю функціонують приблизно 5 тис. малих архітектурних форм. Через це, за підрахунками комісії, місцевий бюджет втрачає на оренді земельних ділянок приблизно 2 млн. грн. щороку.
Без правових документів використовується земля комерційними структурами та у пляжній зоні. Зазвичай нею опікуються комунальні підприємства (що теж не мають на неї документів), які потім передають її приватникам у суборенду. Перевірка засвідчила, що тільки по одному пляжу Лузанівка (41 га) міський бюджет недоодержує 175 тис. грн. щороку.
Проте місто зазнає істотних втрат навіть там, де орендна плата за користування землею стягується. За даними обласного КРУ, ще 2000 року Одеська міськрада своїм рішенням зменшила ставку орендної плати з 10 до 1—3% від грошової оцінки землі, внаслідок чого втрати бюджету 2002 року становили 26,1 млн. грн. Правда, у березні нинішнього року, вже після перевірки КРУ, ставки було переглянуто у бік збільшення. Тепер, скажімо, для грального бізнесу вони становлять 4%...
Коли верстався номер. Зусилля, яких доклала Одещина, марно не пропали. На минулому тижні, після чергового розгляду в Кабміні питання про формування місцевих бюджетів, таки вдалося відвоювати для місцевих бюджетів Одещини ще 60 млн. грн. Це означає, що суму вилучень по таких містах-донорах, як Одеса, Іллічівськ і Южний, буде зменшено.