Коли в країні криза, дивно було б стверджувати, що в якомусь регіоні України її нема. Нині, мабуть, не залишилося сім’ї, яка не відчула б на собі її гнітючий подих. Проте Одещину криза поки що оминула, на відміну від інших регіонів країни, — так принаймні останні два місяці стверджує керівництво області, спираючись на показники соціально-економічного розвитку. Проблеми, за словами губернатора, почнуться в січні. А поки область працює стабільно.
Ясна річ, когось криза зачепила більшою мірою, когось — меншою. І в нинішніх непростих умовах не все під силу регіонам. Та все ж яких заходів вживає місцева влада, щоб запобігти і пом’якшити наслідки фінансово-економічної кризи?
Поки сонце зійде, роса очі виїсть
Наприкінці листопада, коли в країні вже було вжито першу порцію антикризових заходів, в облдержадміністрації підбивали підсумки роботи за дев’ять місяців, відзначаючи позитивну динаміку зростання. І тільки 3 грудня губернатор провів розширену нараду, на яку запросив керівників підприємств, представників малого та середнього бізнесу, банкірів, учених. Щоб спільними зусиллями, з урахуванням усіх пропозицій і побажань розробити програму антикризових заходів.
Мерія Одеси «прокинулася» 11 грудня. На засіданні міськвиконкому чиновники мали намір розглянути цільову програму надання соціальних послуг і інших видів допомоги незахищеним верствам населення. Але міський голова Одеси Едуард Гурвіц відправив проект програми на доопрацювання: її примудрилися підготувати без оглядки на кризу. І заявив про необхідність створення антикризового штабу.
Ну а поки влада народжує свої рецепти виходу з кризи і заходи для її пом’якшення, листопад показав падіння обсягів промислового виробництва фактично в усіх галузях. Найбільший спад у машинобудуванні — на 66,2%. Найменший — у харчовій промисловості (4%) і легкій (2,6%). Як виняток — зростання у нафтопереробці на 16,9%.
Що насправді відбувається на заводах і фабриках сьогодні, можна тільки здогадуватися, порівнюючи побачене, почуте з офіційними даними, котрих бракує. За даними профспілок і місцевих центрів зайнятості, підприємства сьогодні прагнуть зберегти колективи, тому йдуть на звільнення лише в крайньому разі. Стримує і той факт, що скороченим треба буде виплатити двомісячну зарплату. У результаті більшість підприємств відправляють працівників у відпустки за свій рахунок.
Щоправда, за законодавством гуляти дозволено не більш як 15 днів. Тому багато колективів усім кадровим складом переходять на три-, п’ятиденку або неповний робочий день. А далі, у зв’язку із наближенням свят — на тривалі новорічні канікули.
За даними обласного центру зайнятості, на 1 грудня загалом по області в безоплатних відпустках перебували понад 1,7 тис. чоловік, у режимі неповного робочого дня або тижня працювали близько 6,5 тис. Але це неповні дані, бо частина підприємств не вважає за потрібне повідомляти про ситуацію у себе. Та тенденції зрозумілі: на жаль, цифри зростатимуть.
Що ж до звільнень, то, відповідно до поданих списків, у грудні можуть звільнити близько 400 осіб. Серед підприємств, які заявили про скорочення своїх штатів, — Іллічівський завод автомобільних агрегатів. У цьому госпрозрахунковому підрозділі запорізького ЗАТ «ЗАЗ» різко впали обсяги виробництва легкових автомобілів (із 5,3 тис. одиниць у вересні до 970 — у листопаді), тому вже звільнено 200 осіб і планується звільнити ще 210.
Одеська залізниця заявила про свої плани скоротити в першому кварталі наступного року 1116 осіб через прогнозоване падіння вантажообігу на 31%. За жовтень-листопад вантажообіг упав на 21%, тому підприємство було змушене 15,5 тис. осіб перевести в режим неповного робочого дня, а 20,2 тис. відправити у відпустки за свій рахунок.
