Необхідність пожвавлення кооперації на селі закладають у своїх програмах політики та партії найширшого спектра — від комуністів до ВО «Свобода». Проте необхідної законодавчої бази для діяльності обслуговуючих кооперативів як важливого сегмента аграрного ринку в Україні не створено й досі. І ті нечисленні об’єднання селян, що існують на сьогодні, діють радше не завдяки, а всупереч.
Досвід Рівненщини вельми повчальний. Бо в цій поліській області обслуговуючі кооперативи, та ще й багатофункціональні, виникли одними з перших в Україні. На сьогодні їх — 35. Їхня діяльність уже встигла довести, що об’єднання жителів села в обслуговуючий кооператив здатне підвищити доходи як сільськогосподарських підприємств, так і сільського населення загалом.
Молочні ріки в області, як і в Україні, міліють. Якщо, за інформацією Держкомстату, два роки тому всі категорії господарств Рівненщини утримували понад 135 тис. корів, то на 1 листопада ц.р. — лише 120,5 тис. Населення активно пускає під ніж молочне стадо. Навіщо ж утримувати корів, коли посередники диктують явно збиткові закупівельні ціни на молочну сировину? А ті трудяги, які звикли утримувати годувальницю, використовують молоко для власних потреб або згодовують свиням. Ну, не може кожен селянин окремо придбати обладнання для зберігання молока і доводити останнє до стандартів, що їх вимагають молокопереробні заводи.
У селищі Степань Сарненського району жителі вирішили загальмувати падіння своїх доходів. Торік вони створили сільськогосподарський обслуговуючий кооператив «Добриця». Відкрили власний пункт прийому молока з ветеринарною лабораторією, де регулярно досліджують якість молока від кожної корови. І змогли домовитися з одним товариством про закупівлю молочної сировини на вигідних умовах.
— Молокопереробне підприємство забезпечує її транспортування власним молоковозом. Але при цьому не б’є по здавальниках зниженням ціни, — розповідає голова кооперативу Степан Денисюк. — В осінньо-зимовий період завод збільшив закупівельні ціни на молоко в кооперативі на 80 коп. за кілограм — до 2,20 грн., тоді як посередники в сусідніх селах закуповують його по 2 грн.
А якщо жирність молока становить до 4%, то застосовується надбавка, і ціна досягає 3,30 грн. У тому, що кооперація — справа вигідна, переконує така деталь: хоча в кооперативі лише 42 члени — фізичні особи, молоко здають понад 120 чоловік.
Рідко який селянин, отримавши у власність земельний пай, спроможний придбати трактор та грунтообробну техніку для його обробітку, не кажучи вже про комбайн. А гуртом зробити це цілком реально. Завдяки державній підтримці кооператив «Добриця» торік одержав дев’ять одиниць техніки. І може надавати ряд послуг з обробітку землі та збирання врожаю своїм членам за доступними цінами. Наприклад, оранка однієї сотки коштує для членів кооперативу 4 грн., а для інших осіб — 5 грн. Виходячи із середніх розмірів земельної ділянки, селянин економить 150—200 грн. лише на одноразовому обробітку грунту.
Ще один вид діяльності — послуги зі штучного осіменіння худоби. Пункт із відповідним обладнанням передав кооперативу Рівненський облплемселекцентр. Людина сплачує лише вартість послуг — 20 грн. плюс 60 грн. — на відрахування із зарплати працівників. І в цьому члени кооперативу побачили вигоду. Бо вони мають можливість офіційно працевлаштуватися в пункті, а в період, коли немає осіменіння тварин, зареєструватися у центрі зайнятості й отримувати допомогу по безробіттю.
Діяльність підрозділу кооперативу цілком відповідає меті — допомогти селянам підтримувати продуктивне стадо молочної худоби. Цікавий факт: донедавна селищний голова Степаня Ольга Карпович у своєму домашньому господарстві тримала трьох корів і користується послугами пункту.
— Тепер працюємо над розведення продуктивних овець, бо в нас великі площі пасовищ, і їх слід використовувати, — переконує начальник управління агропромислового розвитку Сарненської райдержадміністрації Микола Шеремет. — Ще одна перспектива — вирощування населенням овочів. У нашому районі розташований овочепереробний завод, який здатний відновити свою роботу. Пропагуємо і вирощування плодів та ягід, що характерно для поліського краю, зокрема малини, суниць, смородини, збирання березового соку. Ініціатива в людей є, як і ринок збуту цієї продукції. Єдине, чого бракує, — це державних програм підтримки, щоб кооператив зміг придбати потужності для заморожування ягід, сушіння овочів і т.ін. А далі — диктувати нормальну, вигідну для себе ціну овочепереробним і консервним заводам.
Багатофункціональний кооператив «Молочні ріки», що в селі Посягва Гощанського району, нині надає послуги з обробітку грунту та займається заготівлею молока. За підтримки держави було придбано трактор «КИЙ» та автоцистерну, на якій обладнали міні-лабораторію для визначення якості молока. Власний молоковоз забезпечив вільні можливості для вибору молокопереробного підприємства.
На сьогодні членами кооперативу є два фермерські господарства та 36 фізичних осіб у двох селах району. Однак це не межа. Найближчим часом планують встановити пункти прийому молока ще на території двох сільських рад, тож кооператорів може побільшати.