Звісно, не слід забувати, що Одеська залізниця (57,6 тис. працівників) структурно включає дороги шести областей. Та якщо подивитися в розрізі територій, то в кількісному відношенні найбільше дістанеться жителям Одеси та області. У режимі неповного робочого дня тут уже трудяться 6,8 тис. осіб, 8,4 тис. відправлені у відпустки без збереження утримання. І в першому кварталі наступного року близько 300 працівників можуть потрапити під скорочення.
Українське Дунайське пароплавство, котре лихоманить в останні роки, заборгувало своїм працівникам 3,3 млн. грн. Щоб утриматися на плаву, тут також змушені скорочувати штати. Вже затягли паски дрібні порти. Щоправда, тут до звільнень справа поки що не дійшла. Білгород-Дністровський перевів у режим неповної зайнятості 870 осіб, Ренійський — 1600. Це при тому, що середньомісячна зарплата на підприємствах невисока — 1790 і 1202 грн. відповідно.
А от будівельні компанії Одеси сьогодні не показують звільнення своїх працівників: такі факти одиничні. Одеський міський центр зайнятості розіслав листи великим будівельним компаніям міста. Половина надіслала відповіді. Виявляється, незначна кількість працівників перебуває у відпустці за свій рахунок, частину переведено на скорочений робочий день. Не секрет, що частина людей працювала нелегально, їхні звільнення не фіксуються.
Однак вивільнену робочу силу ринок праці рано чи пізно зафіксує. І це відчують передусім сільські райони, коли люди повернуться додому, вважають в обласному центрі зайнятості. У листопаді кількість тих, хто звернувся до центрів, збільшилася порівняно з аналогічним періодом минулого року на 16%, або на понад 9 тис. осіб. Та це — радше результат завершення сезонних робіт, вважають у центрі.
Втішно, що, попри кризу, надходять дані про вакансії на підприємствах — у середньому 180 місць щодня. Минулого місяця роботодавці заявили 3,9 тис. вакансій і майже 3,4 тис. чоловік прийняли на роботу. Звісно ж, найбільше пропозицій по Одесі: на 10 грудня — 2,2 тис. місць. Хоча, якщо порівнювати з листопадом минулого року, то кількість вакансій загалом по області скоротилася на 18,7%.
22% працездатного населення області задіяно в сільському господарстві, 18% — у торгівлі. Це ті галузі, котрим криза, можна сказати, не страшна. Перша з неї й не виходила. А друга — із тих, хто вмирає останньою, а відроджується першою.
Хоча, треба сказати, підприємці промтоварного ринку «Сьомий кілометр» першими стали бити на сполох. Вони закупили товар — і раптом різкий стрибок долара і зростання мит. Товар миттєво став золотим і застряг у портах. Скільки на цьому розорилося людей, точно не відомо. Але про те, що на ринку з’явилися вільні місця на складах і контейнери, вартість оренди яких упала з 5—6 тис. і 2,5 тис. дол. до 800 і навіть 300 дол. на місяць, знає, можна сказати, вся Одеса.
Загалом на 1 грудня в області налічувалося 24,7 тис. безробітних — фактично на рівні минулого року, різниця лише в 300 осіб. Але на 1 січня кількість таких людей може зрости до 29 тис., вважають в обласному центрі зайнятості.
Яка насправді кількість громадян залишилася без роботи, без зарплати чи з урізаними доходами, сказати, звісно, сьогодні не може ніхто. Статуправління з жовтня почали збирати офіційні дані про працюючих за скороченим графіком, відпускників за свій рахунок, і через якийсь час картина, можливо, проясниться. Однак дорога ложка до обіду.
Сьогодні Одеський міський центр зайнятості не штурмують безробітні. Не спостерігається штовханини й у районних центрах. І все ж, пам’ятаючи відомий вислів, якщо жабу опустити в каструлю з водою і варити на повільному вогні, то вона не вистрибне, а звариться. Інакше кажучи, оптимізм — справа хороша. Але як би нам усім не перетворитися на цих варених жаб за повної бездіяльності влади.
Чим «годує» влада?
Паніка виникає від непоінформованості та незахищеності. А що сьогодні їм може протиставити влада? Виявляється, поки що цифри.
Сьогодні головний козир чиновників — на Одещині нема проблем із наповненням бюджету, а отже, з виплатами пенсій і зарплат. Так, державну скарбницю одесити ще минулого місяця наповнили з верхом: плюс 2,3 млрд. до плану. Або 123,2%, чим дуже пишаються чиновники. Однак тут заслуга митниці. З 12,2 млрд. грн., що надійшли до держбюджету, вона принесла 8,6 млрд., або 70,7%. Податкова зібрала 2,8 млрд., або 23%.
З річним планом податківці упоралися до 12 грудня. А далі? Перша декада цього місяця вже зафіксувала зниження надходжень від податку на прибуток, плати за ліцензії. Спостерігається і зниження надходжень від митних зборів.
Що стосується місцевих бюджетів, то з їхнім наповненням давно не все так гладко. На 12 грудня план виконано на 83,1%. Відставання — переважно за власними доходами. І вже є перший тривожний дзвінок із Ізмаїла: за даними міського фінуправління, на грудневу зарплату бюджетникам бракує коштів. Частину грошей нашкребти вдалося, а решту суми взяти ніде. Але ж, окрім зарплати, є чимало інших витрат.
Листопад і перші тижні грудня показали зниження надходжень від доходів фізичних осіб, а також за іншими податками та зборами. Що далі, фінансисти прогнозувати не беруться. Борги по зарплаті зростають не по днях. Тільки за жовтень вони збільшилися на 7 млн. грн. Стрибок дали економічно активні підприємства — на 84%. На 1 листопада вони заборгували своїм працівникам 17,1 млн. грн. У цілому по області борги зросли до 38 млн. грн.
Даних за листопад поки що немає. А він, судячи з усього, дасть солідний приріст.
Приміром, одеський завод «Пресмаш» збільшив борг по зарплаті за минулий місяць на 500 тис. грн. Сьогодні він входить до трійки найбільших боржників — у нього 2,3 млн. грн. На заводі працює понад 400 чоловік, сьогодні їх переведено на неповний робочий тиждень через проблеми, пов’язані із зупинкою суміжників і збутом готової продукції — гідравлічних пресів. Через кризу замовники відмовляються від виробів, за які внесли передоплату.
Борги по зарплаті — хіба ж це не поле для докладання зусиль регіональної влади?
До речі, за підсумками дев’яти місяців ц.р. Одеська область посідає 11-те місце в Україні за рівнем середньомісячної зарплати. А за темпами зростання — останнє. Сьогодні середня зарплата становить 1597 грн. по області і 1721 грн. — по Одесі.
А це впливає на допомогу у зв’язку з безробіттям. Сьогодні в Одеський міський центр зайнятості приходять молоді люди, в яких була висока зарплата в 3—5 тис. грн. і вище. Це в основному колишні менеджери, економісти, чимало з яких працювали в столиці. Але держава їм може запропонувати допомогу на рівні середньомісячної зарплати по Одесі.
До того ж на Одещині — найбільший відсоток працівників, яким нараховується зарплата нижче від прожиткового мінімуму. Щоправда, яка частина кревно зароблених перебуває при цьому в тіні, запитання риторичне. Ним давно ніхто не цікавиться всерйоз...
Як запевнили в облдержадміністрації, до кінця тижня обласну програму антикризових заходів буде презентовано. Зокрема, у ній ітиметься про підтримку тваринництва (за дев’ять докризових місяців обсяги виробництва впали майже на 22%, молока — на 11, яєць — на 9%). Планується створити регіональний стабілізаційний зерновий фонд. Буде запроваджено тимчасовий мораторій на реалізацію частини регіональних програм.
Заходи зачеплять і будівельну галузь. В області обстежено від 170 до 200 будівельних майданчиків, проведено інвентаризацію недобудованих багатоквартирних житлових будинків. У результаті для Мінрегіонбуду підготовлено перелік будівельних компаній, які потребують кредитів для завершення будівництва 60 житлових будинків зі ступенем готовності понад 50%.
Що це за будинки та компанії, в головному управлінні економіки назвати відмовилися: чомусь ця інформація є закритою. Цим уже багато що сказано. Ну а що буде зроблено, поживемо — побачимо.