Певні кроки назустріч цій сфері державні органи вже зробили. Минулорічною постановою Кабміну від 3 червня №557 було затверджено Державну цільову економічну програму розвитку сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів на період до 2015 року. Документ передбачав надання державної фінансової підтримки для придбання нової вітчизняної техніки та обладнання. Кошти зі стабілізаційного фонду бюджету на 2009 рік мали бути виділені в пристойному, як для старту програми, обсязі — 90 млн. грн. З цієї суми Рівненщині перепало 1 млн. 360 тис. грн., що свідчить про певний прогрес обслуговуючої кооперації в області.
Кабмін визначив порядок використання коштів. Було закладено умову, за якою фінансова підтримка надається кооперативу в розмірі 90% вартості техніки і обладнання. А селянська організація повинна була здійснити попередню оплату постачальникові техніки в розмірі не менш як 10% її вартості. Сплата ПДВ теж лягла на кооператив.
Та процедура закупівлі перетворилася на неабияку комедію. Регіональна конкурсна комісія відібрала чотири кооперативи, які дістали можливість придбати 27 одиниць різної техніки. Результати конкурсу Мінагрополітики затвердило аж 17 листопада. Переможці з Рівненщини свою частку грошей внесли, а територіальний орган Держказначейства не перераховував держбюджетних коштів аж до 30 грудня. З банальної причини — на рахунках уряду не було грошей. Тому техніка надійшла в область до замовників із запізненням — аж у січні цього року. Через неналежне виконання державою своїх зобов’язань один кооператив відмовився від отримання фінансової допомоги.
І яку ж техніку закуповували? Міністерство аграрної політики двома наказами — від 31 липня 2009 року №551 і від 20 жовтня №750 — затвердило перелік техніки і обладнання для сільськогосподарських товаровиробників, що реалізовувалися за державної підтримки. Однак… Деякі види техніки вітчизняного виробництва виявилися кооператорам не по кишені. Ну, не може білоцерківська дискова борона коштувати дорожче від автомобіля «Лада». Не було у згаданому переліку імпортного обладнання для переробки молока, плодів та ягід, якого не виробляють в Україні.
Список дійсний досі. Вочевидь, його потрібно розширювати. А про доступність техніки мали б подбати самі виробники.
Цього року влада змінилася, і на програмі державної підтримки кооперативів було поставлено жирну крапку. Кооператори не отримали жодної копійки. Не скористалися об’єднання селян на Рівненщині іншою, діючою, держпрограмою — 30-відсоткової компенсації вартості сільськогосподарської техніки. Обов’язковий внесок — 70% — для обслуговуючої кооперації, яка тільки-но зароджується, є непосильним.
Інша гостра проблема — як залучити сільських жителів в обслуговуючі кооперативи. Голова СОК «Молочні ріки» Олег Поліщук детально пояснює, чому селяни не поспішають вступати туди: «Якщо людина внесла до кооперативу земельну ділянку площею понад два гектари, то на неї чекає податок з доходів фізичних осіб. А господар, який виростив свиню і продав її за 1000 грн., згідно з чинним законодавством має сплатити 15% податку, тобто 150 грн. Але ж він не отримав такої суми чистого доходу, бо витрачався на ті самі корми. То за що платити? Те саме стосується реалізації м’яса птиці, молока, плодів, овочів тощо. Ставши членом кооперативу, людина платить за послуги, які їй надає ця організація, а кооператив — податок на прибуток. Виходить подвійне оподаткування».
Згідно з ухваленим Верховною Радою Податковим кодексом, сільськогосподарські кооперативи будуть оподатковуватися як юридичні особи. Їх долю віддано на відкуп місцевим податковим органам, які вирішуватимуть, присвоювати чи не присвоювати об’єднанню селян ознаку неприбутковості. Свободу дій митарів складно пов’язати з передвиборною програмою президента Віктора Януковича «Україна для людей», в якій той обіцяв «відродження інфраструктури українських сіл».
Один з ініціаторів створення обслуговуючих кооперативів на Рівненщині, заступник голови обласної ради Олександр Чуприна вважає, що визнання сільськогосподарської кооперації неприбутковою галуззю швидко дало б позитивні результати.
— Тоді оті 57 сільськогосподарських спілок, що діють в області, могли б перереєструватися в кооперативи, — каже фахівець. — І почала б діяти вже прийнята обласна програма фінансової підтримки обслуговуючої кооперації.
Країни — члени ЄС, Сполучені Штати Америки, Канада та інші давно вирішили проблему збуту продукції, виробленої у фермерських господарствах. На умовах кооперації було створено повноцінну постачальницьку, заготівельно-збутову мережу, налагоджено взаємовигідні відносини з харчовою та переробною промисловістю, торгівлею. Значного прогресу в діяльності обслуговуючих кооперативів уже досягли наші сусіди — Білорусь і Росія.
В Україні ж інфраструктуру колгоспів, яка могла стати базою для обслуговуючої кооперації, було зруйновано ще у 1990-х роках. А нова створюється з величезними потугами. Тим часом наші державні мужі за звичкою чекають, як писав Шевченко, «Вашингтона з новим і праведним законом» і, схоже, все роблять для того, аби він не прийшов.